Ухвала суду № 47721281, 30.07.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Карайван Т.Д,

Справа № 431/2568/15-ц

Провадження № 22ц/782/372/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судді Карайван Т.Д.

Суддів - Стахової Н.В., Гаврилюка В.К.

при секретарі Коротенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 11 червня 2015 року у цивільній справі за заявою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову,

В с т а н о в и л а :

11 червня 2015 року представником позивача ОСОБА_2- ОСОБА_4 подано до суду заяву про забезпечення позову.

У викладенні причин,у звязку з якими потрібно забезпечити позов та виду забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, представник позивача зазначив, що в провадженні Старобільського районного суду Луганської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про захист прав споживачів та стягнення грошових внесків / вкладів/. Після закінчення строку дії договору про залучення внеску /вкладу/, порушуючи умови останнього, відповідач не повернув внесок, розмір якого разом з процентами, індексом інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми ,становить 179666,07 гривень. У подальшому позивач має намір збільшувати суму позовних вимог. З метою забезпечення позову для можливості в подальшому виконання рішення суду, представник позивача просив вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача в рамках заявленої суми позову, а саме: грошові кошти в касі відповідача та на рахунках останнього.

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 11 червня 2015 року заяву задоволено частково, внаслідок чого постановлено накласти арешт на рухоме,нерухоме майно та грошові кошти в касі, належні Кредитній спілці «Імперіал ЛТД» за адресою: вул.Трудова, 18 м.Старобільська Луганської області в межах суми позову.

Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвали.

Заперечення на апеляційну скаргу від позивача та її представника до суду не надано.

Позивач та її представник в судове засідання не зявилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів дійшла висновку про те ? що ухвалу постановлено з дотриманням вимог закону, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні,виходячи з наступного.

Забезпечення позову це застосування судом заходів для створення можливості виконання у майбутньому рішення суду про присудження у випадках, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Судова практика, на відміну від наукової, визначає забезпечення позову як сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (преамбула Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.06. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідна заява будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно дост.152 ЦПК Українипозов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. п. 4, 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається зматеріалів справи, спір між сторонами у справі виник саме з приводу заборгованності за договором про залучення внеску /вкладу/ члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

За таких обставин у суду були підстави для прийняття заходів забезпечення позову.

Порядок вирішення цього питання судом дотримано.

Задовольняючи частково заяву, суд виходив з того, що повна відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову залишає не усуненою загрозу створення відповідачем обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при постановленні ухвали про забезпечення позову судом дотримані вказані вище вимоги цивільно-процесуального закону та враховані роз'ясненняПостанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не містять передбачених законом підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги про те,що позивачем не зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, обгрунтування вжиття забезпечення позову, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, як вбачається із заяви про забезпечення позову, після попередження позивача про відсутність у нього намірів та можливості залишати належні йому грошові кошти на депозитному рахунку, відповідач, не попередивши позивача заздалегідь, не виплатив проценти по договору за жовтень місяць 2014 року та після закінчення строку договору відповідач частково здійснив повернення позивачу його внеску в сумі 2000,00 гривень, а іншу частину внеску в сумі 148000,00 гривень і проценти в сумі 4250,00 гривень, а разом - в сумі 152000,00 гривень, відповідач так і не повертає.

Колегія суддів вважає, що саме ці обставини є причинами, у звязку з якими треба забезпечити позов та обґрунтування вжиття забезпечення останнього і зазначені відомості у заяві про забезпечення позову надали суду дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і суд дійшов вірного висновку, що в даному випадку захід забезпечення позову застосований для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.

Довід апеляційної скарги про те, що сума позовних вимог значно менше ніж вартість всього рухомого та нерухомого майна відповідача, на яке накладено арешт та крім цього, майно кредитної спілки є пайовим майном, колегія суддів також не може прийняти до уваги, оскільки оскаржуваною ухвалою арешт накладено в межах заявленої суми позову, що підтверджується копією постанови державного виконавця державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції від 17.06.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження / а.с.12/.

Крім цього, колегія суд зазначає про те, що частиною четвертою статті 152 Цивільного процесуального кодексу України заборонено накладати арешт при забезпечення позову на заробітну плату, пенсію, стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю.

Відповідно до п.1 ч.1ст.312 ЦПК Українирозглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

Керуючись ст.ст. 307,312 ЦПК України,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Імперіал ЛТД» - відхилити.

Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 11 червня 2015 року у цивільній справі за заявою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді