Ухвала суду № 47712990, 31.07.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення

справи про банкрутство

31.07.2015 Справа № 920/1188/15Суддя господарського суду Сумської області Яковенко В.В., розглянувши матеріали

за заявою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Сумихімтрейд» (40034, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 22, кв. 160, код 35539727) про порушення провадження у справі про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся кредитор Державна податкова інспекція у м. Сумах із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Сумихімтрейд».

Розглянувши подані матеріали, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що заява про порушення справи про банкрутство з доданими документами підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Так, за змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України (далі ПК України) органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95- 99 ПК України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, що передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

За змістом абзаців 2 та 3 п. 95.3 ст. ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями ст. 95 ПК України , ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною ПК України.

Однак до заяви податкового органу не додано відповідних інкасових доручень та вищезазначених доказів.

Дане обґрунтування повністю узгоджується із позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 29.04.2015, та у постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2015 р. у справі №920/629/14.

Вказане також кореспондується із змінами, внесеними 03.06.2015 р. до пунктів 8 та 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI)».

Таким чином, заява Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області не відповідає вимогам Закону.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області - повернути без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство з додатками на 16 аркушах.

СУДДЯ В.В. ЯКОВЕНКО