Рішення № 47755993, 30.07.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/6761/15-ц

Провадження №2/751/1333/15

Рішення

Іменем України

30 липня 2015 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Філатової Л. Б.

при секретарі Грищенко Н. С.

з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 і його представника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення частини отриманого доходу, відшкодування витрат,

Встановив:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення 27895,33 гривень частини отриманого доходу, 4502,87 гривень витрат на оплату електроенергії, 324 гривень судового збору. Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі - продажу частини обєктів нерухомості від 23.05.2012 року, вона і відповідач є співвласниками обєктів нерухомості, загальною площею 333,7 м.кв., що знаходяться за адресою: м.Чернігів, шосе Михайло-Коцюбинське, 1, які складаються з гаражу-складу, майстерні, паливного цеху та кузні 1/6 частини у кожного. Зазначає, що 01.02.2014 року відповідач уклав договір оренди № 1 нежитлового приміщення з ОСОБА_6 в строк до 31.12.2014 року, предметом якого є частина приміщення загальною площею 166,85 кв.м., співвласниками частки у праві власності на яку є вона і відповідач. Вказує, що за вказаним договором оренди відповідач отримав дохід, а саме: орендну плату в сумі 37 500 гривень, пеню 17 000 гривень, 3% річних 137,17 гривень та інфляційні нарахування 1153,50 гривень, а всього 55790,67 гривень. Зазначає, що за договором на постачання електроенергії на обєкт їх спільної власності, який був укладений відповідачем з ПАТ «Чернігівобленерго» вона самостійно за свої власні кошти оплатила рахунки за електроенергію в сумі 9005,75 гривень. Посилається, що на її вимогу передати (сплатити) належну їй за законом частину отриманого доходу в сумі 27 859,33 гривні та відшкодувати витрати по оплаті електроенергії у сумі 4 502,87 гривень відповідач відповів відмовою. В обґрунтування вимог позовної заяви посилається на норми ст.ст. 359, 360 ЦК України.

В судове засідання позивачка не з»явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник позивача в судовому заявлені позовні вимоги підтримав, при викладенні пояснень посилався на обставини зазначені в позові. Доповнив, що угода про порядок користування частками сторонами не укладалась.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, надали суду письмові заперечення до яких доповнили, що між сторонами склався певний порядок користування нежитловим приміщенням, в період з 01.02.2014 року по 31.12.2014 року ОСОБА_4 свою частину використовувала на власний розсуд здійснювала підприємницьку діяльність. Вказали, що між сторонами виникли непорозуміння з приводу користування спільним частковим майном, на даний час справа про реальний його розподіл перебуває в суді. Відповідач вказав, що електропостачання на будівлю здійснюється за однією лінією, рахунки не розподілені, на даний час кошти за договором оренди від орендаря отримав, в тому числі і за рішенням суду.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснив, що в період з 01.02.2014 року по 31.12.2014 року декілька разів бував в приміщенні по вулиці Михайло-Коцюбинське шосе,1 в місті Чернігові, де завантажував товар у ОСОБА_8 і там бачив ОСОБА_4 та її працівника на ім»я ОСОБА_5.

Вислухавши учасників судового процесу, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи: копію договору купівлі-продажу частини обєктів нерухомості від 23.05.2012 року (а.с.3-4), рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 08.05.2015 року (а.с.5-7), копію договору оренди № 1 від 01.02.2014 року (а.с.8), копії рахунків, квитанцій по оплаті за електроенергію (а.с.9-19), повідомлення про уточнення реквізитів №№ 1,2,3,4,5 від 23.06.2015 року (а.с.20-24), вимогу ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виконання зобовязань щодо розподілу доходів та витрат (а.с.25), відповідь ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_4 (а.с.26), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. При цьому суд виходить з наступного:

Згідно договору купівлі - продажу частини обєктів нерухомості від 23.05.2012 року ОСОБА_4 і ОСОБА_2 є співвласниками обєктів нерухомості, загальною площею 333,7 м.кв., що знаходяться за адресою: м.Чернігів, шосе Михайло-Коцюбинське, 1, які складаються з гаражу-складу, майстерні, паливного цеху та кузні 1/6 частини у кожного (а.с.3-4).

Згідно ст. 359 ЦК України, доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Жодного доказу на підтвердження існування між сторонами спору домовленості щодо розподілу спільних доходів від використання майна, що є у спільній частковій власності суду не надано. Пояснення допитаного за клопотанням відповідача свідка ОСОБА_7 і наданий ним лист УДСО при УМВС України в Чернігівській області не свідчать про наявність такої домовленості, а отже застосуванню в даному випадку підлягають саме норми ст.359 ЦК України.

01.02.2014 року ОСОБА_2 уклав договір оренди нежитлового приміщення з ОСОБА_6 №1 на строк до 31.12.2014 року, предметом якого є частина приміщення загальною площею 166,85 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Чернігів, шосе Михайло-Коцюбинське, 1 і є частиною загальної площі 333,7 кв.м., що знаходиться в спільному володінні з ОСОБА_4 (а.с.8).

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 08.05.2015 року з ОСОБА_8 стягнуто на користь ОСОБА_2 орендну плату в сумі 17000 гривень, пеню 17000 гривень, 3% річних 137,17 гривень та інфляційні нарахування 1 153,50 гривень, а всього 35 290,67 гривень (а.с.5-7). На даний час рішення набрало чинності.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Розділом 5 договору оренди № 1 нежитлового приміщення від 01.02.2014 року (а.с.8) встановлений розмір орендної плати, який дорівнює з 01.02.2014 року по 01.06.2014 року 1500 гривень х 4 місяці = 6000 гривень і з 01.06.2014 року по 31.12.2014 року 4500 гривень х 7 місяців = 31500 гривень, а всього 37500 гривень.

Згідно ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов»язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов»язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов»язаннями, пов»язаними із спільним майном.

Відповідно наданих ОСОБА_4 квитанцій вона сплатила за надані послуги з електропостачання 9005 гривень 75 копійок (а.с.9-24), а отже з відповідача ОСОБА_2 на її користь підлягає стягненню 4502 гривні 87 копійок.

Розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог на підставі наданих сторонами доказів, суд погоджується із розрахунком позивача щодо належної до стягнення суми орендної плати 37500 гривень : 2 = 18750 гривень, суми пені 17000 : 2 = 8500 гривень, 3 % річних 137,17 гривень : 2 = 68 гривень 58 копійок та інфляційних нарахувань 1153,50 : 2 = 576 гривень 75 копійок. На спростування зазначеного розрахунку відповідач жодного доказу не надав і його в ході розгляду справи не оспорював.

Проаналізувавши і дослідивши всі надані сторонами докази в їх сукупності із правовими нормами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 27895 гривень 33 копійки неотриманого доходу і 4502 гривні 87 копійок у відшкодування сплачених за електроенергію коштів, а всього 32398 гривень 20 копійок.

Згідно з положеннями ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачені судові витрати (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 88, 57-64, 208, 209, 212-215, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 359, 360 Цивільного кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4, (РНОКПП НОМЕР_2) 27 895 гривень 33 копійки частини отриманого доходу, 4 502 гривні 87 копійок витрат на оплату електроенергії, 324 гривні 00 копійок судового збору, а всього 32 722 гривні 20 копійок (тридцять дві тисячі сімсот двадцять дві гривні 20 копійок).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м.Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. Б. Філатова