Постанова № 47764477, 23.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18775/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління державної охорони України до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Управління державної охорони України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, де третя особа, - ОСОБА_4, та просило:

- скасувати розпорядження Печерської РДА від 29 липня 2014 року № 382 «Про надання службової квартири»;

- визнати недійсним ордер на право зайняття службового жилого приміщення № НОМЕР_1, виданий Печерською РДА на ім'я ОСОБА_3;

- зобов'язати Печерську РДА затвердити рішення УДО України про надання службової квартири НОМЕР_2, жилою площею 18,0 кв.м., у будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та його сім'ї, шляхом прийняття відповідного розпорядження та видати відповідний ордер на його ім'я.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2015 року задоволено клопотання представника відповідача та закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним ордеру на право зайняття службового жилого приміщення № НОМЕР_1, виданого Печерською РДА на ім'я ОСОБА_3

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 29 липня 2014 року № 382 «Про надання службової квартири»; зобов'язано відповіача вчинити передбачені законодавством дії, у разі наявності законних підстав, направлені на затвердження рішення Управління державної охорони України про надання службової квартири НОМЕР_2, жилою площею 18,0 кв.м., у будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_4 та його сім'ї, шляхом прийняття відповідного розпорядження та вчинити передбачені законодавством дії, направлені на видачу на ім'я ОСОБА_4 ордера на право зайняття спірного службового жилого приміщення. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Печерська районна в місті Києві державна адміністрація та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просили постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг посилаються на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 проходив військову службу в УДО України у період із 17 березня по 06 серпня 2014 року.

Розпорядженням УДО України від 04 липня 2014 року № 120 «Про розподіл службового житла» підполковнику ОСОБА_3. було виділено службову квартиру НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, яку включено до числа службових жилих приміщень УДО України розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 09 листопада 2012 року № 619 «Про включення до числа службових жилих приміщень».

Розпорядженням Печерської РДА від 29 липня 2014 року № 382 «Про надання службової квартири» затверджено рішення керівництва УДО України про надання службової квартири ОСОБА_3. на родину із чотирьох осіб та прийнято рішення про видачу ордеру.

В подальшому, ОСОБА_3 був звільнений з військової служби в УДО України у зв'язку зі скороченням штатів (проведенням організаційних заходів) без права на пенсію, у зв'язку з чим на засіданні житлово-побутової комісії УДО України від 07 серпня 2014 року розглянуто питання про скасування розпорядження про надання ОСОБА_3. службової квартири.

Розпорядженням УДО України від 14 серпня 2014 року № 155 «Про скасування розпорядження Управління державної охорони України від 04.07.2014 № 120» скасовано розпорядження УДО України від 04 липня 2014 року № 120 «Про розподіл службового житла», яким ОСОБА_3. розподілено службову квартиру.

Листом від 19 серпня 2014 року № 2/9/1-1069 УДО України звернулося до Печерської РДА із проханням скасувати оскаржуване розпорядження. Разом із вказаним листом УДО України повернуло Печерській РДА ордер № НОМЕР_1 на право зайняття ОСОБА_3 службової квартири, виданий на його ім'я на підставі оскаржуваного розпорядження.

Надалі, Розпорядженням УДО України від 02 вересня 2014 року № 174 «Про розподіл службового житла» спірну службову квартиру розподілено військовослужбовцю УДО України лейтенанту ОСОБА_4 та його сім'ї, яка складається із двох осіб, у тому числі він та його дружина, ОСОБА_6

Листом від 02 вересня 2014 року № 2/9/1-1113 УДО України звернулося до Печерської РДА із проханням затвердити рішення про надання службової квартири ОСОБА_4

Однак, листом від 19 вересня 2014 року № 105/01-2406/в-08 Печерська РДА повідомила УДО України про відкладення затвердження рішення про надання службової квартири ОСОБА_4, як такої, що зайнята ОСОБА_3

Додатково, листом від 22 жовтня 2014 року № 105/01-3226/1 Печерська РДА повідомила УДО України, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які діють від свого імені та імені своїх неповнолітніх дітей до Управління державної охорони України до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування службовою квартирою НОМЕР_2 по вул. Закревського,99 заборонено повторний перерозподіл вказаної службової квартири в порядку забезпечення позову.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для видачі ОСОБА_3. ордеру на право його та його сім'ї вселення до службової квартири відсутні, оскільки розпорядження УДО України про її розподіл скасоване. Крім того, зазначив, що рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 грудня 2014 року у справі № 754/16608/14-ц (провадження № 2/754/6325/14) визнано право ОСОБА_3, ОСОБА_5та їх дітей на користування службовою квартирою станом на час прийняття даного судового рішення не набрало законної сили, а тому не може бути підставою до відмови в задоволенні позовних вимог Управління державної охорони України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Згідно з п. 7 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, та п. 2 Положення № 37 службові жилі приміщення призначаються для заселення особами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього, а також за відсутності у них за місцем проходження служби житла для постійного.

Відповідно до ст. 121 ЖК УPCP, п. 16 Положення № 37, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Нормами ст. 122 ЖК УPCP, п. 12 Порядку № 1081 та п.п. 21-22 Положення № 37 передбачено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.

Ордер дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.

Відповідно до п. 19 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року №37, рішення про надання службового жилого приміщення може бути переглянуто до видачі ордера, якщо виявляться обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 125 ЖК Української PCP без надання іншого жилого приміщення, не може бути виселено із службового житла: осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 29 липня 2014 року № 382 «Про надання службової квартири», відповідно до ст. 121 ЖК УPCP, було затверджено рішення керівництва Управління Державної охорони України про надання службової однокімнатної квартири НОМЕР_2 жилою площею 18,0 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, військовослужбовцю Управління - ОСОБА_3 та зобов'язано видати відповідний ордер.

Виписаний на ім'я ОСОБА_3 ордер на вселення було видано представнику Управління державної охорони України за довіреністю ОСОБА_7, однак, з невідомих причин, вручений ОСОБА_3 не був, а був повернутий до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.

Поряд із цим, 22.08.2014 ОСОБА_3 фактично вселився у вищевказану квартиру всією родиною у складі чотирьох осіб, що підтверджується актом обстеження житлових умов.

Наприкінці 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 діючи в своїх інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей звернулися до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Управління державної охорони України та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання права користування службовим житловим приміщенням.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.04.2015, позов ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задоволено: визнано право ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користування службовим житловим приміщенням (квартирою) за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається зі змісту означеного вище рішення суду, в ході розгляду цивільної справи №754/16608/14-ц було встановлено, що ордер на право вселення у службове житло, який був виписаний на ім'я ОСОБА_3, незаконно утримувався представниками Управління державної охорони України, після чого був повернутий до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, - з огляду на що суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 та члени його сімї за навності законних підстав вселились та правомірно займають службове житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1

Слід додати також, що ордер на ім'я ОСОБА_3 на право зайняття службового жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1, було видано, сам факт його невручення не скасовує його легітимності. До того ж, розпорядження УДО України від 14 серпня 2014 року № 155 «Про скасування розпорядження Управління державної охорони України від 04.07.2014 № 120» було прийнято вже після розпорядження Печерської РДА від 29 липня 2014 року №382 «Про надання службової квартири», а тому не може автоматично скасовувати його дію.

Відповідно до положень ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З аналізу вищевказаної норми чинного законодавства вбачається, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для врахування і в інших справах, що розглядаються судами за участю тих самих сторін, тобто преюдиційними. Після набрання судовим рішенням законної сили сторони не можуть оспорювати встановлені судом обставини.

Враховуючи, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2014, яким встановлено протиправність дій Управління державної охорони України та правомірність зайняття ОСОБА_3 та його сім'єю службового житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, набрало законної сили, а встановлені ним факти є преюдиційними, тобто такими, що не потребують доказування, та обов'язковими до врахування судом при вирішенні інших справ за участю тих самих осіб, а тому вказані обставини виключають підстави до задоволення позовних вимог Управління державної охорони України в даній адміністративній справі.

З даного приводу також слід зазначити, що в адміністративному судочинстві, на відміну від цивільного та господарського судочинства, діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч. ч. 4, 5 ст. 11, ч. 2 ст. 69, ч. 5 ст. 71 КАС України). Ця особливість випливає із специфіки завдань адміністративного судочинства (ч. 1 ст. 2 КАС України) і, зокрема, покладає на адміністративний суд обов'язок самому вживати заходи щодо встановлення реального змісту спірних правовідносин, з'ясування питання про склад осіб, які братимуть участь у справі (заміни неналежної сторони, необхідності участі в справі другого відповідача), визначення предмету та засобів доказування, встановлення належного способу захисту порушеного права чи встановлення компетенції.

Так, згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що приписи вищеозначеної норми процесуально Закону визначають саме обов'язок суду щодо зупинення провадження по справі, а не право.

Проте, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не вжив заходів щодо зупинення провадження по справі з метою повного та всебічного розгляду справи, а лише обмежився посиланням на те, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2014 не набрало законної сили, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та, як наслідок, хибного висновку про безпідставність зайняття третьою особою, - ОСОБА_3, спірного житлового приміщення, та, як наслідок, про наявність підстав до задоволення адміністративного позову.

Більше того, в ході апеляційного перегляду справи було встановлено, що на заміну спірної квартири ОСОБА_4 розпорядженням УДО України від 23.04.2015 №67, затвердженим розпорядженням Печерської РДА від 26.06.2015 №297, було розподілено іншу службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2

Зазначене спростовує доводи апелянта про необхідність скасування спірного розпорядження відповідача у зв'язку з повторним перерозподілом спірної квартири ОСОБА_4

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційних скарг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Натомість, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, допущено порушення норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року скасувати.

Управлінню державної охорони України в задоволенні адміністративного позову до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.