Рішення № 47734246, 23.07.2015, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3299/15-ц

Провадження №2/442/1208/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі :

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по договору оренди. В обґрунтування позову, з уточненням позовних вимог, посилається на те, що 20.11.2012 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 18 кв. м. за адресою АДРЕСА_1. Згідно з договором за користування орендованим майном орендар повинен сплачувати щомісячно орендну плату в розмірі 1200,00 грн., шляхом готівкових розрахунків не пізніше 20 числа кожного місяця. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, щодо оплати за оренду, призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 10.06.2015 року становить 30000,00 грн., сума інфляційних нарахувань за весь час прострочення складає 15670,80 грн., три проценти річних від простроченої суми боргу складають 964,50 грн., сума процентів за безпідставне користування відповідачем грошовими коштами позивача складає 4074,73 грн., пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу становить 9875,47 грн.

Вважає, що через таку неправомірну поведінку відповідача йому спричинено незручності в сімейно-побутовому житті і заподіяно моральну шкоди, яку позивач оцінює в розмірі 6000,00 грн.

Наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення суми заборгованості є право позивача вимагати його повернення та штрафних санкцій за невиконання умов договору, а тому просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача 60585,50 грн. заборгованості, 6000,00 грн. моральної шкоди та повернути йому нежитлове приміщення загальною площею 18 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням уточнення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився, подавши заяву про слухання справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує.

Свідки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили щодо факту оплати відповідачем плати за користування орендованим нежитловим приміщенням позивачу.

Вислухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Матеріалами справи встановлено, що 20.11.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 18 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за Договором оренди належним чином не виконував, протягом періоду користування наданим приміщенням, що минув, постійно порушував умови Договору щодо сплати щомісячних платежів за користування приміщенням, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 10.06.2015 року становить 30000,00 грн., сума інфляційних нарахувань за весь час прострочення складає 15670,80 грн., три проценти річних від простроченої суми боргу складають 964,50 грн., сума процентів за безпідставне користування відповідачем грошовими коштами позивача складає 4074,73 грн., пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу становить 9875,47 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем порушено умови Договору оренди від 20.11.2012 року, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Відповідно до п. 1.3 Договору строк на який передано майно в оренду становить 3 місяці. Оскільки відповідач продовжував користуватися орендованим майном і жодна із сторін на виступила з ініціативою щодо повернення об'єкту оренди, то Договір був поновлений на новий строк.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з Договором від 20.11.2012 року за користування орендованим майном орендар повинен сплачувати щомісячно орендну плату в розмірі 1200,00 грн., шляхом готівкових розрахунків не пізніше 20 числа кожного місяця. Однак, такого свого обов'язку відповідач не виконував.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення заборгованості та сплата відсотків за користування орендованим приміщенням у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Статтею 536 ЦК України регламентується, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за Договором оренди припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов Договору, а саме: поверненням суми заборгованості та сплаті відсотків за користування орендованим приміщенням у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Договорі.

Суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови Договору, а тому позов в частині стягнення заборгованості по оплаті за оренду нежитлового приміщення на користь позивача підлягає задоволенню.

Крім цього, у зв'язку з тим, що відповідач був не добросовісним орендарем позивач звернувся до нього з вимогою, в якій повідомив, що з 20.04.2015 року Договір оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 від 20.11.2012 року припинив свою дію та вимагає повернути об'єкт оренди.

Статтею 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З огляду на наведене вище, 20.04.2015 року Договір оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 від 20.11.2012 року припинив свою дію.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Таким чином суд прийшов до висновку, що відповідачем не виконувалися умови Договору, а саме він не сплачував, у зазначений Договором строк, орендної плати, а тому суд приходить до переконання, що позов в цій частині є також підставним та підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, та така задоволенню не підлягає, оскільки така відповідальність не передбачена умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 536, 599, ч. 2 ст. 625, 762, 782, 1212, ч. 2 ст. 1214, ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 - 30000 гривень заборгованості по орендній платі, 15670,8 грн. інфляційних нарахувань за час прострочення розрахунку, 964,50 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу, 9875,47 грн. - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 4074, 73 грн. - процентів за безпідставне користування грошовими коштами, а всього - 60585,50 грн. та 605,85 грн. судових витрат.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути позивачу ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 18 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя А.П. Хомик