Ухвала суду № 47764492, 23.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/594/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області та Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області та Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області та просив визнати протиправною та скасувати вимогу про донарахування єдиного соціального внеску від 15.01.2015 №Ф-0000062211.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання розпоряджень Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 20.05.2014 №97-р та Золотоніської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області від 28.03.2014 №22-р щодо проведення операції «Урожай-2014», метою якої є: контроль за виплатою реальної заробітної плати працівникам, зайнятих у сільському господарстві на всіх етапах виробництва; виявлення осіб, які працюють без відповідного оформлення трудових відносин та контролю за роботодавцями щодо подальшого працевлаштування таких осіб зі сплатою відповідних податків та зборів; виявлення осіб, що надають послуги громадянам та суб'єктам господарювання з обробітку землі та комбайнування власною сільськогосподарською технікою з подальшим дослідження наявності документального оформлення таких відносин з дотриманням вимог чинного законодавства, тощо, та на підставі наказів №626 та №636 Золотоніською ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача за період з 01.10.2011 до 30.09.2014.

Під час проведення перевірки використано отримані на письмові запити документи бухгалтерського обліку від контрагентів позивача, а саме: СФГ «Лілея», ПП «Соняшник», ПП «Олімп», ТОВ «Атлантік Фармз ІІ», СТОВ «Зернова компанія Хорс», СТОВ «Агрофірма колос», ПП «Тетяна», зокрема, копії договорів про надання послуг транспортних перевезень, актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних.

За результатами опрацювання вказаних документів прийнято Акт перевірки від 11.11.2014 №447/1700/2723001855, в якому зафіксовано порушення позивача з приводу несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб; незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків і зборів протягом встановлених законодавством строків; недоплати сум єдиного соціального внеску.

На підставі зазначеного акту відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб, рішення про донарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату цього податку, вимога від 01.12.2014 №ф-0005982211 про донарахування єдиного соціального внеску.

За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень, частина з них була скасована Головним управлінням ДФС у Черкаській області, у т.ч. скасовано вимогу від 01.12.2014 №ф-0005982211 в частині недоїмки, штрафу та пені, з огляду на що Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Черкаській області було прийнято оскаржувану вимогу від 15.01.2015 №Ф-0000062211 про донарахування позивачу єдиного соціального внеску в сумі 6879,97грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на відстані та тривалість перевезень, наявність підписів вказаних фізичних осіб як водіїв позивача, даних щодо транспортних засобів і заповнених відповідних граф ТТН, твердження податкового органу про те, що позивачем використовувалась праця найманих працівників без оформлення трудових відносин чи цивільно-правових договорів на виконання робіт, є справедливим, з огляду на що дійшов висновку по необґрунтованість позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з абзацом другим п.1 ч.1 ст.4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Обчислення єдиного внеску згідно з ч.2 ст.9 Закону №2464-VI здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Суд врахував, що таких документів позивач для податкової перевірки надати відмовився. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди відповідно до ч.4 вказаної статті Закону здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до вимог ч.ч.2-3 ст.7 Закону №2464-VI для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно з ч.5 ст.7 ЗУ №2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до п.164.6 ст.164 ПК України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування для податку на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, відповідно до ч.3 ст.9 Закону №2464-VI здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про недоплату спірної суми єдиного соціального внеску ґрунтуються на тому, що даними товарно-транспортних накладних на перевезення товару за укладеними позивачем з контрагентами договорами підтверджується постійне використання позивачем за період з жовтня 2011 року по листопад 2013 року під час надання послуг замовникам, від яких отримав дохід як самозайнята особа, автотранспортного перевезення зерна автомобілями: камаз д.н.з.№99-54, МАЗ д.н.з. №52-49 і №21-56, праці фізичних осіб - водіїв: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2; адреса місця проживання: АДРЕСА_1) у липні-серпні 2012 року, жовтні-листопаді 2012 року, жовтні-листопаді 2013 року; ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3; адреса місця проживання: АДРЕСА_2) у жовтні-листопаді 2011року, червні 2012 року, вересні-листопаді 2012 року, червні-липні 2013 року; ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4; адреса місця проживання: АДРЕСА_3) у листопаді 2011року та у листопаді 2012 року.

Використання зазначених транспортних засобів у власній господарській діяльності позивачем визнано в ході судового розгляду справи.

Згідно з підп. 8.26. п.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж. Перевізники приймають вантажі для перевезення відповідно до підп.10.1.п.10 вказаних Правил на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовий договір (додаток 2).

Правила оформлення документів на перевезення визначені пунктом 11 зазначеного Правил. Зокрема, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (підп.11.1 п.11). ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. (підп.підп.11.4.- 11.5. п.11 Правил)

Вищеозначені товарно-транспортні накладні містять печатки, штампи та підписи вантажовідправників, від яких позивач отримав дохід за послуги автоперевезення, а також підписи вказаних осіб як водіїв позивача.

Доказів помилкового оформлення товарно-транспортних накладних позивачем суду не надано.

Посилання апелянта на порушення податковим органом прийняття оскаржуваної вимоги як на підставу задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки навіть наявність таких процедурних порушень жодним чином не спростовує допущення ФОП ОСОБА_3 порушень чинного законодавства в частині нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період, що перевірявся.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач фактично використовував працю фізичних осіб - водіїв без оформлення трудових відносин чи цивільно-правових договорів на виконання робіт, що призвело до недоплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з огляду на що підстави для скасування оскаржуваної вимоги - відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 28 липня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С