Ухвала суду № 47764531, 28.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1366/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, що полягає у не знятті арешту із 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог - відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач став переможцем прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна (1/3 частини квартири), що підтверджується протоколом проведення прилюдних торгів № 1014089/8 від 23 червня 2014 року.

Так, позивачем здійснено оплату за нерухоме майно згідно протоколу № 1014089/8 від 23 червня 2014 року, що підтверджується квитанцією від 03 липня 2014 року № 984-з5.

Відповідачем 04 серпня 2014 року складено акт державного виконавця про реалізацію арештованого майна № 1/14, яким зафіксовано придбання позивачем 1/3 частини квартири.

Позивачем направлено відповідачу та до Державної виконавчої служби України заяви про зняття арешту, накладеного відповідачем на 1/3 частину квартири у межах виконавчого провадження, яке завершено.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2014 року заступником начальника ВДВС району прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, у якій зазначено про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення

Згідно з ч. 3 ст. 60 Закону, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Тобто, на відповідача покладено обов'язок після закінчення виконавчого провадження направити копію постанови про накладення арешту до органу реєстраційної служби для зняття арешту із майна.

Як було з'ясовано судом першої інстанції, у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що відповідачем до органу реєстраційної служби направлено повідомлення та копію постанови від 04 серпня 2014 року про закінчення виконавчого провадження, у якій зазначено про скасування арешту майна боржника та інших заходів примусового виконання рішення.

Так, у матеріалах справи наявний витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 січня 2015 року, з якого вбачається, що станом на січень 2015 року арешт зі спірного майна не знято, що свідчить про бездіяльність відповідача у частині не зняття арешту зі спірного майна.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зняття арешту із 1/3 частини квартири є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача зняти арешт із 1/3 частини квартири , то як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2014 року заступником начальника ВДВС району прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження та припинено чинність арешту майна боржника, а також скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Тобто, відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту, у той час як внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснено державним реєстратором, а отже і зняття арешту здійснюється саме державним реєстратором органу реєстраційної служби, а не державним виконавцем органу виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача зняти арешт із 1/3 частини квартири є необґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Ухвалу складено у повному обсязі 31.07.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.