Рішення № 4776633, 21.04.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2009 Справа № 13/45-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1

до Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" в особі філії "Херсон-Трансбанк"

про зобов'язання перерахувати кошти в розмірі 182400 грн та стягнення 2188,90 грн пені,

за участі представників:

позивача -ОСОБА_2. (представника за дорученням);

відповідача -Соколової О.В. (представника за дорученням),

в с т а н о в и в:

ПП ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами, спрямованими до АКБ „Трансбанк” в особі філії „Херсон-Трансбанк”, про зобов'язання виконати платіжне доручення № 219 від 26.02.2009 р. про переказ 182400 грн з розрахункового рахунку позивача № НОМЕР_2товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Євротрубпласт”, за реквізитами: код ЄДРПОУ 33090871 в ВАТ ВТБ Банк КРД м. Київ, поточний рахунок 26004301014112, а також про стягнення з відповідача нарахованої відповідно до статті 32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” пені в розмірі 2188,90 грн. Враховуючи викладене формулювання способу захисту порушених прав суд констатує, що, фактично, предметом спору є вимоги про зобов'язання відповідача до вчинення конкретних дій на користь позивача -перерахування грошових коштів за платіжним дорученням. Безпосередньо ці вимоги ґрунтуються на безпідставному невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором банківського рахунку від 17.06.2005 р., укладеного між сторонами, щодо проведення розрахункової операції по перерахуванню вказаної суми грошових коштів з розрахункового рахунку позивача на рахунок його контрагента. В якості правової підстави заявлених вимог позивач посилається на положення статті 8 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, за якою, на його думку, банк не вправі був не виконувати зобов'язання по перерахуванню коштів, які знаходилися на розрахунковому рахунку позивача.

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на постанову Правління Національного Банку України від 28.02.2009 р. № 97, якою відносно АКБ „Трансбанк” призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 02.03.2009 р. по 01.03.2010 р., а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, наслідком чому є наявність у банку права на непроведення перерахунку грошових коштів за вказівкою клієнта, оскільки відповідно до статті 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів.

Розгляд справи розпочато в судовому засіданні 14 квітня з оголошенням перерви до 21 квітня поточного року.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 17 червня 2005 року між акціонерним комерційним банком „Трансбанк” в особі директора філії „Херсон-Трансбанк” та ПП ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку (а.с. 9-11). Зокрема, у відповідності до пункту 1 договору відповідач, виступаючи в якості банку, зобов'язався відкрити позивачу, як клієнту, поточний рахунок № НОМЕР_2в національній валюті України, а згідно до пункту 1.3. договору - здійснювати розрахунково-касове обслуговування.

Враховуючи вказане суд зазначає, що правовідносини, які витікають з договору підлягають регулюванню главою 72 ЦК України -Банківський рахунок. Так, статтею 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, котрі йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

В період дії договору банківського рахунку позивач 26 лютого 2009 року надав відповідачу для виконання платіжне доручення № 219 від 26.02.2009 р. про перерахування 182400 грн з його розрахункового рахунку № НОМЕР_2на поточний рахунок 26004301014112 товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Євротрубпласт”, за реквізитами: код ЄДРПОУ 33090871 в ВАТ ВТБ Банк КРД м. Київ (а.с. 12), яке проведене банком в той же день.

Не дивлячись на взяті на себе зобов'язання відповідач платіжне доручення про перерахування грошової суми не виконав та доказів виконання на даний час не подав.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступні правові положення. Так, за статтею 16 ЦК України одним із способів захисту порушених прав є примусове виконання обов'язку в натурі. В даному випадку позивач обрав саме такий спосіб захисту, який пов'язаний з виконанням договірних зобов'язань за договором банківського рахунку. Характер правовідносин між сторонами вказує про необхідність застосування приписів статті 1066 ЦК України у визначенні зобов'язань за договором, а також положень статті 1068 того ж Кодексу, за якими банк зобов'язаний приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, котрі йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, а також зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. При цьому банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Таким чином, в день подання позивачем платіжного доручення про перерахування 182400 грн банк зобов'язаний був провести таке перерахування, але цього не зробив, чим порушив договірні зобов'язання.

Водночас, суд зазначає, що посилання відповідача на наявність мораторію на задоволення вимог кредиторів, який надає йому право на невиконання договірних зобов'язань, є безпідставними, оскільки мораторієм у відповідності до статті 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” є -зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Тобто, мораторій розповсюджується на безпосереднє виконання банком майнових зобов'язань. Проте, ці положення суперечать названим вище приписам статей 1066 та 1068 ЦК України, які іншим чином встановлюють обов'язки банку по виконанню договірних зобов'язань, не обмежуючи при цьому їх виконання мораторієм. Наявна законодавча колізія повинна вирішуватись виходячи із загальних принципів дії законів у часі -діє закон, який прийнятий останній. В даному випадку Закон України „Про банки і банківську діяльність” прийнятий 07.12.2000 р., а ЦК України -16.01.2003 р., у зв'язку з чим норми Закону про банки в частині зупинення дій по перерахуванню грошових коштів на виконання договору банківського рахунку не підлягають застосуванню.

Крім того, статтею 85 того ж Закону визначено конкретні обмеження, які пов'язані з мораторієм, а саме протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України. Отже, мораторій розповсюджується на стягнення за виконавчими документами, а тому не впливає на факт прийняття рішення судом.

Відносно нарахування позивачем пені в розмірі 2188,90 грн суд констатує, що за пунктом 32.2. статті 32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Проте нарахування такої пені унеможливлене приписами названої статті 85 Закону, за змістом якої з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, котрий поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, а в період його дії, серед іншого, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 28.02.2009 р. № 97, за якою в АКБ „Трансбанк” з 02.03.2009 р. призначена тимчасова адміністрація строком на один рік до 01.03.2010 р., та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 02.03.2009 по 01.09.2009 рр.

На підставі викладеного нарахування пені є неправомірним, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного державне мито покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Зобов'язати акціонерний комерційний банк „Трансбанк” в особі філії „Херсон-Трансбанк” (розташований за адресою: м. Херсон, вул. 21 Січня, 37; код 24949476; розрахунковий рахунок невідомий) виконати платіжне доручення приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; розрахунковий рахунок № НОМЕР_2в філії „Херсон-Трансбанк” м. Херсон, МФО 352822) № 219 від 26.02.2009 р. про переказ 182400 грн з розрахункового рахунку № НОМЕР_2товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім „Євротрубпласт”, за реквізитами: код ЄДРПОУ 33090871 в ВАТ ВТБ Банк КРД м. Київ, поточний рахунок 26004301014112.

3.Стягнути з акціонерного комерційного банку „Трансбанк” в особі філії „Херсон-Трансбанк” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул.21 Січня, 37; код 24949476; розрахунковий рахунок невідомий) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; розрахунковий рахунок № НОМЕР_2в філії „Херсон-Трансбанк” м. Херсон, МФО 352822) -85 грн витрат по сплаті державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя М.К. Закурін