Вирок № 47715572, 30.07.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4706/15-к

(1-кп/199/320/15)

ВИРОК

іменем України

2015 року липня місяця 30 дня м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого Щербини-Почтовик І.В.,

секретар судового засідання Міщук І.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12015040630001050 від 29.05.2015, відносно:

ОСОБА_1, який народився 11.06.1976 року у м. Дніпропетровську, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, розлученого, є батьком малолітньої доньки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не маючого на утримані непрацездатних осіб, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 17.03.2004 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

2) 14.12.2004 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 28.02.2005 по відбуттю строку покарання;

3) 11.10.2005 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

4) 17.02.2009 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі. Звільнений 22.03.2010 умовно-достроково, невідбутий строк 4 місяці 25 днів;

5) 06.12.2010 Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

6) 16.03.2011 Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

7) 15.04.2011 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавленні волі. Звільнений 18.09.2012 умовно-достроково, невідбутий строк 6 місяців 17 днів;

8) 19.04.2013 Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавленні волі;

9) 06.03.2014 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавленні волі. Звільнений 31.07.2014 на підставі ст. 2 ЗУ України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 в редакції від 06.05.2014;

10) 12.05.2015 Кіровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309, ст.ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

за участі:

прокурора Маршуби Р.Ю.,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, маючи ряд непогашених судимостей за злочини проти власності, повторно вчинив умисні корисливі злочини проти власності на території міста Дніпропетровська за наступних обставин.

1-й епізод

29.05.2015 приблизно о 09:30 годині, ОСОБА_1, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Воронцова», яка розташована біля будинку №1 по проспекту газети «Правда» в місті Дніпропетровську, побачив раніше йому незнайому ОСОБА_3, яка в цей час також перебувала на вищевказаній зупинці громадського транспорту та розмовляла по мобільному телефону марки «LG» моделі «Р713» (імейл: 3557 6405 4657 491), який їй належить. Після телефонної розмови потерпіла ОСОБА_3 поклала вищевказаний телефон в сумку. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що належить ОСОБА_6, а саме: мобільного телефону марки «LG» моделі «Р713», вчиненого повторно.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, приблизно о 09:40 годині, ОСОБА_1, знаходячись на зупинці громадського транспорту тролейбусу № 3, зайшовши за ОСОБА_6, діючи умисно з корисливих мотивів, скоюючи кримінальне правопорушення повторно, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а отже усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, взяв з карману сумки, що належить ОСОБА_6, мобільний телефон марки «LG» моделі «Р713», вартість якого, згідно висновку експерта №566/38 від 05.06.2015, могла становити 1562, 50 гривень.

2-й епізод

05.06.2015 приблизно о 07:45 годині ОСОБА_1 знаходився у тролейбусі маршруту № 3, який перебував на зупинці громадського транспорту по вул. Красноармійській, а саме: біля будинку № 9 по проспекту Воронцова в місті Дніпропетровську, де побачив раніше йому невідому ОСОБА_4, яка в цей час стояла у вищевказаному тролейбусі та тримала у правій руці свою сумку. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: гаманцю, який знаходився в сумці, яке належить ОСОБА_4, вчиненого повторно. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_1, вчиняючи повторно кримінальне правопорушення, відкрив замочну молнію сумки та побачив в ній гаманець, вартість якого згідно висновку експерта №602/38 від 12.06.2015 могла становити 185,83 гривень, також в даному гаманцю знаходились грошові кошти в сумі 900 гривень, а також банківська картка банку «Приватбанк», які потерпіла тримала в сумці, та діючи навмисно з корисливих мотивів, достав з сумки гаманець. В цей час протиправні дії ОСОБА_1, направлені на таємне викрадення чужого майна вчиненого повторно, були помічені потерпілою ОСОБА_4, яка здійняла галас з приводу вчиненого ним злочину. Усвідомлюючи, що його дії перестали бути таємними, не маючи змоги розпорядитися викраденим майном, ОСОБА_1, не бажаючи припиняти свої протиправні дії, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на відкрите викрадення чужо майна, вчиняючи злочин повторно, шляхом ривку вихватив з сумки гаманець з грошовими коштами потерпілої ОСОБА_4 та вибіг з тролейбусу маршруту № 3 та маючи змогу розпорядитись викраденим майном попрямував в сторону будинку № 9 по пр. Воронцова в місті Дніпропетровську. Тікаючи від потерпілої ОСОБА_4, яка гналася за ним та прохала повернути їй викрадене майно, ОСОБА_1, неподалік від зупинки громадського транспорту «вул. Красноармійська», був затриманий раніше невідомим йому чоловіком.

Умисними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_4 було заподіяний майновий збиток на суму 1085,83 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину по епізоду № 1 від 29.05.2015 визнав в повному обсязі, по епізоду № 2 від 05.06.2015 свою вину не визнав повністю

Суду пояснив, що 29.05.2015 він стояв на зупинці "пр. Воронцова" чекав тролейбус. Коли зайшов в салон тролейбуса, він побачив дівчину, яка тримала в руках сумку з розстебнутою замковою блискавкою. Потім він підійшов до неї і витягнув з її сумки мобільний телефон. На наступній зупинці він вийшов з салону тролейбуса, після чого був затриманий двома співробітниками міліції, які виявили в його руці викрадений телефон і він зізнався у вчиненні крадіжки та у подальшому був доставлений до відділення міліції.

05.06.2015 він зайшов у тролейбус та підійшов до потерпілої ОСОБА_4, яка стояла на сходинку вище нього, і тримала в руці сумку. Після чого він відкрив замкову блискавку сумки потерпілої та витягнув з неї гаманець. В подальшому він продовжив рух в тролейбусі до наступної зупинки. Коли вийшов з тролейбуса почав йти у двори. Перейшовши через дорогу, він витягнув банківську карту і грошові кошти з гаманця, а коли побачив пін-код, то підійшов до банкомату і спробував зняти готівку з карти, але у нього не вийшло, так як пін-код був невірним. Після цього до нього підійшла потерпіла і сказала, що вона його впізнала і зараз викличе міліцію. Побачивши потерпілу, він почав тікати від неї, в свою чергу потерпіла почала доганяти його, просила повернути гаманець. Після чого він побачив маршрутне таксі та сів у нього, в цей час потерпіла почала махати руками і кричати водієві, щоб він не починав рух автомобіля. У цей час він вибіг з маршрутного таксі і побіг по проспекту Воронцова в сторону "Деревяного ринку", де був затриманий раніше не знайомим йому хлопцем.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1, з врахуванням часткового визнання вини, у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

1-й епізод:

- показами потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що 29.05.2015 вона їхала на роботу, перед цим їй потрібно було зайти у відділення «А-банк», який знаходиться на пр. Воронцова у Дніпропетровську. Після того, як вона вийшла з відділення банку, то одразу зайшла в магазин «Єва», хвилин двадцять говорила з матірю, перебуваючи на зупинці «Воронцова», чекаючи тролейбус. Коли заходила в тролейбус, її хтось штовхнув в руку, але вона нічого не запідозрила та продовжила рух по салону тролейбусу. Коли вона приїхала на роботу, то виявила пропажу мобільного телефону «LG», після чого колега по роботі подзвонила на її номер, слухавку мобільного телефону підняв обвинувачений ОСОБА_1 Після чого вона разом зі своєю колегою по роботі поїхали в міліцію із заявою про вчинення крадіжки. В подальшому співробітниками міліції викрадений мобільний телефон їй був повернутий. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має;

- показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні, які, кожен окремо, показали суду про те, що приблизно 2 місяці тому, патрулюючи по місту Дніпропетровську, вони проїжджали повз зупинки громадського транспорту "пр. Воронцова", де ними був помічений підозрілий чоловік, який сідав у тролейбус. Вони проїхали за цим тролейбусом до наступної зупинки і побачили, як цей чоловік - обвинувачений ОСОБА_1 вийшов з тролейбуса і перейшов через дорогу. У подальшому вони його зупинили і виявили в його руці мобільний телефон. Як пояснив обвинувачений ОСОБА_1, виявлений в його руці мобільний телефон, він викрав у дівчини, яка їхала поруч з ним в тролейбусі. Після чого вони доставили його у відділення міліції;

- протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, згідно якого громадянка ОСОБА_3 просить застосувати заходи до невідомої особи, яка 29.05.2015 приблизно о 09:30 годині викрала приналежний їй мобільний телефон марки "LG P-713", рухаючись в салоні тролейбуса № 3 (том № 1 а.с. 37-38);

- протоколом огляду від 29.05.2015, згідно якого був оглянутий добровільно наданий ОСОБА_1 мобільний телефон "LG P-713", imeil: 355764054657491, білого кольору, який знаходився в чохлі білого кольору, яким ОСОБА_1 заволодів шляхом крадіжки (том № 1 а.с. 40);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 566/38 від 05.06.2015, відповідно до якого, залишкова вартість мобільного телефону "LG P-713", станом на 29.05.2015 могла становити 1562,50 гривень (том № 1 а.с. 45-48);

- речовим доказом, яким визнаний мобільний телефон марки "LG P-713", imeil: 355764054657491, білого кольору, який знаходився в чохлі білого кольору, з сім-картою (том № 1 а.с. 49, 50).

Оцінюючи докази в їх сукупності за даним епізодом, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за даним епізодом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

2-й епізод:

- показами потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що 05.06.2015 вона їхала в лікарню у звязку з чим підійшла на зупинку громадського транспорту та чекала на тролейбус. Коли вона заходила в тролейбус, перед нею зайшов чоловік, якому в подальшому вона поступилася місцем. В ході руху тролейбусу сумку вона тримала в руках, так як у неї там були гроші на ліки. Коли вона платила за проїзд, сумку не відкривала, так як дрібні гроші у неї були окремо напоготові. Через деякий час вона відчула ривок і коли тролейбус зупинився, вона побачила, що її сумка відкрита, гаманець зник та чоловік, який стояв безпосередньо близько біля неї у тролейбусі, вийшов із тролейбуса і швидким кроком попрямував у двори. Вона відразу вийшла з тролейбуса і пішла швидким кроком саме за цим чоловіком, оскільки крім нього поруч із нею більше нікого не було. Проходячи через двори, вона питала у людей чи не бачили вони чоловіка і описувала за зовнішністю ОСОБА_1, якого потім побачила біля банкомату, підійшовши до нього, вона вхопила його за руку і запитала: «ОСОБА_2 мій гаманець?», просила повернути гаманець, казала що там гроші на ліки, на що обвинувачений їй відповів: "Я вас не знаю і не хочу знати". Тримаючи обвинуваченого за руку, вона почала телефонувати чоловікові, помітивши це, ОСОБА_1 почав від неї тікати, по тротуару, де йшли люди, яких вона просила про допомогу, кричала: "Затримайте цього чоловіка, він у мене гаманець вкрав". Чоловік, який йшов з дитиною, спробував його затримати, але ОСОБА_1 сів у маршрутку, водія якої вона просила не починати рух автомобіля та затримати ОСОБА_1 Після цього обвинувачений вибіг із маршрутного таксі та побіг у бік річки "Дніпро", де його затримав хлопець, який проходив повз. Після затримання у ОСОБА_1 був виявлений її гаманець із грошима. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має, оскільки викрадений гаманець з грошовими коштами їй був повернутий, однак потерпіла ОСОБА_4 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_1 якомога суворіше покарання;

- показами свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні, який показав суду про те, що 05.06.2015 близько 08.00 08.30 він проходив по проспекту Воронцова, в районі "Дерев'яного ринку" та побачив, як бігла жінка за чоловіком і кричала йому вслід, він зрозумів, що жінка потребує допомоги. Після цього потерпіла йому пояснила, що незнайомий їй чоловік вкрав у неї гаманець із грішми. В подальшому він затримав цього чоловіка на протилежній стороні проспекту, це був обвинувачений ОСОБА_1 Після затримання у обвинуваченого був вилучений гаманець, а також банківська картка та грошові кошти, а в якій сумі він не памятає, так як гроші не рахував. Обвинувачений казав, що вилучені речі йому не належать. Після цього його викликали у відділення міліції, де він давав свої свідчення;

- протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, згідно якого громадянка ОСОБА_4 просить застосувати заходи до невідомої особи, яка 05.06.2015 приблизно о 08:00, знаходячись в салоні тролейбусу № 3, відкрито заволоділа належним їй майном, а саме: гаманцем, в якому знаходились грошові кошти в сумі приблизно 1000 гривень та банківські карти (том № 1 а.с. 56);

- протоколом огляду від 05.06.2015, згідно якого була оглянута добровільно надана потерпілою ОСОБА_4 жіноча сумка, яка складається із двох карманів, з якої ОСОБА_1 відкрито заволодів належним майном ОСОБА_4, а саме: гаманцем, в якому знаходились грошові кошти в сумі приблизно 1000 гривень та банківська карта (том № 1 а.с. 58);

- протоколом огляду від 05.06.2015 з фото-таблицею, згідно якого був оглянутий добровільно наданий ОСОБА_1 гаманець, в якому знаходились: банківська карта «Приватбанк» з номером 5457082236038415 та грошові кошти в сумі 900 гривень: одна купюра номіналом 500 гривень, серії ВБ 5447124, одна купюра номіналом 200 гривень, серії МБ 3888303, чотири купюри номіналом 50 гривень, серій ПЕ 5580315, КЖ 5748796, ВЮ 0030099, КМ 0589882, яким ОСОБА_1 заволодів шляхом грабежу у ОСОБА_4 (том № 1 а.с. 59-62);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 05.06.2015 з фото-таблицею до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 серед пред'явлених їй чоловіків, упізнала під № 1 чоловіка, який 05.06.2015 близько 08:00 години, знаходячись в салоні тролейбусу № 3 відкрито викрав гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі приблизно 1000 гривень та банківська карта. Згідно до протоколу під № 1 був впізнаний ОСОБА_1 (том № 1 а.с. 65-68);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 602/38 від 12.06.2015, відповідно до якого, залишкова вартість жіночого гаманця чорного кольору, станом на 05.06.2015 могла становити 185,83 гривень (том № 1 а.с. 78-82);

- речовим доказом, яким визнаний гаманець чорного кольору, грошові кошти в сумі 900 гривень: одна купюра номіналом 500 гривень, серії ВБ 5447124, одна купюра номіналом 200 гривень, серії МБ 3888303, чотири купюри номіналом 50 гривень, серій ПЕ 5580315, КЖ 5748796, ВЮ 0030099, КМ 0589882 та банківська карта «Приватбанк» з номером 5457082236038415 (том № 1 а.с. 63, 64).

Оцінюючи докази в їх сукупності за даним епізодом, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 за даним епізодом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як такі, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_1 про вчинення ним по епізоду № 2 від 05.06.2015 крадіжки, а не грабежу та його твердження щодо необхідності кваліфікації його дій по епізоду від 05.06.2015 за ч. 2 ст. 185 КК України. Зокрема покази обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду № 2 від 05.06.2015 і його твердження спростовані показами потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні, яка пояснила, що в ході руху тролейбусу вона почула ривок своєї сумки та одразу звернула на неї увагу, в той момент замкова блискавка сумки була відкрита, а гаманець зник, після цього потерпіла ОСОБА_4 одразу почала переслідувати обвинуваченого ОСОБА_1 з проханням повернути їй гаманець, але останній не реагував на її вимоги та тікав від неї. Потерпіла ОСОБА_4 раніше особисто ОСОБА_1 не знала і підстав для його обмови у неї не має. Тому суд вважає, що не має жодних підстав ставити під сумнів покази потерпілої.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду № 2 від 05.06.2015, суд знаходить їх такими, що продиктовані його бажанням помякшити тягар персональної відповідальності за скоєне, враховуючи і те, що обвинувачений в своїх показах всіма можливими засобами зменшує наслідки своїх дій у події, що відбулася 05.06.2015.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази є достовірними і допустимими, оскільки вони не суперечать один одному і узгоджуються між собою. Об'єктивних підстав брати під сумнів свідчення допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_9 у суду немає.

Згідно абз. 3 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_9 давали послідовні показання у судовому засіданні та особисто потерпіла у ході пред'явлення їй особи для впізнання про те, що вона впізнає саме ОСОБА_1, який 05.06.2015 близько 08:00 години, знаходячись в салоні тролейбусу № 3 відкрито викрав гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі приблизно 1000 гривень та банківська карта. Відповідно до показів потерпілої ОСОБА_4 після цього вона намагалася догнати обвинуваченого і затримати його, криками вимагала повернути викрадене, однак ОСОБА_1 тікав.

Відповідно до вимог ст. ст. 352, 353 КПК України, перед допитом потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_9 суд з'ясовував їх стосунки з обвинуваченим і встановив, що до вчинення кримінального правопорушення потерпіла і свідок з обвинуваченим ОСОБА_1 знайомі не були і жодних підстав обмовляти його не мали.

Крім цього, показання потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_9 узгоджувалися з іншими доказами, зміст яких докладно наведений у вироку, у тому числі із свідченнями обвинуваченого ОСОБА_1 , який, вказуючи про вчинення ним крадіжки,підтвердив факт переслідування його потерпілою, а згодом і свідком під час втечі з викраденим майном.

З наведених обставин суд дійшов висновків про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_1, розпочаті як крадіжка, після виявлення їх потерпілою ОСОБА_4 набули відкритого характеру, проте були продовжені, тобто переросли у грабіж.

Вищевикладене свідчить про відсутність будь-яких обєктивних підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_5 про перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за епізодом № 2 від 05.06.2015 з ч. 2 ст. 186 на ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1злочинів, які скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів проти власності, офіційно суспільно-корисною працею не займається у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, є хворим на ВІЛ інфекцію, 1У кл. ст. у звязку із чим перебуває на диспансерному обліку у Дніпропетровському міському центрі боротьби та профілактики зі СНІДом з 2007, має малолітню доньку: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, відсутність у потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 претензій матеріального та морального характеру.

Обставин, що обтяжують або помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, потерпіла ОСОБА_3 покладалася на розсуд суду, потерпіла ОСОБА_4 підтримала думку прокурора, захисник ОСОБА_5 та обвинувачений просили суд перекваліфікувати дії ОСОБА_1 за епізодом № 2 з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України та суворо не карати обвинуваченого застосувавши вимоги ст. 69 КК України, також суд враховує, відсутність обставин, що обтяжуються покарання, ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до наслідків вчинених ним дій, приймаючи до уваги, що грабіж належить до небезпечних корисливо-насильницьких злочинів, а особа обвинуваченого ОСОБА_1 є вкрай небезпечною для суспільства, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України.

Оскільки саме, це покарання, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним злочинів.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави (рахунок № 31418544700007 в ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 ЄДРПОУ 37989316, висновки експерта: № 566/38 від 05.06.2015 в сумі 184,14 гривень та № 602/38 від 12.06.2015 в сумі 184, 14 гривень) на загальну суму 368,28 гривень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати покарання, невідбуте обвинуваченим за вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 12.05.2015 та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк пять років.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 05.06.2015.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити колишній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (рахунок № 31418544700007 в ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 ЄДРПОУ 37989316, висновки експерта: № 566/38 від 05.06.2015 в сумі 184,14 гривень та № 602/38 від 12.06.2015 в сумі 184, 14 гривень) на загальну суму 368,28 гривень.

Речові докази:

- мобільний телефон марки "LG P-713", imei: 355764054657491, білого кольору, який знаходився в чохлі білого кольору, з сім-картою повернути за належністю ОСОБА_3 (том № 1 а.с. 49, 50);

- гаманець чорного кольору, грошові кошти в сумі 900 гривень: одна купюра номіналом 500 гривень, серії ВБ 5447124, одна купюра номіналом 200 гривень, серії МБ 3888303, чотири купюри номіналом 50 гривень, серій ПЕ 5580315, КЖ 5748796, ВЮ 0030099, КМ 0589882 та банківська карта «Приватбанк» з номером 5457082236038415 повернути за належністю ОСОБА_4 (том № 1 а.с. 63, 64).

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик