Вирок № 47734221, 30.07.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6077/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2015 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

при секретарі Козак Т.С.,

з участю:

прокурора Мотрук Н.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140000000142 від 02.03.2015 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Львова, українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, раніше не судимої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.ч.3, 4 ст.27, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 ( в редакції КК України станом на 01.06.2011 року) КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1, з корисливих мотивів, шляхом обману, поєднаного із використанням підробленого документу, заволоділа бюджетними коштами державної підтримки на будівництво (придбання) помешкання по програмі "Доступне житло", яку реалізовувало Львівське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі ЛРУ ДСФУ "ДФСМЖБ") в сумі 115 969 гривень, що завдало значної шкоди державному бюджету України.

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року №140 (далі ПКМУ №140) та Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 року №509 (далі ПКМУ №509), право на отримання державної підтримки мають громадяни, які перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та визначені центральними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які ведуть зазначений облік, такими, що мають право на доступне житло.

Відповідно до умов програми «Доступне житло», яку реалізовувало Львівське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі Фонд), обов'язковими документами, що підтверджують право на отримання державної підтримки,на підставі яких укладається договір про управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла є: довідка про перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов; довідка центрального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про наявність права на доступне житло.

Правила ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затверджені Постановою ради міністрів РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470.

Встановлено, що в 15.02.2011 року ОСОБА_1 звернулась до Фонду з приводу отримання державної підтримки для будівництва житла по програмі «Доступне житло», де отримала консультацію з приводу умов програми «Доступне житло».

В подальшому, у ОСОБА_1, яка усвідомлювала те, що вона разом із членами своєї сім'ї, на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебувають, а відтак права на отримання бюджетних коштів державної підтримки на будівництво житла не мають, виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки, які виділяються в рамках програми «Доступне житло», шляхом обману та використання підробленого офіційного документа про перебування на обліку її та членів сім'ї, як таких, що потребують покращення житлових умов.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ні вона, ні члени її сім'ї із заявою про постановку на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов в Ільницьку сільську раду, Турківського району, Львівської області, не звертались, а відтак на вказаному обліку не перебувають, 07 червня 2011 року, перебуваючи в приміщенні Ільницької сільської ради, Турківського району, Львівської області, що розташована за адресою: с. Ільник, Турківського району, Львівської області, маючи необхідний бланк довідки, рукописний текст у якій виконаний невстановленою особою, в якій зазначено, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого ПКМУ №509 та на виконання абзацу другого п.3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та її сім'я складом з чотирьох осіб станом на 11.03.2011 року, перебуває на квартирному обліку з 28.02.2011 та потребує поліпшення житлових умов, надала вказану довідку для підпису та затвердження голові Ільницької сільської ради - ОСОБА_3, яку він власноручно підписав та завірив печаткою, після чого, вказана довідка була зареєстрована у журналі реєстрації вихідних довідок Ільницької сільської ради, за № 811 від 07.06.2011 року.

В подальшому, в період з 07.06.2011 року по 08.06.2014 року, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки в розмірі 30 % від нормативної вартості житла, з корисливих мотивів, для штучного створення відповідності її особи, вимогам до учасників умов програми «Доступне житло», в частині перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, подала у Фонд, приміщення якого розташоване за адресою: АДРЕСА_2, куди вже раніше зверталась із заявою на отримання державної підтримки, завідому підроблену довідку № 811 від 07.06.2011 року, видану Ільницькою сільською радою, Турківського району, Львівської області, про те, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого ПКМУ №509 та на виконання абзацу другого п. 3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та її сім'я складом з чотирьох осіб станом на 11.03.2011 року, перебуває на квартирному обліку та потребує поліпшення житлових умов.

Подана ОСОБА_1 завідомо підроблена довідка № 811 від 07.06.2011 року була прийнята працівниками Фонду, як підтвердження відповідності умовам програми «Доступне житло» особи, що її подала, в частині перебування ОСОБА_1 на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, а також для розрахунку суми державної підтримки для придбання житла для ОСОБА_1 та її сім'ї, яка склала 115 969 гривень.

В подальшому, на підставі поданих документів, 08.06.2011 року, між Фондом та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони до договору про управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла за державної підтримки № 8/210509 від 29.12.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 прийняла на себе всі права та обов'язки по договору про управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла за державної підтримки, та Фондом видано лист-розпорядження про перерахування на особистий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 у банку АТ "Єврогазбанк" коштів державної підтримки в сумі 115 969 гривень на будівництво житла, а саме квартири АДРЕСА_1 право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1.

Таким чином, умисні протиправні дії ОСОБА_1, перебувають у причиновому зв'язку із суспільно-небезпечними наслідками у вигляді безпідставного вибуття із бюджету коштів державної підтримки на будівництво житла в сумі 115 969 гривень, що у відповідності до примітки до ст. 185 КК України, на момент вчинення кримінального правопорушення у сто і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тому завдало значної шкоди державному бюджету.

Таким чином, ОСОБА_1, вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Окрім цього, встановлено, що 15.02.2011 року ОСОБА_1 звернулась до Фонду з приводу отримання державної підтримки для будівництва житла по програмі «Доступне житло», де отримала консультацію з приводу умов програми «Доступне житло».

В подальшому у ОСОБА_1, яка усвідомлювала те, що вона разом із членами своєї сім'ї, на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебувають, а відтак, права на отримання бюджетних коштів державної підтримки на будівництво житла не мають, виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки, які виділяються в рамках програми «Доступне житло», шляхом обману та використання підробленого офіційного документа про перебування на обліку її та членів сім'ї, як таких, що потребують покращення житлових умов.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ні вона, ні члени її сім'ї із заявою про постановку на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов в Ільницьку сільську раду, Турківського району, Львівської області, не звертались, а відтак на вказаному обліку не перебувають, у невстановлений день та час, маючи на меті організацію вчинення службовою особою службового підроблення, із невстановленого джерела отримала необхідний бланк довідки, що необхідна для участі в програмі «Доступне житло», який надала невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка в свою чергу виконала у ній рукописний текст про те, що ОСОБА_1 та її сім'я складом з чотирьох осіб станом на 11.03.2011 року, перебуває на квартирному обліку з 28.02.2011 року та в подальшому, 07.06.2011 року, перебуваючи в приміщенні Ільницької сільської ради, Турківського району, Львівської області, що розташована за адресою: с. Ільник, Турківського району, Львівської області, маючи необхідний бланк довідки, рукописний текст у якому виконаний невстановленою особою, в якій зазначено, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого ПКМУ №509 та на виконання абзацу другого п.3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та її сім'я складом з чотирьох осіб станом на 11.03.2011 року, перебуває на квартирному обліку з 28.02.2011 року та потребує поліпшення житлових умов, надала вказаний бланк довідки для підпису та затвердження голові Ільницької сільської ради - ОСОБА_3

В подальшому, ОСОБА_1, діючи як підбурювач, шляхом наполегливого умовляння ОСОБА_3 скріпити особистим підписом та печаткою Ільницької сільської ради, Турківського району, Львівської області наданий йому попередньо бланк довідки, із завідомо для нього неправдивим змістом, схилила останнього до вчинення незаконних дій.

Так, на умовляння ОСОБА_1, сільський голова ОСОБА_3, будучи службовою особою - представником місцевого самоврядування, наділеним владними повноваженнями, всупереч інтересам держави, положенням Постанови КМУ від 09.06.2010 року №509, Постанови КМУ від 11.02.2009 року №140, Постанови ради міністрів РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470, достовірно знаючи, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов Ільницькою сільською радою не ведеться, ОСОБА_1 та члени її сім'ї із заявою про постановку на такий облік не звертались, діючи умисно в особистих інтересах останньої, власноручно підписав та завірив печаткою Ільницької сільської ради бланк наданої йому ОСОБА_1 довідку про те, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого ПКМУ №509 та на виконання абзацу другого п. 3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та її сім'я складом з чотирьох осіб станом на 11.03.2011 року, перебуває на квартирному обліку та потребує покращення житлових умов, яку було зареєстровано у журналі вихідних довідок за №811 від 07.06.2011 року, таким чином, склавши та видавши завідомо неправдивий документ, що містить реквізити, а саме підпис службової особи, відтиск печатки, дату та номер, а тому є офіційним документом, що надає право на участь у програмі "Доступне житло".

Таким чином, ОСОБА_1, діючи як організатор та підбурювач, із залученням невстановленої особи, організувала необхідні умови для вчинення службовою особою службового підроблення та умовлянням, схилила співучасника, який є службовою особою до складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.ч. 3,4 ст. 27, ч.1 ст.366 КК України.

Крім цього, в період з 07.06.2011 року по 08.06.2011 року, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки в розмірі 30% від нормативної вартості житла, що мало бути нею придбане, з корисливих мотивів, для штучного створення відповідності її особи, вимогам до учасників умов програми «Доступне житло», в частині перебування її на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, подала у Фонд, приміщення якого розташоване за адресою: АДРЕСА_2 завідому підроблену довідку № 811 від 07.06.2011 року, видану Ільницькою сільською радою, Турківського району, Львівської області, про те, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого ПКМУ №509 та на виконання абзацу другого п. 3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та її сім'я складом з чотирьох осіб станом на 11.03.2011 року, перебуває на квартирному обліку та потребує поліпшення житлових умов.

Таким чином, ОСОБА_1, вчинила використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 358 КК України (в редакції КК України станом на 01.06.2011 року).

Під час судового розгляду 30 липня 2015 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування ОВС та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Прокуратури Львівської області Мотрук Н.З., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015140000000142, з одного боку, та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди обвинувачена ОСОБА_1 під час судового розгляду повністю визнала свою винуватість у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.ч.3, 4 ст.27, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 ( в редакції КК України станом на 01.06.2011 року) КК України, і зобов'язується її беззастережно визнати в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_1 за вчинені нею кримінальні правопорушення, а саме: передбачене ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу розміром 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн., за ч.ч.3, 4 ст. 27, ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу розміром 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 2550 грн., за ч.3 ст.358 (в редакції КК України станом на 01.06.2011 року) КК України у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., на підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш тяжкого покарання більш тяжким, остаточну міру покарання визначити у виді штрафу розміром 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 2550 гривень.

Санкція ч.1 статті 366 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Оскільки, обвинувачена ОСОБА_1 під час вчинення злочину, передбаченого ч.ч.3, 4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України не була службовою особою, то й суд не застосовує до обвинуваченої додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Відповідно до абзацу 4 п.17 Постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Частиною 5 ст.469 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Згідно ч.3 ст.374 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити, узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачена беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.ч.3, 4 ст.27, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 ( в редакції КК України станом на 01.06.2011 року) КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.ч.3, 4 ст.27, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 ( в редакції КК України станом на 01.06.2011 року) КК України, який, на підставі ст.12 КК України, є злочинами середньої тяжкості. Свою винуватість у вчиненні злочинів визнала беззастережно. У кримінальному провадженні потерпілий участі не бере.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання), підстав для відмови в її затверджені не встановлено.

З огляду на викладене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2015 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування ОВС та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Прокуратури Львівської області Мотрук Н.З. та обвинуваченою ОСОБА_1 необхідно затвердити, і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання.

Речові докази у справі відсутні.

Витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 1965 (тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 06 коп., у тому числі: за проведення почеркознавчої експертизи - 737,10 грн.; за проведення технічної експертизи - 491,40 грн.; за проведення почеркознавчої експертизи - 736,56 грн., необхідно покласти на обвинувачену ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2015 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування ОВС та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Прокуратури Львівської області Мотрук Н.З., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015140000000142 та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень.

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.ч.3, 4 ст. 27, ч.1 ст.366 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.358 (в редакції КК України станом на 01.06.2011 року) КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді штрафу у розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 1965 (тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 06 коп., у тому числі: за проведення почеркознавчої експертизи - 737,10 грн.; за проведення технічної експертизи - 491,40 грн.; за проведення почеркознавчої експертизи - 736,56 грн.

Цивільний позов прокурора Мотрук Назара Васильовича в інтересах держави в особі Львівського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням Львівському регіональному управлінню державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (ЗКПО 25553935, МФО 320478, р/р 265031236051 в АБ «Укргазбанк» у розмірі 115969 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп.

Запобіжний захід, обраний Галицьким районним судом м.Львова 08.04.2015 року залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Копію вироку вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору негайно після його проголошення.

З підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Зубачик Н.Б.