Рішення № 47715052, 30.07.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2015 р.Справа № 924/776/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Бальківці, Волочиський район

про стягнення 14600,00 грн. - заборгованості за кредитом, 5661,88 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2355,51 грн. - пені, 1639,94 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом

Представники сторін:

від позивача: Лисак В.С. - за довіреністю №1588-К-О від 08.04.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 20.01.2015р., ОСОБА_4 - за довіреністю від 20.01.2015р.

У судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 30.07.2015р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 14600,00 грн. - заборгованості за кредитом, 5661,88 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1639,94 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 2355,51 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитними коштами. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування та, як зауважив позивач, починалося з 91 дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Свою позицію обгрунтовує посиланням на ст. ст. 207, 1056 ЦК України, стверджуючи, що з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку не був ознайомлений і не підписував їх. Відзначає, що доданий до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг та витяг із тарифів банку не містять підпису відповідача, його реквізитів, відсутня і дата їх складання або підпису сторонами, а також жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від заяви від 18.08.2013р. Вказані документи не містять будь-якого підтвердження того факту, що Умови, правила та тарифи банку саме в цій редакції діяли на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем. Тому, робить висновок, що такі Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку не можна вважати складовою частиною заяви.

Відмічає, що жодного кредитного договору не підписував, заява, на яку посилається позивач, не містить жодних умов кредитного договору. Тому, на переконання відповідача, кредитний договір між сторонами не укладався і між сторонами не виникало правовідносин на умовах кредиту.

На заперечення відповідача позивач надав письмові пояснення, звертаючи увагу на те, що відповідач неодноразово користувався послугами позивача та проводив транзакції, що слугує підставою вважати, що відповідач чітко знав зміст Умов кредитування та був згоден з Тарифами та Умовами, на яких позивач надає послуги відповідачу.

У свою чергу, відповідач, надавши письмові пояснення, зазначив, що пройшов значний проміжок часу і він не може з упевненістю сказати чи виникла за його поточним рахунком в ПАТ КБ „Приватбанк" заборгованість в сумі 14600,00 грн., оскільки в нього був постійний оборот коштів, а рахунки відкриті в п'яти банківських установах, по яких також відбувався постійний оборот коштів, пов'язаний з підприємницькою діяльністю. Відповідач вважає, що банк постійно безпідставно списував з рахунку несанкціоновані платежі, таким чином неправомірно збільшуючи заборгованість.

У додаткових поясненнях, наданих у судовому засіданні 27.07.2015р., відповідач зауважив, що в заяві від 08.08.2013р. не зазначено електронної адреси сайта у вигляді http://privatbank.ua. Натомість, у даній заяві вказано, що Умови знаходяться на сайті www.pb.ua, проте, за такою електронною адресою сайта не існує, в тому числі і сайта позивача. В заяві взагалі не зазначено де знаходяться Тарифи банка і де з ними можна ознайомитись.

Зазначає, що Умови, які надані до позовної заяви, не містять пункту „3.18." з відповідними підпунктами. Представник позивача пояснив, що Умови та Тарифи банку постійно змінюються, в тому числі їх редакція змінилась 01.07.2014р. Тому, незрозуміло в якій редакції діяли Умови та Тарифи банку на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Вважає, що зазначене додатково підтверджує, що Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи банку не поширюються на правовідносини між позивачем та відповідачем. Отже, робить висновок, що між позивачем та відповідачем не виникало правовідносин з кредитного договору та правовідносин щодо кредитного ліміту, тому позивач неправомірно сформував заборгованість відповідача по поточному рахунку, в тому числі за рахунок одностороннього несанкціонованого списання банком коштів по рахунку в якості процентів та комісій за користування кредитним лімітом, комісій за розрахунково-касове обслуговування рахунку, комісій та пені по кредитному договору.

Вказує, що у виписці по рахунку, яку надав позивач, зазначено, що частина заборгованості по поточному рахунку відповідача сформована за рахунок розрахунку по банкоматах та комісії за зняття готівки з пластикових карток (еквайрингової комісії). Стверджує, що платіжна картка по поточному рахунку відповідача не видавалась, договір з цього приводу між сторонами не укладався, тому вважає твердження позивача про операції по поточному рахунку за допомогою платіжної картки є безпідставним.

Також, на думку відповідача, неправомірним є нарахування процентів, пені та комісії. Звертає увагу на те, що позивачем надано довідку про розміри встановлених кредитних лімітів, згідно якої з 02.03.2014р. розмір кредитного ліміта за поточним рахунком позивача становить 0,00 грн., тобто з 02.03.2014 р. кредитний ліміт за даним рахунком відсутній. В свою чергу згідно розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, які надані позивачем станом на 27.02.2014р. по рахунку відповідача сальдо поточне становить 0,00 грн. та сальдо прострочене становить 0,00 грн., тобто будь-яка заборгованість відсутня. Тому, незрозуміло яким чином відповідач міг скористатись кредитним лімітом починаючи з 13.03.2014р., адже з 02.03.2014 р. кредитний ліміт відсутній.

Вказує, що в Умовах, які надав позивач, зазначено, що про розмір кредитного ліміту банк повідомляє клієнта письмово або через засоби електронного зв'язку. Проте, позивач не повідомляв про встановлення та розмір кредитного ліміту, в тому числі про його зміну

Не погоджується з твердженнями позивача про зміну з 01.07.2014р. процентної ставки за кредитом і про це нібито повідомив відповідача шляхом смс-повідомлення. При цьому позивач посилається на ст.1056 ЦК України. Так, відповідно до ч. 4 ст. 1056 ЦК України про зміну процентної ставки банк має повідомити виключно письмово за 15 днів. Однак, банк не повідомляв письмово про зміну процентної ставки письмово. Також, докази про повідомлення за допомогою смс-повідомлення, які надав банк, не можуть братись до уваги оскільки єдиним належним та допустимим доказом такого повідомлення є довідка мобільного оператора зв'язку.

На заперечення відповідача, подані у судовому засіданні 27.07.2015р., позивач надав пояснення, згідно яких стверджує, що електронна адреса банку є дійсною та працює. Умови, що знаходяться у матеріалах справи є дійсними і відповідач підтвердив ознайомлення та приєднання до них шляхом підписання заяви. Щодо тверджень відповідача про неотримання платіжної картки посилається на заяву відповідача, в якій вказано, що відкривається рахунок 26001052411883, а також картковий рахунок, тобто тверджнення відповідача, щодо відсутності такого рахунку є такими, що не відповідають дійсності. Також, позивач надав фотокартки, на яких відповідач тримає в руках карти після їх отримання відповідно до процедури банку і з метою, уникнути тверджень у судових процесах про неотримання клієнтами картки.

Щодо кредитного ліміту зазначає, що відповідно до УіП клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Згідно УіП право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта. Відповідно до УіП підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Стверджує, що дійсно спочатку кредитний ліміт був 0 грн, але банк прийняв рішення

підвищити кредитний ліміт, що не суперечить договору, а відповідач скористався ним в результаті чого в нього виникли грошові зобов'язання.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Присутні у судовому засіданні представники відповідача підтримали подані заперечення та наполягали на відмові у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

08.08.2013р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про відкриття рахунку та заявою про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

У даній заяві ФОП ОСОБА_1 погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами банку. ФОП ОСОБА_1 своїм підписом приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

У заяві сторони передбачили, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів чи додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження по банківському обслуговуванню з клієнтом через web-сайт банка. Під час укладання договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

У матеріалах справи міститься витяг з „Умов та правил надання банківських послуг", в редакції від 01.08.2013р., які діяли станом на день підписання заяви від 08.08.2013р., та витяг з „Умов та правил надання банківських послуг", в редакції, яка діє на данний момент. Крім того, в матеріалах справи наявний наказ №СП-2014-6780656 від 10.06.2014р. з додатком №1, згідно якого в Умови та правила вносились зміни, а саме: додано згоду клієнта на запис телефонних розмов, додано пункт про умови закриття рахунку корпоративного клієнта, внесено уточнення в адресу третейського суду, змінено порядок розірвання договору еквайрингу, внесено зміни в частині лімітів по переказам та порядку купівлі валюти, виключено інформацію про тарифи по телефонному обслуговуванню, додано інформацію про платність кредиту у випадку мобілізації, внесено зміни у порядок підтвердження документів фінансовим контролем; внесено зміни в тарифи по корпоративним карткам та розрахунковому обслуговуванню, додана умова про видачу вкладу довіреній особі.

Згідно п. 3.2.1.1.16. (в редакції, яка діє на данний момент) та п. 3.2.2.1.16 (в редакції станом на день підписання заяви), при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.8 (в редакції, яка діє на данний момент) та п.п. 3.2.2.1.1, 3.2.2.1.3, 3.2.2.1.8 (в редакції станом на день підписання заяви) Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - „Угода").

Згідно п. 3.2.1.1.6 Умов (в редакції, яка діє на данний момент) та п. 3.2.2.1.6 Умов (в редакції станом на день підписання заяви), ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

У розділі 3.2.2.4 Умов (в редакції станом на день підписання заяви) затверджено порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, напротязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У розділі 3.2.1.4 Умов (в редакції, яка діє на данний момент) внесено зміни щодо збільшення з 01.07.2014р. розміру ставок, а саме ставка в разі непогашення боргу в пільговий період була 24% річних, стала 36% річних; ставка в разі прострочення понад 90 днів після пільгового періоду була 48% річних, стала 56% річних.

Відповідачу надсилалось sms-повідомлення про збільшення з 01.07.2014р. розміру ставок.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (пп. 3.2.1.4.9, 3.2.1.4.10 Умов, в редакції, яка діє на данний момент, п. 3.2.2.4.9, 3.2.2.4.10 Умов, в редакції станом на день підписання заяви).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 Умов, в редакції, яка діє на данний момент, п.п. 3.2.2.5.1, 3.2.2.5.4 Умов, в редакції станом на день підписання заяви).

Відповідачу було встановлено кредитний ліміт на рахунок №26001052411883 в електронному вигляді 09.08.2013р. - 11000,00 грн.; 22.11.2013р. - 13000,00 грн., 17.01.2014р. - 15000,00 грн., 01.03.2014р. - 15000,00 грн., 02.03.2014р. - 0,00 грн., про що свідчить довідка ПАТ КБ „Приватбанк" №08.7.0.0.0/150721091748 від 21.07.2015р.

Про встановлення кредитного ліміту відповідача було повідомлено, про що свідчать виписки з Приват24 по клієнту.

Як вбачається з банківської виписки з 09.08.2013р. по 29.05.2015р., відповідач за період березень - квітень 2014 року здійснював операції по рахунку №26001052411883, зокрема, 07.03.2014р. знято 300,00 грн., 1000,00 грн., 13.03.2014р. знято 1500,00 грн., 5000,00 грн., 17.03.2014р. знято 1500,00 грн., 1500,00 грн., 5000,00 грн.

Однак, умови щодо вчасного повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитними коштами та комісії за користування кредитом не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, про що свідчать виписки по рахунку №26001052411883 за період з 09.08.2013р. по 29.05.2015р., з 16.08.2013р. по 20.07.2015р., з 07.01.2015р. по 03.04.2015р.

Згідно поданого позивачем розрахунку борг відповідача становить 14600,00 грн. - за кредитом, 5661,88 грн. - по процентам за користування кредитом, 1639,94 грн. - по комісії за користування кредитом.

За порушення виконання грошового зобов'язання за договором позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2355,51 грн. (з 02.10.2013р. по 03.04.2015р.).

29.03.2015р. позивач надсилав відповідачу претензію про погашення заборгованості, про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 29.03.2015р. та фіскальний чек №1991 від 29.03.2015р. Однак, претензія залишена без задоволення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого ст. 181 цього кодексу.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Вказане закріплено в ст. 181 Господарського кодексу України.

Статтею 180 цього кодексу передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як викладено в ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до розділу 1 Умов та Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

В Умовах та Правилах передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта. Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" однією з форм якої є заява про відкриття поточного рахунку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач підписав заяву про відкриття рахунку та заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, в якій погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами банку. Тобто, між сторонами у справі фактично було укладено договір банківського обслуговування, у тому числі щодо встановлення кредитного ліміту, який є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Аналогічна правова позиція стосовно правової природи договору викладена у постанові ВГСУ від 04.03.2015р. по справі №922/4902/13.

Також звертається увага, що віднесення кредитних договорів до договорів приєднання за тією ознакою, що позичальник позбавлений можливості запропонувати свої умови договору, можливе у разі укладення такого договору між банком (іншою фінансовою установою) та фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності. При цьому предметом такого договору є споживче кредитування. Однак справи у спорах, що виникають під час виконання таких кредитних договорів, за своїм суб'єктним складом не підвідомчі господарським судам (п. 2.5 постанови Пленуму ВГСУ №1 від 24.11.2014р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").

Аналіз змісту умов та правил, що стосуються кредитних правовідносин між сторонами, в редакції станом на дату підписання заяви від 08.08.2013р., та змісту умов і правил, діючих на час прийняття рішення, свідчить про їх ідентичність; зміна відбулась лише щодо нумерації пунктів, а також змінився розмір процентної ставки.

Зазначене вище спростовує доводи відповідача про те, що умови та правила надання банківських послуг і тарифи банку не поширюються на правовідносини між позивачем та відповідачем і відсутність кредитного договору, неознайомлення та непідписання Умов та правил надання банківських послуг.

Як вбачається з довідки банку, 01.03.2014р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 15000,00 грн. Виписка по рахунку за період з 09.08.2013р. по 29.05.2015р. свідчить про те, що відповідач за період березень - квітень 2014 року здійснював операції з наданими коштами, зокрема, серед призначень платежу є видача готівкових коштів. Тобто, зазначена виписка свідчить про неодноразове користування відповідачем коштами після 02.03.2014р. Отже, доводи відповідача про те, що з 02.03.2014 р. кредитний ліміт за даним рахунком відсутній, а також відсутність електронного платіжного засобу у вигляді картки, судом до уваги не приймаються.

Відповідач зобов'язаний був повернути грошові кошти, якими користувався, у строки, передбачені умовами та правилами. Посилання відповідача на відсутність сайту www.pb.ua, відсутність письмового повідомлення про встановлення та розмір кредитого ліміту і його зміни, не спростовують факт користування відповідачем коштами, які були йому надані банком та обов'язок повернення цих коштів.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, отже, вимога позивача про стягнення боргу за кредитом є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитними коштами та комісії за користування кредитом з огляду на наступне: статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору.

Судом встановлено, що відповідач користувався наданими йому грошовими коштами і, відповідно, зобов'язаний був сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії за користування кредитом. Матеріалами справи підтверджено повідомлення відповідача про зміну процентної ставки. Між тим, відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів та комісії не виконав.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, за приписами вказаної норми нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте договором або законом може бути передбачений інший строк.

Сторони передбачили нарахування пені у разі порушення термінів повернення кредиту та відсотків в максимальному розмірі, передбаченому Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Крім того, сторони обумовили трирічний строк нарахування пені. Тобто, у даному випадку при обчисленні суми пені не застосовуються обмеження шестимісячним строком, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України. Отже, нарахування позивачем пені за період більший ніж шість місяців є правомірним.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даними розрахунками.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню. Отже, заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк", м. Дніпропетровськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Бальківці, Волочиський район про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 14600,00 грн., 5661,88 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2355,51 грн. - пені, 1639,94 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код 14360570) 14600,00 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) - заборгованості за кредитом, 5661,88 грн. (п'ять тисяч шістсот шістдесят одну гривню 88 коп.) - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2355,51 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять гривень 51 коп.) - пені, 1639,94 грн. (одну тисячу шістсот тридцять дев'ять гривень 94 коп.) - заборгованості по комісії за користування кредитом, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 31 липня 2015 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.