Ухвала суду № 47764141, 15.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 липня 2015 рокусправа № 804/1664/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2014р. №Ф-656-25

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статті 106 КАС України, а саме відсутності документу про сплату судового збору в додатках до позовної заяви, та надано строк для усунення недоліків до 26 лютого 2015 року.

Не погодившись з ухвалою суду про залишення позову без руху, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачем надано до суду першої інстанції належні документи, що підтверджують тимчасове припинення позивачем підприємницької діяльності і як наслідок тяжкий майновий стан позивача.

Відповідно до частини 4 статті 196, частини 1 статті 41 КАС України судове засідання проведено за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати ( не менше 1827,00грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (не більше 4872,00грн.).

Позивач, звертаючись до суду з майновими вимогами на загальну суму 4366,38 грн., повинен сплатити до суду судовий збір в сумі 182, 70грн.

Проте, в порушення частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналів доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано.

Щодо заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали дійшов висновку про необґрунтованість та відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених позивачем обставин.

Такі висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 106 КАС України встановлено вимоги до позовної заяви.

У поданому позивачем клопотанні міститься посилання на те, що через незадовільний майновий стан на даний час у позивача відсутня можливість сплатити судовий збір при зверненні до суду та на підтвердження заявленого клопотання додано копію повідомлення про припинення торговельної діяльності від 12.03.2014 віх. №9; копію заяви про зняття з реєстрації РРО від 01.04.2014 вих. №16 та копію довідки Міністерства доходів і зборів України від 02.04.2014. Тому, позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

Відповідно до статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України „Про судовий збір" та статею 88 КАС України встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції не звернув уваги на надані позивачем документи, не надав їм належної оцінки, та не обґрунтував в ухвалі про залишення позову без руху підстави, з яких, на думку суду, надані позивачем документи не є належними доказами на підтвердження обставин, якими обґрунтовується клопотання про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, судом першої інстанції фактично не прийнято рішення про відмову у задоволенні вказаного клопотання. Рішення, щодо вирішення клопотання позивача в резолютивній частині ухвали відсутнє.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що звертаючись до суду першої інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи, позивачем надано достатні докази, які свідчать про обгрунтованість заявленого клопотання.

Зважаючи на викладені обставини, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року про залишення адміністративного позову без руху підлягає скасуванню і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду від 26 січня 2015 року скасувати та направити матеріали за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 199,п.1 ч.1 ст. 204, ст.206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі №804/1664/15 скасувати та направити матеріали за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до суду першої інстанції для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров