Ухвала суду № 47742916, 28.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2124/15-к Головуючий у І інстанції Гришко О.М.Провадження № 11-кп/780/808/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 34 28.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого-судді Ігнатюка О.В.,

суддів Костенко І.В., Рудніченко О.М.,

при секретарі Шовкоплясі С.П.,

з участю:

прокурора Кулаківській К.О.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на вирок КиєвоСвятошинського районного суду Київської області від 25 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

Вироком КиєвоСвятошинського районного суду Київської області від 25 травня 2015 року,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, КиєвоСвятошинського району Київської області, раніше не судимого, засуджено:

за ч.1 ст.286 КК України, до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік;

на підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік;

на підставі ст.76 КК України на ОСОБА_4 покладено обовязки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

стягнуто з ОСОБА_4 у відшкодування завданої моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5 10000 грн.;

Відповідно до вироку, ОСОБА_4 29 грудня 2013 року близько 08 години 45 хвилин, керуючи автомобілем марки «ГАЗ 2705-22», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Петрівського в напрямку вулиці Польової в с. Петрівське КиєвоСвятошинського району Київської області, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 б, 16.12 Правил дорожнього руху України, на перехресті рівнозначних доріг не надав перевагу у русі транспортному засобу, який рухався з правого боку, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Fiat Doblo» ОСОБА_5, отримав тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості.

В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого указано на незаконність вироку внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів скарги указав на те, що у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину у встановленому законом порядку доведена не була, доказів, які указують на його винуватість, матеріали кримінального провадження не містять. Указав на те, що відповідно до пояснень учасників ДТП, безпосередньо наданих на місці події, яка мала місце 29.12.2013 року, ні обвинувачений ОСОБА_4, ні потерпілий ОСОБА_6, будь-яких тілесних ушкоджень не отримали. Звернув увагу на те, що потерпілий ОСОБА_6 із заявою про вчинення злочину, звернувся 24.10.2014 року, тобто через 10 місяців з моменту ДТП. Поряд із цим, вказав на те, що потерпілий ОСОБА_6 до травмпункту звернувся 29.12.2013 року о 19 годині 50 хвилин по вул. Богдана Хмельницького, 37, м. Київ, де останній проходив практику. Указав на відсутність причинного звязку між діянням і наслідками що настали, що указує на відсутність складу злочину в діях ОСОБА_4 Просив вирок скасувати та ухвалити виправдувальний вирок.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

захисника обвинуваченого, який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

обвинуваченого, який апеляційну скаргу захисника підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

прокурора, який апеляційну скаргу захисника обвинуваченого вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а вирок без зміни;

представник потерпілого, який апеляційну скаргу захисника обвинуваченого вважав необґрунтованою, просив залишити без задоволення, а вирок без змін;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Відповідно до положень ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

У відповідності до вимог п.п.1, 2 і 3 ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування вироку, серед інших, є: неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Колегія суддів вважає, що під час судового розгляду була допущена така його неповнота, внаслідок якої залишилися недослідженими такі обставини, зясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Так, як вбачається із вироку, суд засудив ОСОБА_4, за ч.1 ст.286 КК України, а саме: за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ч.1 ст.286 КК України є злочином із матеріальним складом, який вважається закінченим з моменту настання наслідків у формі тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тобто обовязковою ознакою обєктивної сторони цього злочину є наявність причинного зв'язку між діянням і наслідками, в даному випадку між порушенням обвинуваченим п.п. 1.5, 2.3 б, 16.12 ПДР України, зіткненням транспортних засобів та отриманням потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Судом першої інстанції зроблений висновок про доведеність зазначеного вище причинного звязку. Однак із таким висновком безспірно погодитись не можливо, оскільки він зроблений на неповно зясованих обставинах кримінального провадження внаслідок неповноти судового розгляду. Так, в обґрунтування своїх висновків у цій частині суд першої інстанції послався на показання потерпілого та висновок судово медичного експерта № 338/Д від 31.12.2014 року відповідно до якого описане експертом тілесне ушкодження утворилося від дії тупого предмета, можливо в термін та за обставин указаних в постанові і відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки для його загоєння необхідно більше 21 дня. При цьому поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що за своїм змістом висновок експерта є припущенням про можливість отримання потерпілим зазначеного ушкодження 29.12.2013 року приблизно о 08 годині 45 хвилин, яке в подальшому було визнано судом як безспірний доказ наявності причинного звязку між діями обвинуваченого та наслідками, що настали.

Щодо обставин отримання цих тілесних ушкоджень, то фактично постанова про призначення експертизи, не містить посилань на обставини дорожньо транспортної пригоди, що указує на неналежне зясування обставин отримання потерпілим тілесних ушкоджень.

Поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що при зясуванні обставин ДТП працівниками ДАІ потерпілий указував на відсутність у нього тілесних ушкоджень. Із моменту ДТП до моменту виявлення у потерпілого тілесних ушкоджень пройшло близько 12 годин, при яких потерпілий вчиняв активні фізичні дії. При цьому у ході зясування обставин злочину та перевірки їх доказами судом першої інстанції не було зясовано те, чи міг потерпілий за наявності у нього травми у вигляді перелому верхівки шилоподібного відростку лівої ліктьової кістки без зміщення відламків вчиняти зазначенні дії, проявляється чи ні при такій травмі, і якщо проявляється то як, і через який час больовий синдром, чи характерні для такої травми зовнішні її прояви безпосередньо в момент отримання, або через певний час після отримання.

Судом першої інстанції не зясовано питання про те, чому потерпілий при виявленні у нього травми у вигляді перелому верхівки шилоподібного відростку лівої ліктьової кістки без зміщення відламків 29.12.2013 року звернувся із заявою про вчинення злочину лише через 10 місяців, чи знав він протягом указаного періоду часу про факт притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, чи не використовував він постанову про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності для відшкодування завданої майнової шкоди через відповідну страхову компанію.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілому ОСОБА_5 при виявленні перелому верхівки шилоподібного відростку лівої ліктьової кістки без зміщення відламків була накладена гіпсова повязка, проте він не перебував ні на стаціонарному, ні на амбулаторному лікуванні. Судом не зясоване питання, які обставини перешкодили потерпілому проводити лікування, яким чином була знята гіпсова повязка із місця перелому, чи виконував потерпілий протягом указаного періоду часу свої обовязки за місцем основної роботи. Судом не зясовано із належною повнотою, чи повідомляв потерпілий протягом 10 місяців із моменту виявлення у нього травми правоохоронні органи про наявність указаного тілесного ушкодження і про те, що воно було отримано саме внаслідок ДТП, яка мала місце 29.12.2013 року близько 08 год. 45 хв. в сел. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області.

Указані вище обставини судом із належною повнотою зясовані не були і у вироку вони не знайшли свого відображення. Без зясування цих обставин висновки суду першої інстанції про наявність прямого причинного звязку між порушенням обвинуваченим ПДР, зіткнення транспортних засобів та отримання потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості не можливо визнати достатньо обґрунтованими і належним чином мотивованими, що указує як на поспішність і необґрунтованість висновків як щодо доведеності події злочину, так і наявності в діях обвинуваченого складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

За наявності зазначеної вище неповноти судового розгляду вирок Києво Святошинського районного суду Київської області від 25 травня 2015 року щодо ОСОБА_4 не може визнаватися законним і обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню. Оскільки ні у апеляційні скарзі, ні у ході розгляду у суді апеляційної інстанції не було заявлено клопотання про дослідження доказів для усунення зазначеної вище неповноти судового розгляду, а суд апеляційної інстанції з огляду на вимоги ст. 404 КПК України позбавлений можливості досліджувати будь-які докази за власною ініціативою, без усунення зазначеної вище неповноти, яка викликає необхідність дослідження доказів, неможливе встановлення істини у даному кримінальному провадженні, доведення винності чи встановлення невинуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, то у цьому кримінальному провадженні є необхідним призначення нового розгляду у суді першої інстанції у ході якого необхідно дослідити докази, усунути зазначену неповноту судового розгляду, встановленим обставинам надати належну юридичну оцінку, ухвалити у даному провадженні законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

У ході нового розгляду суду першої інстанції необхідно дати оцінку факту притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за вчинення того самого діяння, яке йому поставлене у вину у даному кримінальному провадженні.

Окрім того, суду першої інстанції необхідно усунути недоліки процесуального оформлення та приєднання до матеріалів провадження доказів та інших матеріалів досудового розслідування.

Так, викладаючи та аналізуючи у вироку докази суд указав їх знаходження на конкретних аркушах матеріалів судового провадження. Проте, на указаних у вироку аркушах зазначених доказів не знаходиться.

Натомість до суду апеляційної інстанції разом із матеріалами судового провадження надані матеріали кримінального провадження, які процесуально не оформленні, не містять необхідних судових реквізитів, дати надходження, тощо. Процесуальний статус цих матеріалів не визначений у звязку із чим цей недолік підлягає усуненню у ході нового судового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 415, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Києво Святошинського районного суду від 25 травня 2015 року щодо ОСОБА_4 - скасувати.

Призначити у даному кримінальному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_7

/підпис/ ОСОБА_8

«Згідно з оригіналом»

Суддя О.В. Ігнатюк