Ухвала суду № 47718020, 31.07.2015, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 444/7865/12

Номер провадження у суді 2/216/38/15

УХВАЛА

31 липня 2015 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Буданцевоъ О.А.,

ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

представника позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу

за позовом №1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної в місті ради, Першої криворізької державної нотаріальної контори про визнання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно, та

за позовом №2 ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи: Перша криворізька державна нотаріальна контора, виконавчий комітет Центрально-Міської районної в місті ради, про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом, визнання факту набуття права власності на домоволодіння, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2015 року повернуто справу до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу для ухвалення додаткового рішення у строк до 10 серпня 2015 року (а.с. 194).

В судовому засіданні ОСОБА_2 наполягала на задоволенні її позовних вимог у формі визнання права власності на частину вартості домоволодіння. ОСОБА_3 визнала, що позивач ОСОБА_2 не має повноважень визначати позовні вимоги за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Як бути з тим, що останні просять визнати частку у праві власності, а ОСОБА_2І просить визнати право на частину вартості вона не знає.

ОСОБА_6 просив відмовити в ухваленні додаткового рішення.

Встановлено, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 липня 2015 року у справі № 444/7865/12 вирішено:

- позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної в місті ради, Першої криворізької державної нотаріальної контори про визнання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи: Перша криворізька державна нотаріальна контора, виконавчий комітет Центрально-Міської районної в місті ради, про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом, визнання факту набуття права власності на домоволодіння, визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю;

- визнати факт прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_7 після смерті його матері ОСОБА_8;

- визнати факт набуття за життя права власності на домоволодіння (житловий будинок з господарськими спорудами) за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Політехнічна, будинок №31 ОСОБА_7, який помер 31.05.2011 року;

- визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті 31.05.2011 року ОСОБА_7 право власності на одну третю частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння (житловий будинок з господарськими спорудами) за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Політехнічна, будинок №31;

- визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті 31.05.2011 року ОСОБА_7 право власності на одну третю частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння (житловий будинок з господарськими спорудами) за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Політехнічна, будинок №31;

- визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті 31.05.2011 року ОСОБА_7 право власності на одну третю частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння (житловий будинок з господарськими спорудами) за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Політехнічна, будинок №31 (а.с. 176-178).

Отже, судом визнано за кожним із позивачів право власності на частки у справі спільної часткової власності на домоволодіння.

В той же час позивач ОСОБА_2 в тексті уточненої позовної заяви просила суд:

- визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31;

- визнати за відповідачем №1 за її позовом ОСОБА_4 право власності одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31;

- визнати за відповідачем №2 за її позовом ОСОБА_5 право власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31 (а.с 147-150).

З цих трьох вимог судом рішення не було прийнято, а тому з даних вимог слід ухвалити додаткове рішення відповідно до вимог п.1) ч.1 ст.220 ЦПК України.

Згідно цієї норми суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх звязок, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що у визнанні за ОСОБА_2 право власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31, у визнанні за ОСОБА_4 права власності одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31, у визнанні за ОСОБА_5 права власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31 слід відмовити повністю з підстав.

Задовольняючи позови, суд виходив з розуміння правової природи нерухомого майна - домоволодіння як речі.

Так, відповідно до ч.1 ст.179 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Стаття 181 ЦК України визначає види речей: нерухомі та рухомі речі.

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом обох позовів спір стосується права власності на домоволодіння як одиниці нерухомості.

Зокрема, це вбачається і з тексту вимог позовної заяви ОСОБА_2 Так, другою вимогою є прохання про визнання факту набуття права власності на домоволодіння ОСОБА_7, а не на частину вартості домоволодіння.

Це також вбачається і з мотиваційної частини позовної заяви ОСОБА_2, в якій йдеться про право власності ОСОБА_8 на домоволодіння (мати спадкодавця), про перехід права власності на домоволодіння в порядку спадкування до сина ОСОБА_8 ОСОБА_7 (спадкодавця), про проблеми оформлення права власності на домоволодіння за померлим ОСОБА_7

Даний спір не стосується частини вартості домоволодіння, оскільки частина вартості не є нерухомістю (нерухомим майном), тобто не підлягає оформленню відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Відповідно до ч.1 ст.2 цього закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судовому порядку у спорах про визнання права власності в порядку спадкування права спадкоємців захищаються судом шляхом офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, тобто судове рішення є тим інструментом, що за відсутності належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно спадкодавцем за його життя, підміняє останні та є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У даній категорії спірних правовідносин визнання в порядку спадкування права власності на частину вартості є неналежним способом захисту права.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкодавцеві ОСОБА_7 належало право власності на домоволодіння, а не на вартість домоволодіння.

З цих міркувань суд захистив спадкові права ОСОБА_2 у спосіб визнання за нею права власності на частку у справі спільної часткової власності на домоволодіння та відмовляє у визнанні за нею право власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн

У визнанні права власності на частини вартості домоволодіння за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд відмовляє з тих підстав, що останні даних вимог не предявляли, а право визначення позовних вимог належить позивачу відносно прав позивача, а не відносно прав відповідачів.

Додатково слід зазначити, що у позовній заяві на арк.справи 133-136 т.1 ОСОБА_2 просила визнати право власності на частину домоволодіння і саме за цими вимогами було розпочато розгляд справи по суті в порядку ст.137 ЦПК України. Уточнена позовна заява в частині заміни вимог з «частин домоволодіння» на «частини вартості домоволодіння» є зміною предмету позову, що заборонено після початку розгляду справи по суті (ч.2 ст.31 ЦПК України). При цьому визнання права власності на частини домоволодіння також не є належним способом захисту прав ОСОБА_2, оскільки термін «частина» характерний для спорів про виділ частин у натурі, тобто у спорах про поділ майна у натурі, наприклад, про поділ домоволодіння як одиниці нерухомості на декілька одиниць нерухомості.

Фактично при такій ідентифікації позовних вимог, які були зазначені власне позивачем у тексті її позовних заяв, суд мав би відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині визнання за нею права власності на частину домоволодіння та/або частину вартості домоволодіння та розяснити останній, що вона не позбавлена права звернутись до суду із належним способом захисту права про визнання права власності на частку у спільній частковій власності.

Однак, суд керуючись принципом верховенства права, не зважаючи на неналежно підготовлену позовну заяву в частині редакції позовних вимог, встановивши право ОСОБА_2 на спадкування, відновив його у спосіб захисту цього права, що є вірним у спірних правовідносинах.

Керуючись ч.5 ст.220 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Відмовити ОСОБА_2 в ухваленні додаткового рішення про визнання за ОСОБА_2 права власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31, про визнання за ОСОБА_4 права власності одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31 та про визнання за ОСОБА_5 права власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31.

Матеріали справи повернути до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови в ухваленні додаткового рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Мазурчак В.М.