Рішення № 47767465, 29.07.2015, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/254/15-ц

номер провадження 2/558/93/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року смт. Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області у складі:

суддя Мельник Д.В.

секретар судового засідання Хом'як О.О.,

з участю:

позивач ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить збільшити розмір аліментів, стягуваних із відповідача на її користь за рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2013 року та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 700 (сімсот) гривень щомісячно, починаючи із дня звернення в суд і до повноліття дитини.

Також, позивачка ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати, пов'язані з лікуванням та реабілітацією сина, дитини-інваліда ОСОБА_3, в розмірі 18 887 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 47( сорок сім) копійок та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Свої вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що у неї на утриманні є неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає спільно з нею.

За рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 27.08.2013 року, відповідач ОСОБА_2( який є батьком дитини) сплачує їй аліменти в твердій грошовій сумі на утримання сина в розмірі 400 гривень.

Позивачка вважає, що на даний момент необхідно збільшити розмір аліментів, так як зріс прожитковий мінімум для дитини, що потребує від неї значно більших витрат та зусиль на утримання сина. Також, купівельна спроможність гривні за 2014-15 роки істотно зменшилася, а рівень інфляції збільшився.

Також, посилаючись на норми ст.185 Сімейного кодексу України, позивачка вважає за необхідне стягнути з відповідача половину додаткових витрат, що викликані хворобою їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 Додаткові витрати були понесені у зв'язку з лікуванням сина та передбачаються, як неминучі, в подальшому.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання на розгляд цивільної справи 29 липня 2015 року не з'явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується надісланою судовою повісткою про його виклик за адресою його проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У відповідності до ст.74 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою їх проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку,вважається, що судовий виклик вручений їм належним чином.

Про причини неявки, відповідач ОСОБА_2 суд не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Відповідно до ч.1 до ст.224 ЦП К України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач на судовий розгляд справи не з'явився і про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та обґрунтувала їх обставинами, вказаними в позовній заяві.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, дослідивши надані нею письмові докази, взявши до уваги інші фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Так, у відповідності до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Норми ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України встановлюють підстави для зміни (збільшення) розміру аліментів, визначених рішенням суду. Такими підставами є зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2013 року, відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 400(чотириста) гривень щомісячно( а.с.10).

Обставинами, які змінили матеріальний стан позивачки ОСОБА_1 після винесення судового рішення про стягнення на її користь аліментів в розмірі 400 (чотириста) гривень, вона вважає зростання прожиткового мінімуму для дитини та зростання рівня інфляції за 2014-2015 роки та зменшення, відповідно, купівельної спроможності гривні, що відповідно, погіршило її матеріальний стан.

Суд встановив, що дійсно, на момент вступу в законну силу (07.09.2013 року) рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2013 року, дитині ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було дев'ять повних років. У відповідності до чинного на той час Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік», прожитковий мінімум для дитини цього віку становив 1 210 гривень.

На момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою щодо зміни розміру аліментів (08.06.2015 року), дитині ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було одинадцять повних років. У відповідності до Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», прожитковий мінімум для дитини цього віку становить 1 286 гривень.

За повідомленням Державної служби статистики( сайт газети центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» /www.ukurier.gov.ua/) індекс споживчих цін (індекс інфляції) за період січня - травня 2015 року становив 140,1 %, за 2014 рік - загалом 124,9%.

Під інфляцією розуміється збільшення загального рівня цін та, відповідно, падіння купівельної спроможності грошей, збільшення грошової вартості життя.

Доказами, які підтверджують зміну матеріального стану(погіршення) ОСОБА_1, як отримувача аліментів, є письмова інформація аптечних установ, щодо вартості медичних препаратів, необхідних для лікування дитини ОСОБА_3Так, вартість однієї упаковки медичного препарату «Мінирин0,2мг№30» становить 1 460 гривень 45 копійок, вартість медичного препарату «Депакін хроно 300 мг №100» становить 591 гривню (а.с.43,59). Відповідно до медичної довідки №27 від 10.02.2015 року сімейного лікаря ОСОБА_4 та письмового консультативного висновку лікаря ОСОБА_5 від 02.10.2014 року, вищевказані препарати необхідні дитині ОСОБА_3 постійно (а.с.25,33).

Відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_1 від 25.01.2011 року, ОСОБА_3 є дитиною - інвалідом, виплату соціальної державної допомоги йому продовжено до 31.12.2015 року(а.с.18).

Таким чином, суд робить висновок про те, що дослідженні фактичні дані обґрунтовують вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо необхідності збільшення розміру аліментів на її користь для утримання дитини-інваліда.

Відповідно до ч.1 ст.185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину,а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, а саме її хворобою.

Досліджені судом письмові документи (свідоцтво про одруження, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження) підтверджують фактичні обставини щодо віку неповнолітнього ОСОБА_3 та відповідальності позивачки та відповідача, як батьків, щодо своєї дитини(а.с.7-9).

Судом досліджено письмову довідку №27 від 10.02.2015 року сімейного лікаря ОСОБА_6. Встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку у лікарів невропатолога, кардіолога, педіатра, уролога, ортопеда. У нього діагностовано: епілепсія терапевтично-резистентна з нічними генералізованими епінападами, ангіопатія сітківки, порушення постави, він постійно діагностується і лікується у Демидівській центральній районній лікарні та медичних закладах міст Рівного, Львова та Києва. Також, лікарем підтверджено перебування неповнолітнього ОСОБА_3 на санітарно - курортному лікуванні у місті Моршин санаторії «Світанок» з 31.05.2014 року по 20.06.2014 рік по путівці матері і дитини (а.с.25).

Відповідно до копії виписки із медичної карки амбулаторного хворого ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, він перебував на лікуванні у санаторії «Світанок» міста Моршин Львівської області (а.с.41).

Згідно до письмового консультативного висновку лікаря ОСОБА_5 від 02.10.2014 року, неповнолітньому ОСОБА_3 рекомендовано оперативне лікування в плановому порядку(а.с.33).

Відповідно до консультаційного висновку лікаря ОСОБА_7 від 23.01.2015 року з'ясовано, що ОСОБА_3 встановлено діагноз порушення постави і він потребує ортопедичного режиму(а.с.25).

Копії медичних документів, які надані суду позивачкою (а.с.22, 24, 26, 28, 30,31, 33, 34, 35, 37, 38, 39, 40, 41) свідчать про наявність у неповнолітнього ОСОБА_3 хвороби.

Згідно до ч.2 ст.185 Сімейного кодексу України, додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово.

Судом досліджено письмові документи (товарні та фіскальні чеки, квитанції, квитки на автобус), які підтверджують понесені позивачкою ОСОБА_1 додаткові витрати, у зв'язку з хворобою дитини в сумі 14 969 гривень (а.с.25, 40,42,44-46,48-57).

Надані позивачкою письмові документи (довідка про вартість ортопедичного матраса, довідка щодо вартості медичного препарата «Мінирин», довідка щодо вартості санітарно - курортного лікування) підтверджують необхідність додаткових витрат на лікування дитини у найближчий період часу в сумі 22 805 гривень 35 копійок (а.с. 27,58-62).

В судовому засіданні досліджено письмову довідку №449 від 25.02.2015 року за підписом посадових осіб ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби. Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працює в даній установі лаборантом, її дохід за період з серпня 2014 року по січень 2015 року становив, за винятком аліментів, 14 983 гривні 43 копійки(а.с.16).

Відповідно до ч.2 ст.185 Сімейного кодексу України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин,що мають істотне значення.

Вважаючи на дослідженні докази щодо доходу позивачки ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність стягнення половини додаткових витрат, у зв'язку з хворобою неповнолітнього ОСОБА_3, із відповідача ОСОБА_2

Згідно з нормами ст.ст. 79, 88 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В матеріалах справи в наявності письмові докази, які підтверджують понесення позивачкою ОСОБА_1 витрат на правову допомогу (а.с.63,64), які необхідно стягнути з відповідача на її користь.

За подання позовної заяви до суду, позивачкою ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір, у сумі 243(двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят ) копійок, який встановлений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільняються від сплати судового збору позивачі за подання позовів про стягнення аліментів. Позов ОСОБА_1 пов'язаний з правовідносинами щодо аліментних зобов'язань одного із батьків.

Згідно з ч.3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином, суд вважає , що з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у сумі 243(двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят ) копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180, 181, 182, 184, 185, 191, 192 Сімейного Кодексу України та ст.ст. 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити повністю.

Збільшити розмір аліментів, стягуваних із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2013 року та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 700 (сімсот) гривень щомісячно, починаючи з 8.06.2015 року і до досягнення повноліття дитиною.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати в розмірі 18 887 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 47 (сорок сім) копійок, що викликані особливими обставинами та пов'язані з лікуванням та реабілітацією сина, дитини - інваліда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у виді витрат на правову допомогу у розмірі 700(сімсот) гривень та судовий збір у розмірі 243( двісті сорок три ) гривні 60 ( шістдесят) копійок на користь державного бюджету( р/р 31218206700090, МФО 833017, код платежу 2203000, код ЄДРПОУ суду 26406165, код ЄДРПОУ отримувача 38043407, отримувач УДКСУ в Демидівському районі Рівненської області).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.В.Мельник