Ухвала суду № 47764262, 30.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9334/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна», звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі висновків, викладених в акті №1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Молочна країна» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, по взаємовідносинам з ПАТ «Львівський жиркомбінат»;

- зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію внесену на підставі висновків, викладених в акті №1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Молочна країна» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, по взаємовідносинам з ПАТ «Львівський жиркомбінат»;

- зобов'язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які відкориговані на підставі висновків, викладених в акті №1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Молочна країна» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, по взаємовідносинам з ПАТ «Львівський жиркомбінат».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна» було отримано акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві №1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Молочна країна» щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року, по взаємовідносинам з ПАТ «Львівський жиркомбінат», в якому зафіксовано відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх виду, обсягу, та розрахунків щодо реалізації товарів ПАТ «Львівський жирокомбінат» за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року.

Позивач, вважаючи висновки акту перевірки протиправними, звернувся з даним позовом в суд.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки є виключно носієм доказової інформації, який не породжує самостійно (без винесення податкового повідомлення-рішення) правових наслідків для платника податків. Також, вказував на відсутність доказів внесення змін до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 №266.

Виходячи з положень пунктів 1.3, 2.10, 2.14, 2.21, 4.16 зазначеного Порядку процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, до інформаційних баз даних податкових органів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені), або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Висновок щодо недостовірності задекларованих платником податку даних податкового обліку як підстави для внесення змін до баз даних може бути зроблений податковим органом після визначення платнику податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому порядку.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Крім того, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року в справі 21-511а14.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Молочна країна» результати якої відображено в Акті № 1798/26-59-22-12-18/38567705 від 18.12.2014 року.

Правомірність здійснення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки відповідачем не приймалися рішення щодо визначення податкових зобов'язань платнику податків.

Наразі, позивач стверджує, що відповідач здійснив коригування податкових зобов'язань в автоматичній системі «Податковий блок».

Доказів щодо внесення змін в електронну базу АІС «Податковий блок» позивачем не надано.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не вносились до інформаційної системи відомості щодо корегування сум податкових зобов'язань задекларованих позивачем у відповідні періоди є правомірним.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 31.07.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.