Постанова № 47766773, 20.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/2211/15-п Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.

Категорія Доповідач Бережна С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_1, за участю правопорушника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2015року, -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу 220 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає - 3740 (три тисячі сімсот сорок ) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 36 гривень 54 копійки.

Згідно постанови судді вчинене ОСОБА_2 правопорушення полягає в тому, що о 22-й годині 16 березня 2015 року у м. Бердичеві по вулиці Житомирській він керував автомобілем „FORD ORION, р.н. AM 9040 ВК з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, очей, від медичного огляду на стан спяніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суді скасувати, а справу закрити у звязку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що під час розгляду справи в суді факт того, що він керував автомобілем та перебував у стані алкогольного спяніння та те, що відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння в присутності двох свідків не було доведено. Вказує, що судом під час розгляду справи судом не взято до уваги, що він почав проходити медичний огляд, що зафіксовано у акті медичного огляду. Натомість судом не враховано покази лікаря ОСОБА_4 допитаного у якості свідка, про те, що ОСОБА_2 дійсно вимагав надання документів підтверджуючих сертифікацію газоаналізатора, та просив взяти у нього кров для проведення лабораторних досліджень. Судом неправильно застосовано вимоги ст.266 КУпАП, у якій зазначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. Стверджує, що свідків на місті його зупинки не було, хоча він на цьому наполягав, а свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не були присутніми при його зупинці працівниками ДАІ. Згідно акта його медичного огляду, він від огляду не відмовлявся, ознак алкогольного спяніння передбачених п. 1.3 Інструкції при огляді у нього не виявлено. Фактично його небажання проходити освідування на незрозумілому алкотестері з порушеною упаковкою трубки стало причиною притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказує також, що протокол повністю сфальсифікований, викладені у ньому відомості суперечать фактичним обставинам справи і не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Заслухавши доповідь судді, правопорушника, який підтримав апеляційну свою скаргу, захисника, який підтримав апеляційну скаргу правопорушника, перевіривши матеріали справи, в межах апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак суддею суду першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови зазначені вимоги закону дотримані не були, висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також про наявність самої події правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується належними та допустимими доказами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення та безпосередньо в судове засідання, а навпаки спростовується доводами та доказами, наданими ОСОБА_2 та його представником як в суді першої інстанції, так і при перегляді справи в апеляційному суді.

При ухваленні зазначеного рішення суддя припустився неправильного застосування положень ст..ст, 130266КУпАП, Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ «України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 року №400/666 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 .

Так в оскарженій постанові суддею зазначено, що наявність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп»яніння та вина ОСОБА_2 підтверджена поясненнями свідка ОСОБА_4, який проводив медичний огляд порушника з метою виявлення стану сп»яніння, свідка ОСОБА_5, який проводив його огляд за скаргами на біль у грудях та животі, свідка ОСОБА_6, яка була присутня при огляді у якості медсестри, а також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, , актом медичного огляду, складеним лікарем ОСОБА_4, висновком щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2

Так в постанові зазначено, що з протоку про адміністративне правопорушення від 17.03.2015 року вбачається, що 16 березня 2015 року о 22-00 у м. Бердичеві, по вулиці Житомирській Глєбов Андрій Валентинович керував автомобілем „FORD ORION, р.н. AM 9040 ВК з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, очей, від медичного огляду на стан спяніння в установленому законом порядку відмовився у присутності свідків (а.с. 5).

З акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння ОСОБА_2 № 72 від 16.03.2015 року о 22-45 год., складеного лікарем ОСОБА_4 вбачається, що у ОСОБА_2 наявна гіперемія склер, тремтіння пальців рук, зі слів, вжив 0,5 л. пива о 21-00, запах алкоголю майже не відчутний. В графі № 18 „ час обстеження, назва спеціального технічного засобу, №, дата останньої повірки, результат обстеження вказано „ відмовився, у графі 20 „ висновок та діагноз зазначено „ відмовився ( а.с. 9).

Таким чином, виходячи з наведеного, суддею зроблено висновок про те, що у ОСОБА_2 були встановлені ознаки алкогольного сп»ягніння, які стали передумовою для проведення його огляду та здійснення тестування, в тому числі і на газоаналізаторі для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі „Алкотест 6510, який використовується у Бердичівській ЦМЛ та є сертифікованим та згідно свідоцтва від 10.04.2014 пройшов повірку, чинну до 10 квітня 2015 року, однак ОСОБА_2 безпідставно відмовився від проходження такого медичного огляду, що і стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 130 КУпАП.

Однак такі висновки судді не відповідають фактичним обставинами по справі та не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП наступає за відмову особою, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння.

Процедура такого огляду та оформлення його результатів передбачено зазначеними вище Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 року №400/666 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 ( далі Порядок), а також положеннями ст. 266 КУпАП .

Так пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Розділом 3 Інструкції передбачено можливість проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я.

Пунктами 3, 8, 10 Порядку передбачено, що огляд проводиться як уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько- акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Відповідно до пунктів 3.3., 3.4. Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.

Дійсно в судове засідання на вимогу ОСОБА_2 та його представника по запиту суду було надано документи, з яких вбачається, що прилад для визначення огляду на стан спяніння - газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі „Алкотест 6510, який використовується у Бердичівській ЦМЛ та за допомогою якого пропонувалося проведення огляду ОСОБА_2, сертифікований та згідно свідоцтва від 10.04.2014 пройшов повірку, чинну до 10 квітня 2015 року. Також з вказаних документів вбачається, що Лікар ОСОБА_4, який проводив огляд, відповідно до наказу Бердичівської ЦМЛ № 55 від 24.02.2015 року має дозвіл на проведення медоглядів на стан спяніння.

Однак вказані документи в порушення вимог п.2.5. Інструкції не було пред»явлено ОСОБА_2 на його вимогу на момент проведення медичного огляду. Разом з тим з пояснень ОСОБА_2 та лікаря ОСОБА_4, наданими як в ході розгляду справи в суді першої інстанції, так і при апеляційному перегляді постанови судді вбачається, що у ОСОБА_2 були підстави сумніватися у придатності вказаного технічного засобу, оскільки мундштук до нього не був запакований, трубки, які повинні бути одноразовими, підлягали неодноразовій стерилізації, що не передбачено встановленими нормами по його використанню та є порушенням вимог п. 2.4 Інструкції. Однак не дивлячись на такі обставини впродовж 2 годин з моменту виявлення правопорушення на неодноразові вимоги ОСОБА_2 в проведенні лабораторних досліджень , в тому числі і крові, було відмолено.

Крім того з акту медичного огляду, складеного лікарем ОСОБА_4, вбачається, що такий огляд ОСОБА_2 ним було розпочато, про в п.9-15 акту було внесено відповідні записи про його результати, які не свідчили про наявність в останнього ознак алкогольного сп»яніння. Зазначене було підтверджено свідком ОСОБА_4 в судовому засіданні в апеляційному суді.

Тобто на підставі наведеного вбачається, що ОСОБА_2 розпочав медичний огляд, та відмовився від проведення тільки його частини, що не може свідчити про безумовну відмову, яка передбачена положеннями ч.1ст. 130 КУпАП, що також засвідчив в судовому засіданні і вищевказаний свідок.

Також вказаним свідком, та свідком ОСОБА_7 в письмових та усних поясненнях зазначено, що лікар ОСОБА_7 не був присутнім при огляді ОСОБА_2 на стан сп»яніння та при його відмові від проведення огляду з використанням вищезазначеного газоаналізатора, а лише проводив обстеження останнього після цих подій у зв»язку зі скаргами на біль в грудях та животі, ознак сп»яніння не вбачав. Таким чином вважати його свідком відмови ОСОБА_2 від медичного огляду, в якості якого він зазначений в протоколі про адмінправопорушення, є неприпустимим.

Що стосується запису у п.16 ОСОБА_8 медичного огляду щодо пояснень ОСОБА_2 про вживання ним незадовго до виявлення правопорушення 0,5 літра пива, свідок ОСОБА_8 пояснив, що не пам»ятає, про яке саме пиво йшла мова про алкогольне чи про безалкогольне, та чи уточнював він вказане у ОСОБА_2 взагалі. Ледь відчутний запах алкоголя, який було встановлено при огляді, міг бути наявним і від вживання безалкогольного пива, а також у зв»язку з наявним у порушника захворюванням - язвою дванадцятипалої кишки, на підтвердження якого ОСОБА_2 в апеляційний суд було надано медичні документи.

Крім того свідок ОСОБА_4 при опитуванні в засіданні апеляційного суду також пояснив, що підписав у якості свідка порожній незаповнений бланк протоколу про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням вимог ст.. 266 КУпАП, Інструкції , а також положень ст. 256 КУпАП, якими передбачено вимоги до змісту такого протоколу.

У відповідності ж до положень ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп»ягніння, проведений з порушенням вимог зазначеної норми , вважається недійсним.

Таким чином висновки судді суду першої інстанції про відмову ОСОБА_2 від медичного огляду на стан сп»яніння та наявності в його діях складу правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, не підтверджено наявними в матеріалах адміністративної справи доказами, а навпаки спростовуються сукупністю зазначених вище доказів, наданих ОСОБА_2 та його представником, оцінених апеляційним судом з дотриманням вимог ст.. 252 КУпАП.

З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, в ході їх перевірки було встановлено відсутність події правопорушення, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, сладеного відносно ОСОБА_2, що на підставі положень п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП виключає провадження у справі та відповідно до положень ст.. 294 даного Кодекса є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови судді суду першої інстанції та прийняття нової постанови про закриття провадження у справі у зв»язку з відсутністю події правопорушення.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою провадження по справі закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: