Ухвала суду № 47731720, 31.07.2015, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/699/15-к

Номер провадження № 1-кп/315/96/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої судді:ОСОБА_1,

за участю секретаря: Долженко О.О.,

прокурора:ОСОБА_2,

захисника-адвоката:ОСОБА_3,

обвинуваченого: ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5,

потерпілої ОСОБА_6,

представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12014080220000748 від 18.09.2014 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не депутата, не військовозобовязаного, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ст. 395 КК України, про продовження строку запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 року в провадження Гуляйпільського районного суду Запорізької області надійшов затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ст. 395 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12014080220000748 від 18.09.2014 року.

За вказаним кримінальним провадженням було призначено підготовче судове засідання на16.07.2015 року о 10-00 годині. Підготовче судове засідання було відкладено на 21.07.2015 року для призначення обвинуваченому за його клопотанням захисника.

21.07.2015 року підготовче судове засідання було відкладено за клопотанням захисника для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 04.06.2015 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії цієї ухвали закінчується 02 серпня 2015 року.

Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України при направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Дія ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу припиняється після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід обраний обвинуваченому.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у зв'язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 неодноразово судимий, реально відбував покарання у місцях позбавлення волі, перебуваючи під адміністративним наглядом, маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та скоїв ряд кримінальних правопорушень з корисливим мотивом Крім того, на підставі вагомих доказів обвинувачується у скоєнні середньої тяжкості та тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, зокрема, обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченому ст. 395 КК України, що свідчить про можливість переховуватись від суду. Щодо стану здоровя ОСОБА_4, прокурор зазначив, що останній хворіє на відкриту форму туберкульозу, але поганий стан здоровя згідно законодавства України не перешкоджає відбуванню покарання та триманню під вартою, пенітенціарна система України забезпечена відповідними медикаментами та фахівцями щодо надання медичної допомоги особам, які перебувають під вартою. Крім того, відносно ОСОБА_4 вже застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого вже спливає, але наявні ризики, передбачені п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Захисник ОСОБА_3, заперечувала проти продовження строку тримання під вартою відносно її підзахисного. Просила врахувати стан здоровя обвинуваченого, його міцні соціальні звязки з родиною, а також те, що обвинувачений має постійне місце проживання і замінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. Також, захисник вказала на те, що прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених пунктами 2-4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вказаного клопотання та повністю підтримав позицію свого захисника. При цьому, обвинувачений послався на неналежне лікування його захворювання в УВП № 11.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно медичної довідки, складеної начальником медичної частини Вільнянського УВП № 11 ОСОБА_8 № 3/19-2719 від 17.07.2015 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, прибув до Вільнянської установи виконання покарань № 11 08 червня 2015 року. По прибутті в приймальному відділенні активних скарг на стан здоровя не виказував. Оглянутий черговим медичним працівником, видимих тілесних ушкоджень не виявлено. Згідно медичної документації хворіє на туберкульоз. Одразу розміщений на протитуберкульозному блоці медичної частини установи. Оглянутий лікарем-фтизіатром медичної частини. Діагноз: МРТБ (мультирезистентний туберкульоз) верхньої частки лівої легені (інфільтративний). Дестр+, МБТ+, R1 (HRES), R2 (Et, Ofx), кат.4 (НЛТБ), ког.3 (2014). З моменту прибуття та по теперішній час перебуває на стаціонарному лікуванні в протитуберкульозному блоці медичної частини. Отримує призначене лікування, стан здоровя середньої важкості. Потребує довготривалого лікування в умовах стаціонару за схемою згідно діагнозу (від 6 до 18 місяців) та нагляду медичного персоналу (а.с.31-32).

Відповідно до довідки КУ «Гуляйпільська центральна районна лікарня» Гуляйпільської районної ради Запорізької області № 1323 від 21.07.2015 року адміністрація вказаної установи повідомляє, що провести стаціонарне лікування обвинуваченого ОСОБА_4, який хворіє на відкриту форму туберкульозу в умовах цього закладу не є можливим, так як лікування повинно проводитись в спеціалізованому закладі, яким є «Запорізький обласний протитуберкульозний тубдиспансер» ( а.с.34).

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_4 у відповідності до ухвали слідчого судді з урахуванням наявності ризиків, передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, на що вказували наступні обставини: останній за місцем проживання характеризується негативно, не працевлаштований, доходів ніяких немає, маж слабкі соціальні звязки, і усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів, може залишити своє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також, будучи раніше засудженим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, перебуваючи під адміністративним наглядом, знову підозрювався у вчиненні умисних злочинів з корисливим мотивом.

Судом при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході відпала.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі, позитивних характеризуючих даних про його особу не здобуто, не працює, джерел доходів немає, зі своїми рідними стосунків не підтримує, а отже, не є доведеними його міцні соціальні звязки. Усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинені злочини може залишити своє місце проживання та переховуватись від суду, будучи раніше засудженим за скоєння злочинів з корисливим мотивом, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, перебуваючи під адміністративним наглядом, умови якого постійно порушував шляхом залишення свого постійного місця проживання без повідомлення відповідних органів, знову обвинувачується в скоєнні корисливих злочинів.

Загальний стан здоров'я ОСОБА_4 не перешкоджає його перебуванню в установі виконання покарань. Як встановлено судом, обвинувачений утримується у Вільнянській установі виконання покарань № 11 в протитуберкульозному блоці медичної частини, де йому створені всі належні умови для лікування його захворювання. В судовому засіданні не знайшли свого документального підтвердження обставини щодо погіршення стану здоровя обвинуваченого за час перебування під вартою. Натомість, зясовано, що за місцем проживання обвинувачений не зможе отримати необхідного йому лікування в умовах стаціонару. При цьому, також враховується майновий стан обвинуваченого, який не дозволяє йому самостійно забезпечувати себе необхідними ліками та медичними препаратами.

Доводи захисника та обвинуваченого щодо можливого догляду за ОСОБА_4 його дочкою, яка має медичну освіту, а також наявності у нього відносин з волонтерською службою не були підтверджені належними доказами.

У п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п.1 ст. 5 Конвенції. За таких обставин, Суд вважає, що рішення районного суду (без мотивування підстав для його прийняття) не забезпечило заявникові адекватного захисту від свавілля, який є важливим елементом «законності» тримання під вартою в розумінні вказаної норми Конвенції.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена в п.60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України) після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення, як передбачено п.1 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, ризики чого є реальними та дійсними. При цьому суд, враховуючи думку сторони захисту та наявні матеріали справи, знаходить, що прокурором дійсно не доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 2-4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те , що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За наявності клопотання сторони обвинувачення суд під час підготовчого засідання вправі продовжити строк тримання під вартою в межах, визначених ч.1 ст. 197 КПК України.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в присутності обвинуваченого у зв'язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, думку адвоката, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою встановлений відповідною ухвалою суду строком не більше 60 днів.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 314-316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12014080220000748 від 18.09.2014 року за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ст. 395 КК України, у вигляді тримання під вартою до 28 вересня 2015 року включно.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику установи виконання покарань, де утримується обвинувачений.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1