Ухвала суду № 47768919, 17.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 334/4496/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/4496/15-к Головуючий у 1 інстанції Гнатюк О.М.

Провадження № 11-сс/778/568/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія оскарження ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Літвіної В.В.,

суддів- Бочарникова С.О., ОСОБА_2,

секретаря Вечеренка Є.М.,

прокурора Коваля Д.П.

адвоката ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 (в інтересах підозрюваного ОСОБА_4О.) на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначення застави в розмірі 24 360 грн., з терміном дії ухвали до 03 серпня 2015 року до 10-30 год. включно, стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 27 грудня 2011 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ст. тс. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільнений 09 липня 2014 року на підставі ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчуга Полтавської області від 01 липня 2014 року умовно достроково на невідбутий термін покарання 1 рік 4 місяці позбавлення волі, судимість не знята та не погашена;

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4, підозрюється у тому, що він 25 березня 2015 року, близько 06-30 год., з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, знаходячись за місцем мешкання свого товариша ОСОБА_5, а саме у квартирі АДРЕСА_1, та скориставшись тим, що останній вийшов з кімнати та не бачить його протиправні дії, шляхом вільного доступу, таємно викрав із столу мобільний телефон у корпусі чорного кольору марки «Nokia 1280», вартістю 200 грн., ноутбук марки «Lenovo» у корпусі, чорного кольору, вартістю 3000 грн., що належить ОСОБА_5, заподіявши останньому матеріальний збиток на загальну суму 3200 грн. Після скоєння крадіжки, ОСОБА_4 з вищевказаним майном зник з місця вчинення злочину, та розпорядився ним на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка)., вчинена повторно.

25 березня 2015 року внесено відомості до ЄРДР по кримінальному провадженню №12015080050001235 за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України.

19 травня 2015 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України.

05 червня 2015 року слідчий СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 в обґрунтування якого зазначив, що наявна обґрунтована підозра в скоєні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років, раніше був судимий за скоєння аналогічного злочину, скоїв новий злочин під час умовно дострокового звільнення, не працює, не має стійких соціальних звязків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, має непогашену судимість за скоєння аналогічних злочинів,не має стійких соціальних звязків, не працевлаштований, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 (в інтересах підозрюваного ОСОБА_4О.) вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, оскільки відсутні підстави для застосування найбільш суворої міри запобіжного заходу. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідача; думку захисника - адвоката ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги; думку прокурора, який вважав судове рішення законним та обґрунтованим; перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя своє рішення про задоволення клопотання про обрання стосовно ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивував тим, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, у тому числі, недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, у відповідності до ст. 183 КПК України до підозрюваного може бути застосовано тримання під вартою; слідчим суддею були взяті до уваги обставини, які у відповідності до ст.178 КПК України повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу, а саме, наявна можливість скоєння ним інших кримінальних правопорушень.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які повязують можливість застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують ризики, передбачені ст. 177 КК України, а також недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, та прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував вимоги ст. 177 КПК України, відповідно до якої метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також наявність обґрунтованої підозри та ризиків, які дають достатні підстави вважати слідчому судді, суду, що підозрюваний може здійснити зазначені дії.

Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя цілком обґрунтовано, з дотримання положень ч.3 ст. 183 КПК України та з врахуванням підстав та обставин обрання запобіжного заходу визначив розмір застави у кримінальному провадженні.

За таких обставин, аргументи адвоката ОСОБА_3 (в інтересах підозрюваного ОСОБА_4О.) стосовно необґрунтованих в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження.

Щодо доводів адвоката ОСОБА_3 про порушення права підозрюваного ОСОБА_4 на захист при розгляді судом клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід зауважити, що ОСОБА_4 був присутнім при розгляді вказаного клопотання, не заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання про залучення захисника не заявляв. Згідно ч.3 ст. 193 КПК України, за вказаних обставин, участь захисника при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу не є обов*язковою.

Стосовно заяв адвоката ОСОБА_3 про, на його думку, незаконне затримання підозрюваного ОСОБА_4 05 червня 2015 року о 10 годині 30хвилин, тобто до початку судового розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу,яке відбулось о 12годині 26 хвилин, то ці обставини ніяк не вплинули на правильність прийнятого судом рішення про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, згідно ч.2 ст.211 КПК України особа, затримана без ухвали слідчого судді, не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу. При затриманні ОСОБА_4 вказані вимоги не було порушено,оскільки, ОСОБА_4 перебував затриманим без ухвали суду близько двох годин. Згідно вимогам ч.4 ст. 213 КПК України 05 червня 2015 року оперуповноваженим ОСОБА_6 повідомлено регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області про затримання ОСОБА_4, про що свідчить доручення вказаного центру на правову допомогу ОСОБА_4 надане адвокату ОСОБА_3 саме 05 червня 2015 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав, зазначених у ст. 409 КПК України, для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 (в інтересах підозрюваного ОСОБА_4О.) без задоволення.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: