Ухвала суду № 47765239, 29.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 р.Справа № 820/19402/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю представників позивачів Гришко С.Ю., ОСОБА_2.

представника третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 820/19402/14 за позовом Альянц Австралія Лайфіншуренс ЛТД , Ван Пас ЛайфЛімітед , Санкорп Лайфенд Супераннюейшн Лімітед до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про анулювання(скасування) актового запису,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі - Альянц Австралія Лайф ЛТД, Ван Пас Лайф Лімітед, Санкорп Лайфенд Супераннюейшн Лімітед, звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_3, в якому просять суд анулювати (скасувати) актовий запис Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції №3544 від 10.03.2010 року в частині відомостей про смерть ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 46 років.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що у 2007 році між гр. Росії ОСОБА_8 та Альянц Австралія Лайф ЛТД, Ван Пас Лайф Лімітед, Санкорп Лайфенд Супераннюейшн Лімітед окремо один від одного були укладені договори на страхування життя, за умовами яких у випадку смерті ОСОБА_8 позивачі (кожний окремо) мали б сплатити страхове відшкодування у відповідних розмірах спадкоємцям страхувальника.

29.10.2009 р. ОСОБА_8 склав заповіт, яким призначив виконавцем заповіту на випадок смерті ОСОБА_4, а також заповів останньому 50000 австралійських доларів.

У 2011 році ОСОБА_4, діючи як виконавець заповіту страхувальника, звернувся до Окружного суду Нового Південного Уельсу (Австралія) з відповідними позовами до кожного з позивачів окремо про стягнення страхового відшкодування у зв'язку зі смертю страхувальника - ОСОБА_8, яка нібито мала місце 07.03.2010 р. у м.Харкові та на підтвердження якої Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції вчинено актовий запис про смерть №3544 від 10.03.2010 р. та видано свідоцтво про смерть.

Разом з тим, 30.11.2011 р. за наслідками перевірки законності дій працівників міліції, труп невідомого чоловіка, який безпідставно був впізнаний як страхувальник (ОСОБА_8.) був упізнаний ОСОБА_10 як раніше зниклий без вісті її син - ОСОБА_11, про що складений протокол впізнання.

Позивачі стверджують, що наразі існують переконливі факти, які слугують доказами того, що насправді труп невідомого чоловіка, який був виявлений ІНФОРМАЦІЯ_1, та щодо якого вчинено Актовий запис про смерть № 3544 від 10.03.2010 року, не належить ОСОБА_8, а натомість являється померлим ОСОБА_11. За таких підстав, актовий запис про смерть не відповідає дійсності, а відтак, підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 р.у справі № 820/19402/14 адміністративний позов - задоволено. Актовий запис Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції №3544 від 10.03.2010 року в частині відомостей про смерть ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 46 років - анулювано.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач надіслав клопотання про розгляд справи з його відсутності.

Від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_12 надійшла заява, в якій вона просить перенести розгляд справи у зв'язку з тим, що перебуває у відпустці та буде знаходитися за межами міста.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначене клопотання та вважає його безпідставним та необґрунтованим. Колегія суддів зазначає, що обов'язковою участь сторін в судовому засіданні не визнавалась. До того ж, жодного документального підтвердження щодо наведених у клопотанні обставин або інших доказів які б підтверджували неможливість з'явитися не надано. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представник третьої особи також користувався правом заявляти про відкладення розгляду справи (т.4 а.с. 21,54) без надання доказів щодо таких обставин, а в останнє судове засідання також не з'явився.

Відповідно до приписів частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає, що справу можливо вирішити без участі представника третьої особи .

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивачів та третьої особи , дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до вимог частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси».

Також відповідно до частини 6 цієї статті іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України».

Позивачі - Альянц Австралія ЛайфІншуренс ЛТД» (Позивач 1), «ВанПасЛайфЛімітед» (Позивач 2) та «СанкорпЛайфендСупераннюейшнЛімітед» («Позивач 3») є юридичними особами, створеними за австралійським правом і є страховими компаніями, що у тому числі надають послуги у сфері страхування життя. (т.2 а.с. 89-197).

Позивачі (як спільно так і кожний окремо) є зацікавленими особами щодо самого юридичного факту смерті Страхувальника та юридичних наслідків, які виникають у зв'язку із внесенням відповідного актового запису цивільного стану (смерті) відповідним уповноваженим суб'єктом владних повноважень (державним органом) - Відповідачем.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у 2007 році кожним з позивачів окремо один від одного було укладено окремі договори страхування життя з громадянином Росії ОСОБА_8 (російською «ОСОБА_8», надалі - «Страхувальник»), за умовами яких у випадку смерті Страхувальника позивачі (кожний окремо) мали б сплатити страхове відшкодування у відповідних розмірах спадкоємцям Страхувальника.

29 жовтня 2009 року Страхувальник склав заповіт, яким призначив виконавцем свого заповіту на випадок смерті ОСОБА_4, а також заповів останньому 50 000 (п'ятдесят тисяч) австралійських доларів. (т.1 а.с. 14-17, т. 3 а.с. 93).

У 2011 році ОСОБА_4, діючи як виконавець заповіту Страхувальника, звернувся до Окружного суду Нового Південного Уельсу (Австралія) з відповідними позовами до кожного з позивачів окремо про стягнення страхового відшкодування у зв'язку зі смертю Страхувальника, яка нібито мала місце «07» березня 2010 року у м. Харкові та на підтвердження якої вчинено актовий запис про смерть № 3544 від 10.03.2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (надалі - «Відповідач»). (т. 1 а.с. 27-73), (т. 3 а.с. 79, 192).

Проте, 30 листопада 2011 року, за наслідками перевірки законності дій працівників міліції труп невідомого чоловіка, який безпідставно був впізнаний як Страхувальник, тобто ОСОБА_8, був упізнаний ОСОБА_10, по фотографіях, як раніше зниклий без вісті її син - ОСОБА_11, що підтверджується протоколом упізнання. (т.3. а.с. 169).

Крім того, в матеріалах перевірки прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова № 125пр-11 за заявою генерального директора ТОВ «Власта консалтінг» ОСОБА_14 міститься офіційна відповідь Державної прикордонної служби України від 9 листопада 2011 року , згідно якої громадянин ОСОБА_8 12 березня 2010 року виїхав з території України в напрямку Російської Федерації, перетнувши державний кордон України в пункті пропуску Козача Лопань. Також згідно зазначеного документу, 21 вересня 2010 року ОСОБА_8 в'їхав на територію України з Російської Федерації через пункт пропуску Козача Лопань. Далі зазначається, що 28 вересня 2011 року він знову здійснив в'їзд на територію України через зазначений пункт пропуску. (т. 4 а.с. 33, 35).

Таким чином, громадянин ОСОБА_8 після ІНФОРМАЦІЯ_1, що начебто є датою його смерті згідно Актового запису № 3544 від 10.03.2010 року, неодноразово перетинав державний кордон України. (т. 3 а.с. 192).

В матеріалах справи також містяться документи Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи відносно трупу 360-с/10, який був первинно помилково впізнаний як ОСОБА_8, однак в подальшому впізнаний як ОСОБА_11. Серед іншого, в зазначених матеріалах наявна копія офіційного повідомлення Орджонікідзевського районного відділу ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім'я завідуючого Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_15 відносно того, що в результаті проведених перевірок було встановлено, що труп невідомого чоловіка, виявлений ІНФОРМАЦІЯ_1 і первинно впізнаний як ОСОБА_8, ним не являється, а насправді є трупом раніше зниклого безвісти ОСОБА_11

Отже, вказані документи також підтверджують, що ОСОБА_8 насправді не помер за зазначених обставин, Існування хибного актового запису про смерть слугує формальною юридичною підставою для пред'явлення майнових позовних вимог до позивачів з боку спадкоємців нібито померлого Страхувальника.

Підставою звернення апелянта до судів Австралії з вищезазначеним позовом до позивачів є факт нібито смерті Страхувальника, який був підтверджений оспорюваним у даній справі Актовим записом. Тобто, наявність Актового запису слугує підставою для стягнення з позивачів страхового відшкодування судами Австралії. Наразі справа за позовом Апелянта до позивачів зупинена Окружним судом Нового Південного Уельсу (Австралія) до вирішення даної судової справи в Україні.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про відсутність порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивачів не можуть бути прийняті до уваги. Позивачі мають безпосередній інтерес в встановлені незаконності Актового запису, який був вчинений відповідачем, адже його наявність може мати наслідком виникнення безпідставною майнової відповідальності позивачів. Як було зазначено Конституційним судом України в Рішенні від 1 грудня 2004 року у справі № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес), охоронюваний законом інтерес «е самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони»

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VІ від 01.07.2010 року.

Цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.1 статті 6 Закону України №2398-VІ , відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд, здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

До завдань відповідачів, як органів реєстрації актів громадянського стану, ст.5 зазначеного закону віднесено:

- забезпечення повної, своєчасної і правильної реєстрації актів громадянського стану;

- внесення до актових записів необхідних змін, доповнень та виправлень;

- поновлення втрачених та анулювання повторно складених актових записів;

- видача громадянам свідоцтв про реєстрацію;

- збереження архівного фонду.

Частиною 1 статті 9 Закону передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті».

Згідно ч. 3 статті 9 Закону, актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання визначений Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року (надалі - «Правила»).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та п. 1.4. Правил анулювання первинного актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду.

Доводи апеляційної скарги апелянта про те, що суд першої інстанції не мав підстав для анулювання актового запису, через те, що жоден документ, який підтверджує смерть Страхувальника, на даний час не скасований та не встановлено фактів підроблення таких документів спростовуються матеріалами справи.

ЗО листопада 2011 року труп невідомого чоловіка, який безпідставно був впізнаний як Страхувальник, був упізнаний ОСОБА_10, по фотографіях, як раніше зниклий без вісті її син - ОСОБА_17. Зокрема, у матеріалах справи міститься лист Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 20 березня 2015 (т.3 а.с.169). з доданими до нього матеріалами судово-медичного дослідження відносно трупу невідомого чоловіка (висновок № 360-с/10 від 9 березня 2010 року). Серед іншого, у зазначених матеріалах наявна копія протоколу-впізнання від ЗО листопада 2011 року, складеного Орджонікідзевським районним відділу ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Відповідно до зазначеного протоколу-впізнання, труп невідомого чоловіка, виявлений ІНФОРМАЦІЯ_1 і первинно впізнаний як труп Страхувальника, насправді є трупом раніше зниклого безвісти ОСОБА_11, який був упізнаний своєю матір'ю ОСОБА_10.

Про факт впізнання Орджонікідзевський районний відділ ХМУ ГУМВС України в Харківській області листом від 11 січня 2012 року № 66/241 {т.3 а.с.12) повідомив завідуючого відділенням № 2 Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_15

Крім того, у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи щодо співробітників Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 20 листопада 2011 року, складеної старшим слідчим прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова ОСОБА_18 за наслідками перевірки за заявою директора TOB «Власта Консалтінг» ОСОБА_14, зазначається, що «проведеною перевіркою встановлено, що пізнавальні цифровані фотозображення трупа невідомого чоловіка, нібито ОСОБА_8, зареєстрованого в морзі ХОБСМЕ-2 під № 360-с належать ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_2.»

Також , в матеріалах справи містяться офіційні відповіді Державної прикордонної служби України, згідно якої Страхувальник декілька разів в'їжджав і виїжджав з території України через пункт пропуску Козача Лопань після ІНФОРМАЦІЯ_1. (т.4 а.с.33, 34)

Посилання Апелянта на лист доктора ОСОБА_20 від 16 листопада 2011 року який нібито підтверджує, що записи у медичній картці Страхувальника збігаються з «записами про стан зубів», що містились у матеріалах про відмову у порушенні кримінальної справи, наданих Апелянту «Міністерством внутрішніх справ України», не є належний доказ , оскільки з листа доктора ОСОБА_20 не зрозуміло, які саме записи про стан зубів були йому надані і які саме записи має сам доктор ОСОБА_20 стосовно Страхувальника. Апелянт не надав жодних документів, які б дозволили б перевірити свідчення доктора ОСОБА_20. Наданий лист доктора ОСОБА_20 не спростовує наведених вище доказів та не заперечує того факту, що труп ОСОБА_11 був впізнаний як Страхувальник цілком помилково.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 К Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також зазначає, що апеляційне провадження по справі, відкрите за апеляційною скаргою третьої особи, не може бути закрито з підстав, зазначених у клопотанні представника позивачів та третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_2., оскільки в даному випадку суд порушив би право на апеляційне оскарження особи, яка не брала участі у справі, гарантоване статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. по справі № 820/19402/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 31.07.2015 р.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.