Ухвала суду № 47744212, 10.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

489/5478/14-к 10.10.2014

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

10 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Чебанова-Губарєва Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 вересня 2014 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.2 ст. 15, ч. 2 ст.186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України

в с т а н о в и л а :

до апеляційного суду Миколаївської області надійшла апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду Миколаївської області від 01 вересня 2014 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст.186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України.

Не погоджуючись із вироком суду, захисник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва та призначити більш м'яке покарання, застосувавши до ОСОБА_1 ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на відповідність її вимогам закону, вважаю, що вона не відповідає вимогам, зазначеним в ст. 396 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазначає, що призначене ОСОБА_1 покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі і при цьому просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Апелянт одночасно просить призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України і звільнити обвинуваченого від покарання на підставі ст. 75 КК України.

Вимоги захисника ОСОБА_2 не чіткі і суперечливі.

Застосування ст. 69 КК України у випадках вчинення особливо тяжких, тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості передбачає призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті Особливої частини КК або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 відсутня конкретна позиція щодо призначення покарання.

Крім того, висловлюючи одночасно різні прохання - про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі та про звільнення обвинуваченого від покарання, апелянт висуває суперечливі вимоги, які потребують уточнення.

Невідповідність апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 вимогам ст. 396 КПК України перешкоджає апеляційному суду перевірити вирок суду першої інстанції в межах викладених в апеляційній скарзі прохань, що відповідно до ч.1 ст. 399 КПК України є підставою для залишення її без руху і встановлення строку для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 399 КПК України, -

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 вересня 2014 року, залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута йому.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Чебанова-Губарєва Н.В.