Ухвала суду № 47748818, 29.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2641/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1965/15Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Пікуля В.П.,

суддів: Кузнєцової О.Ю., Карпушина Г.Л.,

при секретарі: Гнатюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 травня 2015 року

у справі за позовом виконуючого обов'язки прокурора Диканського району Полтавської області в інтересах Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Остра",

про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року виконуючий обов'язки прокурора Диканського району Полтавської області в інтересах Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог виконуючий обов'язки прокурора зазначав, що відповідач був засуджений вироком Диканського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2014 року за злочин передбачений ч.2 ст.286 КК України, від якого потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та проходив стаціонарне лікування в Полтавській обласній клінічній лікарні ім.М.В.Скліфасовського. Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфасовського є державним закладом охорони здоров'я і фінансується Департаментом фінансів Полтавської обласної державної адміністрації, що обумовлює представництво інтересів вказаної установи прокурором.

Враховуючи вказане, з урахуванням уточнених позовних вимог від 25.12.2014 року, просив стягнути з відповідача на користь Полтавського обласного бюджету в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації 40708 грн. 86 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 13 травня 2015 рокупозовну заяву виконуючого обов'язки прокурора Диканського району Полтавської області в інтересах Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Остра", про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2на користь Полтавського обласного бюджету в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 40708 грн. 86 коп. (сорок тисяч сімсот вісім гривень 86 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_2на користь держави судовий збір в розмірі 407 грн. 08 коп.

З рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_2, який його оскаржив, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор Диканського району просив відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта та прокурора, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Як розяснено у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» №11 від 07 липня 1995 року питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування тягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікування потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі і зараховуються до відповідно державного бюджету згідно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, який належить останній.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину. За змістом вказаної норми, на особу, яка вчинила злочин, крім загального обовязку відшкодувати шкоду потерпілому від цього злочину, покладається також обовязок відшкодувати понесені закладом охорони здоровя витрати на лікування потерпілого.

Судом першої інстанції встановлено і це також вбачається з матеріалів справи, що вироком Диканського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29.04.2014 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, від якого потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.

Внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 знаходився на лікування у відділеннях реанімації, анестезіології та інтенсивної терапії Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В. Скліфасовського з 12 березня 2013 року по 22 березня 2013 року, що склало 10 ліжко-днів (довідка №04-04-3006 від 23 грудня 2014 року та листи призначення) і вартість його лікування склала 3180 грн. 20 коп.

Під час лікування у вищевказаних відділеннях хворий отримував медикаменти та вироби медичного призначення за кошти Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В. Скліфасовського на загальну суму 2324 грн. 53 коп.

Всього вартість лікування хворого ОСОБА_3 з медикаментами та ліжко-днями у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфасовського склала 5504 грн. 73 коп.

Крім того, у відповідності до довідки Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфасовського від 23 грудня 2014 року №04-04/3006 ОСОБА_3 з 23 березня 2013 року по 08 квітня 2013 року (16 ліжко-днів) знаходився на лікуванні у нейрохірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфасовського, і вартість його лікування (ліжко-дні) склало 5007 грн. 47 коп.

Під час лікування у нейрохірургічному відділенні ОСОБА_3 отримував медикаменти та вироби медичного призначення за кошти Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфасовського на загальну суму 705 грн. 97 коп.

Всього вартість лікування ОСОБА_3 з медикаментами та ліжко-днями у нейрохірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфасовського склало 5713 грн. 38 коп.

Крім того, ОСОБА_3 з 08 квітня 2013 року по 04 червня 2013 року (57 ліжко-днів) знаходився на стаціонарному лікування в ортопедо-травматологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфасовського, де вартість ліжко днів склала 16567,73 грн., з 21 жовтня 2013 року по 27 листопада 2013 року (37 ліжко-днів) вартість ліжко днів склала 10865,56 грн., з 27 січня 2014 року по 29 січня 2014 року (2 ліжко-днів) вартість ліжко днів склала 512,60 грн.

За період перебування на лікування в ортопедо-травматологічному відділенні хворий отримував медикаменти та вироби медичного призначення за кошти лікарні. Так, з 08 квітня 2013 року по 04 червня 2013 року вартість медикаментів становила 1005,55 грн., з 22 жовтня 2013 року по 27 листопада 2013 року - 523,70 грн. та з 27 січня 2014 року по 29 січня 2014 року - 15,61 грн.

Всього за період перебування ОСОБА_3 в ортопедо-травматологічному відділенні на лікування витрачено 29490,75 грн.

Таким чином, за всі періоди лікування хворого ОСОБА_3 витрачено 40708,86 грн., що підтверджується довідками-розрахунками бухгалтерії лікувального закладу та листами призначення (а.с.129-160), які лікувальному закладу ОСОБА_2 не відшкодовувалась.

В порядку кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, цивільний позов про відшкодування лікувальному закладу коштів у зв'язку з лікуванням потерпілого від злочину не пред'явлено.

Виходячи з обставин справи, оскільки відповідач визнаний винним у вчиненні злочину, останній повинен нести відповідальність у вигляді відшкодування витрат на лікування потерпілих від злочину, а відтак є вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції всебічно повно, обєктивно і безпосередньо дослідив надані сторонами докази та дав їм оцінку у відповідності до положень ст. 212 ЦПК України, обґрунтовано взявши до уваги вищевказані докази, які є належними та допустимими, логічно взаємоповязаними між собою та у сукупності доводять позовні вимоги прокурора (із урахування поданих уточнень), а доводи апеляційної скарги щодо недоведеності заявлених вимог є необґрунтованими.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про ухилення Полтавською обласною лікарнею від надання доказів у справі для проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Так, на виконання клопотання експерта, Полтавська обласна лікарня надала необхідні медичні картки хворого ОСОБА_3, щодо інших затребуваних документів надала експерту відповідну інформацію із зазначенням обєктивних причин неможливості їх надання.

Окрім того, як вбачається, однією із підстав неможливості надання висновку експертизи у повідомленні Полтавського відділення Харківського НДІСЕ також зазначена відсутність належної проплати виконання експертизи відповідачем ОСОБА_2

В той же час, відповідачем не надано переконливих доказів, які б спростовували заявлені прокурором позовні вимоги.

Посилання відповідача на те, що ним відшкодовувались кошти на лікування потерпілого ОСОБА_3 не підтверджуються належними доказами.

Так, 50000 грн. сплачені відповідачем ОСОБА_2 на рахунок відшкодування витрат від злочину не стосуються знаходження хворого на лікуванні в стаціонарі та використаних закладом медикаментів та виробів медичного призначення за рахунок державного бюджету.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним у справі доказам, вірно застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалив рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 13 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підписи) ОСОБА_4

ОСОБА_5

З оригіналом згідно

суддя: В.П. Пікуль