Сквирський районний суд Київської області
Справа № 1-2/12
0
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" серпня 2012 р. Сквирський районний суд Київської області
в складі: головуючого судді- Клочко В. М.
при секретарі Сарсенгалієвій Л.В., Олефір С.М., Кропивлянській С.М.
з участю прокурора- Шахрай Ю.І., ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу про обвинувачення:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець РФ, Южно-Сахалінської області,Сєвєро-Курильського району, с. Васильєво, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, працюючого на посаді голови правління Споживчого Товариства Тетіївського району, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3., раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, що передбачають кримінальну відповідальність за ч.1ст. 172; ч.2 ст. 172; ч.1 ст. 129; ч.2 364; ч.2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки та жительки м. Тетіїв Київської області, вул. Будьонного, 15, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої на посаді головного бухгалтера в Тетіївському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, що передбачає кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, що передбачає кримінальну відповідальність за ч.3 ст. 358 КК України,
встановив:
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він грубо порушив законодавство про працю, а саме працюючи директором госпрозрахункової філії Топаз Тетіївського споживчого товариства в період з 06.04.2001 року по 13.06.2008 року (створеної правлінням Тетіївського СТ згідно постанови № 1 від 06.04.2001 року та відповідно до свідоцтва № 14082032 від 20.06.2001 року зареєстрована, як платник податку на додану вартість), призначений постановою Тетіївського споживчого товариства № 1 від 06.04.2001 року та звільнений з неї наказом № 11 від 13.06.2008 року, являючись службовою особою та наділений організаційно розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, який відповідно до п 4.2 Положення про госпророзрахункову філію ТопазТетіївського споживчого товариства затвердженого постановою правління СТ № 1 від 06.04.2001 року, здійснює керівництво та контроль за поточною діяльності філії, проводить роботу по добору, розстановці і вихованню кадрів у встановленому порядку, умисно з метою ухилення від сплати, передбачених Законами України Про податок з доходів фізичних громадянПро загальнообовязкове державне пенсійне страхуванняПро загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленим народженням та похованнямобовязкових податків, зборів, страхових внесків та платежів до управління ПФУ у Тетіївському районі, Тетіївського районного центру зайнятості та Ставищанського відділення виконавчої дирекції Київського обласного фонду соціального страхування населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань умисно, грубо порушив законодавство України про працю.
Із зазначеного часу ГРФ ТопазТетіївського СТ здійснює господарську діяльність у вигляді першочергового і пільгового обслуговування членів-пайовиків споживчої кооперації та постійних покупців, торгівля товарами народного споживання, що передбачено п.п.2.1, 2.2. Положення про госпророзрахункову філію ТопазОСОБА_7
Так, в 2005 році директор ГРФ ТопазОСОБА_4 за усною домовленістю із жителькою м. Тетієва, пров. Суворова, 11 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка має дитину віком до чотирнадцяти років - дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителькою м. Тетієва, вул. Коцюбинського, 14 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10 та жителькою м. Тетієва, вул. Енгельса, 41 ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, прийняв останніх продавцями у магазин, що належить філії та розміщений в м. Тетієві по вул. Комсомольська, 5, у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування.
ОСОБА_4 визначив ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 щоденний графік роботи з 08-00 до 20-00год., з перервою на обід з 13-00 до 14-00 год., без вихідного дня, кожен працівник відпрацьовував в середньому в місяць по 170-175 годин, що є порушенням ст. 50 КЗпП України.
Відповідно укладених з грубим порушеннями трудового законодавства України вказаних домовленостей при здійсненні реалізації продуктів харчування належних госпрозрахункової філії ТопазТетіївського СТ, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 виконували роботу продавців в магазині та кіоску філії в період 2005 року і причому будь-які документи директор філії ОСОБА_4 щодо об'єму та розрахунку за виконані роботи умисно не складав, обов'язкові податки, збори, страхові внески та платежі не сплачував.
Таким чином, в порушення ст. 24 Кодексу Законів про працю України, якою передбачено укладення трудового договору в письмовій формі з найманим працівником, ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці, якою передбачено, що власник зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку та ст. 94 Кодексу Законів про працю України, згідно якої передбачена виплата та розмір заробітної плати - директором ГРФ ТопазТетіївського СТ ОСОБА_4 з найнятими працівниками в письмовій формі трудовий договір не укладався, табель робочого часу не вівся, не складалися відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам, не здійснювались відповідні відрахування до фондів обов'язкового державного соціального страхування.
Вказаними діями ОСОБА_4 істотним чином порушив передбачені Конституцією України гарантії і права громадянина на працю, соціальне страхування та на пенсійне забезпечення, чим позбавив ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 наданого їм законодавством України права реалізації та користування трудовими гарантіями і свободами.
Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність директор ГРФ Топаз ОСОБА_4 01.10.07 звільнив з роботи ОСОБА_12, 1965, жительку м. Тетіїв, але за усною домовленістю з нею, прийняв останню продавцем у кіоск у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування за адресою м. Тетіїв вул. Леніна та який належить філії.
Також, 07.06.08 директор філії ТопазОСОБА_4 за усною домовленістю із жителькою м. Тетіїв вул. Червоноармійська, 51 ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_12 прийняв її продавцем у кіоск у якому здійснюється роздрібна торгівля продуктами харчування за адресою м. Тетіїв вул. Леніна, який належить філії.
ОСОБА_4 визначив ОСОБА_10 та ОСОБА_13 щоденний графік роботи з 09-00 до 23-00 год., перерва з 18-00 до 20-00 год., тобто по 12 годин щоденно, без вихідного дня, по два дні кожна.
Відповідно укладених з грубим порушеннями трудового законодавства України вказаних домовленостей при здійсненні реалізації продуктів харчування належних госпрозрахункової філії ТопазТетіївського СТ, ОСОБА_10 виконувала роботу продавця в кіоску філії в період з жовтня 2007 року до 07.06.2008 року, і за місяць в якості оплати за найману працю отримувала від службових осіб філії 450 грн., ОСОБА_13 виконувала роботу продавця в кіоску госпрозрахункової філії ТопазТетіївського СТ в період з 07.06.2008 року до 17.06.2008 року і заробітної плати ще не отримувала. Причому будь які документи службові особи госпрозрахункової філії ТопазТетіївського СТ щодо об'єму та розрахунку за виконані роботи умисно не складали, обов'язкові податки, збори, страхові внески та платежі не сплачували.
Таким чином, в порушення ст. 24 Кодексу Законів про працю України, якою передбачено укладення трудового договору в письмовій формі з найманим працівником, ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці, якою передбачено, що власник зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку та ст. 94 Кодексу Законів про працю України, згідно якої передбачена виплата та розмір заробітної плати - директором ГРФ ТопазТетіївського СТ ОСОБА_4 з найнятими працівниками в письмовій формі трудовий договір не укладався, табель робочого часу не вівся, не складалися відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам, не здійснювались відповідні відрахування до фондів обов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, у філії на протязі всього періоду діяльності не укладено трудовий договір, що є порушенням вимог ст. 11 КЗпП України, ст. 2 Закону України Про колективні договори і угоди.
ОСОБА_4 не ведеться табель обліку робочого часу, заробітна плата працівникам нараховується безпідставно.
Також, ОСОБА_4 продавцям ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16 заробітна плата нараховується щомісячно від 30 до 45 грн. при цьому при прийнятті на роботу в наказах працівників не було обумовлено розмір оплати праці, не зазначено системи нарахування зарплати (погодинна, відрядна), відсутня розцінка за реалізацію товару, що є порушенням ст.ст. 96, 97 КЗпП України та ст.ст. 6, 21 Закону України Про оплату праці.
В порушення ст. 83 КЗпП України ОСОБА_10 та ОСОБА_8 при звільненні в жовтні та відповідно в листопаді 2007 року не було нараховано і виплачено грошову компенсацію за не використані щорічні відпустки.
Продавцям кіоску при нарахуванні заробітної плати не проведено оплату за роботу у святкові та неробочі дні, в нічний час, відсутній графік відпусток, працівникам починаючи з 2005 року жодного разу надавались основні щорічні відпустки, що є порушенням ст.ст. 74, 75, ч. 4 ст. 79, ст.ст. 107, 108 КЗпП України.
Вказаними діями ОСОБА_4 істотним чином, порушив передбачені Конституцією України гарантії і права громадянина на працю, соціальне страхування та на пенсійне забезпечення, чим позбавив ОСОБА_10 та ОСОБА_13 наданого їм законодавством України права реалізації та користування трудовими гарантіями і свободами.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 172 КК України кваліфікований як грубе порушення законодавства про працю.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 24.10.2007 року близько 7 години 10 хвилин в м. Тетіїві, Київської області перебуваючи біля приміщення універсального магазину, що знаходиться по вул. Кірова, 1А, маючи на меті пройти в приміщення на другий поверх, вхід до якого перешкоджали гр.. ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, демонстрував останнім зброю, у вигляді пістолета, при цьому словесно стверджував, що буде стріляти.
На запитання депутата міської ради м. Тетієва гр.. ОСОБА_21 : Чи буде стріляти, ствердно відповів : Так, буду стріляти, також, при цьому приставляв дуло пістолета до шиї гр.. ОСОБА_17.
В гр. ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 були реальні підстави побоюватись здійснення погрози гр. ОСОБА_4.
Після того, як гр. ОСОБА_22 сказав, що викликає працівників міліції, то гр. ОСОБА_4 припинив свої дії, заховав зброю, залишив місце та поїхав в невідомому напрямку.
ОСОБА_23 того, голова правління Споживчого Товариства Тетіївського району ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, на вказану посаду обраний 13.03.2003 року (постанова позачергової конференції Тетіївської райспоживспілки від 13.03.2003 року) та відповідно до статуту СТ Тетіївського району наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно господарськими функціями, тобто будучислужбовою особою, в період з 04.07.03 по 29.03.06 в м. Тетієві Київської області, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, діючи в інтересах третіх осіб, а саме ТОВ Топаз, одним із засновників якого є власне ОСОБА_4, а також останній був керівником ТОВ Топаз, всупереч інтересів СТ Тетіївського району, які визначені статутом товариства, перереєстрованого Тетіївською РДА 18.03.09 за № 165, де в п. 7 визначено основні цілі і завдання споживчого товариства, зокрема:
а). задоволення потреб своїх членів в товарах та послугах, сприяння розвитку їх трудової і соціальної активності, зростанню добробуту і культурного рівня;
б). захист прав та інтересів членів споживчого товариства і обслуговуваного населення, як споживачів щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами;
в). збереження власності в споживчій кооперації, захист її соціальних, економічних та майнових інтересів;
д). забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових технологій та передового досвіду, розвиток трудового суперництва, підготовка та перепідготовка кадрів;
е). дотримання основних принципів і методів кооперативної діяльності, широке впровадження самоврядування і кооперативної демократії,
без укладення будь-яких правових документів, перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ Топазв Тетіївську філію ВАТ Ощадбанк Україникошти в якості орендної плати за оренду автомобілів в сумі789952,2 грн., що підтверджується банківськими виписками по СТ Тетіївського району та ТОВ Топаз.
Тобто ОСОБА_4 за період з 04.07.03 по 29.03.06 допустив неефективне та недоцільне використання коштів СТ Тетіївського району в сумі 789952,2грн., не забезпечив ефективної господарсько-фінансової діяльності, не створив нові робочі місця, порушив економічні та майнові інтереси споживчої кооперації.
Таким чином голова правління Споживчого товариства Тетіївського району ОСОБА_4 зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно діючи в інтересах ТОВ Топаз, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, заподіявши інтересам СТ Тетіївського району тяжких наслідків.
Поряд з цим, голова правління Споживчого Товариства Тетіївського району ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, на вказану посаду обраний 13.03.2003 року (постанова позачергової конференції Тетіївської райспоживспілки від 13.03.2003 року) та відповідно до статуту СТ Тетіївського району наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто будучислужбовою особою, разом з головним бухгалтером СТ Тетіївського району ОСОБА_5, яка також являється службовою особою, 02.09.2005 року в адміністративному будинку СТ Тетіївського району, що розташований в м. Тетієві, Київської області, по вул. Кірова, 3, в інтересах третіх осіб, з метою продажу обєкту нерухомості, а саме нежилого приміщення магазину Господарчий, що розташований в м. Тетієві, Київської області, по вул. Леніна та підтвердження проведення повного розрахунку за придбаний вказаний обєкт нерухомості належного СТ Тетіївського району, склали неправдивий документ довідку № 272 від 02.09.2005 року про те, що ОСОБА_6 провів повний розрахунок із СТ Тетіївського району в сумі 20250,00 грн. за вищевказане нежиле приміщення магазину Господарчий.
Після цього ОСОБА_4 розписався від свого імені в даній довідці в графі Голова правління споживчого товариства Тетіївського району А. Тітовта поставив печатку СТ Тетіївського району, чим засвідчив достовірність інформації зазначеної у довідці.
Поряд з цим ОСОБА_5 також розписалася від свого імені в даній довідці в графі Головний бухгалтер Л. Корнієцьчим засвідчила достовірність інформації зазначеної у довідці.
В подальшому 03.09.2005 року, на підставі підробленої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 даної довідки № 272 від 02.09.2005 року, між СТ Тетіївського району в особі ОСОБА_24 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину Господарчий, що розташований в м. Тетієві, Київської області, по вул. Леніна, 38-Б, за яким ОСОБА_6 придбав у власність вказане приміщення магазину у СТ Тетіївського району.
Вказаними незаконними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Споживчому Товариству Тетіївського району спричинено шкоду на суму 20250,00 грн., що є тяжкими наслідками.
Згідно висновку експерта № 441 від 20.08.09 підписи в графі Голова правління споживчого товариства Тетіївського районунавпроти надрукованого прізвища ОСОБА_4 довідці № 272 від 2 вересня 2005 року виданої ОСОБА_6 виконані ОСОБА_4.
Підписи в графі Головний бухгалтернавпроти надрукованого прізвища Л. ОСОБА_5 довідці № 272 від 2 вересня 2005 року виданої ОСОБА_6 виконані ОСОБА_5.
ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що вона вчинила службове підроблення документу за наступних обставин :
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14, працюючи головним бухгалтером СТ Тетіївського району з 02.04.2003 року по 24.09.2007 року (трудова книжка АХ № 732777 ОСОБА_5В.) будучислужбовою особою, разом з головою правління СТ Тетіївського району ОСОБА_4І, 02.09.2005 року в адміністративному будинку СТ Тетіївського району, що розташований в м. Тетієві, Київської області, по вул. Кірова, 3, в інтересах третіх осіб, з метою продажу обєкту нерухомості, а саме нежилого приміщення магазину Господарчий, що розташований в м. Тетієві, Київської області, по вул. Леніна та підтвердження проведення повного розрахунку за придбаний вказаний обєкт нерухомості належного СТ Тетіївського району, склали неправдивий документ довідку № 272 від 02.09.2005 року про те, що ОСОБА_6 провів повний розрахунок із СТ Тетіївського району в сумі 20250,00 грн. за вищевказане нежиле приміщення магазину Господарчий.
Після цього ОСОБА_4 розписався від свого імені в даній довідці в графі Голова правління споживчого товариства Тетіївського району А. Тітовта поставив печатку СТ Тетіївського району, чим засвідчив достовірність інформації зазначеної у довідці.
Поряд з цим ОСОБА_5 також розписалася від свого імені в даній довідці в графі Головний бухгалтер Л. Корнієцьчим засвідчила достовірність інформації зазначеної у довідці.
В подальшому 03.09.2005 року, на підставі підробленої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 даної довідки № 272 від 02.09.2005 року, між СТ Тетіївського району в особі ОСОБА_24 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину Господарчий, що розташований в м. Тетієві, Київської області, по вул. Леніна, 38-Б, за яким ОСОБА_6 придбав у власність вказане приміщення магазину у СТ Тетіївського району.
Вказаними незаконними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Споживчому Товариству Тетіївського району спричинено шкоду на суму 20250,00 грн., що є тяжкими наслідками.
Згідно висновку експерта № 441 від 20.08.09 підписи в графі Голова правління споживчого товариства Тетіївського районунавпроти надрукованого прізвища ОСОБА_4 довідці № 272 від 2 вересня 2005 року виданої ОСОБА_6 виконані ОСОБА_4.
Підписи в графі Головний бухгалтернавпроти надрукованого прізвища Л. ОСОБА_5 довідці № 272 від 2 вересня 2005 року виданої ОСОБА_6 виконані ОСОБА_5.
ОСОБА_6 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що він вчинив використання завідомо підробленого документу.
03.09.2005 року, в приміщенні приватного нотаріуса Тетіївського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_25, що в м. Тетієві, по вул. Горького, 12-А, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_15, достовірно знаючи, що кошти за нежиле приміщення магазину Господарчий, що розташований в м. Тетієві, Київської області, по вул. Леніна, 38-Б на рахунок, в касу чи в інший спосіб СТ Тетіївського району він не сплачував, з метою набуття у власність зазначеного магазину, використовуючи підроблену головою правління СТ Тетіївського району ОСОБА_4 та головним бухгалтером цього ж товариства ОСОБА_5 довідку № 272 від 02.09.2005 року про те, що ОСОБА_6 провів повний розрахунок із СТ Тетіївського району в сумі 20250,00 грн. за вищевказане нежиле приміщення магазину Господарчий, уклав з СТ Тетіївського району в особі ОСОБА_24 договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину Господарчий, за яким ОСОБА_6 придбав у власність вказаний обєкт нерухомості.
Таким чином, ОСОБА_6 використовуючи підроблений документ, а саме довідку № 272 від 02.09.2005 року, уклав з СТ Тетіївського району в особі ОСОБА_24 договір купівлі-продажу нежилого приміщення магазину Господарчий, за яким ОСОБА_6 придбав у власність вказаний обєкт нерухомості.
Дії підсудного ОСОБА_4 органи досудового слідства кваліфікували за :
ч.2 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю;
ч.1 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю;
ч.2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб використанні свого службового становища, всупереч інтересам служби, що заподіяло шкоду охоронюваним законам інтересам юридичної особи та спричинило тяжкі наслідки;
ч.2 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, а також видачі завідомо неправдивого документу, що спричинило тяжкі наслідки;
ч.1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Дії підсудної ОСОБА_5 органи досудового слідства кваліфікували за ч. 2 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.
Дії підсудного ОСОБА_6 органи досудового слідства кваліфікували за ч.3 ст. 358 КК України, як використання завідомо неправдивого документу.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в інкримінованих йому злочинах не визнав повністю посилаючись на те, що дійсно в період з 06.04.2001 року по 13.06.2008 року він працював директором госпрозрахункової філії Топазна громадських засадах і безоплатній основі Тетіївського споживчого товариства, яка здійснювала роздрібну торгівлю в торгових точках м. Тетієва Київської області.
Головним підприємством госпрозрахункової філії виступає Тетіївське споживче товариство.
За час його перебування на посаді директора госпрозрахункової філії Топазприйом та звільнення працівників проводився наступним чином : працівник, який бажав працевлаштуватись або звільнитись писав на імя директора філії заяву, до якої додавав трудову книжку, а потім виносився наказ, який реєструвався в Книзі наказів госпрозрахунковій філії Топаз, яка була прошита та пронумерована. Також відразу вносилися і записи в трудову книжку працівника.
Також ОСОБА_4, щодо погрози вбивством потерпілим по даній кримінальній справі, а саме : ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 показав, що на даний час він обіймає посаду голови ліквідаційної комісії та голови Споживчого товариства Тетіївського району, яке розташоване в м. Тетіїв Київської області по вул. Кірова, 3, а саме на 2 поверсі Універсального магазину.
24.10.2008 року він мав їхати в Господарський суд Київської області, який розташований в м. Києві, на судове засідання, яке мало відбутись о 12 годині. Для того, щоб не потрапити в затор, з дому він вирішив виїхати заздалегідь. По дорозі мав намір заїхати до контори Споживчого товариства Тетіївського району для того, щоб забрати необхідні документи. Підїхавши до приміщення Універсального магазину, близько 7-ої години ранку, він побачив, що на східцях які ведуть на другий поверх знаходиться 4 чоловіки. Двері в приміщення магазину були пошкоджені, що було видно візуально, а саме було вирізано 4 замки. Зрозумівши, що дані люди здійснюють рейдерський захват належного на праві приватної власності Споживчому товариству Тетіївського району приміщення, у якому зберігається вся бухгалтерська документація по Споживчому товаристві Тетіївського району та його особисті речі він перед тим, як вийти із автомобіля взяв із собою іграшковий пістолет, який належить його внукові. Даний пістолет виготовлений із пластмаси. Тримаючи пістолет в правій руці під полою куртки в яку був одягнутий він підійшов до даних чоловіків. Підійшовши ближче він побачив, що на східцях Універсального магазину знаходиться наглядно йому знайомі ОСОБА_19 та ОСОБА_20, з даними особами до цього часу в нього неприязних відносин не було та ще двох незнайомців. На його запитання, що тут відбувається чоловіки нічого не пояснювали, а стояли пліч-опліч та не пропускали його в середину Універсального магазину. Всі його намагання проникнути в середину Універсального магазинубули марними. Потім хтось сказав Дивись в нього в руках іграшковий пістолеті дані чоловіки дружно розсміялись. Зрозумівши, що в даній ситуації він нічого не вдіє, він почав спускатись зі східців і в цей момент підїхав ОСОБА_22 та депутат місцевої ради ОСОБА_21, які виходили з автомобіля. Він в цей час ховав пістолет, оскільки йому стало неприємно, що з нього сміються. По приїзду ОСОБА_22 він зрозумів, що захват приміщення організував саме ОСОБА_22, який являється колишнім заступником начальника Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області і який вже неодноразово намагався здійснити захват приміщення Універсального магазину. Оскільки він поспішав на судове засідання то він нікому нічого не говорячи направився до свого автомобіля, який він зупинив за 10-15 м від приміщення Універсального магазинуі поїхав на заправку. По дорозі передзвонив своєму заступнику ОСОБА_24 і попрохав його розібратися у виниклій ситуації. Після цього заїхав до Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області де написав заяву про протиправні дії ОСОБА_22 та його команди. Весь конфлікт на східцях, коло дверей в приміщення Універсального магазинувідбувався не більше 1,5-2 хв. При цьому, він погроз в нічию адресу не виказував. В подальшому на всі його заяви про протиправне захоплення Універсального магазину, навмисного пошкодження майна та крадіжки його особистих речей, працівниками Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області розгладились однобічно тобто виносились постанови про відмову в порушення кримінальної справи, незважаючи навіть на постанови місцевого суду.
Також, стверджує, що довідка про те, що його рідний син ОСОБА_6 провів повний розрахунок із Споживчим товариством Тетіївського району, являється належним документом і своїм змістом засвідчує виконання зобовязання ОСОБА_6 перед Споживчим товариством по повному розрахунку сумою 20 250 грн. за приміщення магазину Господарчий. Даний правочин було здійснено відповідно до вимог ст. 601 ЦК України, яка регулює припинення зобовязання зарахуванням зустрічних однорідних вимог оскільки борг Споживчого товариства Тетіївського району перед ОСОБА_6 на період купівлі-продажу магазину становив 43500 грн., тому розрахунок за магазин пройшов, як часткове погашення боргу по оренді легкового автомобіля між ОСОБА_6А.і споживчим товариством, що не забороняється законом і не може переслідуватись в кримінальному порядку. Твердження органів досудового слідства про те, що в нього, як в голови правління споживчого товариства не було повноважень на укладання договору оренди спростовується матеріалами кримінальними справами, а саме : статутом Споживчого товариства Тетіївського району, протоколом загальних зборів тощо. Також, є необґрунтованим посилання органів досудового слідства на те, що оренда автомобіля споживчому товариству була непотрібна є надуманими, оскільки, йому як голові правління та іншим працівникам в обовязковому порядку був потрібен автомобіль зокрема для обліку нежитлових приміщень, які розміщені на території м. Тетіїва та Тетіївського району, укладання договорів оренди та поїздок в господарські суди, які розміщенні в м. Києві і які відбувались практично кожен день. Договір оренди автомобіля із його сином було укладено тому, що на території м. Тетієва та Тетіївського району відсутні організації будь-якої форми власності, які б надавали в оренду легкові автомобілі. Крім того, сума оренди з ОСОБА_6 була визначена мінімальна в розмірі 1500 грн. в місяць включаючи капітальний та поточний ремонт автомобіля за рахунок орендодавця. Взагалі договір оренди автомобіля укладався з тією метою, щоб його можна було заправляти за рахунок споживчого товариства. Наміру виплачувати кошти орендодавцю на момент укладення договору в нього не було до того часу поки споживче товариство не стане прибутковим підприємством.
Окрім того, вважає, що дії органів досудового слідства та прокуратури, яка підтримує державне звинувачення є неправомірними, оскільки його звинувачують у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, основною кваліфікуючою ознакою якої є, те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки тому, що сума 20250 грн. станом на 02.09.2005 року не перевищувала у 250 разів неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із розміру соціальної пільги і ця сума становила 41500 грн. тому, якщо припустити, що його дії були незаконні, вони не можуть бути кваліфіковані за ч.2 ст. 366 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_4 також, в повному обсязі не визнав інкримінований йому злочин передбачений ч.2 ст. 364 КК України посилаючись на те, що 13.03.2003 року його було обрано на посаду голови правління споживчого товариства Тетіївського району. Відповідно до статуту споживчого товариства він мав право одноосібно розпоряджатись майном товариства, заключати договори оренди (також з правом викупу), продажу, застави, обміну, позики придбання, надання в безкоштовне користування і безоплатну передачу рухомого і нерухомого майна споживчого товариства юридичним та фізичним особам.
Приступивши до виконання своїх службових обовязків, він побачив, що фактично у використанні товариства залишились нежитлові приміщення, які потребували капітального ремонту, оскільки в багатьох приміщеннях були відсутні елементарні санітарні, гігієнічні та безпечні умови праці. Для того, щоб споживче товариство вивести із занепаду на загальних зборах уповноважених було прийнято рішення про продаж частини нежитлових приміщень, а кошти виручені від продажу обєктів нерухомості було вирішено направити на ремонт нежитлових приміщень, які належать споживчому товариству. З метою здешевлення будівельних робіт було вирішено орендувати декілька грозових автомобілів марки Газельдля перевезення будівельних матеріалів та доставки товарів в магазини, які належать Споживчому товариству Тетіївського району. Автомобілі також, було вирішено орендувати тому, що на базі Споживчого товариства Тетіївського району не можливо було заснувати, автотранспортне підприємство, оскільки це складна і довго триваюча процедура. Тому на зборах уповноважених було прийнято рішення про оренду автомобілів, які перебували на балансі ТОВ Топаз.
ТОВ Топазбуло засновано ним та громадянкою ОСОБА_26. В подальшому ОСОБА_26 вийшла із засновників ТОВ Топазі до членів засновників було введено його сина ОСОБА_6.
На момент укладання договорів оренди він номінально являвся засновником ТОВ Топаз, зважаючи на те, що ним були підготовлені всі документи про виходу із засновників та введення до складу засновників його знайомого мешканця ІНФОРМАЦІЯ_16. Знайомий весь час зволікав із переоформленням документів, а тому він на прохання знайомого підписував акти перевірок тощо.
Розрахунок за орендований автотранспорт здійснювався відповідно до вимог договорів та чинного законодавства.
У звязку із рейдерським захопленням приміщення магазину Універсальнийвін на даний час не може надати бухгалтерські документи, що підтверджують розрахунки за оренду автомобілів в ТОВ Топаз.
Окрім того, стверджує, що кримінальна справа відносно нього сфабрикована органами досудового слідства. Докази були зібрані з порушенням вимог кримінально процесуального кодексу.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину в інкримінованому йому злочині передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України не визнав повністю і показав, що йому на праві приватної власності належить автомобіль НОМЕР_1. Право на керування даним транспортним засобом має також його батько ОСОБА_4.
На початку 2003 року до нього з пропозицією, здати в оренду належний йому автомобіль звернувся голова правління Споживчого товариства Тетіївського району ОСОБА_4, який пояснив, що йому для роботи потрібен легковий автомобіль. Обдумавши пропозицію він погодився і в квітні 2003 року уклав з Споживчим товариством Тетіївського району договір оренди належному йому автомобіля. В договорі були визначені всі необхідні умови, а саме погоджено строк оренди, порядок взаєморозрахунків, ремонт автомобіля та оплата, яку визначили в розмірі 1500 грн. на місяць. З моменту укладення йому нараховувалась, але не виплачувалась орендна плата за автомобіль, у звязку із браком коштів в Споживчому товаристві Тетіївського району.
У вересні 2005 року від своїх знайомих він довідався, що Споживче товариство Тетіївського району, здійснює продаж обєктів нерухомості по м. Тетієву та Тетіївському районі Київської області. Після цього, він з письмовою заявою звернувся до голови правління Споживчого товариства Тетіївського району із заявою про видачу грошових коштів, заборгованих за оренду автомобіля. Голова правління Споживчого товариства ОСОБА_4, пояснив, що вільних обігових коштів на рахунку товариства не має, але в рахунок заборгованості, як взаємозалік товариство може продати магазин, який розташований по вул. Леніна, 38-Б в м. Тетіїв Київської області і вартість даного магазину згідно експертного висновку становить 20250 грн. На дану пропозицію він погодився. В подальшому Споживче товариство Тетіївського району, надало йому довідку, у якій зазначалось, що він в касу товариства вніс грошові кошти за магазин в сумі 20250 грн. На підставі даної довідки він у нотаріуса оформив договір купівлі-продажу зазначеного магазину.
У судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 вину в інкримінованому її злочині передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України не визнала повністю та показала, що з 02.04.2003 року по 24.02.2007 року вона працювала на посаді головного бухгалтера в Споживчому товаристві Тетіївського району. До її функціональних обовязків входило : ведення звітності товариства, перевірка та підписання бухгалтерських документів (прибуткових та видаткових ордерів, відомостей по заробітній платі) тощо.
За час її роботи головою правління був ОСОБА_4 до повноважень якого входило : організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
На її думку в Споживчому товаристві Тетіївського району було 2 рахунки, поточний, який особисто вела вона та так званий Чорнобильській. Дані рахунки були відкриті в АТ Індекс банк.
За час її роботи Споживче товариство Тетіївського району в основному займалося орендою та продажем належних йому нежитлових приміщень.
Чи займалось Споживче товариство Тетіївського району будь-якою іншою діяльністю, як то ремонтні чи будівельні роботи їй не відомо.
Також її відомо, що Споживче товариство Тетіївського району орендувало декілька вантажних автомобілів в ТОВ Топазвідповідно до договорів оренди. Ким були підписані дані договори вона не знає, перерахунок коштів за оренду даних автомобілів вона не здійснювала.
Також товариство орендувало в ОСОБА_6 легковий автомобіль марки Хонда-Акорд, чорного кольору. Даним автомобілем користувався виключно ОСОБА_4.
На початку вересня 2005 року до неї звернувся ОСОБА_4 з проханням підписати довідку про те, що його син ОСОБА_6 провів повний розрахунок з Споживчим товариством Тетіївського району за магазин Господарчий. Надавши при цьому договір оренди легкового автомобіля та акт виконаних робіт. Враховуючи те, що на рахунку Споживчого товариства Тетіївського району не було грошових коштів і враховуючи заяву ОСОБА_6 про видачу грошових коштів, вона погодилась підписати дану довідку, як зарахування зустрічних однорідних вимог.
Вислухавши пояснення підсудних, свідків, доводи обвинувачення та захисту, дослідивши матеріали кримінальної справи в повному обсязі, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.1,2 ст. 172 КК України, ч.1 ст. 129 КК України, не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні з огляду на такі підстави.
За вимогами ч. 2 ст. 323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
За версією обвинувачення ОСОБА_4 допустив грубе порушення законодавства про працю, що призвело до порушення прав працівників, а саме як керівник приймав на роботу без оформлення трудових книжок, не надавав відпусток та працівники працювали понаднормово та не відраховував обовязкові збори і платежі.
Однак дані твердження спростовується показами потерпілих та матеріалами кримінальної справи.
Допитана у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_11 показала, що з 03 січня 2008 року вона влаштувалась на роботу в госпрозрахункову філію Топаз Тетіївського споживчого товариства на посаду продавця в магазин, який розташований в м. Тетіїв Київської області по вул. Комсомольська, 5. Перед оформленням на роботу вона подала заяву на імя директора, яким на той час був ОСОБА_4 та трудову книжку, чи виносився відповідний наказ вона не знає. В подальшому вона звільнилася з посади продавця. В момент звільнення її було видано трудову книжку у якій стояли відмітки про прийняття та звільнення з роботи. Заробітну плату вона та інші продавці отримували згідно табелю робочого часу, який вівся в бухгалтерії. Працювала вона з 9-ої до 20-ої години, з 12-ої до 13-ої години був обід. Працювала вона позмінно з напарницею тобто один день працювала вона, а на інший день виходила напарниця. Затримки у видачі заробітної плати не було.
Покази на досудовому слідстві давала під психічним тиском слідчого прокуратури Тетеївського району ОСОБА_27, який погрозами заставляв підписувати протоколу допиту потерпілого та постанову про визнання потерпілого, на її зауваження не реагував. На наступний день зрозумівши, що накоїла по почті звернулась із письмовою заявою на імя прокурора в якій від раніше даних показів відмовилась із зазначенням причини відмови.
Допитана у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_10 показала, що вона з 01.05.2005 року по 01.10.2007 року працювала в госпрозрахунковій філії ТопазТетіївського споживчого товариства на посаді продавця в кіоску, який розташований в м. Тетієві Київської області по вул. Леніна. На час виконання її службових обовязків директором філії був ОСОБА_4. При працевлаштуванні на роботу вона особисто ОСОБА_4 написала відповідну заяву та надала трудову книжку, чи виносився відповідний наказ про прийняття на роботу вона не знає. При звільненні з роботи вона також написала відповідну заяву і в цей же день отримала трудову книжку у якій було зазначено наказ про прийняття на роботу та звільнення з роботи. Оплата праці здійснювалась від відсотку виторгу. В разі відсутності виторгу виплачувалась мінімальна заробітна плата. Оплата праці проводилась щомісячно. В даному кіоску вона працювала з напарницею з 9-ої до 19 години, з перервою на обід, яка тривала 1 годину. З напарницею вона працювала позмінно тобто два дні працювала вона, а наступні 2 дні працювала напарниця, згідно встановленого графіку. Також вона, за час роботи декілька раз ходила в щорічну оплачувану відпустку. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_4 на даний час вона не має.
Покази на досудовому слідстві вона дала під психічним тиском слідчого прокуратури Тетіївського району Київської області ОСОБА_27, який незважаючи на те, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні, для допиту в якості потерпілої викликав її, через працівників ОВС, які на її пояснення, що вона на даний час лікується, щойно прийняла ліки, не зважали, а пояснили, що в разі її відмови явитися до прокуратури Тетіївського району Київської області то вона буде доставлено приводом. По прибуттю до слідчого прокуратури вона пояснила, останньому, що покази давати не може, у звязку із поганим самопочуттям, викликаних прийомів ліків. На, що слідчий пояснив, що з потерпілої вона швидку зможе стати обвинуваченою. Злякавшись вона підписала протокол допиту та ряд інших документів. В подальшому зрозумівши, що накоїла, вона на імя прокурора написала відповідну заяву у якій від своїх показів відмовилась та виклала мотиви відмови.
Також, суд, критично ставиться до оголошених показів потерпілих, які містяться в матеріалах справи :
ОСОБА_13, яка відповідно до вимог ст. 63 Конституції України відмовилась давати покази, в якості потерпілої, а відповідно до раніше наданих пояснень, які містяться в матеріалах справи звернулась із заявою адресованої на імя прокурора Тетіївського району Київської області, згідно якої від показів, пояснень та свідчень відмовляється, оскільки вони були наданні під тиском працівників прокуратури ( т. 1 а.с. 74)
ОСОБА_8, яка на досудовому слідстві показала, що на початку червня 2008 року до неї зателефонувала ОСОБА_14 і запропонувала їй підмінити тимчасово ОСОБА_10 в кіоску ГРФ Топазв м. Тетієві, так як остання захворіла. Вона була згодна і 07.06.08 почала працювати продавцем в кіоску ГРФ Топаз. Режим роботи в кіоску був встановлений по два дні кожна, з 09 год. по 23 год., обідня перерва з 18 год. по 20 год. Заробітну плату вона повинна була отримати після того, як її отримає ОСОБА_10 і після цього віддасть їй. Заяву на виконання тимчасових робіт продавця в ГРФ Топазвона не писала. Письмову угоду з керівництвом ГРФ Топазвона не укладала.
Однак її твердження спростовуються власноруч написаними зявами, які містяться в матеріалах кримінальної справи про прийняття та звільнення з роботи ( т.1 а.с. 198,200).
Крім того, суд звертає увагу, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України, ч. 1 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично допущено до роботи.
Також, предявлене обвинувачення за ч.1 ст. 172; ч.2 ст. 172 КК України вище спростовується наявними в матеріалах справи копій трудових книжок виданих на імя ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та копією книги наказів.
Також, суд, звертає увагу, що органами досудового слідства, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він порушив вимоги ст. 107,108 КЗпП України.
Однак дане твердження спростовується показами потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, які стверджують,що вони не працювали у нічний час, а були випадки, що вони працювали у святкові дні, понад встановлений графік, за що їм виплачувалась збільшена заробітна плата, проти роботи у святкові дні вони не заперечували.
ОСОБА_4 також, обвинувачують в порушені вимог ст. 50 КЗпП України ( нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень) із суті самого обвинувачення випливає, що ОСОБА_4 визначив ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 щоденний графік роботи з 08-00 до 20-00, з перервою на обід з 13-00 до 14 -00. З показів потерпілих вбачається, що вони працювали три дні на тиждень тобто по 33 години на тиждень.
Потерпілій ОСОБА_10 та ОСОБА_13 ОСОБА_4 визначив, щоденний графік роботи з 09-00 до 23-00 години, перерва з 18-00 до 20-00 години, тобто по 12 годин щоденно, без вихідного дня, по два дні кожна.
Роблячи простий підрахунок можна дійти висновку, що дані потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_13 працювали всього по 24 години на тиждень.
За ст. 172 КК України під грубим порушенням законодавства про працюслід розуміти випадки обмеження трудових прав громадян або зневажливого ставлення до них.
Поняття грубе порушеннямає оціночний характер і в кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватись виходячи з кількості порушень, тяжкості можливих наслідків, тривалості тощо.
Таким грубим порушенням буде вважатись систематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання протягом тривалого часу відпустки на яку має працівник, ненадання передбачених законом пільг, компенсацій, незаконне накладання матеріальної відповідальності.
Як, під час досудового слідства так і під час судового слідства не встановлено грубого порушення законодавства про працюОСОБА_4.
Згідно довідки з УПФУ в Тетіївському районі № 1480/05 від 20.06.08 та № 2939/05 від 13.08.08, згідно яких госпрозрахунковою філією Топазза 2005-2007 р.р. сплачувались внески за ОСОБА_10 за період з 01.11.2005 р. по 30.09.2007 р. та ОСОБА_8 за період з 01.11.2005 р. по 31.10.2007 р. ОСОБА_11 та ОСОБА_13 у списках працюючих по вказаному підприємству не знайдені.
Індивідуальних відомостей за 2008 рік УПФ не має, так як термін подання звіту СПОВ за 2008 рік настане після 01.01.2009 року.
Згідно довідки з Тетіївського РЦЗ № 492 від 23.06.08 згідно якої в період з 2007 року по червень 2008 року ГРФ Топазперераховувались страхові внески в сумі 194,58 грн. 15.11.2007 року.
Згідно довідки Тетіївської МДПІ № 835/9/170 від 15.0.08 з додатками згідно якою госпрозрахункова філія Топазперебуває на обліку з 07.04.01 за № 376. За 2006 рік перерахування податку із фізичних осіб не проводились. В 2005 році сплачено 495 грн., в 2007 році - 16 грн., в 2008 році - 80 грн.
Згідно довідок виданих відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ставищенському районі Київської області № 26/08/325 від 13.08.08 та № 26/06/282 від 19.06.08, згідно яких госпрозрахунковою філією Топазв період 2005 року внески на заробітну плату до Фонду перераховувались, середньооблікова кількість штатних працівників - 2 особи, на даний час заборгованості по внесках немає, станом на 01.07.2008 року середньооблікова кількість штатних працівників - 10 осіб. Крім того, стосовно ГРФ Топазза період з 2007 року по червень 2008 року внески до фонду на заробітну плату нараховувались, але не перераховувались, заборгованість на 01 квітня 2008 року по внесках - 84,54 грн., а по заробітній платі - 11327 грн.
Основним документальним доказом вини підсудного ОСОБА_4, є акти перевірки головного державного інспектора праці від 17.06.2008 року ( т.2 а.с. 11-12) та акт перевірки від 17.06.2008 року ( т.2 а.с. 104-105), де головним державним інспектором праці було запропоновано усунути недоліки викладені в акті.
Головним державним інспектором праці не зазначено, що допущені порушення є грубими порушеннями законодавства про працю.
В акті перевірки від 17.06.2008 року зазначено, що за виявленими порушеннями складено протокол, але він замальований.
За актом від 27.08.2005 року перевірки № 10-340117/54 госпророзрахункової філії, прийняте відповідне реагування :
складено протокол за ч.1 ст. 41 КУпАП № 10-34-0117/70 від 27.08.2005 року ( т.1 а.с.105).
Аналізуючи і даючи оцінку доказам, що були зібрані на досудовому слідстві і досліджені у судовому засіданні, суд, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_4, відсутній склад злочину передбачений ч.1; 2 ст. 172 КК України.
ОСОБА_23 того, суд, звертає увагу, що згідно із ст. 275 КПК України суд розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення. Відповідно до змісту ст. 132, 223 КПК України документи органу досудового слідства, які містять формулювання обвинувачення, повинні відображати всі елементи складу злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Як, убачається з постанов про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_4 та обвинувального висновку, він обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 172 КК України. Диспозиція цієї норми передбачає юридичну кваліфікацію дії, які полягають у незаконному звільненні працівника з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю. Частина друга даної статті передбачає ті самі дії, вчиненні щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда.
З предявленого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_4 інкримінується тільки частина перша, а саме грубе порушення законодавства про працю, без посилання на кваліфікуючі ознаки передбачені ч. 2 цієї норми кримінального закону.
Таке формулювання обвинувачення є неконкретним і не дає можливості суду для постановлення будь-якого вироку крім виправдовувального або є підставою для її повернення на додаткове розслідування в порядку ст. 246 КПК України у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке не дає можливості призначити справу до судового розгляду.
Також, органами досудового слідства ОСОБА_4, обвинувачується в тому, що він здійснив погрозу вбивством, якщо були реальні підстави побоювання здійснення цієї погрози і кваліфікувало його дії за ч. 1 ст. 129 КК України.
Однак дане обвинувачення спростовується сукупністю зібраних досудовим слідством та досліджених у судовому засіданні доказами, які перевірені судом і визнанні достовірними, а саме :
- показами потерпілого ОСОБА_17, який показав, що на даний час він є пенсіонером органів внутрішніх справ.
24.10.2007 року до нього на мобільний телефон зателефонував його знайомий ОСОБА_20 і попрохав його, підїхати до магазину Універсальний, який розташований в м. Тетіїв Київської області і в якому розміщена контора Споживчого товариства Тетіївського району, пояснивши при цьому, що потрібно буде здійснювати охорону вхідних дверей, оскільки вони пошкоджені.
Підїхавши до магазину, близько 7-ої години, він побачив, що двері в магазин дійсно пошкоджені, а саме вирізано замки. Коло входу в магазин вже стояли його знайомі ОСОБА_19, ОСОБА_18 та ОСОБА_20, які пояснили, що також здійснюють охорону даного приміщення. В середину приміщення він не заходив.
Через деякий час, до магазину підїхав ОСОБА_4, якого він знав наглядно, неприязних відносин між ними не було. Коли ОСОБА_4 підходив до магазину то він побачив, що останній тримає руку під полою курточки. Підійшовши до них ОСОБА_4 привітався та мав намір пройти в середину приміщення, а вони його не пускали тобто вчотирьох стали плечем один до одного. При цьому будь, яких погроз в адрес ОСОБА_4 вони не висловлювали. Через деякий час ОСОБА_4 зрозумів, що в середину приміщення йому не пройти і з під поли куртки витягнув пістолет. Пістолет по зовнішньому вигляду був схожий на пістолет марки Макарова, який є табельною зброєю працівників ОВС. При цьому, ОСОБА_4, зняв пістолет із запобіжника і дослав патрон в патроник, шляхом відтягування затвора в крайнє заднє положення. Далі, ОСОБА_4 відійшов назад, навів на них пістолет говорячи при цьому, що буде стріляти. Даним пістолетом ОСОБА_4 цілився на них почергово, на рівні грудної клітини. В цей час до приміщення магазину Універсальнийпідїхав ОСОБА_22 та депутат Тетіївської міської ради ОСОБА_28. Побачивши їх ОСОБА_4, сховав пістолет під курточку, сів в автомобіль і поїхав.
Погрози ОСОБА_4 він сприймав, як реальні, а тому забрати пістолет у ОСОБА_4 чи затримати ОСОБА_4 він побоявся.
Даний конфлікт тривав декілька хвилин.
- показами потерпілого ОСОБА_19 який показав, що він являється колишнім співробітником ОВС.
24.10.2007 року до нього зателефонував ОСОБА_22, який поросив допомоги, а саме здійснити охорону приміщення магазину Універсальний, пояснивши, що згідно рішення суду дане приміщення належить йому і вхідні двері в магазин пошкоджені. Спочатку ОСОБА_22 на своєму автомобілі заїхав за ним потім по дорозі вони заїхали за ОСОБА_18 та ОСОБА_20. Підїхавши до магазину, близько 7-ої години, він побачив, що вхідні двері в магазин відкритті і знаходяться в пошкодженому стані. ОСОБА_22 попрохав їх нікого не пропускати в середину приміщення, а сам на своєму автомобілі поїхав за депутатом міської ради ОСОБА_28. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_17 і вони всі разом почала розмовляти коло входу в магазин.
Потім він побачив, як до магазину на своєму автомобілі підїхав ОСОБА_4. Вийшовши з автомобіля, він направився в їх сторону. Вони стали, перед дверима, прижившись плечима один до одного. Підійшовши до них, ОСОБА_4 намагався пройти в середину, штовхався, хапав за верхній одяг. Вони при цьому ніяких дій не здійснювали, а просто стояли. Потім, ОСОБА_4, з під куртки у яку був одягнутий дістав пістолет по зовнішньому вигляду схожий на пістолет марки Макарова, дослав патрон в патронник і почав погрожувати, а саме почергово направляв пістолет в їх бік, говорячи при цьому, що буде стріляти.
В цей час, підїхав ОСОБА_22 разом із депутатом Тетіївської міської ради ОСОБА_28. Побачивши їх ОСОБА_4 розвернувся, сів в автомобіль і поїхав в невідомому напрямку.
Погрози ОСОБА_4 він сприймав, як реальні. Застосовувати спеціальні навики, які він отримав в міліції до ОСОБА_4, щодо затримання він побоявся, оскільки це могло спровокувати ОСОБА_4 на постріл.
Конфлікт тривав декілька хвилин. До даного конфлікту у нього з ОСОБА_4 неприязних відносин не було.
- показами потерпілого ОСОБА_20, який показав, що на даний час він є пенсіонером.
З ранку, 24.10.2007 року, до нього зателефонував ОСОБА_22 і попросив, допомогти охороняти вхід до приміщення контори Споживчого товариства, яке розміщене в магазині Універсальнийпо вул. Кірова в м. Тетієві Київської області тому, що на вході зірвано замки. Він погодився допомогти ОСОБА_22, оскільки підтримує з ним дружні відносини.
Через деякий час, до нього, на своєму автомобілі підїхав ОСОБА_22 і в якому вже знаходився ОСОБА_19 потім вони заїхали за ОСОБА_18.
По приїзду до приміщення магазину Універсальний, вони побачили, що на вхідних дверях зрізані замки. Вони пішли охороняти вхід, а ОСОБА_22 поїхав за депутатом Тетіївської міської ради ОСОБА_28. Після цього, вони піднялись по східцях до дверей, які ведуть в приміщення магазину. Згодом до них приєднався ОСОБА_17.
Близько 7-ої години, вони побачили, що до магазину на своєму автомобілі підїхав ОСОБА_4, який вийшовши з автомобіля направився в їх сторону. Вони в чотирьох стали в дверях магазину, плечима один до одного. Підійшовши до них ОСОБА_4 почав штовхатись, з тією метою, щоб пройти в середину, але вони на нього не реагували, а просто стояли. Потім він в руках ОСОБА_4 побачив пістолет, зовні схожий на пістолет марки Макарова, що це пістолет марки Макаровавін зрозумів, оскільки проходив службу в збройних силах. Далі ОСОБА_4, пересмикнув затвор та направив пістолет в їх бік. Він злякався, оскільки реально злякався за своє життя. В цей час, підїхав ОСОБА_22 разом із ОСОБА_28. Побачивши такі дії ОСОБА_4, ОСОБА_22 по мобільному телефону почав викликати працівників міліції. Почувши, це ОСОБА_4 сів в автомобіль і поїхав.
- показами потерпілого ОСОБА_18, який показав, що раніше він працював в правоохоронних органах.
24.10.2007 року близько 6-ої години до нього зателефонував ОСОБА_22 і попрохав допомоги в охороні приміщення магазину Універсальний.
З дому його на своєму автомобілі забрав ОСОБА_22. В автомобілі також знаходились ОСОБА_19 та ОСОБА_20.
Раніше ОСОБА_22 обіцяв взяти його на роботу на посаду охоронця і він думав, що їде на роботу. По приїзду до магазину Універсальнийвін побачив, що на вхідних дверях зрізані замки. ОСОБА_22 пояснив, щоб вони йшли охороняти приміщення тобто до його приїзду нікого не пропускати в середину приміщення, а сам сів в автомобіль і поїхав. Він разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підійшли до дверей магазину і почали розмовляти між собою. Фактичну відразу після відїзду ОСОБА_22 до них підійшов ОСОБА_17, який також пояснив, що буде допомагати здійснювати охорону магазину.
Близько, 7-ої години, на своєму автомобілі підїхав ОСОБА_4, якого він знав раніше і між ними не було неприязних відносин. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_4 швидкою ходою направився в їх сторону. Вони в чотирьох стали перед дверима магазину, прижавшись печами один до одного. Підійшовши до них ОСОБА_4 почав прориватись в середину, а вони його не пропускали. Фізичної сили чи погроз вони в адрес ОСОБА_4 не виказували, а просто стояли. Потім ОСОБА_4 з під верхнього одягу дістав пістолет марки Макарованаправив у їх бік і почав кричати, що він їх постріляє. При цьому пістолет водив із сторони в сторону почергово направляючи на кожного із них. В цей час, підїхав ОСОБА_22, який по телефону відразу почав викликати працівників міліції. ОСОБА_4, сховав пістолет сів в автомобіль і поїхав.
Конфлікт тривав декілька хвилин, але в результаті цього він отримав нервовий стрес, оскільки сильно злякався за своє життя.
- показами свідка ОСОБА_28, яка показала, що на даний час вона на пенсії. В 2007 році вона була депутатом Тетіївської міської ради Київської області.
24.10.2007 року, близько 7-ої години ранку, до неї зателефонував ОСОБА_29 і попросив бути присутньою передачі документів від громадянина ОСОБА_4 на власність Споживчого товариства Тетіївського району Київської області. Вона погодилась, але сказала, що з дому до контори Споживчого товариства Тетіївського району Київської області, яка розташована в приміщенні магазину Універсальнийпо вул. Кірова, 3 в м. Тетіїв Київської області дійти саме не зможе.
ОСОБА_29 повідомив, щоб вона виходила до підїзду і там її буде чекати автомобіль. Коли вона вийшла то побачила ОСОБА_22, який був на власному автомобілі.
ОСОБА_22 вона знає досить тривалий час, як колишнього співробітника ОВС. Разом з ОСОБА_22 вони поїхали до приміщення магазину Універсальний. По приїзду, вийшовши з автомобіля вона побачила, що вхідні двері в магазин відкриті і вирізані замки, це було видно візуально. Перед дверима стояли 4 чоловіки прижавшись плачами один до одного. Перед даними чоловіками стояв ОСОБА_4, який прохав пропустити його в середину, але дані чоловіки не реагували. Потім ОСОБА_4 розвернувся і пішов до свого автомобіля. В цей момент в руках ОСОБА_4 вона побачила іграшковий пістолет. Проходячи повз неї ОСОБА_4 погроз не висловлював. ОСОБА_22 сказав ОСОБА_4, що зараз викличе працівників міліції. ОСОБА_4 повідомив, що сам зараз їде до Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області.
Коли ОСОБА_4 йшов до автомобіля то чоловіка, які стояли коло дверей голосно сміялись і говорили, що найшов чим налякати.
Оголошеними показами свідків :
ОСОБА_22, який на досудовому слідстві показав, що він працює заступником голови правління Тетіївського районного споживчого товариства (рай СТ) ОСОБА_30.
23.10.2007 року у вечірню пору доби ОСОБА_31 попросив його, щоб він організував охорону вхідних дверей по вул.. Кірова, 3. Так як, між ним та ОСОБА_4 йде судова тяганина за право власності на будівлі Тетіївського рай СТ і в них було рішення Верховного суду України про те, що Споживче товариство Тетіївського району ліквідовується, і що вони незаконно володіють обєктами торгівлі в Тетіївському районі. Даним товариством керував гр.. ОСОБА_4. З ранку 24.10.2007 року він зателефонував до своїх колишніх співробітників ОСОБА_19, ОСОБА_18, а також до знайомого ОСОБА_20, щоб вони йому допомогли у вирішенні даного питання. Вони всі приїхали до будівлі універсаму по вул.. Кірова близько 7 години ранку, де він залишив колег. а сам повернувся за депутатом міської ради ОСОБА_21. Коли, він вже з нею підїхав до даного приміщення то біля вхідних дверей, які охороняли його товариші стояв ОСОБА_4 і тримав у правій руці пістолет схожий на пістолет марки Макарова. При них всіх гр. ОСОБА_4 заслав патрон в патронник, попередньо знявши пістолет з запобіжника і спрямував пістолет в бік моїх товаришів, більше в сторону гр.. ОСОБА_17, при цьому неодноразово словесно заявляв, що він буде стріляти. При цьому гр.. ОСОБА_21 запитала гр. ОСОБА_17. Що він справді буде стріляти, і той відповів, що він буде стріляти. Гр. ОСОБА_17 заявив, Що йому нічого губитита ще сказав, щоб гр.. ОСОБА_4 якщо хоче то щоб стріляв. Йому він також сказав, що буде стріляти. Після цього він сказав, що буду викликати працівників міліції, діставши телефон почав набирати номер в міліцію. ОСОБА_4 побачивши це змінився на лиці. Та опустив пістолет. Поставив його на запобіжник та сховав в кобуру. Це я бачив особисто, яка висіла на ремені під курткою. Погрози гр.. ОСОБА_4 з пістолетом в руках продовжувались приблизно 3-4 хвилини. Під час цього він також тримаючи пістолет в руках намагався пройти в приміщення, при цьому в патроннику був патрон. Пістолет ніхто не намагався забрати оскільки боялись що може відбутись вистріл, і їх могли звинуватити в цьому. Погрози ОСОБА_4 вони сприймали реально і побоювались того, що він може вистрелити та когось з них вбити. Після того як він заховав пістолет то пішов до свого автомобіля та поїхав в сторону центра міста. Під час того, як гр.. ОСОБА_4 погрожував, то весь час говорив. що буде стріляти, і його погрози були реальні. Після того як гр.. ОСОБА_4 поїхав. То всі були в стривоженому стані, з приводу того що сталось, він ОСОБА_21 яка була дуже схвильована відвіз до дому, вона з приводу цього звернулась в міліцію з письмовою заявою.
ОСОБА_32, який на досудовому слідстві показав, що осінню 2007 року близько 8 годин йшов по вул. Кірова та біля вїзду на стоянку до приміщення універсаму та на комору, білля бетонного забору що розділяє дані вїзди зустрів ОСОБА_33, він зупинився коло нього та попросив сигарету, він йому дав, він закурив і про щось розмовляли, при цьому запитав чи не має ОСОБА_24. він відповів що ще не має і що він його сам чекає.
ОСОБА_15, вони стояли, то він побачив на тротуарі навпроти універсаму автомобіль ОСОБА_4, який стояв передом в сторону Дзержинського, також бачив на стоянці біля універсаму автомобіль марки, якого не запамятав. Попереду нього стояла, жінка із світлим волоссям. ОСОБА_23 входу в універсам бачив чоловіків в кількості 3-ох-4-ох. Потім він вже побачив, як від універсаму до свого автомобіля йшов ОСОБА_4, сів в автомобіль і поїхав в сторону центра міста. Чи було в нього, щось в руках він не памятає, але йому здалося, що в руках була якась папка. Чи йшов ОСОБА_4 з приміщення чи стояв з даними чоловіками він не бачив.
Чи відбувався конфлікт біля входу в універсам він не бачив, з ОСОБА_33 він розмовляв близько 2- ох хвилин.
ОСОБА_33 який на досудовому слідстві показав, що осінню 2007 року, близько 7 год. 30 хв. він прийшов до приміщення універсаму, що по вул. Кірова. Він зупинився біля вїзних воріт на території колишнього зернотоку ПОПП Еліта, та побачив, що універсам закритий і став на цьому місці чекати ОСОБА_24, оскільки попередньо домовився з ним про зустріч.
ОСОБА_15 він сам стояв то нічого не бачив. Потім коло нього зупинився ОСОБА_32, який підїхав на своєму автомобілі, вийшов з нього і почав з ним розмовляти. Він запитав чого він стоїть, він відповів що чекає ОСОБА_24.
Потім він побачив, як до приміщення універсаму на стоянку, що з правої сторони, заїхав автомобіль зеленого кольору. Він побачив, що з автомобіля вийшов ОСОБА_22та ОСОБА_28А.і що вони пішли до дверей, що ведуть на другий поверх універсаму.
ОСОБА_23 даних дверей він побачив, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_17 та ще одного невідомого.
Потім він побачив, як на своєму автомобілі, на дорозі, зупинився ОСОБА_4І, який вийшов з автомобіля і пішов до приміщення універсаму, в нього в руках він нічого не бачив. Потім коли ОСОБА_4 пішов до них то приблизно через одну хвилину повернувся. Про що вони розмовляли він не чув. Потім, коли ОСОБА_4 пішов від них то дані громадяни почали сміятись.
Чи відбувався між даними громадянами конфлікт він не знає, про що вони розмовляли він не знає бо не чув.
Аналізуючи покази потерпілих, свідків покази підсудного ОСОБА_4, який на досудовому слідстві та під час судового слідства вину у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 129 КК України не визнав, давав чіткі і послідовні покази, суд, вважає,що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину передбаченого ч.1 ст. 129 КК України. Зважаючи на те, що реальність погрози встановлюється в кожному випадку конкретно з урахуванням конкретних фактичних обставин. При вирішенні цього питання слід враховувати як субєктивний критерій (сприйняття погрози потерпілим), так і обєктивний ( спосіб та інтенсивність її вираження, особу винного, характер стосунків між ним і потерпілим) Для визнання погрози вбивством реальною необхідно встановити, що винний вчинив такі дії , які давали потерпілому підстави побоюватись її здійснення і що поведінка винного, його стосунки з потерпілим обєктивно свідчили про реальність погрози. Необхідною умовою є те, що вона звернена до конкретною особи.
З досліджених обставин встановлено, що потерпілі по справі є колишніми працівниками органів внутрішніх справ, пройшли спеціальну підготовку, неприязних відносин між ними та ОСОБА_4 не було, конфліктна ситуація тривала на протязі 3- 5 хвилин і за обставин за яких виник конфлікт, не давали підстав для учасників цього конфлікту застосовувати зброю для її вирішення. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24.10.2007 року працівники Тетіївського РВ ГУ МВС України в Київській області в м. Тетієві по вул. Комсомольська, 22 у ОСОБА_4 вилучили іграшковий пістолет, який не міг нести реальної загрози життю присутніх осіб і яким він висказував погрози. ( т.1 а.с. 14).
Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_4 за ч.1 ст. 129 КК України, то у відповідності до вимог ст. 328 КПК України суд вважає за необхідним цивільні позови : ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 залишити без розгляду.
У відповідності до положень ст. 275 КПК України судом забезпечено розгляд справи в межах пред'явленого обвинувачення.
Незважаючи на невизнання вини підсудними, а саме ОСОБА_4 у скоєні злочинів передбачених ст.ст. 364, 366 КК України, ОСОБА_5 Л,.В. у скоєні злочину передбаченого ст. 366 КК України, ОСОБА_6 у скоєні злочину передбаченого ст. 358 КК України, по справі існує сукупність допустимих доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини підсудних у вчинених інкримінованих діяннях.
Суд, здійснюючи оцінку наявним у справі доказам, бере до уваги лише ті, що власне є доказами, тобто є допустимими фактичними даними в розумінні положень ст. 65 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показав, що
Приблизно з січні 2005 року по серпень 2007 року він працював на посаді водія в Споживчому товаристві Тетіївського району. Був офіційно працевлаштований, звільнився за власним бажанням у звязку з відсутністю коштів та фактичного припинення діяльності даного товариства. В основному їздив на автомобілі марки Хонда-акорд, чорного кольору. В основному зазначений автомобіль використовувався на поїздки в ОСОБА_25 та по Тетіївському району Київської області у виробничих потребах. Інколи ОСОБА_4 на вказаному автомобілі їздив сам. Договорів оренди даного автомобіля він не бачив. При поїздках ОСОБА_4 надавав йому технічний паспорт у якому він був зазначений, як співвласник, а сам сідав поруч. Оскільки даний автомобіль був новий то практично ремонту не потребував, крім заміна масла тощо.
Споживче товариство Тетіївського району у своїй діяльності використовувало також вантажні автомобілі, але ними завідував заступник ОСОБА_4 ОСОБА_24.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 показав, що з 2004 року по 2005 рік він працював в Споживчому товаристві Тетіївського району на посаді слюсаря. За час його роботи головою Споживчого товариства був ОСОБА_4, а головним бухгалтером була ОСОБА_5.
В його функціональні обвязки входило здійснення поточних ремонтних робіт в приміщеннях, які належать Споживчому товаристві. У свої діяльності Споживче товариство використовувало вантажні автомобілі, а саме для доставки будівельних матеріалів.
За час його роботи, він всього декілька раз бачив, як ОСОБА_4 приїздив на автомобілі, чорного кольору.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_36 показала, що вона зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності. Для здійснення господарської діяльності її був потрібний магазин. Приблизно на початку 2003 року вона уклала договір оренди із Споживчим товариством Тетіївського району, належному останньому на праві приватної власності нежитлового приміщення, розташованого по вул. Леніна в м. Тетієві Київської області. Сума оренди становила 150 грн. на місяць. Гроші за оренду вона сплачувала в касу товариства про, що видавалась відповідна квитанція. Орендоване приміщення потребувало капітального ремонту, але вкладати гроші в орендоване приміщення не було сенсу.
У вересні 2005 року вона із Споживчим товариством уклала договір купівлі продажу, вище зазначеного нежитлового приміщення. Вартість магазину згідно висновку експерта становила 37250 грн., які вона сплатила на розрахунковий рахунок Споживчого товариства Тетіївського району.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_37 показав, що він, як субєкт підприємницької діяльності, приблизно з 2003 року орендував у Споживчого товариства Тетіївського району нежитлове приміщення, а саме магазин, який розташований по вул. Комсомольська, 2 в м. Тетіїв Київської області. Орендна плата за автомобіль становила 500 грн. в місяць, які він сплачував в касу Споживчого товариства Тетіївського району.
В кінці серпня 2005 року між ним та Споживчим товариством Тетіївського району було укладено договір купівлі-продажу, зазначеного не житлового приміщення. Вартість магазину склала 55570 грн., які він сплатив на рахунок Споживчого товариства Тетіївського району.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що він займається підприємницькою діяльністю, а саме здійснює ремонт автомобілів. Зважаючи на те, що для зайняття підприємницькою діяльністю йому було потрібне приміщення то в листопаді 2003 року він придбав у Споживчого товариства Тетіївського району за 6260 грн., нежитлове приміщення. Кошти за придбаний магазин він перерахував на рахунок Споживчого товариства Тетіївського району.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_39 показала, що вона з 1990 року працювала на посаді старшого економіста в Споживчому товаристві Тетіївського району. В її функціональні обовязки входила планово-економічна робота, складання статистичних звітів, встановлення розцінок оплати працівникам торгівлі тощо. Крім того, приймала грошові кошти від приватних підприємців, за орендовані магазину. Отриманні грошові кошти, спрямовувались на розрахунковий рахунок споживчого товариства Тетіївського району, який був відкритий в АТ Індекс Банк. Розпорядником даних коштів був голова правління ОСОБА_4 В основному дані кошти використовувались на оплату праці найманим працівникам та ремонт приміщень належних Споживчому товариству Тетіївського району.
Також, із слів ОСОБА_24, знала, що товариство орендувало в ТОВ Топазвантажні автомобілі для перевезення будівельних матеріалів.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що на протязі останніх 20 років він займається підприємницькою діяльністю, а саме продажем будівельних матеріалів. Для здійснення підприємницької діяльності йому було потрібне складське приміщення. З цією метою він звернувся до Споживчого товариства Тетіївського району з пропозицією продати йому будь-яке нежитлове приміщення на території м. Тетіїв Київської області. Головою правління споживчого товариства Тетіївського району було запропоновано придбати, склад який розташований по вул. Київська, 13-В в м. Тетіїв Київської області. В подальшому йому було розяснення, що для оформлення договору купівлі-продажу необхідно зібрати ряд документів, а саме : витяги з бюро технічної інвентаризації, отримати висновок експерта про ринкову вартість тощо. Після того, як він за власний кошт зібрав всі необхідні документи то в червні 2003 року між ним та Споживчим товариством Тетіївського району було укладено договір купівлі-продажу, складського приміщення, за 13560 грн.. Даний договір був посвідчений нотаріусом. Кошти за придбаний магазин він перерахував на рахунок Споживчого товариства Тетіївського району, який був відкритий в АТ Індекс Банк.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_41 показала, що у сфері споживчій кооперації вона працювала з 1998 року по 2005 рік на різних посадах. Після створення Споживчого товариства Тетіївського району залишилась працювати у новоствореному товаристві. Основним видом її діяльності це було продаж товарів народного вжитку, для задоволення потреб пайовиків. З цією метою вона у Споживчого товариства Тетіївського району за символічну плату орендувала декілька магазинів, які розташовані на території Тетіївського району Київської області. Ремонтні роботи в орендованих магазинах, здійснювались за рахунок Споживчого товариства Тетіївського району.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 показала, що вона номінально являється головою Споживчого товариства Тетіїв, засновником даного товариства є її чоловік ОСОБА_43, який фактично здійснює фінансово-господарську діяльність у даному товаристві. В її обовязки входить тільки здача податкових декларацій та статистичних звітів тощо.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_43 показав, що вони з дружиною ОСОБА_44 мали намір придбати магазин Дитячий світякий розташований по вул. Леніна, 38 в м. Тетіїв Київської області і належить Споживчому товариству Тетіївського району. З метою придбання зазначеного магазину вони звернулися до голови правління Споживчого товариства Тетіївського району ОСОБА_4, який погодився продати даний магазин. В подальшому від договору купівлі-продажу вони відмовилися, оскільки в Споживчого товариства Тетіївського району Київської області з іншим товариством виник спір, щодо володіння, користування та розпорядження майном. На даний час, між Споживчим товариством Тетіївта Споживчим товариством Тетіївського району укладено договір про спільну діяльність, але на даний час він не виконується.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_45 показала, що з моменту створення Споживчого товариства Тетіївського району по листопад 2006 року в даному товаристві вона працювала на посаді заступника головного правління товариства по кадрах. До її службових обовязків входило : прийняття та звільнення працівників з роботи, ведення протоколів засідань правління та інше. Всі питання про діяльність товариства вирішувались на правлінні Споживчого товариства Тетіївського району. Головою правління Споживчого товариства Тетіївського району був ОСОБА_4.
Зі слів ОСОБА_4 її відому що товариство орендувало в ТОВ Топазвантажні автомобілі для перевезення будівельних матеріалів та один легковий автомобіль. Ініціатором оренди даних автомобіль був ОСОБА_4
Показання даного свідка отримані у відповідності з вимогами КПК України, однак вони будуються на припущеннях, про що ствердив в судовому засіданні свідок, а тому суд ставиться до них критично.
Також, вина підсудних у скоєні інкримінованих їм діянь підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні доказами, що маються в матеріалах справи. Зазначені письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення підсудними інкримінованих їм діянь стороною обвинувачення, зокрема :
- оголошеними показами свідка ОСОБА_46, який на досудовому слідстві показав, що з 1 червня 2003 року я в особі голови Споживчого товариства Затишокорендував в СТ Тетіївського району приміщення магазину, що в м. Тетіїві по вул.. Комсомольській, 2. Орендна плата згідно договору становила 100 грн. в місяць. Орендну плату я платив щомісячно в касу СТ Тетіївського району. Гроші я платив касиру, про що вони мені давали відповідні квитанції. Каса знаходилась в приміщенні універсаму на другому поверсі адміністративного приміщення СТ Тетіївського району.
Пізніш е у 2005 році я звернувся в СТ Тетіївського району з проханням продати мені частку даного магазину в кількості 34 відсотки від його площі.
На це мені дали згоду, і дали перелік документів, які повинен був зібрати. За оцінку обєкта я сам платив свої кошти. Також, проводилась оцінка землі на якій знаходилась частка магазину яку я мав придбати.
Магазин був оцінений в суму 50770 грн., які я сплатив в АТ Індекс ОСОБА_47 м. Тетіїва, в повній сумі. І квитанцію представив нотаріусу. Після зібрання всіх необхідних документів був оформлений договір купівлі- продажу частки магазину від 07.09.2005 року.
Договір купівлі земельної ділянки під магазином я оформив у 2008 році 13 лютого, сума оплати становила згідно рішенням сесії міськвиконкому.
Даною часткою магазину я користуюсь по сьогоднішній день.
До протоколу допиту додаю копії документів а саме :копію купівлі продажу нежилого приміщення Магазину продуктиДві квитанції під № 4 оплати за магазин, копія свідоцтва права власності та витяг, договір купівлі продажу земельної ділянки комерційного призначення та копія квитанції про сплату коштів.
оголошеними показами свідка ОСОБА_48, який на досудовому слідстві показав, що я є приватним підприємцем, займаюсь купівлею-продажем будівельних матеріалів. Оскільки мені необхідно було складське приміщення для зберігання будівельних матеріалів, то я звернувся в СТ Тетіївського району з проханням продати мені якесь складське приміщення. Мені запропонували придбати складське приміщення в м. Тетіїві, по вул., ОСОБА_49 13, - В.
На це мені дали згоду, і дали перелік документів, які я повинен був зібрати. За оцінку обєкта я сам платив свої кошти.
Складське приміщення було оцінено у суму 13560 грн. Потім я сплати в ощадному банку кошти в повній сумі які були перераховані продавцю. На наступний день у нотаріуса було оформлено тобто 04.06.2003 року договір купівлі продажу вище вказаного складського приміщення.
Даним приміщенням я користуюсь по сьогоднішній день. Про що маю свідоцтво право власності.
До протоколу допиту додаю копії документів а саме :копію купівлі продажу нежилого приміщення, копії двох квитанцій, копія свідоцтва права власності.
оголошеними показами свідка ОСОБА_48, який на досудовому слідстві показав, що з 10 травня 2003 року я як субєкт підприємницької діяльності орендував в СТ Тетіївського району приміщення складу холодильнику, що в м. Тетіїві по вул.. Київській 2А. площею 379,5 кв.м. Орендна плата згідно договору становила 500 грн. в місяць. Орендну плату я платив і в касу СТ Тетіївського району і по перерахунку. Якщо в касу я платив касиру, про що вони мені давали відповідні квитанції. Каса знаходилась в приміщенні універсаму на другому поверсі адміністративного приміщення СТ Тетіївського району.
Оскільки мені необхідно було складське приміщення для зберігання товарів та заморожених продуктів, то я звернувся в СТ Тетіївського району з проханням продати мені даний склад який я орендую. Це я звернувся тому, що саме приміщення складу потребувала повного капітального ремонту. І я вирішив його придбати та вже потім відремонтувати.
На це мені дали згоду, і дали перелік документів, які я повинен був зібрати. За оцінку обєкта я сам платив свої кошти.
Складське приміщення було оцінено у суму 910890 грн. Потім я сплатив в Індекс-Банку кошти в повній сумі які були перераховані продавцю. Цього дня тобто 31.08.2005 року був укладений договір купівлі продажу вище вказаного складського приміщення.
Даним приміщенням я користуюсь по сьогоднішній день. Про що маю свідоцтво право власності.
До протоколу допиту додаю копії документів а саме :копію купівлі продажу нежилого приміщення Складу холодильника копія свідоцтва права власності, копії довідки Тетіївського МБІ про право власності.
Земельна ділянка на якій знаходиться приміщення складу-холодильника знаходиться в мене в оренді, яку я орендую в міській раді.
Також я ще на сьогоднішній день по вул.. Київській, 2В в м. Тетіїві орендую складське приміщення в СТ Тетіївського району від 01 липня 2003 року орендна плата становила до 01.05.2005 року 750 грн. з цього числа 1000 грн.. по даному обєкту я інколи кошти перераховував по перерахунку а в даний час і в основному по касовому ордеру готівкою. Кошти плачу і по теперішній час.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_50, яка на досудовому слідстві показала, що з 10 травня 2005 року я як субєкт підприємницької діяльності орендувала в СТ Тетіївського району приміщення магазин, що знаходиться ресторан Роська, що знаходиться в м. Тетіїві по вул.. Леніна, 19 загальною площею 1117,6 кв.м. Орендна плата згідно договору становила 1000 грн. в місяць. Орендну плату я платила в касу СТ Тетіївського району, про що вони мені давали відповідні квитанції. Каса знаходилась в приміщенні універсаму на другому поверсі адміністративного приміщення СТ Тетіївського району.
Оскільки я являюсь СПД та мені необхідно було приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю, то я звернувсь в СТ Тетіївського району з проханням продати мені дане приміщення. Приміщення ресторану потребувало капітального ремонту. А коли він був в оренді то кошти на його ремонт було вклади недоцільно. Тому я вирішила його придбати а вже потім відремонтувати.
На це мені дали згоду, і дали перелік документів, які я повинна була зібрати. За оцінку обєкта я сама платила свої кошти, але його замовляло Споживче товариство.
Приміщення ресторану Роська було оцінено у суму 284630 грн. Потім я сплатила в Індекс-Банку кошти в повній сумі, одним платежем. які були перераховані продавцю. Кошти я платила в Індекс Банку м. Тетіїва 31.08.2005 року і цього ж числа було оформлено договір купівлі-продажу вище вказаного приміщення ресторану.
На сьогоднішній день дане приміщення я використовую у своїй підприємницькій діяльності.
Земельна ділянка на якій знаходиться приміщення ресторану також викуплена.
оголошеними показами свідка ОСОБА_51, який на досудовому слідстві показав, що я являюсь СПД та мені необхідно було приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю, то я звернувсь в СТ Тетіївського району з проханням продати мені приміщення напіврозвалених гаражів, що знаходиться в м. Тетіїві по вул. Крючкова. 21 з метою провести їх реставрацію та використовувати їх як авто - гаражі.
На це мені дали згоду, і дали перелік документів, які я повинен був зібрати. За оцінку обєкта я сам платив свої кошти, але його оцінку замовляло Споживче товариство.
Спочатку у грудні 2003 року я придбав приміщення гаража Б за суму 9023грн, а вже у березні 2004 року придбав приміщення гаража А та адмін. Будинок за кошти у сумі 16000 грн. Оплата сум проводилась у відповідності до того як були оцінені обєкти.
Обидва рази договори купівлі продажу оформлялись в приватного нотаріуса, на підставі даних договорів були виписані свідоцтва права власності.
Також я 17 грудня 2007 року придбав у гр.. ОСОБА_6 приміщення магазину в м. Тетіїві по вул.. Леніна 38Б приміщення також потребувало капітального ремонту. Дане приміщення магазину я придбав за 20000 грн. Розрахунок проведено було повністю. Кошти віддавав готівкою.
Даними приміщеннями, які я придбав я користуюсь по сьогоднішній день.
Земельні ділянки під даними приміщеннями викуплені по ринковій вартості на момент покупки, згідно експертної оцінки.
До протоколу допиту можу надати копії : копія договору купівлі-продажу гаража Б, копія договору купівлі продажу адмінприміщення з гаражем, копія договору купівлі-продажу земельної ділянки під даним обєктом, копія договору купівлі - продажу магазину господарчий, договір купівлі-продажу земельної ділянки під даним магазином, копії платіжного доручення на оплату гаража Б, адмінприміщення з гаражем А. та земельної ділянки під ними.
оголошеними показами свідка ОСОБА_52, яка на досудовому слідстві показала, що я працюю директором ТОВ Хлібзавод, який знаходиться в м. Тетіїві по вул., Кірова. 23. Оскільки для роботи даного заводу необхідні виробничі приміщення то було прийнято рішення про придбання даних приміщень в СТ Тетіївського району.
Я як директор товариства звернулась до правління споживчого товариства з проханням продати нежиле приміщення комплексу кондитерський, що знаходиться в м. Тетіїві по вул.. Кірова. 23.
На це мені дали згоду, і дали перелік документів, які повинні ми були зібрати. За оцінку обєкта товариство само платило кошти а замовляло оцінку споживче товариство. Дане приміщення було оцінено у суму 42200 грн.
Потім рішенням зборів було прийнято рішення про купівлю даного приміщення.
Також з 18 червня 2004 року ТОВ Хлібзаводорендувало в СТ Тетіївського району магазин ковбасищо знаходиться в м. Тетіїві по вул.. Київській , 6Г, орендна плата становила 500 грн.. Кошти за оренду товариство перераховувало на рахунки СТ Тетіївського району.
27 липня 2005 року було прийнято рішення на зборах учасників ТОВ Хлібзаводпро купівля даного приміщення магазину під складське приміщення.
Після зібрання необхідних документів та оцінки обєкту у суму 6030 грн., даний обєкту було придбано 03.09.2005 року.
Перший кондитерський цех використовується товариством по сьогоднішній день, а приміщення магазину у звязку з відпавшою потребою у його використанні був відчужений.
За земельну ділянку яка використовується під територією кондитерського цеху в міський бюджет платися орендна плата.
Документи на обєкт кондитерського цеху в даний час знаходяться в засновників товариства, а я являюсь всього ж лиш директором, а також маю свою частку в кількості 10 відсотків.
оголошеними показами свідка ОСОБА_53, який на досудовому слідстві показав, що я є приватним підприємцем і займаюсь роздрібною торгівлею, транспортні послуги.
Оскільки для підприємницької діяльності необхідно було приміщення магазину то я як приватний підприємець у 2003 роцізвернувсь до правління Споживчого товариства Тетіївського району з проханням продати нежиле приміщення контори, що знаходиться за адресоюм. Тетіїв. ОСОБА_49. 13-А
На це мені дали згоду, і дали перелік документів, які я повинен був зібрати. За оцінку обєкта я сам платив кошти а замовляло оцінку споживче товариство Тетіївського району, і всі витрати по оформленні та оцінки приміщення було за рахунок покупця. Дане приміщення було оцінено у суму 6470 грн.
Після зібрання необхідних документів та оцінки обєкту між Споживчим товариством Тетіївського району та мною після оплати коштів у ощад банку на рахунок продавця було укладено договір купівлі-продажу даного приміщення від 11.06.2003 року.
Дане приміщення знаходилось в занедбаному стані і потребувало капітального ремонту, і потребує зараз.
Земля під приміщенням магазину знаходиться в оренді і всі оплати здійснюється вчасно.
оголошеними показами свідка ОСОБА_54, який на досудовому слідстві показав, що він являється СПД і оскільки йому було необхідне приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю, то він звернувся до СТ Тетіївського району з проханням продати йому приміщення магазину в с. Росішки, Тетіївського району та приміщення заготівельного пункту, що також знаходиться у іказаному населеному пункті.
16.10.04 між ним та СТ Тетіївського району було укладено договір-купівлі продажу вказаних обєктів нерухомості.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_55, яка на досудовому слідстві показала, що на початку листопада 2004 року мені стало відомо, що СТ Тетіївського району продає нежиле адмінприміщення заготконтори, яке знаходиться в м. Тетієві, по вул. Київській, 6.
Потім буквально через кілька днів я звернулася до голови правління СТ Тетіївського району ОСОБА_4 з проханням продати мені вказане нежиле адмінприміщення заготконтори, яке знаходиться в м. Тетієві, по вул. Київській, 6. ОСОБА_4 погодився на мою пропозицію і сказав, що я маю самостійно оплатити необхідні витрати, які виникнуть під час продажу даного обєкту нерухомості, а саме: проведення оцінки нерухомості, сплата податків та інше.
ОСОБА_56 адмінприміщення заготконтори було оцінено на суму 29780 грн. Вказану суму я цілком сплатила 22.11.2004 року на розрахунковий рахунок СТ Тетіївського району до Тетіївського відділення Індекс-банку.
Після цього 23.11.2004 року між мною з однієї сторони та СТ Тетіївського району в особі ОСОБА_4 з другої було укладено договір купівлі-продажу нежилого адмінприміщення заготконтори, яке знаходиться в м. Тетієві, по вул. Київській, 6.
В подальшому 12.02.2008 року я придбала у ОСОБА_57 нежиле приміщення складу заготконтори, що знаходиться за адресою: м. Тетіїв, вул. Київська, 6-А, за кошти в сумі 5000,00 грн. Мені відомо, що даний обєкт ОСОБА_57, приблизно в листопаді 2004 року, придбав у СТ Тетіївського району.
Земельні ділянки на яких знаходяться придбані мною два обєкти нерухомості, я орендую в Тетіївської міської ради.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_58, який на досудовому слідстві показав, що в 2005 році він орендував приміщення в СТ Тетіївського району, що знаходиться в Універмазі по вул. Леніна, м. Тетіїв.
Проте через брак коштів в 2006 році договір оренди було розірвано.
В якості орендної плати в бухгалтерію райспоживспілки він сплачував по 150 грн. щомісяця.
оголошеними показами свідків ОСОБА_59, ОСОБА_26, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, які на досудовому слідстві показали, що вони орендували магазини по Тетіївському районі. Договір оренди вони укладали з СТ Тетіївського району. На теперішній час вони вказані магазини не орендують. Гроші за оренду магазинів вони сплачували в бухгалтерію СТ Тетіївського району.
оголошеними показами свідка ОСОБА_67, який на досудовому слідстві показав, що що в 2005 році він орендував приміщення магазину, що знаходиться в с. Софіполь, Тетіївського району.
Сума орендної плати була встановлена 50 грн., яку він сплачував в бухгалтерію СТ Тетіївського району щомісяця. За весь період він сплатив 1250 грн. На даний час він орендує дани магазин у сільській раді.
Свідки ОСОБА_68, ОСОБА_23, ОСОБА_69 дали аналогічні покази, що й ОСОБА_67, при цьому зазначили, що на даний час вони уклали договори оренди магазинів з директором Тетіївського райСТ ОСОБА_29
ОСОБА_70 Іванович на досудовому слідстві дав аналогічні покази, що й ОСОБА_67.
Свідок ОСОБА_23 на досудовому слідстві дала аналогічні покази, що й ОСОБА_67, при цьому зазначила, що на даний час вона орендує магазин в с. Пятигори у ОСОБА_29 Всього сплатила вона в СТ в якості оренди за магазин 6450 грн.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_71, яка на досудовому слідстві показала, що в 2000 році вона уклала з СТ Тетіївського району договір оренди приміщення кофе, що в будівлі Універсального магазинув м. Тетієві, по вул. Кірова, 1. Термін дії договору до 2010 року. на даний час вона орендної плати не вносить. Загальну суму оренди до СТ вона сплатила 7200 грн.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_72, яка на досудовому слідстві показала, що з 1973 року вона являється пайовиком СТ Тетіївського району, головою правління якого з 2003 року являється ОСОБА_4 Будь-які дивіденди від СТ Тетіївськоо району вона не отримувала і вважає, що продажем обєктів нерухомості ОСОБА_4 спричинив їй матеріальну та моральну шкоду.
- оголошеними показами свідків ОСОБА_73,, ОСОБА_74, які на досудовому слідстві дали аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_72.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_75, яка на досудовому слідстві показала, що приблизно з вересня 2003 року й по грудень 2006 року я працювала бухгалтером в Споживчому Товаристві Тетіївського району. До моїх службових обовязків входило: нарахування заробітної плати працівникам товариства, складання звітів по заробітній платі та ведення касових операцій в товаристві.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4 до повноважень якого входило: організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
Головним бухгалтером за період моєї роботи в товаристві працювала ОСОБА_5 До її обовязків входило: ведення бухгалтерського обліку, здача фінансової звітності та інше.
СТ Тетіївського району в період з 2003 по 2006 ріка статутною діяльністю не займалось, а займалось фактично здачею в оренду обєктів нерухомості, що перебували на балансі товариства.
Балансову книгу та балансові картки вела головний бухгалтер ОСОБА_5, я дані документи взагалі не бачила.
Окрім цього мені відомо, що в даний період голова правління товариства ОСОБА_4 продавав обєкти нерухомості, проте ніяких документальних підтверджень (договора купівлі продажу, банківські виписки) я не бачила.
На підставі чого та яких рішень продавались обєкти нерухомості мені не відомо. Кошти від проданих обєктів покупці перераховували в Тетіївське відділення Індекс-банкуна поточний розрахунковий рахунок СТ Тетіївського району. Проте доступу до рахунку я не мала. До рахунку мав доступ лише ОСОБА_4 Коштами від продажу вказаних обєктів розпоряджавсятакож особисто голова правління ОСОБА_4 Куди спрямовувались кошти після їх надходження в СТ я не знаю.
В касу товариства надходили кошти від здачі в оренду приміщень, куди вони спрямовувались далі я не знаю.
З приводу оренди СТ Тетіївського району автомобілів я нічого не знаю, ніяких договорів оренди автомобілів та актів виконаних робіт я не бачила, а також самих автомобілів я також не бачила.
Щодо представлених мені виписок по р/р СТ Тетіївського району, то дійсно підтверджую, що упродовж 2003-2006 років близько 1 млн. грн. споживчим товариством було витрачено на оренду автомобілів. Кошти перераховані були у ТОВ Топаз.
Кошти, що надходили в товариство від продажу обєктів нерухомості, а потім спрямовувались в ТОВ Топазза оренду автомобілів використовувались не раціонально, тобто потреби в оренді автомобілів в СТ не було, оскільки ні торгівельною діяльністю, ні іншою, окрім здачі в оренду магазинів СТ Тетіївського району не займалось.
Щодо договору купівлі-продажу від 03.09.2005 року магазину Господарськийукладеного між СТ Тетіївського району в особі заступника голови правління ОСОБА_24 та ОСОБА_6 (син ОСОБА_4І.), то показую, що кошти від продажу даного магазину в касу товариства не поступали.
Також щодо договору купівлі-продажу магазину Дитячий світвід 03.09.2004 року укладеного між СТ Тетіївського району в особі голови правління ОСОБА_4 та ОСОБА_42, то показую, що кошти від продажу даного магазину в касу товариства також не поступали.
Запитання: Чи могли були бути інші проведені розрахунки покупцями за вказані вище два обєкти нерухомості.
Відповідь: Міг був бути розрахунок також шляхом перерахунку коштів не рахунок товариства, проте доступу я до нього не мала і тому я не знаю чи були перераховані кошти від продажу обєктів нерухомості.
Також можна було провести розрахунок шляхом виконання якихось послуг чи робіт, тоді в підтвердження цього необхідно було скласти акт виконання робіт, договір про надання послуг, розрахунок вартості і т.і.
Запитання: Чи знищувалась в товаристві бухгалтерська документація і чи був в підтвердження цього складений акт знищення?
Відповідь: За моєї роботи в товаристві бухгалтерська документація не знищувалась. Де на теперішній час дана документація мені не відомо.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_76, яка на досудовому слідстві показала, що з 11.10.2007 року по 17.10.2007 рік мною та іншими працівниками Тетіївської МДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку СТ Тетіївського району в звязку з ліквідацією підприємства за рішення суду з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 17.10.2007 рік.
У періоді за який проводилась перевірка відповідальними за фінансово-господарську діяльність субєкта господарювання були: керівник ОСОБА_4 та головний бухгалтер ОСОБА_5
Статутний фонд на момент створення підприємства відповідно до установчих документів склав 55 млн. 553,5 тис. грн., а на останній день періоду згідно наданих бухгалтерський документів склав 0,00 грн. Причину зміни Статутного фонду ОСОБА_4 відмовився пояснити.
ОСОБА_4, будучи головою ліквідаційної комісії СТ Тетіївського району зобовязаний був провести інвентаризацію основних засобів товариства, провести оцінку майна, зобовязань підприємства та скласти ліквідаційний баланс. Вказані господарські операції за перевіряємий період не відображені. ОСОБА_4 з цього приводу відмовився надати пояснення.
Згідно книги обліку доходів і витрат субєкта малого підприємництва юридичної особи за період з 01.01.2006 року по 17.10.2007 року, в касу та на поточний рахунок СТ Тетіївського районувід здачі в оренду обєктів нерухомості надходили кошти. Згідно наданих керівництвом документів СТ Тетіївського району в період з 01.10.05 по 17.10.07 займалось лише здачею в оренду обєктів нерухомості, ніякою іншою діяльністю передбаченою статутом підприємство не займалось.
Також ОСОБА_4 не надав документи про балансову вартість майна, що здавалось в оренду, і при цьому від будь-яких пояснень відмовився.
По бухгалтерському обліку наданого ОСОБА_4 інформація про балансову вартість майна, яке рахувалось за товариством та яке здавалось в оренду відсутня.
Згідно наданого свідоцтва про право власності за СТ Тетіївського району рахувалось лише офісне приміщення, що розміщене за адресою: м. Тетіїв, вул. Кірова, 3.
Щодо оренди СТ Тетіївського району транспортних засобів, то показую, що я в акті перевірки зазначила, що СТ Тетіївського району орендує в ТОВ Топазтранспортні засоби. Цю інформацію я взяла із попереднього акту перевірки Тетіївською МДПІ СТ Тетіївського району № 364/23-1-01702075 від 05.12.2005 року. Ствердно сказати, що ОСОБА_4 надавав мені договори оренди транспортних заходів я не можу.
Згідно акту № 2 від 01.01.2007 року проводилась інвентаризація товаро-матеріальних цінностей на СТ Тетіївського району. В інвентаризаційному описі значиться в наявності: телефон 3 одиниці, диктофон 1 одиниця, сейф 1 одиниця на загальну суму 1629,90 грн. ОСОБА_3 інвентаризації основних засобів за період з 01.10.05 по 17.10.07 для перевірки ОСОБА_4 не надано.
Щодо порущень виявлених перевіркою ОСОБА_4 відмовився від дачі будь-яких пояснень
- оголошеними показами свідка ОСОБА_77, який на досудовому слідстві показав, що з березня 2003 року й по серпень 2007 року я працював в СТ Тетіївського району на посаді сторожа.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4 до повноважень якого входило: організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
Головним бухгалтером за період моєї роботи в товаристві працювала ОСОБА_5
Відколи головою правління СТ став ОСОБА_4, жоден автомобіль належний товариству з гаража не виїжджав. В товаристві значилось декілька автомобілів, з яких два автомобілі ГАЗ-53 були на ходу. Потім ці автомобілі були продані, а кому і за скільки мені не відомо.
Чим займалось товариство мені не відомо.
Водіїв в СТ Тетіївського району не було.
Чи орендувались автомобілі Споживчим Товариством в інших громадян чи організацій я не знаю.
ОСОБА_4 їздив автомобілем Сатурн. ОСОБА_23 транспорту ніякого я не бачив.
Заробітну плату в товаристві я отримував вчасно, заборгованості не було.
оголошеними показами свідка ОСОБА_78, який на досудовому слідстві показав, що з 22.11.2006 року по 27.08.2007 рік я працював в СТ Тетіївського району на посаді сторожа.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4 до повноважень якого входило: організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
Головним бухгалтером за період моєї роботи в товаристві працювала ОСОБА_5
Транспорту в СТ коли я почав працювати не було.
Чим займалось товариство мені не відомо.
Водіїв в СТ Тетіївського району не було.
Чи орендувались автомобілі Споживчим Товариством в інших громадян чи організацій я не знаю.
ОСОБА_4 їздив автомобілем Сатурн.
Заробітну плату в товаристві я отримував вчасно, заборгованості не було.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_79, який на досудовому слідстві показав, що з 13.05.2003 року по 12.06.2005 року я працював в СТ Тетіївського району на посаді сторожа.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4 до повноважень якого входило: організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
Головним бухгалтером за період моєї роботи в товаристві працювала ОСОБА_5
В СТ Тетіївського району в 2003 році був автомобіль ГАЗ- 53, проте ним ніхто не їздив.
Проданий він був приблизно на початку 2004 року.
СТ Тетіївського району статутною діяльністю не займалось, а лише здавало в оренду обєкти нерухомості.
В СТ водієм працювала одна людина ОСОБА_34 і він їздив на автомобілі ГАЗ-3307, що належав ОСОБА_4 на яких підставах він керував даним автомобілем мені не відомо. ОСОБА_23 водіїв та будь-якого транспорту я не бачив. Що перевозив ОСОБА_34 мені не відомо.
Чи орендувались автомобілі Споживчим Товариством в інших громадян чи організацій я не знаю.
ОСОБА_4 їздив автомобілем Сатурнсірого кольору. ОСОБА_23 транспорту ніякого я не бачив.
Щоб ОСОБА_4 їздив автомобілем Хонда-Акордчорного кольору я не бачив.
Заробітну плату в товаристві я отримував вчасно, заборгованості не було.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_80, яка на досудовому слідстві показала, що з 30.06.2004 року по 14.07.2005 року я працювала в СТ Тетіївського району на посаді сторожа.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4 до повноважень якого входило: організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
Головним бухгалтером за період моєї роботи в товаристві працювала ОСОБА_5
В СТ Тетіївського району на період моєї роботи в ньому транспорту ніякого не було.
СТ Тетіївського району статутною діяльністю не займалось, а лише здавало в оренду обєкти нерухомості.
В СТ водієм працювала одна людина ОСОБА_34 і він їздив на автомобілі ГАЗ-3307, що належав ОСОБА_4 на яких підставах він керував даним автомобілем мені не відомо. ОСОБА_23 водіїв та будь-якого транспорту я не бачила. Що перевозив ОСОБА_34 мені не відомо.
Чи орендувались автомобілі Споживчим Товариством в інших громадян чи організацій я не знаю.
ОСОБА_4 їздив автомобілем Сатурнсірого кольору. ОСОБА_23 транспорту ніякого я не бачила.
Щоб ОСОБА_4 їздив автомобілем Хонда-Акордчорного кольору я не бачила.
Заробітну плату в товаристві я отримувала вчасно, заборгованості не було.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_81, який на досудовому слідстві показав, що з березня 2003 року по серпень 2003 року я працював в СТ Тетіївського району на посаді сторожа.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4 до повноважень якого входило: організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
Головним бухгалтером за період моєї роботи в товаристві працювала ОСОБА_5
Відколи головою правління СТ став ОСОБА_4, жоден автомобіль належний товариству з гаража не виїжджав. В товаристві значилось декілька автомобілів, з яких два автомобілі ГАЗ-53 були на ходу.
Чим займалось товариство мені не відомо.
Водіїв в СТ Тетіївського району не було.
Чи орендувались автомобілі Споживчим Товариством в інших громадян чи організацій я не знаю.
ОСОБА_4 їздив автомобілем Сатурн. ОСОБА_23 транспорту ніякого я не бачив.
Щоб ОСОБА_4 їздив автомобілем Хонда-Акордчорного кольору я не бачив.
Заробітну плату в товаристві я отримував вчасно, заборгованості не було.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_82, яка на досудовому слідстві показала, що в 2006 році я вийшла заміж і в грудні 2006 року змінила своє прізвище з Гудим на ОСОБА_82.
Так, приблизно з липня місяця 2004 року й по серпень 2005 рік я працювала в СТ Тетіївського району на посаді діловода.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4 до повноважень якого входило: організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
Головним бухгалтером за період моєї роботи в товаристві працювала ОСОБА_5
СТ Тетіївського району за період моєї роботи в ньому статутною діяльністю не займалось, а займалось фактично здачею в оренду обєктів нерухомості, що перебували на балансі товариства.
Чи була податкова заборгованість в товаристві мені не відомо.
З приводу оренди СТ Тетіївського району автомобілів я нічого не знаю, ніяких автомобілів в товаристві чи тих, що воно орендувало я не бачила.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_83, яка на досудовому слідстві показала, що з 16.04.2004 року по 21.07.2004 року я працювала в СТ Тетіївського району на посаді прибиральниці.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4 до повноважень якого входило: організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
Чи був в СТ Тетіївського району транспорт я не знаю.
Якою діяльністю займалось СТ Тетіївського району мені не відомо.
Чи орендувались автомобілі Споживчим Товариством в інших громадян чи організацій я не знаю.
ОСОБА_4 їздив своїм автомобілем, проте якої марки, моделі та кольору я не памятаю.
Заробітну плату в товаристві я отримувала вчасно, заборгованості не було.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_84, який на досудовому слідстві показав, що приблизно з липня 2003 року й по вересень-жовтнень 2005 року я працював в СТ Тетіївського району на посаді сторожа.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4 до повноважень якого входило: організація діяльності товариства та фінансово-господарські питання, розпорядження коштами підприємства та інше.
Заступником голови правління була ОСОБА_45, головним бухгалтером за період моєї роботи в товаристві працювала ОСОБА_5
За моєї роботи в товаристві, було декілька автомобілів. Один з яких був справний і ним їздив ОСОБА_81 водій. Інші автомобілі (4 чи 5 шт.) були не в робочому стані.
Потім ці автомобілі були продані, а кому і за скільки мені не відомо. Що возив ОСОБА_81 мені не відомо.
Чим займалось товариство мені не відомо.
Чи орендувались автомобілі Споживчим Товариством в інших громадян чи організацій я не знаю.
Яким автомобілем їздив ОСОБА_4 мені не відомо.
Заробітну плату в товаристві я отримував вчасно, заборгованості не було.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_56, яка на досудовому слідстві показала, що в СТ Тетіївського району я працювала з березня 2005 року по грудень 2006 року на посаді прибиральниці.
Головою правління СТ Тетіївського району був ОСОБА_4.
Чи був якийсь транспорт в СТ Тетіївського району я не знаю
Яким видом діяльності займалось товариство я не знаю.
Чи орендувались автомобілі Споживчим Товариством в інших громадян чи організацій я не знаю.
Яким автомобілем їздив ОСОБА_4 я не знаю.
Заробітну плату в товаристві я отримувала вчасно, заборгованості не було.
Посилання підсудного ОСОБА_4 на неправдивість показань свідків через здійснення на них тиску та їх побоюваннями стосовно здійснення такого в подальшому, суд вважає надуманими, оскільки усі свідки попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Крім того, показання свідків перевірені і іншими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема письмовими доказами :
- банківськими виписками АТ Індекс Банкпо розрахунковому рахунку СТ Тетіївського району № 26002001134001, згідно яких на розрахункові рахунки ТОВ Топаз, в період з 04.07.03 по 29.03.06 СТ Тетіївського району в якості оплати за оренду автомобілів, без укладення будь-яких правових документів, перерахувало 789952,2 грн.
/ Т. 6 а. с. 40-231 /
- банківськими виписками АКБ Правекс-Банкта Філії Тетіївське відділення № НОМЕР_2 Державний ОСОБА_47 Українипо розрахункових рахунках ТОВ Топаз, згідно яких на розрахункові рахунки ТОВ Топаз, в період з 04.07.03 по 29.03.06 від СТ Тетіївського району в якості оплати за оренду автомобілів, без укладення будь-яких правових документів, поступило 789952,2 грн.
/ Т. 7 а. с. 129, 178-180 /
- протоколом обшуку в житлі та авто гаражі ОСОБА_4, згідно якого документів, що підтверджували б будь-які відносини між ТОВ Топазта СТ Тетіївського району щодо оренди автомобілів не знайдено.
/ Т. 3 а. с. 3, 60 /
- протоколом обшуку в житлі ОСОБА_24, згідно якого документів, що підтверджували б будь-які відносини між ТОВ Топазта СТ Тетіївського району щодо оренди автомобілів не знайдено. / Т. 3 а. с. 63-65 /
- протоколом обшуку приміщення Тетіївської міської ради, де ТОВ Топазорендує кабінет за адресою: Київська область, м. Тетіїв, вул. Комсомольська, 5., згідно якого документів, що підтверджували б будь-які відносини між ТОВ Топазта СТ Тетіївського району щодо оренди автомобілів не знайдено. / Т. 7 а. с. 77-79 /
- роздруківкою з ЦБДР та АС згідно якої за ТОВ Топаззначилось 5 автомобілів, які були зняті з обліку для реалізації 05.08.05 та 12.08.05. / Т. 9 а. с. 35 /
- протоколом обшуку в житлі ОСОБА_5, згідно якого документів, що підтверджували б будь-які відносини між ТОВ Топазта СТ Тетіївського району щодо оренди автомобілів не знайдено. / Т. 7 а. с. 139-140 /
- протоколом обшуку в житлі ОСОБА_6, згідно якого документів, що підтверджували б будь-які відносини між ТОВ Топазта СТ Тетіївського району щодо оренди автомобілів не знайдено. / Т. 7 а. с. 144-145 /
- протоколом обшуку в житлі ОСОБА_5, згідно якого документів, що підтверджували б будь-які відносини між ТОВ Топазта СТ Тетіївського району щодо оренди автомобілів не знайдено. / Т. 7 а. с. 139-140 /
- матеріалами почеркознавчої експертизи та висновком експерта-почеркознавця № 441від 20.08.09 згідно якого:
Підписи в графі Голова правління споживчого товариства Тетіївського районунавпроти надрукованого прізвища ОСОБА_4 довідці № 272 від 2 вересня 2005 року виданої ОСОБА_6 виконані ОСОБА_4.
Підписи в графі Головний бухгалтернавпроти надрукованого прізвища Л. ОСОБА_5 довідці № 272 від 2 вересня 2005 року виданої ОСОБА_6 виконані ОСОБА_5. / Т. 7 а. с. 240-247 /
- актами податкової перевірки СТ Тетіївського району та іншими податковими документами, згідно яких СТ займалось здачею в оренду приміщень нерухомості.
/ Т. 8 а. с. 186-270 /
- актом податкової перевірки ТОВ Топаз ( головою якого являвся ОСОБА_4І.) та іншими податковими документами, згідно яких СТ перераховувало в ТОВ Топазкошти за оренду автомобілів.
/ Т. 9 а. с. 3-25 /
установчими документами СТ Тетіївського району. / Т. 9 а. с. 102-142 /
- установчими документами ТОВ Топаз. / Т. 9 а. с. 144-168 /
Керуючись ст. 67 КПК України, суд оцінює зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин справи.
Суд вважає, що у справі існує сукупність наведених вище та досліджених судом допустимих прямих та непрямих доказів, які достатньо повно викривають підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ст. 366 КК України, які за змістом є чіткими, зрозумілими та послідовними.
Показання свідків, дані наведених процесуальних документів, та на підставі сукупності доказів встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового слідства, що усуває таку версію підсудного.
Під час судового слідства судом були перевірені показання підсудного ОСОБА_4 під час судового слідства про те, що він не вчиняв умисних дій в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, умисно використав службове становище всупереч інтересам служби, а також, те, що він будучи службовою особою не видавав завідомо неправдиві офіційні документи.
Показання підсудного ОСОБА_4 про його невинуватість суд оцінює критично, виходячи з послідовних показань свідків у справі, які є особами сторонніми, а тому у них відсутні будь-які підстави для обмови підсудного та в сукупності з іншими письмовими доказами вини підсудного, наведених судом в мотивувальній частині вироку, які усувають версію ОСОБА_4 з приводу зловживання службовим становищем та використання свого службового становища в інтересах третіх осіб, а саме ТОВ Топаз, оскільки засновником та директором, являвся саме ОСОБА_4 та з приводу невидачі останнім завідомо неправдивого офіційного документу довідки № 272 від 02.09.2005 року, зміст якої повністю не відповідає дійсності.
Надані в судовому засіданні показання ОСОБА_85 та ОСОБА_6 суд розцінює як спробу уникнення належної кримінальної відповідальності.
Таким чином, з урахуванням наведених допустимих, об'єктивних та достатніх доказів у справі суд вважає винність підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у інкримінованих їм діяннях доведеною повністю.
Однак, на думку суду, така кваліфікуюча ознака в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передбачена ч. 2 ст. 366 КК України, як те саме, діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, підлягає виключенню з обвинувачення з наступних мотивів. Згідно з приміткою до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367, якщо вони полягають у завдані матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті пятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Вирішуючи питання про те, чи мали тяжкі наслідки, суд,враховує роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 р. N 9 "Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб", про те, що згідно з п. 22.5 ст. 22 . Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. N 889-IV (який набрав чинності з 1 січня 2004 року) , якщо норми відповідних законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації правопорушень або злочинів, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 Закону).
Таким чином, виходячи із розміру соціальної пільги, яка станом на 2005 рік становила -131 грн. то для тяжких наслідків потрібно, щоб вона перевищувала 32750 грн..
Діяння, вчинені підсудним ОСОБА_4, є суспільно небезпечними та підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 364 КК України як умисне, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використання службового становища всупереч інтересам служби, що завдало шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи та спричинило тяжкі наслідки та ч. 1 ст. 366 КК України як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Дії підсудної ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України, як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Дії підсудного ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо неправдивого документу.
При призначенні покарання суд керується вимогами ст. ст. 5, 50, 65 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі та щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_4, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення підсудного, запобігання вчиненню нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочинів, особу підсудного, пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.
Обставин що помякшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.
В якості ознак, що характеризують особу підсудного ОСОБА_4 суд враховує, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем праці та проживання характеризується позитивно.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що одна лише тяжкість вчиненого в даному випадку не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ч. 2 ст. 364 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті та із застосуванням обов'язкової додаткової міри покарання - позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності в межах санкції статті закону, який діяв на момент вчинення злочину, зі звільненням від відбуття основного покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України, за ч. 1 ст. 366 КК України обмеження волі в межах санкції статті закону, та із застосуванням обов'язкової додаткової міри покарання - позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності в межах санкції статті, та зі звільненням від відбуття основного покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України.
З урахуванням характеру злочинів - зловживання службовим становищем та службове підроблення, призначеної додаткової міри покарання, суд вважає недоцільним застосування щодо підсудного ст. 76 КК України з покладанням відповідних обов'язків.
Також суд при призначенні покарання керується вимогами ст. 70 КК України.
Підсудна ОСОБА_5 раніше не судима, по місцю проживання характеризується позитивно.
Обставин, що обтяжують або помякшують покарання підсудній ОСОБА_5 судом не встановлено.
Беручи до уваги те, що особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючі вище вказані обставини, з урахуванням особи винної, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. Тому суд вважає призначити її покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті закону, та із застосуванням обов'язкової додаткової міри покарання - позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності в межах санкції статті, та зі звільненням від відбуття основного покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України.
З урахування характеру злочину - службове підроблення, призначеної додаткової міри покарання, суд вважає недоцільним застосування щодо підсудної ст. 76 КК України з покладанням відповідних обов'язків.
Підсудний ОСОБА_6 раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.
Обставин, що обтяжують або помякшують покарання підсудному ОСОБА_6 судом не встановлено.
Таким чином суд вважає призначити підсудному ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі. Між тим враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставин які характеризують його особу, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання винного без ізоляції від суспільства, а тому вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та іспитовим терміном.
Судові витрати згідно ст. 93 КК України за проведення почеркознавчої експертизи на загальну суму 1095 грн. 25 коп. стягнути з підсудних в рівних частках (по 1/3 з кожного).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд засудив:
ОСОБА_4 визнати невинним та по суду виправдати за відсутністю в його діях складу злочинів передбачених ч.1 ст. 172; ч.2 ст. 172; ч.1 ст. 129 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та призначити йому основне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на 3 (три) роки.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому основне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі - з випробовуванням - з іспитовим строком на 3 (три) роки.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити її основне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі - з випробовуванням - з іспитовим строком на 1 (один) рік.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу залишити підписку про невиїзд.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_5 до вступу вироку в закону силу залишити підписку про невиїзд.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в закону силу залишити підписку про невиїзд.
Цивільні позови : ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 365 грн. 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 365 грн. 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 365 грн. 08 коп.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Сквирський районний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_86.
Судове рішення № 47742481, Сквирський районний суд Київської області було прийнято 13.08.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-2/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: