Ухвала суду № 47728273, 15.05.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6889/15-к

Провадження № 1-кс/234/1203/15

У Х В А Л А

15 травня 2015 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Залізняк К.С., при секретарі Романенко К.П., за участю начальника другого ВКР СУ ФР ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_1, представника ТОВ ОСОБА_2 плюс ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання начальника другого ВКР СУ ФР ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_1 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання начальника другого ВКР СУ ФР ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_1 про арешт майна.

В обґрунтування клопотання начальник другого ВКР СУ ФР ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області посилається на те, що за період з вересня 2014 року по лютий 2015 року службові особи ТОВ ОСОБА_2 - Плюс (ЄДРПОУ 35715610), здійснюючи діяльність з виробництва мясних продуктів за адресою: Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Алебастрова, 1, а також з роздрібної та оптової торгівлі мясом і мясними продуктами на території України, діючи умисно, шляхом приховування від декларування та невідображення в податковій звітності сум доходів (виручки), фактично отриманих від здійснення фінансово-господарської діяльності, в порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI (із змінами та доповненнями), не нарахували та не сплатили податок на додану вартість в розмірі 3834606 грн., чим ухилились від сплати податків на зазначену суму, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету України коштів у особливо великих розмірах.

Вищезазначені дії службових осіб ТОВ ОСОБА_2 - Плюс попередньо кваліфіковані за ч.3 ст.212 КК України.

12.05.2015 р. на підставі ухвали слідчого судді від 06.05.2015 р. було проведено обшук в приміщеннях комплексу будівель та споруд по вул. Алебастрова, 1 у м. Артемівську, які належать на праві приватної власності ТОВ В плюс К-Україна і знаходяться у фактичному володінні ТОВ ОСОБА_2 плюс, в результаті якого в офісних приміщеннях адміністративної будівліза вказаною адресою було вилучено грошові кошти готівкою у сумі 682 411 грн.

Зазначила, що вилучені кошти є тимчасово вилученим майном, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, є достатні підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них або на які було спрямовано кримінальне правопорушення; можуть бути не облікованою виручкою від реалізації продукції цього ТОВ ОСОБА_2 плюс та свідчити про ухилення від сплати податків шляхом невідображення в бухгалтерському обліку та податкової звітності ТОВ ОСОБА_2 плюс отриманих доходів у виді готівки; ці грошові кошти мають суттеве значення для подальшого відшкодування шкоди у кримінальному провадженні та можливої конфіскації майна.

У судовому засіданні начальник другого ВКР СУ ФР ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області підтримала клопотання у повному обсязі, просила клопотання задовольнити.

Представник ТОВ ОСОБА_2 плюс у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що грошові кошти, які вилучені під час обшуку від 06.05.2015 р. складаються з торгівельної виручки та з коштів для закупівлі сировини; ці кошти оприбутковані по касі відповідно до витягу із касової книги підприємства за період з 01.05.2015 р. по 12.05.2015 р. та прибутковими ордерами; не приведені докази щодо незаконного отримання грошових коштів; жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Заслухавши начальника другого ВКР СУ ФР ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, представника ТОВ ОСОБА_2 плюс, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту на майно, суд дійшов висновку, що у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити за таких підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Слідчий в обґрунтування клопотання посилається на те, що накладання арешту на грошові кошти у сумі 682 411 грн.,вилучених під час обшуку від 06.05.2015 р., необхідне для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення, а також подальшого виконання вироку суду в частині конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно вимог ст. 173 КПК України слідчий судя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.

Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

У судовому засіданні встановлено, що підозра на час розгляду клопотання щодо конкретної особи не предявлена, власником грошових коштів є ТОВ ОСОБА_2 плюс, доказів подання цивільного позову в рамках кримінального провадження суду не надано. Також не надано суду доказів встановлення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки у провадженнях щодо кримінальних правопорушень економічної спрямованості визначення розміру шкоди здійснюється на підставі ревізії, інвентаризації, аудиту та бухгалтерської експертизи. Матеріали також не містять і доказів факту завдання шкоди і розміру цієї шкод та співрозмірності обмеження права власності.

Відповідно до ч. 4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначються на інтересах інших осіб.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 117, 167, 170-173, 175 КПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання начальника другого ВКР СУ ФР ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_1 про арешт майна, а саме: грошових коштів у сумі 682 411 (шістсот вісімдесят дві тисячі чотириста одинадцять) гривень - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Краматорського міського

суду Донецької області ОСОБА_3