Рішення № 47717807, 20.07.2015, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/531/14-ц

Провадження № 2/191/949/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого - судді Бондаренко Г.В.

при секретарі - Силкіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, мотивуючи свої вимоги тим, що між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ОСОБА_4 договір про постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є відповідач ОСОБА_4, укладений не був. ОСОБА_4 обов'язки по сплаті за використану в період з 01 жовтня 2010 року по 01 жовтня 2013 року електричну енергію не виконує, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі - 1189 грн. 17 коп.. На суму заборгованості були нараховані інфляційні витрати у сумі 51 грн. 13 коп. На підставі вищевикладеного позивач просив стягнути заборгованість з відповідача ОСОБА_4 у сумі 1240 грн. 30 коп., та судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп..

Однак, під час розгляду справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 помер, але ще при його житті домоволодіння було відчужено на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_6. За заявою позивача до участі у справі у якості належних відповідачів судом були залучені належні відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

Позивач надав уточнення до позовної заяви, в якій зазначив, що між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ОСОБА_1, ОСОБА_6 договір про постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, власниками якого є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6, укладений не був. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 обов'язки по сплаті за використану в період з жовтня 2010 року по жовтень 2013 року електричну енергію не виконує, внаслідок чого за відповідачами виникла заборгованість в розмірі - 1189 грн. 17 коп.. На суму заборгованості були нараховані інфляційні витрати у сумі 51 грн. 13 коп. Просив задовольнити позов на підставах передбачених ст..1212,1213 ЦК України, тобто стягнути з відповідачів вартість безпідставно набутого майна, а саме електроенергії, якою користувалися відповідачі.

Також, позивач зазначив те, що ним додатково були понесені витрати в сумі 350 грн. 00 коп. на публікацію оголошення в газеті «Вісті Придніпров'я» про виклик до суду відповідачів та суму сплаченого судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

29 грудня 2014 року по даній справі було винесено заочне рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію було задоволено.

02 червня 2015 року по даній справі була винесена ухвала про скасування вказаного судового рішення.

Представник позивача Панова В.С. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що заборгованості не визнає, тому, що обставини які викладені в позові не відповідають фактичним. Так в позові вказано, що нею не укладалося договору на постачання електричної енергії і не здійснювалося оплати. Це спростовується наявними у неї договорами на постачання електроенергії від 09.06.2008 року, 09.06.2011р., 09.06.2014р., абонентською книжкою, згідно якої нею повністю сплачено спожиту електроенергію. Також зазначила, що квартира придбана нею за договором купівлі-продажу від 29.02.2008р. У зв'язку з тим, що квартира АДРЕСА_1 не використовується нею для постійного проживання, нею щороку подавалися ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» заяви, в яких вона вказувала, що не проживає у квартирі. Тому ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» відомо, що показники лічильника відповідають її оплаті і за період з 09.06.2008р. по дату винесення рішення суду нею спожито 66 кВт електроенергії, за що сплачено згідно укладених договорів 16 грн. 10 коп., а саме: за 2008-2009р.р. - ЗО кВт на 6 грн. 75 коп; за 2010р. - 6 кВт на 1 грн. 35 коп.; за 2011 - 2013рр. - 20 кВт на 5 гра 20 коп.; за 2014 - 2015р.р. - 10 кВт на 2 грн. 80 коп.

За результатами розгляду її звернення було складено акт звіряння від 27.04.2015р. згідно якого підтверджується об'єми спожитої неї електроенергії до в загальному 66 кВт на суму 16 грн. 31 коп. Переплата становить 6 грн. 32 коп. підтверджено також факт укладання договору про користування електроенергією від 09.06.2008р. № НОМЕР_1. Просить у позові відмовити та застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до довідки КП «Синельниківського міжміського бюро технічної інвентаризації» № 193 від 01.07.2014 року, згідно реєстрації прав власності 12.05.2008 року на підставі договору купівлі-продажу від 29.02.2008 року за реєстром № 215 посвідчений приватним нотаріусом Синельниківського нотаріального округу квартира належить ОСОБА_1 (а.с. № 46).

Відповідно до копї довідки № 180 від 07.07.2014 року виданої Раївською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживав та був зареєстрований один на території Раївської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1, але 12.10.2009 року вибув в м.Синельникове, та продав вищевказану житлову квартиру - ОСОБА_1, яка 06.06.2011 року прописала в квартиру свого чоловіка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.(а.с. № 47).

Згідно копії довідки Синельниківського районного сектору Головного управління в Дніпропетровській області Державної міграційної служби України № 1513 від 17.06.2014 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 знятий з реєстраційного обліку в м. Синельникове 12.10.2009 року за адресою: АДРЕСА_1, згідно його заяви, котру він особисто подавав в Раївську сільську раду. (а.с. № 42).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656Ю.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач електричної енергії несе відповідальність згідно з законодавством за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.

Так судом встановлено, що позивач ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» здійснювало постачання електричної енергії в будинок на адресу: АДРЕСА_1, в якому зареєстровані відповідачі, без укладення відповідного договору на постачання електроенергії.

Також встановлено, що відповідачзгідно розрахунку заборгованості за несплачену та використану електроенергію на гр. ОСОБА_4 (нині відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6) є споживачем електричної енергії у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість за поставлену електричну енергію - 7656 кВт.г., з жовтня 2010 року по жовтень 2013 року складає 1189 грн. 17 коп.. (а.с. № 5).

Згідно розрахунку втрат від інфляції які виникли через прострочення ОСОБА_4 (нині відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6) за період жовтень 2010 року по жовтень 2013 року складають у сумі 51 грн. 13 коп.(а.с. № 13).

Як вбачається із розрахунку, доданого до позову заборгованість нарахована на інший розрахунковий рахунок 2904204, на рахунок продавця за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 і первісні вимоги заявлялися також до ОСОБА_4. Розрахунковий рахунок відповідача НОМЕР_1. Що вбачається з договору про користування електроенергією. Вважає, що вона не несе зобов'язань з приводу заборгованості допущеної ОСОБА_4 Відповідні вимоги можуть бути пред'явлені до його спадкоємців.

Розрахунковий рахунок відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1. Що вбачається з договору про користування електроенергією(а.с. 80).

Актом звіряння від 27.04.2015р. підтверджується об'єми спожитої неї електроенергії до в загальному 66 кВт на суму 16 грн. 31 коп. Переплата становить 6 грн. 32 коп. підтверджено також факт укладання договору про користування електроенергією від 09.06.2008р. № НОМЕР_1(а.с.90).

20.07.2015 року відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнала, просила застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Як було встановлено судом заборгованість за спожиту електроенергію виникла до 01 жовтня 2010 року .

Позивач ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного права 07 лютого 2014 року (а.с. 3).

За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи наведене, заяву відповідачки ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності- суд вважає, що даний позов заявлений поза межами строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, та можливим застосувати цей строк.

Зазначені обставини є підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11,60,88 , 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - відмовити повністю .

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя: Г. В. Бондаренко