Ухвала суду № 47755621, 30.07.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/548/15 Справа № 712/6419/13-к Категорія: ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України Головуючий у І інстанції Орленко В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Соломки І. А. Гончарука І. М., Поєдинка І. А. Овчаренко І. С.з участю прокурораСуботіної С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Черкаси Бицюка О.М. та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.11.2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, проживаючий АДРЕСА_3, раніше судимий:

- 28.10.1982 року народним судом Придніпровського району м. Черкаси за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 222, ст. 42 КК України - на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 24.09.1987 року судовою колегією Верховного Суду УРСР за п. «а» ст. 93, ч. 3 ст. 142, ст. 42 КК УРСР (1960р.) на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 22.06.2002 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 12.12.2002 року Шевченківським районним судом м. Львова за ст. 124 КК України до 6 місяців арешту. 03.01.2003 року звільнений по відбуттю строку покарання, -

засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст. 121 КК України, на 8 років 9 місяців позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 185 КК України, на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 до відбуття 8 років 9 місяців позбавлення волі.

Вирішено стягнути з ОСОБА_7 на користь:

- держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 147 грн.;

- потерпілого ОСОБА_10 збитки завдані злочином в розмірі 138 грн.

Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.11.2013 року ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він, повторно, 18.11.2010 року, близько 21 години, перебуваючи на території овочевого ринку в м. Черкаси по вул. Пастерівській, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав 32 кг моркви, що належить потерпілому ОСОБА_10, чим спричинив останньому майнових збитків на загальну суму 138 грн.

Також, ОСОБА_7, 14 січня 2013 року, близько 18 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, розпивав алкогольні напої з ОСОБА_11, між ними виникла сварка на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якої ОСОБА_7, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_11 декілька ударів кулаками в область голови, чим заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що призвели до смерті ОСОБА_11

На вказаний вирок суду прокурор прокуратури м. Черкаси Бицюк О.М., не оспорюючи фактичних обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду скасувати з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 121 КК України - 8 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити ОСОБА_7 - 9 років позбавлення волі. Посилаючись на те, що судом не в повному обсязі дотримано вимог ст. 65 КК України, не в достатній мірі враховано, що ОСОБА_7 не працює, характеризується негативно, раніше судимий, вчинив тяжкий злочин, завдані злочином збитки потерпілим не відшкодував.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вважає вирок суду незаконним, ухваленим з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, просив його скасувати та ухвалити новий вирок, яким його виправдати. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом було порушено його процесуальні права, суд не в повному обсязі провів розгляд справи, не опитав усіх заявлених ним свідків та не дослідив ті обставини, які мають істотне значення для справи, що призвело до неправильних висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, просив звільнити його з під варти.

Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Черкаської області від 04.03.2014 року вирок суду залишено без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду Черкаської області та вироком Соснівського районного суду м. Черкаси захисники обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_12 та ОСОБА_8 подали касаційні скарги.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.05.2015 року касаційні скарги задоволено, ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 04.03.2014 року скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

16.06.2015 року в змінах до апеляційної скарги прокурор просив вирок суду скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження, оскільки районний суд провів судовий розгляд щодо ОСОБА_7, якому не висунуто обвинувачення.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляцію обвинуваченого, просили закрити кримінальне провадження в зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу інкримінованих йому злочинів, не погодились зі змінами до апеляційної скарги ; думку прокурора, який підтримав зміни до апеляції прокурора, заперечив проти задоволення апеляції обвинуваченого; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що зміни до апеляційної скарги прокурора підлягають до задоволення, апеляційна скарга обвинуваченого - до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, тому формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов'язковим.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен місити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 вказаним вимогам не відповідає (а.с. 1-4 мп), оскільки він не містить належним чином сформульованого обвинувачення ОСОБА_7, а містить лише виклад фактичних обставин, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, вказівку на підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України, та правову кваліфікацію його дій.

Залишивши поза увагою відсутність висунутого обвинувачення щодо ОСОБА_7 суд першої інстанції ухвалив обвинувальний вирок, чим порушив вимоги положень ст.370 КПК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п. 58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Розглядаючи справу по суті, районний суд не звернув уваги на істотні порушення норм кримінального процесуального закону, допущені органами досудового розслідування, які порушують гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_7 та перешкоджають суду ухвалити законне, обґрунтоване рішення і постановив обвинувальний вирок, який підлягає безумовному скасуванню і призначенню нового розгляду в суді першої інстанції в іншому його складі зі стадії підготовчого провадження.

Суду першої інстанції слід врахувати вказівки апеляційного суду, викладені в мотивувальній частині ухвали, та відповідно ч.3 п.3 ст. 314 КПК України зі стадії підготовчого провадження повернути обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України .

Беручи до уваги вищевикладене та положення Європейського Суду з прав людини, оскільки після скасування вироку суду кримінальне провадження буде направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого провадження, не вбачається наявності чітких ознак того, що перебування ОСОБА_7 під вартою буде обґрунтованим, і тому в зв'язку зі скасуванням вироку суду першої інстанції підлягає зміні й обраний запобіжний захід відносно останнього.

З врахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, особи обвинуваченого, який має постійне місце проживання, незадовільний стан здоров'я, є інвалідом 2 групи, тривалий час перебуває під вартою по кримінальному провадженню за яким йому обвинувачення не пред»явлено, що в своїй сукупності може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7, а прокурор не довів ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за можливе змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 405, ч.1 п. 6 407, 412, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Зміни до апеляційної скарги прокурора - задовольнити, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року відносно ОСОБА_7 - скасувати та призначити новий розгляд в Соснівському районному суді м. Черкаси зі стадії підготовчого провадження.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці - до 30.09.2015 р., заборонивши йому з 20 до 07 години ранку залишати житло за адресою: АДРЕСА_2.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов'язки:

прибувати за першою вимогою до органів досудового слідства та суду на визначений час;

утриматись від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному проваджені, за винятком участі в процесуальних діях в суді;

заборонити залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_3, без дозволу слідчого, прокурора або суду з 20 до 07 години ранку.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Строк дії даної ухвали в частині обрання запобіжного заходу обвинуваченому (домашнього арешту) - визначити до 30.09.2015 року.

Обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити з-під варти негайно з зали суду.

Копію ухвали направити до СІЗО м. Черкаси для відому, до Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області для виконання та постановлення на облік ОСОБА_7 для здійснення контролю.

Головуючий :

Судді :