Рішення № 47715826, 14.07.2015, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1232/15-ц

Провадження № 2/209/905/15

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2015 року м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участю секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" про стягнення середньої заробітної плати за несвоєчасно виплачену заробітну плату за весь час затримки,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом та, збільшивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості за невиплачену середню заробітну плату за весь час затримки в сумі 44344,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначила, що вона у період з 05 червня 2009 року по 13 січня 2014 року працювала на ДНВП "Цирконій" на посаді майстра виробництва в цеху цирконієвого та гафнієвого виробництва. На день звільнення їй була нарахована заробітна плата, але до теперішнього часу вона не виплачена. У ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області відкрите виконавче провадження зі стягнення з ДНВП "Цирконій" на її користь заборгованості по заробітній платі в розмірі 7631,55 грн.

Позивач в судове засідання не з'явилась, причину неявки до суду не повідомила.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також заперечення на позов, в якому зазначив, що вини відповідача у затримці виплати заробітної плати немає, оскільки підприємство знаходиться у стані санації по справі про банкрутство. На момент звільнення позивача - 13 січня 2014 року, відповідач мав заборону самостійно розпоряджатися коштами, наявними на розрахункових рахунках підприємства та не мав можливості розрахуватися з позивачем в порядку та в строки, передбачені ст. 116 КЗпП України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав:

В ході судового розгляду встановлено, що позивач з 05 червня 2009 року працювала майстром виробництва в цеху цирконієвого та гафнієвого виробництва (цех № 12) ДНВП "Цирконій", а згідно наказу № 5/ЛС від 13 січня 2014 року була звільнена із зазначеної посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 та копією наказу № 5/ЛС від 13 січня 2014 року.

При звільненні позивачу не була виплачена заробітна плата, у зв'язку з чим Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська 08 вересня 2014 року був виданий судовий наказ № 207/334/14-ц про стягнення з ДНВП "Цирконій" на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 7631,55 грн. Зазначений судовий наказ знаходиться на виконанні відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Дніпропетровській області, проте до теперішнього часу розрахунок з позивачем не проведений. Ці обставини підтверджуються постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 45546796 від 26 листопада 2014 року, постановами про арешт коштів боржника від 25 грудня 2013 року, 19 листопада 2014 року, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", при визначенні середнього заробітку слід керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13, тривалість робочого часу у період з 13 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, при пятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, становила 244 днів.

Згідно додатку до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09 вересня 2014 року № 10196/0/14-14/13, тривалість робочого часу у період з 01 січня 2015 року по 25 червня 2015 року, при пятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, становила 119 днів.

Виходячи з вищевикладеного, сумарна кількість робочих днів у період з дня звільнення позивача (13 січня 2014 року) по день уточнення нею позовних вимог (25 червня 2015 року), становила 363 дня.

Згідно довідки про доходи, позивачу за останні два місяці перед звільненням була нарахована наступна заробітна плата: за листопад 2013 року 1108,57 грн. за 8 календарних днів, за грудень 2013 року 1685,45 грн. за 12 календарних днів. Виходячи з розрахунку: (1108,57 грн. + 1922,07 грн.) / (8 днів + 12 днів) середньоденна заробітна плата позивача становила 139,70 грн. Тож середній заробіток за час затримки виплати останньому розрахунку при звільненні розраховується наступним чином: 363 днів * 139,70 грн. = 50711,10 грн.

Враховуючи вищевикладене, в межах заявлених позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в розмірі 44344,80 грн.

Керуючись ст. 116, 117 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100, ст.ст. 3, 10, 60, 61, 88, 158, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" про стягнення середньої заробітної плати за несвоєчасно виплачену заробітну плату за весь час затримки задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", ЄДРПОУ 25012091, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 "Д", квартира 38, середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 44344 (сорок чотири тисячі триста сорок чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", ЄДРПОУ 25012091, на користь держави судовий збір в розмірі 443 (чотириста сорок три) гривні 45 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, що його ухвалив. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: К.Л. Шендрик