Ухвала суду № 47742829, 30.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/10685/14-к Головуючий у І інстанції Чернота С.В.Провадження № 11-кп/780/827/15 Доповідач у 2 інстанції Костенко І. В.Категорія 48 30.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Костенко І.В.

суддів: Колокольнікової Н.М., Миколюка О.В.

при секретарі: Куріло В.В.

за участю прокурора: Новікова І.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.06.2015 року, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42014110000000161 щодо ОСОБА_2 та повернуто кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.06.2015 року відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42014110000000161 щодо ОСОБА_2 та повернуто кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Не погоджуючись з даною ухвалою, прокурором, подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу суду скасувати в зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42014110000000161 щодо ОСОБА_2 було надіслано до суду 17.10.2014 року, а угода про визнання винуватості була укладена 29.10.2014р. а тому дана угода відноситься до матеріалів судового слідства і вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.12.2014р. постановлений на її підставі був скасований ухвалою апеляційного суду від 03 березня 2015 року.

Крім того, прокурор вказує, що в ході судового засідання 26.11.2014р. судом було допитано ряд свідків, після чого одного з них визнано потерпілим, що в силу вимог ст.469 КПК України унеможливлює укладення угоди в даному кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного прокурор вважає, що угода про визнання винуватості в ході нового розгляду справи в суді першої інстанції братися до уваги не повинна була, а тому рішення суду, яким в її затвердженні було відмовлено, є незаконним внаслідок невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вислухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, які заперечували щодо поданої апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За змістом п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475КПК України.

Згідно ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Висновок суду першої інстанції про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області - О. Куц та підозрюваним - ОСОБА_2 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у внесенні до протоколу про адміністративне правопорушення за ст.122-2 КУпАП завідомо неправдивих відомостей не тільки стосовно потерпілого ОСОБА_5, а також стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та умови угоди порушують їх права та інтереси. Крім того, в кримінальному провадженні бере участь потерпілий, що виключає можливість укладення угоди про визнання винуватості

Із матеріалів провадження вбачається, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена після закінчення досудового розслідування.

Це стверджується повідомленням слідчого від 14.10.2014р. підозрюваному ОСОБА_2 про завершення досудового розслідування, протоколом від 14.10.2014р. про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, сам обвинувальний акт, який є процесуальним документом про закінчення досудового розслідування, затверджений прокурором 14.10.2014р., а угода укладена 29.10.14р., вже після того, коли було завершено досудове розслідування та провадження було направлено до суду.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції не врахував, що під час досудового розслідування зібрані достатні докази для складання обвинувального акта та складений обвинувальний акт направлено до суду.

Тому, повертаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку ст.468-475 КПК України, суд у своїй ухвалі мав би зазначити, які ж слідчі дії або процесуальні рішення не виконані під час досудового розслідування.

Та поскільки досудове розслідування завершено з затвердженням обвинувального акту, то за таких обставин суд першої інстанції правильно відмовив у затвердженні про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 та повинен був прийняти рішення про продовження судового провадження у загальному порядку.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.06.2015 року в частині повернення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому ст.468-475 КПК України необхідно скасувати, та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.06.2015 року, в частині повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому ст.468-475 КПК України скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Судді: Костенко І.В. Колокольнікова Н.М. Миколюк О.В.