Рішення № 47728655, 28.07.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/6340/15-ц

Номер провадження №2/243/3413/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2015 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Чемодурової Н.О.,

при секретарі - Фатіховій А.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2009 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2015 році шлюбні відносини припиненні, з відповідачем проживають окремо. Відповідач веде власний бюджет, працює, проте, добровільно надавити матеріальну допомогу дитині відмовляється. Дитина знаходиться повністю на її забезпеченні. Посилаючись на наведені обставини, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не визнав заявлені позовні вимоги, просив відмовити в їх задоволенні в такому обємі, просив стягувати з нього 1/5 частину всіх його доходів, а не 1/3 частину, як того просить позивач. В обґрунтування своїх заперечень навів такі обставини. Він офіційно не працевлаштований, перебував на обліку у міському центрі зайнятості та отримував виплати по безробіттю, проте, у теперішній час вони припиненні. Будь-яких інших доходів він не має, як і будь-якого майна, яке приносило би дохід. Просить врахувати заробіток позивача, який становить 3000 грн., та яка має постійне місце роботи. Він допомагає своєму сину шляхом передання коштів позивачу. Крім того, у часи спілкування він купував для сина предмети побуту та продукти харчування. Позивач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Після розпаду сімї, він орендує житло, вартість якого становить 2000 грн. на місяць. Отже, враховуючи всі вищеозначені обставини просить стягувати з нього 1/5 частину його заробітку доходу.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України), суд установив наступне.

Сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (Свідоцтво про народження серії 1-НО №480541) батьком якого у свідоцтві зазначений відповідач ОСОБА_2О.(а.с. 3).

Як вбачається із довідки про склад сімї від 06 липня 2015 року, виданої керівником комітету мікрорайону «Северний», позивач ОСОБА_1 дійсно проживає з сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35).

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Втім, з пояснень наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається, що такої домовленості сторони не досягли.

Отже, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язокбатьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

За правилами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоровя та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ст.27 Конвенції про захист прав дитини, батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти усіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу змагальності та однакової відповідальності обох батьків за виховання умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.

З пояснень позивача вбачається, що вона не має достатніх коштів для забезпечення витрат по задоволенню потреб дітей, а саме: на забезпечення достатнього життєвого рівня дітей, утримання дітей, забезпечення культурного, спортивного та інтелектуального їхнього розвитку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач офіційно не працює, про що також свідчить копія трудової книжки. Останні запис від 23 лютого 2015 року про припинення виплати допомоги по безробіттю. (а.с.13).

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_4 від обовязку утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено. Відповідач є цілком працездатною особою, у судове засідання не надано жодних доказів на підтвердження факту утримання інших осіб. Домовленості між батьками щодо способу утримання дітей не досягнуто.

Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч.1ст. 57 ЦПК Українидоказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, маєвиходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.

Враховуючи те, що відповідач як батько зобов'язаний утримувати дитину до досягнення ним повноліття і створювати необхідні передумови для його розвитку і забезпечення організації життя нарівні з позивачем, приймаючи до увагирозмір прожиткового мінімуму для дитини та матеріальне становище відповідача, а також, враховуючи ту обставину, що аліменти присуджуються до сплати на майбутній період, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини із усіх видів доходу відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з дня звернення до суду 07 липня 2015 року і до повноліття.

Відповідно до положень частини 1 статті 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей за один місяць, згідно вимогам ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

У відповідності зі статтею 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 62, 88, 174, 214, 215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь його матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісяця, починаючи стягнення з 07 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір на користь держави у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. на р/р № 31210206700075, отримувач коштів Словянське УК/Словянськ/22030001, код отримувача за ЄДРПОУ 37803368, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача(МФО) 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текс судового рішення виготовлений 29 липня 2015 року.

Суддя Н.О. Чемодурова