Постанова № 47740806, 28.07.2015, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/1992/15-а

провадження 2-а/0285/92/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.07.2015 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Помогаєва А.В.

за участі секретаря Гром Л.В.

позивача - ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Свій позов обґрунтовує тим, що 19.03.2015 р. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. ОСОБА_1 вважає, що постанова винесена відповідачем упереджено та не обєктивно. Постанова була винесена у його відсутності, що позбавило його можливості висловити свою позицію та надати відповідні докази. Копію постанови отримав 22.05.2015 року. Просить поновити строк для оскарження постанови, оскільки причини пропуску є поважними, а також скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та справу закрити.

Ухвалою суду від 02.07.2015 року проведено заміну первинного відповідача у справі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області її правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Позивач та його представники у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. Посилаються на те, що діяли в межах закону. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що за зверненням Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 17.09.2014 року, Інспекцією державного архітектурного контролю в Житомирській області (на підставі направлення від 29.09.2014 року №93/14) 03.10.2014 року проведено перевірку дотримання чинного законодавства за фактом виявлення самочинного будівництва без належно оформлених дозвільних документів на земельній ділянці в гаражному масиві по вул. Маршала Рибалко №4.

Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи та проектної документації у 2014 році самочинно господарським способом виконав будівельні роботи з будівництва гаража в гаражному масиві по вул. Маршала Рибалко, 4 в м. Новоград-Волинський розмірами 7,75 м. Х 5,75 м. чим порушив вимоги ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 1, 2, 6 «Порядку виконання будівельних робіт» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466. Факт виконання будівельних робіт визнано позивачем, що підтверджується його письмовими поясненнями від 03.10.2014 р.(а.с. 80)

Зазначені порушення внесені до припису №35 від 03.10.2014 року, складеного головним державним інспектором інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області ОСОБА_3 Згідно припису від ОСОБА_1 вимагалось усунути порушення відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, або добровільно демонтувати гараж до 01.12.2014 року. Припис отримано позивачем, що підтверджується його підписом у приписі. (а.с. 47).

05.03.2015 року інспектором Сичиком В.В. на підставі направлення №40/5/15 від 03.03.2015 року проведено перевірку виконання вимог припису №35 від 03.10.2014 року під час якої виявлено, що вимоги припису не виконано. За цим фактом складено акт та протокол про адміністративне правопорушення за ст. 188-42 КУпАП (а.с. 55-60).

Позивач у судовому засіданні визнав факт перевірки 05.03.2015 року, але заперечив ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення.

Протокол містить запис про відмову ОСОБА_1 від підпису в протоколі. Копія протоколу, яка містить інформацію про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, була направлена відповідачем поштою та отримана позивачем 07.03.2015 року, що підтверджується підписом позивача про отримання поштового відправлення (а.с. 53).

Таким чином, судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про зміст протоколу про адміністративне правопорушення, час і місце розгляду справи. Отже, його право на участь у розгляді справи відповідачем не було порушено.

Позивачем також визнано в судовому засіданні, що вимоги припису не були виконані у встановлений приписом строк (01.12.2014 року), а також на момент перевірки (05.03.2015 року). Суду надано свідоцтво про право власності на гаражну ділянку №415 по вул. Маршала Рибалко, 4, в м. Новоград-Волинський від 18.06.2015 року (а.с.26) та проектну документацію на будівництво, яка на думку відповідача оформлена неналежним чином.

Постановою № 37/5-Ф від 19.03.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 5100 грн. штрафу, оскільки станом на 05.03.2015 р. ОСОБА_1 вимоги припису № 35 не усунув. (а.с. 48).

Копія постанови була направлена ОСОБА_1 23.03.2015 року, але не отримана, про що свідчить повернення конверта з позначкою пошти про закінчення строку зберігання (а.с. 50).

З пояснень позивача встановлено, що з постановою він ознайомився лише у відділі державної виконавчої служби Новоград-Волинського МРУЮ.

За таких обставин суд визнає поважними причини пропуску строку для оскарження постанови та поновлює пропущений позивачем строк для звернення до суду з позовом.

Разом з тим, суд визнає необґрунтованими посилання позивача на порушення відповідачем строків притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки правопорушення, передбачене ч. 1 ст.188-42 КУпАП, що виявилось у невиконанні припису субєкта владних повноважень, було триваючим на момент виявлення 05.03.2015 року. Постанова про накладення адміністративного стягнення винесена 19.03.2015 року, тобто в межах строків, встановлених ст. 38 КУпАП.

Посилання позивача на те, що не було враховано його майновий стан, суд також визнає безпідставними, оскільки ОСОБА_1, будучі повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, ухилився від участі у розгляді, не надав будь-яких даних про свій майновий стан.

Крім того, суд зазначає, що санкцією ч. 1 ст. 188-42 КУпАП передбачено стягнення лише у вигляді штрафу в межах від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постановою № 37/5-Ф від 19.03.2015 року на позивача накладено адміністративне стягнення у мінімальному розмірі, отже відомості про майновий стан ОСОБА_1 не могли вплинути на помякшення стягнення, передбаченого законом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи

прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено право посадових осіб відповідача видавати обовязкові для виконання припис про усунення порушень у сфері містобудування.

Факт невиконання припису визнано сторонами в судовому засіданні. Припис позивачем не оскаржувався.

Повноваження посадових осіб відповідача розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-42 КУпАП, встановлено ст. 244-6 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що в діях позивача дійсно наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.188-42 КУпАП. Також судом встановлено, що при складанні адміністративного протоколу та при розгляді справи не було допущено порушення прав позивача, при цьому позивач був притягнутий до відповідальності правомочним органом, а стягнення було накладено в межах санкції даної статті та в межах строків встановлених для притягнення до адміністративної відповідальності. При визначенні заходу адміністративного стягнення були враховані всі обставини, які були відомі відповідачу на момент розгляду справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача №37/5-Ф від 19.03.2015 року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 104, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, ст.ст. 251, 287-289, 293 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 31.07.2015 року.

Суддя А.В. Помогаєв