Ухвала суду № 47748824, 29.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/1642/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2430/15Головуючий у 1-й інстанції Кононенко С.Д. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.

при секретарі: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року

за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та Кредит», АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання дій банку протиправними, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, повязаної з порушенням права власності та прав споживача послуг.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_2 до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та Кредит», АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання дій банку протиправними, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, повязаної з порушенням права власності та прав споживача послуг шляхом накладення на суму 114263 грн. та 1636,13 грн. арешту на майно АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

Визначено, що ухвала підлягає негайному виконанню.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вивчивши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Придніпровського Регіонального Департаменту АТ «Банку «Фінанси та кредит» про визнання дій банку протиправними, відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, повязаної із порушенням права власності та прав споживача послуг, який уточнив в травні 2015 року.

Просив визнати незаконними та протиправними дії відповідача щодо обмеження його в праві власності, в одержанні всіх наявних готівкових коштів на його пенсійному картковому рахунку в сумі 29331,43 грн. та щодо дій по припиненню з лютого 2015 року виплати належних йому процентів. Також просив стягнути заборгованість по пенсійному картковому рахунку в розмірі 27259, 39 грн., по строковому вкладу в сумі 1636,13 доларів США, моральну шкоду в сумі 75 тис. грн., понесені матеріальні збитки в сумі 8034,75 грн. та судові витрати за надану правову допомогу.

Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову на суму ціни заявлених вимог в розмірі 114263 грн. та 1636,13 доларів США шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Придніпровського Регіонального Департаменту АТ Банку «Фінанси та Кредит» (адреса: вул.Октябрська,77 м. Полтава інд.36014). Банківські реквізити відповідача: МФО 331832, ЕДРПОУ 26435422 та МФО 300131, ЕДРПОУ 09807856.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно боржника в межах заявлених вимог може бути утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення в частині грошових стягнень.

З вказаним висновком погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Стаття 152 ЦПК України містить перелік видів забезпечення позову, одним із яких може бути накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Верховний Суд дав роз'яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.».

В даному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що питання про забезпечення позову вирішено у відповідності до вимог законодавства. Зокрема, судом дотримана процедура вирішення вказаного питання, обраний вид забезпечення є співмірним до заявлених вимог в частині стягнення грошових коштів, вжиті заходи не перешкоджають здійсненню відповідачем його фінансово-господарської діяльності та не порушують права інших осіб.

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні місцевим судом питання про забезпечення позову.

Апеляційна скарга не містить будь-яких даних, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Зокрема, не може бути прийнято до уваги твердження про відсутність в ухвалі мотивів необхідності застосування заходів забезпечення позову, позаяк оскаржувана ухвала містить мотивування такої необхідності та висновки щодо обрання відповідного виду забезпечення, з одночасним відхиленням вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу місцевого суду без змін, як постановлену з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 03 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: С.Б. Бутенко

Судді: /підписи/ ОСОБА_3

ОСОБА_4

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1