Постанова № 47763183, 20.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 липня 2015 р. № 12820/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальніковій Г.А.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Харківської обласної митниці Державної митної служби України про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2012/003060/2 від 23.07.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" до Харківської обласної митниці Державної митної служби України про скасування рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду України від 14.05.2015 року адміністративну справу № 2а-12820/12/2070 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" до Харківської обласної митниці Державної митної служби України про скасування рішення прийнято до провадження судді Горшкової О.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при розмитненні товару надав відповідачу всі необхідні документи в підтвердження задекларованої ціни, проте, дані підтвердження митницею були проігноровані, отже, на думку позивача спірні рішення прийняті відповідачем безпідставно, в порушення норм Митного кодексу України.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка була сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар. Таким чином, відповідач діючи в межах правового поля та у відповідності до вимог до чинного законодавства, прийняв обґрунтоване рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 20.07.2015 року сторони підтримали свої позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 21.06.2012р. до митного поста «Харків - центральний» Харківської обласної митниці декларантом ТОВ «Євро-Диліжанс» подано митну декларацію №807100000/2012/425337 від 21.06.2012 (далі - МД). Дана ВМД стосується товару «бамбукові палички для їжі».

Товар надійшов на адресу ПП «Гешефт Плюс» за зовнішньоекономічною угодою № 260511 від26.15.2011р., укладеною з фірмою «Ningbo Hiking Import & Export CO/ LTD», Китай, доповненням до зовнішньоекономічного угоди № 4 від 20.11.11, інвойсом № НЗ:11ЕЬ230/2 від 20.11.2011р. По даній партії товару митницею вже було прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 24.04.2012р. № 807000003/2012/001910/2, яке проігноровано декларантом разом з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України. У зв'язку з чим, підрозділом митного оформлення було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 22.06.2012 №807100000/2012/01626, в якій є посилання на вимоги п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України, а саме: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.

У зв'язку з спрацюванням профілю ризику АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками) за кодом форми контрою 121, з митного поста «Харків - центральний» до відділу митних платежів направлений запит № 2339 від 10.07.2012 щодо вирішення спірного питання визначення митної вартості товару.

Під час контролю за правильністю визначення митної вартості товарів ТОВ «Євро-Диліжанс» митним органом відповідно до ст. 54 МК України проведено перевірку документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю; співставлено рівні заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, в результаті чого з'ясовано, що заявлена митна вартість товару складає 0,82 дол. США/кг., а вартість подібних (аналогічних) товарів з врахуванням країни походження коливалась у межах від 2,40 до 8,12 дол. США/кг. (згідно даних, які містяться у ЦБД ЄАІС Держмитслужби України), в зв'язку з чим, митним органом проведена процедура консультації з декларантом, що підтверджується підписом декларанта ТОВ «Євро-Диліжанс» ОСОБА_6 на зворотному боці декларації митної вартості (далі - ДМВ) №807100000/2012/428337 від 11.07.2012р. та згідно п.2 ч.5 ст. 54 МК України митниця витребувала у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що зроблено запис на зворотному боці ДМВ № 807100000/2012/428337 від 11.07.2012р. з зазначенням чіткого переліку документів, проставленням дати, посади та прізвища посадової митниці.

Декларантом ОСОБА_3 зроблено запис про ознайомлення з переліком витребовуваних документів 11.07.2012 року, про що свідчить власноручний підпис.

У графі «Для відміток митного органу» Декларації митної вартості .№807100000/2012/428337 від 11.07.2012р. зазначено, що для підтвердження заявленої вартості ТОВ «Євро-Диліжанс» необхідно надати додаткові документи, а саме: 1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару (з зазначенням Інтернет адреси або інших даних про джерело інформації, що дає можливість для перевірки даних митним органом); 2) копію вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; 3) інформацію про транспортні витрати від міста завантаження порту - Ningbo, Китай до місця призначення - м. Харків, Україна, яка підтверджена документально (для можливості перевірки всіх числових значень митної вартості товару). Також декларанту запропоновано подати за власним бажанням інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Однак, в передбачений законодавством термін декларант ТОВ «Євро-Диліжанс» не надав додаткових документів митному органу, про що було складено акт про ненадання декларантом додаткових документів у передбачений законодавством термін від 23.07.2012р.

Поряд з цим, відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012року (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм права та з урахуванням висновків та мотивів скасування Вищим адміністративним судом рішення суду першої та апеляційної інстанції, які є обовязковими для суду першої інстанції при розгляді даної справи, судом встановлено, що митний орган має право вимагати надання додатковий документів лише у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим, у судовому засіданні представником відповідача не було надано жодних пояснень на запитання суду з приводу того, чи були зазначені митним органом, перед витребування додаткових документів від декларанта, підстави для такого витребування, як того вимагають приписи ч.3 ст. 53 МК України.

Окрім того, відповідно до ч.4 ст. 54 МК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч.7 ст. 54 МК України).

Щодо посилання митного органу на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, то суд, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, які є обовязковими для суду першої інстанції, зазначає, що самі по собі відомості вказаної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, вбачається, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи субєктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обовязок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного рішення про визначення податкових зобовязань.

Отже, підсумовуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідач, будучи субєктом владних повноважень та обґрунтовуючи свою правову позицію по справі не забезпечив надання необхідних доказів на підтвердження наявності законодавчо передбачених підстав для витребування додаткових документів від декларанта та/чи доказів на підтвердження того, що надані позивачем документи містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 807000003/2012/003060/2 від 23.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Диліжанс" (61037, м. Харків, проспект Московський, 199, літера д-5, кім. 205, код 32869911) судовий збір в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27.07.2015 року.

Суддя Горшкова О.О.