Рішення № 47712724, 27.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015 р. Справа№ 914/1916/15

За позовною заявою: Львівського комунального підприємства "Старий Львів", м. Львів

до відповідача: Львівського академічного обласного театру ляльок, м. Львів

про: стягнення 29 576,63 грн.

Суддя Ділай У.І.

За участю представників:

Від позивача: Буляндра Х.В. - представник (Довіреність №537 від 10.06.2015р.)

Від відповідача: Пукач Б.М. - заст. директора (Довіреність 101 від 26.06.2015р.)

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівського комунального підприємства "Старий Львів" до відповідача: Львівського академічного обласного театру ляльок про стягнення 29 576,63 грн..

Ухвалою суду від 15.06.2015р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 30.06.2015р.

27.06.2015р. від представника відповідача через канцелярію суду поступили пояснення №98 від 23.06.2015р. з додатками.

30.06.2015р. від позивача через канцелярію суду поступили Пояснення б/н від 30.06.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.06.2015р. підтримав викладені вимоги в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.06.2015р. заперечив проти задоволення позову, з підстав викладених у поясненнях №98 від 23.06.2015р., а також надав суду усні пояснення, що послуг від ЛКП "Старий Львів" відповідач не отримує, а також те, що договір між ЛКП "Старий Львів" та відповідачем не був пролонгованим, як про це стверджує позивач, оскільки Львівський академічний обласний театр ляльок повідомив позивача про відмову від надання послуг та сплатив заборгованість, яка існувала станом на 2010 рік, а в подальшому жодні послуги зі сторони позивача відповідачу не надавались.

В судовому засіданні 30.06.2015р. оголошено перерву до 16.07.2015р.

10.07.2015р. від представника відповідача через канцелярію суду поступили пояснення №105 від 09.07.2015р. з додатками.

15.07.2015р. від позивача через канцелярію суду поступили Пояснення (б/н від 15.07.2015р.)

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2015р. підтримав викладені вимоги в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.07.2015р. заперечив проти задоволення позову, з підстав викладених у поясненнях.

В судовому засіданні 16.07.2015р. оголошено перерву до 22.07.2015р.

21.07.2015р. від представника відповідача до відділу обліку та документального забезпечення суду поступили додаткові пояснення №109 від 20.07.2015р. з додатками.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.07.2015р. заперечив проти задоволення позову, з підстав викладених у поясненнях, навів суду доводи невиконання позивачем його обов'язків по наданню послуг.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2015р. стверджував, що послуги відповідачу надавалися, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення судом.

В судовому засіданні 22.07.2015р. оголошено перерву до 27.07.2015р.

24.07.2015р. позивачем подано пояснення (вх. №30686/15), відповідно до яких вважає позовні вимоги підставними та обґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2015р. підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Представник відповідача в судове засідання 27.07.2015р. заперечив проти задоволення позову, просив відмовити в його задоволенні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

12.09.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №350 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, де знаходяться нежитлові приміщення, згідно із п. 1 якого відповідач, який згідно з договором оренди 1312 від 05.07.1995р. займає нежитлове приміщення для проведення своє діяльності за адресою вул. Ґонти, 8, загальною площею 1129,0 кв.м. сплачує експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі, а позивач забезпечує утримання прибудинкової території та технічне обслуговування житлового будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення.

Відповідно до положень п.п. 3.1,3.2 договору, позивач житлового будинку до 10 числа місяця, вступного за звітним, представляє відповідачу відповідний рахунок для сплати експлуатаційних витрат. Відповідач до 15 числа місяця, наступного за звітним вносить плату за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території пропорційно займаній площі на рахунок позивача будинку.

Як зазначено в позовній заяві, з метою виконання договору № 350 від 12.09.2008р. ЛКП «Старий Львів» надано відповідачу послуги, перелік та тарифи яких, затверджені рішенням, виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку».

Однак, за твердженням позивача, відповідач не виконує покладеного на нього п. 2.4.2 договору обов'язку щодо оплати витрат за надані позивачем послуги з утримання будинку і прибудинкової території, внаслідок чого за період з квітня 2013 року по квітень 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 29576,63 грн.

В ході судового розгляду відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив наступне.

До 12.09.2008р. театр самостійно виконував роботи по обслуговуванню театру та сплачував рахунки згідно із підписаними договорами з підприємствами, які надавали послуги по обслуговуванню театру. Договірних відносин між позивачем та відповідачем не було і платежі не проводилось.

У зв'язку із реконструкцією та капітальним ремонтом котельні театру і початком опалювального сезону у місті Львові, з метою отримання дозволу запуску котельні театру відповідач був змушений підписати договір з позивачем.

За твердженням відповідача, позивач не виконував своїх функціональних обов'язків, проте, виставляв рахунки за виконанні роботи, які не виконувались.

Як встановлено у рішенні від 02.09.2013р. господарського суду Львівської області у справі №914/2420/13, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р., листом № 8 від 21.01.2011р. відповідач попередив позивача про відмову продовжувати дію договору на наступний рік, оскільки ЛКП "Старий Львів" не виконував свої зобов'язання належним чином. Таку ж позицію відповідач висловлював і в листі № 26 від 17.02.2011р. Листами від 10.01.2012р. та 26.11.2012р. відповідач пред'являв претензії ЛКП "Старий Львів" стосовно невиконання ним обов'язків, відсутності правовідносин між сторонами, безпідставністю представлених рахунків для оплати.

Проте, такі доводи відповідача суд не прийняв до уваги, оскільки заяви відповідача про розірвання угоди не були вчасними, тобто за місяць до закінчення строку дії договору.

Згідно із поясненнями відповідача, всі рахунки по обслуговуванню театру, останній оплачує згідно договорів з підприємствами по виставленим актам виконаних робіт. Вказані обставини досліджені господарським судом Львівської області у справі №914/2420/13 та викладені у рішенні від 02.09.2013р.

Натомість, як наголосив відповідач, ЛКП "Старий Львів" не виконуючи своїх функціональних обов'язків і не маючи з відповідачем ніяких договірних відносин, продовжує виставляти рахунки за невиконанні роботи та надсилає претензії відповідачу про сплату заборгованості.

Також відповідач зазначив, що освітлення клітки сходової здійснюється за рахунок театру з використанням електроенергії, яка подається з лічильника, встановленого в театрі. Лічильник ЛКП "Старий Львів" не працює вже декілька років, а оплату за освітлення східки сходової ЛКП "Старий Львів" неправомірно виставляє жильцям будинку, хоча цю електроенергію оплачує театр. На підтвердження вказаного до справи долучено копію акту, який підписаний всіма мешканцями будинку № 8, по вул. Ґонти у м. Львові.

Про поточний ремонт фасаду відповідач повідомив, що такий проводиться лише Львівським академічним обласним театром ляльок, що підтверджується долученими документами.

Щодо обслуговування ліфта в будинку №8, то працівники театру кожен день проводять прибирання ліфта, щороку працівники театру фарбують ліфт разом з дверима на клітці сходовій, де знаходяться приміщення театру. Крім того, відповідач повідомив, що ним оплачено послуги по ремонту трансформатора ліфта, що підтверджується копією платіжного доручення від 19.06.2013р.

До матеріалів справи відповідач долучив копії наступних договорів: про проведення вимірювань параметрів електробезпеки №Ю16 від 14.04.2014р.; про вимірювальні роботи по перевірці опорів контурів заземлення, ізоляції силових і освітлювальних ліній № 141 від 24.04.2013р. та №335 від 22.04.2014р.; про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.01.2011р.; про роботи по дератизації та дезиніфекції №202а від 03.01.2014р.; про перевірку димових, вентиляційних каналів і боровів №204 від 29.09.2014р.

Позивач вважає такі доводи відповідача безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п.6.1 Договору «якщо одна із сторін не заявить письмово про розірвання угоди за один місяць до закінчення його дії, то договір автоматично продовжується на наступний термін (рік)».

Як зазначив позивач, після листів № 8 від 21.01.2011р. та № 26 від 17.02.2011р., ні у 2013, ні у 2014 роках відповідачем на адресу позивача листів із заявами про розірвання спірного правочину надіслано не було. Відтак, договір № 350 від 12.09.2008 року залишається дійсним.

За таких обставин, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу експлуатаційні витрати на утримання будинків і прибудинкових територій: прибирання прибудинкової території (внутрішньо дворові тротуари та дороги, газони вулиць, двори з твердим покриттям і без покриття) підмітання снігу, посипання піском, зсування снігу, який щойно випав, товщиною шару більше 2-х см, движком у вали або до купи, вивезення; прибирання сходової клітки - 2 рази на місяць; дератизація на сходовій клітці першого поверху будинку та проходах підвальних приміщень відповідно до укладеного договору між ЛКП "Старий Львів" та спеціалізованим підприємством, яке виконує ці роботи на підставі актів виконаних робіт, які складає і підписує спеціалізоване підприємство та подає до ЛКП з підписом хоча б одного власника квартири будинку про проведення цієї послуги; обслуговування внутрішньо будинкових електромереж у місцях загального користування, шляхом чергових технічних оглядів, які разом з заміною електролампочок проводиться два рази на рік; обслуговування димовентиляційних каналів два рази на рік (восени і навесні); послуги з проведення поточного ремонту; обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення; технічне обслуговування та ремонт ліфта.

На думку позивача, послуги з утримання будинку та прибудинкової території надані відповідачу в повному обсязі. Відтак, ЛКП "Старий Львів" звернулося до господарського суду Львівської області із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за період з квітня 2013 року по квітень 2015 року у розмірі 29576,63 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодекс) України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом, рішенням від 02.09.2013р. господарського суду Львівської області у справі №914/2420/13, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р. досліджено обставини, за результатами розгляду яких судом встановлено, що всі рахунки по обслуговуванню театру, останній оплачує згідно договорів з підприємствами по виставленим актам виконаних робіт.

В силу положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, Інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих па запобігання правопорушенням.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64. 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року дав офіційне тлумачення такого змісту.

«частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод;

відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене:

частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі».

Окрім того, Конституційний Суд України в мотивувальній частині цього рішення зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить, загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Як встановлено судом, позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за період з квітня 2013 року по квітень 2015 року у розмірі 29576,63 грн. за договором №350 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій від 12.09.2008р.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за такі послуги:

- прибирання прибудинкової території (внутрішньо дворові тротуари та дороги, газони вулиць, двори з твердим покриттям і без покриття) підмітання снігу, посипання піском, зсування снігу, який щойно випав, товщиною шару більше 2-х см, движком у вали або до купи, вивезення;

- прибирання сходової клітки - 2 рази на місяць;

- дератизація на сходовій клітці першого поверху будинку та проходах підвальних приміщень;

- обслуговування внутрішньо будинкових електромереж у місцях загального користування;

- обслуговування димовентиляційних каналів два рази на рік;

- послуги з проведення поточного ремонту;

-обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення;

- технічне обслуговування та ремонт ліфта.

Предметом даного позову є стягнення заборгованості з наданих відповідачу послуг відповідно до умов договору, а тому щоб встановити наявність заборгованості, чи її відсутність, суд повинен дослідити докази надання послуг, а також встановити вартість наданих послуг.

Щодо заявленого позивачем прибирання прибудинкової території театру та прибирання сходової клітки, то такі роботи проводяться працівниками відповідача про, що виданий наказ №2 від 10.01.2012р. (копія долучена до матеріалів справи). Також на підтвердження виконання вказаних робіт складено акт 16.07.2015р., в якому підписалися власники квартир будинку № 8 по вулиці Гонти в місті Львові, в якому зазначено, що сходову клітку з ліфтом кожен день прибирає працівник Львівського академічного обласного театру ляльок (копія долучена до матеріалів справи). Крім того, відповідачем долучено копії наказів №10 від 02.04.2015р., №6-б від 11.08.2014р., №3-а від 10.04.2014р., №6-а від 22.04.2013р., №10а від 18.08.2013р., №4-а від 05.04.2012р., №12-а від 14.08.2012р., якими підтверджується проведення театром заходів щодо прибирання території та влаштування благоустрою установи власними силами.

Щодо угод позивача із Обласним комунальним підприємством профілактичної дезінфекції від 03.01.2013р., від 15.01.2014р., від 02.02.2015р., то такі спростовуються договорами, укладеними безпосередньо відповідачем із Обласним комунальним підприємством профілактичної дезінфекції протягом 2013-2015р.р.

Обслуговування внутрішньо будинкових електромереж у місцях загального користування, на яке посилається позивач як вид надання послуг спростовано відповідачем наданими доказами оплати відповідачем робіт по вимірюванню параметрів електробезпеки в прощеннях театру,робіт по перевірці опорів контурів заземлення, захисного заземлення та опорів ізоляції силових і освітлювальних ліній, які проводились протягом 2013-2015р.р., а також договором про постачання електричної енергії № 90431від 12.05.2010 року, укладеним із Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго".

Про обслуговування димовентиляційних каналів театру, яке за твердженням позивача проведено ним, то таке спростовано наданими відповідачем доказами оплати безпосередньо театром виконавцю послуг по перевірці димових, вентиляційних каналів і боровів.

Поточний ремонт відповідач проводить за власний рахунок, що підтверджено копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи, про купівлю будівельних матеріалів протягом спірного періоду. Натомість, позивач таких доказів про понесені витрати на проведення ремонту суду не надав.

Не підтверджено позивачем належними доказами надання послуг обслуговування внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення. Водночас, відповідач подав копію договору, укладеного між ЛМКП «Львівводоканал» та Львівським обласним театром ляльок від 13.08.2002р., згідно із яким останній сплачує ЛМКП «Львівводоканал» кошти за послуги водопостачання та водовідведення, що виключає будь-яку відповідальність перед позивачем по сплаті за даний вид послуг.

Щодо технічного обслуговування та ремонту ліфта суд зазначає наступне.

До матеріалів справи позивачем долучено договори, які укладені між ним та ПП "Ліфт-Купе" протягом 2013-2015р.р. та акти прийому виконаних робіт за спірний період за адресою: м. Львів, вул. Гонти, 8.

Натомість, відповідач доказів на спростування дійсності надання послуг з обслуговування ліфта суду не надав. При цьому, зазначив, що 19.06.2013р. між ним та ПП "Мрія-ліфт" укладено договір про надання послуг по ремонту трансформатора, за яким вартість робіт склала 400,00грн.

Отже, доводи позивача про надані послуги щодо технічного обслуговування ліфта підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія листа відповідача №145 від 26.11.2012р., яка отримана ЛКП "Старий Львів" згідно із відміткою штампу 28.11.2012р. У вказаному листі зазначено, зокрема, що на підставі п. 6.1 договору №350 від 12.09.2008р. відповідач заявив про непродовження вказаного договору. За таких обставин, між сторонами віносини є припиненими, однак, позивач має право вимагати стягнення з відповідача витрат понесених на обслуговування ліфта.

Відтак, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку задоволити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача 4112,80грн. за обслуговування ліфта за період з квітня 2013 року по квітень 2015 року. В решті позовних вимог слід відмовити, у зв'язку із їх недоведеністю та відсутністю належних об'єктивних, переконливих та підтверджуючих доказів.

Відповідно до ч.2 сі.4-3 та ст.33 ПІК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (сі.43 ПІК України).

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 28, 33. 34. 44. 48, 49. 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Львівського академічного обласного театру ляльок (79008, м. Львів, пл. Д. Галицького, 1, ідентифікаційний код 02225571) на користь Львівського комунального підприємства "Старий Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, 15, ідентифікаційний код 20782401) 4112,80грн. за обслуговування ліфта та 254,05 грн. судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.07.2015р.

Суддя Ділай У.І.