Рішення № 47715047, 30.07.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2015 р.Справа № 924/961/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА", м.Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Славута

про стягнення суми 50 538,90 грн., з якої 24 600,12 грн. основного боргу, 5824,50 грн. пені, 1188,89 грн. 3% річних, 18 925,39грн. інфляційних нарахувань

Представники сторін: не з'явились

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 30 543,51 грн., з якої 24 600,12 грн. основного боргу, 5824,50 грн. пені, 1188,89 грн. 3% річних за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №1982 від 11.09.2013р.

Ухвалою суду від 20.07.2015р. прийнято заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог. Надалі предметом спору є стягнення з відповідача 50 538,90 грн., з якої 24 600,12 грн. основного боргу, 5824,50 грн. пені, 1188,89 грн. 3% річних, 18 925,39грн. інфляційних нарахувань.

30.07.2015р. на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за наявними в справі документами. При цьому просить суд позовні вимоги задовольнити.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлений про дату, місце та час судового слухання справи. Ухвали суду про порушення провадження та відкладення розгляду справи направлені на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідно до ст. 64 ГПК України вважається належним повідомленням про час та місце розгляду справи судом (аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суд, оцінивши подані позивачем по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

11 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА", м. Київ (надалі - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Славута (надалі - Покупець) був укладений Договір довгострокового постачання №1982.

За умовами п.п. 1.1 - 1.3 даного договору постачальник (позивач) зобов'язується на протязі дії Договору поставляти Покупцю (відповідачеві) товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору (далі за текстом "товар"), та, також, виконувати шиномонтажні послуги, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати на встановлених Договором умовах.

Загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим Договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов Договору на протязі його дії.

Загальна сума Договору складає суму ціни товару, вказану в видаткових накладних протягом дії Договору.

Згідно п. 2.1, п. 2.2 Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно.

У разі відсутності до дати закінчення строку дії Договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про розірвання договору, строк дії цього Договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно.4.1

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору визначено, що ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару.

Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару в термін 30 (тридцяти) днів від дати зазначеної у видатковій товарній накладній.

Розмір заборгованості Покупця не погашеної протягом періоду зазначеного в п. 4.2. даного Договору не може перевищувати 80 000 грн.

В разі несплати в терміни, вказані в п. 4.2. цього Договору, Постачальник має право припинити виконання своїх обов'язків по договору, та відновити їх тільки після сплати Покупцем в узгоджений сторонами термін скоригованої суми. При цьому розрахунок проводиться шляхом перерахування суми ціни товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.1 Договору постачальник зобов'язаний постачати Покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), остаточно погоджені сторонами в видаткових товарних накладних. Сторони також можуть в кожному конкретному випадку обумовити строки і вартість доставки товару.

При простроченні оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення. (п.8.3 Договору).

Накладні, за якими поставляється товар за цим Договором, а також додаткові угоди та інші двосторонні документи до Договору, що підписані уповноваженими представниками сторін, вважаються невід'ємною частиною цього Договору (п. 11.1).

На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 24 600,12 грн., що підтверджується накладною №ABSI014458 від 12.09.2013 року на суму 24 600,12 грн. та рахунком №SKVZ0000013749 від 12.09.2013 року на суму 24 600,12 грн. Факт отримання відповідачем товару за вказаними видатковими накладними підтверджується наявними на даній накладній підписом та печаткою покупця, також копією долученої до матеріалів справи податковою накладною №450 від 12.09.2013р.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору довгострокового постачання №1982 від 11.09.2013р., позивач відповідно до п. 8.3 договору та ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення 5824,50 грн. - пені, 1188,89 грн. - 3% річних та 18 925,39грн. інфляційних нарахувань.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав зобов'язань по договору щодо оплати товару.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 600,12 грн. основного боргу згідно договору довгострокового постачання №1982 від 11.09.2013р. відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Відповідно до п. 8.3 договору при простроченні оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення з відповідача 1188,89 грн. - 3% річних за період з 02.11.2013р. по 12.06.2015р. та 18 925,39 грн. інфляційних нарахувань за період з листопада 2013р. по червень 2015р., судом встановлено, що останні нараховано в межах максимального розміру за заявлений період, а тому вимога про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем відповідно до п. 8.3 Договору нараховано до стягнення з відповідача 5824,50 грн. пені за період з 12.12.2014р. по 12.06.2015р.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення пені встановлено, що остання нарахована правомірно та в межах максимально можливого періоду та розміру.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Зазначена стаття кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд, дослідивши наявність підстав, передбачених ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України для зменшення розміру штрафних санкцій, з огляду на те, що розмір заявленої до стягнення пені є значним, заявлення позивачем вимоги про стягнення з відповідача також 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені на 50% та стягнути пеню в сумі 2912,25 грн.

З огляду на викладене, у стягненні пені в сумі 2912,25 грн. належить відмовити.

Відповідно до ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача 24 600,12 грн. основного боргу, 2912,25 грн. пені, 1188,89 грн. 3% річних, 18 925,39 грн. інфляційних нарахувань. У стягненні 2912,25 грн. пені належить відмовити.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача. При цьому, судом враховано п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА", м.Київ, вул. Закревського, 16, (код ЄДРПОУ: 35974863) 24 600,12 грн. (двадцять чотири тисячі, шістсот гривень, 12коп.) - основного боргу, 2912,25 грн.(дві тисячі дев'ятсот дванадцять гривень, 25коп.) - пені, 1188,89 грн. (одну тисячу, сто вісімдесят вісім гривень, 89коп.) - 3% річних, 18 925,39 грн. (вісімнадцять тисяч, дев'ятсот двадцять п'ять гривень, 39 коп.) інфляційних нарахувань та 1827,00 грн. (одна тисяча, вісімсот двадцять сім гривень, 00коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В частині позову про стягнення 2912,25 грн. пені відмовити.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (02660, м. Київ, вул. Закревського, 16);

3 - відповідачу (30000, АДРЕСА_1 )