Ухвала суду № 47767131, 27.12.2012, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

ЄУ № 2/1219/293/2012

Провадження №2/1219/293/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2012 рокуНовопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Бондар Ю.О.

при секретарі Котовій О.Л.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання батьківства та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду з позовом до відповідача в якому просить суд визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком її доньки ОСОБА_5, яка народилася 05.11.2008 року; стягнути з ОСОБА_4 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму щомісяця, до повноліття доньки.

В судовому засідання позивач та її представник, підтримали позов, наполягали на його задоволенні.

Позивач пояснила суду, що з травня 2007 року вона проживала однією сімєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 в належній їй квартирі АДРЕСА_1/а в смт. Новопсков Луганської області з яким мала близькі стосунки. Вони вели спільне господарство, робили спільні покупки. З 14 по 24 січня 2008 року вони разом відпочивали в по туристичному турі в Єгипті, де вона й завагітніла. 05.11.2008 року народила доньку Даріну, батьком якої є відповідач, та він відмовився подати заяву в органи РАЦСу про реєстрацію батьківства. В звязку з зазначеним, імя та по-батькові доньки в книзі реєстрації народжень записані згідно з ч. 1 ст. 135 СК України за її вказівкою. Крім того відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки та вона просить стягнути аліменти на утримання дитини.

Представник відповідача з позовом не погодилася, просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечення пояснила суду, що її довіритель близьких стосунків з ОСОБА_1 не мав, батьком дитини, батьківство щодо якої просить встановити позивач він не являється.

В наданому до суду заперечення відповідач зазначив, що з позивачкою познайомився у звязку з необхідністю оформлення кредиту, оскільки вона працювала у банку де він оформляв кредит. З нею він мав лише дружні та ділові стосунки і ніколи не проживали однією сімєю. Він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та ніколи не проживав за адресою, вказаною в позові. Спілкування з позивачем він припинив в середині січня 2008 року, тобто за більш ніж 10 місяців до народження дитини, та з того часу йому взагалі нічого не відомо про життя позивача. Про те, що ОСОБА_1 народила дитину, йому стало відомо від односельців. Він не є батьком цієї дитини. Під час вагітності та після народження дитини він ніяких відносин з ОСОБА_1 та з її донькою не підтримував. Розмов про реєстрацію батьківства позивач з ним раніше жодного разу не вела, бо знала, що батьком дитини є інший чоловік.

Судом встановлено, що 05.11.2008 року народилася ОСОБА_5, згідно свідоцтва про народження серія 1-ЕД № 134225, виданого 27.11.2008 року, де в графі мати зазначена Літвінова Світлана Миколаївна, в графі батько Літвінов Іван Васильович. Встановлено, що імя та по батькові батька дитини записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері.

Відповідно до акту підтвердження проживання від 26.07.2012 року, виданого Новопсковською селищною радою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 з 19.11.1998 року по час складення акту.

У чинність ч. 1 ст. 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду. Частиною 1 ст. 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути

визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, що зазначено в ч. 2 ст. 128 СК України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Допитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які проживають в будинку позивача, не підтвердили факт спільно проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4. ОСОБА_7 бачила як відповідач ОСОБА_4 приходив до ОСОБА_1 Допитана в якості свідка ОСОБА_8, яка працювала разом з позивачем, пояснила, що бачила як ОСОБА_4 приїджав на роботу до ОСОБА_1, привозив та забирав останню з роботи.

До свідчень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд відноситься критично, оскільки ОСОБА_7 є сусідкою позивача, а ОСОБА_8 була підлеглою позивача.

До показань допитаної в якості свідка ОСОБА_9, яка пояснила суду, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мали близькі стосунки, ОСОБА_4 приїздив до них додому на свята, вони разом робили покупки, суд відноситься критично, оскільки ОСОБА_9 являється сестрою позивача, тому її свідчення не можуть бути належними доказами по справі.

Допитані в якості свідків ОСОБА_10 пояснила, що її син ніяких близьких стосунків з позивачем не мав, ніколи не проживав з нею, а мав лише ділові стосунки, так як брав кредит в банку де вона працювала. Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були викликані позивачем не підтвердили свідчень позивача, заперечували наявність близьких стосунків.

Допитані в судовому засіданні в якості спеціалістів лікарі-гінекологи Новопсковського РТМО ОСОБА_13, ОСОБА_14, відповідно до наданої медичної документації: амбулаторна карта № 508 на імя ОСОБА_1, історія пологів № 416 на імя ОСОБА_1, карта розвитку новонародженого № 416 пояснили суду згідно медичної документації, дитина ОСОБА_1, народилася доношена на 40-му - 41 му тижні вагітності (9 місяців), роди перші срочні, швидкі. Відповідно до медичної документації дитина народилася не переношена, що суперечить свідченням позивача, оскільки якби зачаття дитини відбулося в Єгипті (в період з 14 по 24 січня 2008 р. ) при народженні дитини були б наявні фізіологічні ознаки переношуваності плоду.

Суд повно та всебічно зясувавши всі обставини справи відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про призначення судово-біологічної експертизи, враховуючи надані сторонами докази та факти, які свідчать про недоцільність проведення такої експертизи.

Згідно з ч. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не було надано суду достатні відомості, які б свідчили, про біологічне походження її доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 від відповідача ОСОБА_4ОСОБА_11 факт, що позивач завагітніла під час туристичного туру до Єгипту з відповідачем в період 14 по 24 січня 2008, та на якому ґрунтувалися всі її докази про походження дитини саме від відповідача, було спростовано після допиту в судовому засіданні в якості спеціалістів лікарів-гінекологів Новопсковської ЦРЛ, де перебувала на обліку ОСОБА_1 в звязку з вагітністю та пологами. Тому доводи відповідача, на яких ґрунтувалися всі її докази не знайшли свого підтвердження під час судового засідання, в звязку з чим вимога про визнання батьківства не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 181 ч.3 Сімейного Кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) або у твердій грошовій сумі.

Оскільки суд відмовляє позивачу в задоволенні позовної вимоги про визнання ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 то вимога про стягнення аліментів не підлягає задоволенню.

В звязку з тим що позивачу відмовлено в задоволення позову, відповідно до ст. 88 ЦПК України з неї підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,88, 212-215,223, ЦПК України, ст. ст. 121,125,128 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання батьківства та стягнення аліментів, відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави судовий збір у розмірі 107,30 грн. на р/р-31218206700223, МФО-804013, Код-24046685, одержувач: УДК у Новопсковському районі, Банк одержувач: ГУДКУ у Луганській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений в нарадчій кімнаті 29.12.2012 року.

Суддя: