Рішення № 47712665, 27.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015№910/12492/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовскій А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12492/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автосан Моторс», м. Донецьк,

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ,

про стягнення 5 417 413,15 грн.,

за участю представників:

позивача - Захарченка Ю.О. (довіреність від 25.05.2015 №б/н);

Цигарьова О.О. (довіреність від 02.03.2015 №30);

відповідача - Марунько Л.О. (довіреність від 02.12.2014 № 3875/18);

Соболь О.М. (довіреність від 02.12.2014 №3870/18).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосан Моторс» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Компанія) про стягнення: 3 993 670,33 грн. страхового відшкодування; 115,98 грн. пені; 1 892 999,74 грн. втрат від інфляції; 104 024,72 грн. 3% річних; 50 000 грн. витрат на оплату послуг експерта, а всього 6 040 810,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- позивачем (страхувальник) і відповідачем (страховик) було укладено договір добровільного страхування майна підприємства та підприємців від 30.04.2014 № 1544ип/14д/цп (далі - Договір);

- протягом серпня - жовтня 2014 року внаслідок протиправних дій третіх осіб шляхом вчинення вибухів було завдано шкоди майну позивача, яке знаходилося у м. Донецьку, пр. Київський, 50;

- Товариство на виконання умов Договору вчасно повідомляло Компанію про настання страхових випадків;

- разом з тим, відповідач листом від 10.10.2014 № 8744/26ЦВ, посилаючись на підпункт 13.3.3 пункту 13.3 Договору, повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки територія м. Донецька є територією вчинення терористичних актів та проведення широкомасштабної антитерористичної операції, а завдання збитків, завданих терористичним актом, є виключенням з страхових випадків;

- позивач вважає таку відмову незаконною і просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2015 порушено провадження у справі № 910/12492/15.

Відповідач 08.06.2015 подав суду відзив на позов, в якому зазначив таке: висновки та відмова Компанії ґрунтуються, зокрема, на документі державного компетентного правоохоронного органу, яким є лист від 03.10.2014 №33/5895 штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України (далі лист від 03.10.2014); згідно з даними Ради національної безпеки і оборони України та Служби безпеки України територія міста Донецька є територією вчинення терористичних актів, збройних сутичок з терористами та проведення широкомасштабних антитерористичних операцій; керуючись підпунктом 13.3.3 пункту 13 Договору, статтями 8 та 26 Закону України «Про страхування», страховиком було прийнято рішення про відсутність правових підстав для виникнення зобов'язань Компанії за Договором відносно заявлений подій, про що повідомлено позивача.

Товариство 19.06.2015 подало суду пояснення, в яких зазначило, що: за Договором позивач не повинен доводити факт настання страхового випадку; страхувальник повинен повідомити за телефоном про настання страхового випадку, письмово звернутися до страховика, повідомити компетентні органи та надати можливість представникам страховика оглянути місце події; 15.06.2015 позивачем від відповідача отримано лист від 04.06.2015 №5132/18 ЦВ, у якому вказано, що у відповідача з'явилися нові підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, а саме виявляється позивач порушив практично всі свої зобов'язання за Договором, не довів настання страхового випадку і тому відсутні підстави для виплати відшкодування, і про це відповідачу стало відомо фактично через рік після настання страхового випадку; лист від 03.10.2014 містить загальну інформацію по цілому регіону України, в ньому жодним чином не згадується ні про Товариство, ані про застраховане майно, навіть про адресу, де воно знаходиться, мова не йде, а відтак вказаний лист не може підтверджувати вчинення терористичного акта відповідно застрахованого майна страхувальника

Відповідач 22.06.2015 подав суду додаткові пояснення, в яких зазначив:

- відповідно до юридичного висновку Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 15.06.2015 №4363/05.10-5.4 у Компанії як страховика не виникає відповідальності за відшкодування збитків, завданих внаслідок потрапляння снарядів, артилерійського обстрілу, бомбардування, вибуховою хвилею, осколками від снаряду та зобов'язання (обов'язок) здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, Товариству, внаслідок втрати та пошкодження застрахованого майна - будівлі, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 5, на території проведення АТО та під час її дії у вересні 2014 року;

- згідно з листом українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (далі - Укрпошта) від 02.06.2015 №912/247 починаючи з 17.09.2014 по 30.09.2014 у м. Донецьку поновлено роботу об'єкту поштового зв'язку №54, яке здійснювало приймання всіх видів поштових відправлень; виходячи з отриманої інформації, станом на 10.09.2014 та 17.09.2014 - дати, в які позивачем здійснювалася відправка листів страховику та в Київське районне відділення ДМУ ГУМВС України в Донецькій області згідно з доданими до позовної заяви реєстрами простої кореспонденції, поштове відділення №54 Укрпошти не працювало, відповідно, не могло приймати такі листи.

Позивач 22.06.2015 подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути в відповідача: 3 454 071,74 грн. страхового відшкодування; 36 613,16 грн. пені; 1 747 760,30 грн. втрат від інфляції; 106 886,96 грн. 3% річних; 50 000 грн. витрат на оплату послуг експерта, а всього 5 395 332,16 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд перевірив дотримання позивачем вимог статті 22 ГПК України та прийняв заяву до розгляду.

Позивач 08.07.2015 подав суду пояснення, в яких зазначив, що: ТПП України незаконне видано юридичний висновок, а викладені в ньому твердження можуть лише свідчити про лобіювання та відстоювання інтересів відповідача та спроби виправдати його незаконне рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування; встановлювати те, чи є випадок страховим та чи є підстави у виплаті страхового відшкодування має право виключно суд, ТПП України не наділена такими повноваженнями; підтвердження вчинення терористичного акта може здійснюватись лише судом шляхом ухвалення відповідного вироку.

Відповідач 13.07.2015 подав суду пояснення,в яких зазначив таке: заявлені позивачем збитки є виключенням зі страхування, такі збитки не можуть бути кваліфіковані як страховий випадок за Договором, позивачу необхідно спростувати встановлені страховиком обставини для відмови шляхом надання доказів, передбачених чинним законодавством України; висновок ТПП України від 15.06.2015 №4363/05.0-5.4 є законним, прийнятим відповідно до повноважень, наданих ТПП України законодавством, в установленому законодавством порядку не визнаний недійсним, не спростований, а отже, є належним доказом у справі.

20.07.2015 позивач подав суду письмові пояснення, в яких вказав таке:

- факт настання страхового випадку підтверджується таким: телефонними повідомленнями позивача; письмовими повідомленнями Товариства; актами огляду застрахованого об'єкту від 10.09.2014, від 16.09.2014, від 18.09.2014, від 26.09.2014, від 10.10.2014, які складені за участю представника Компанії; висновком товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Аналітик» «Консалтингова фірма (далі - ТОВ «КФ «Експерт-Аналітик»), який зафіксував нанесення збитків протиправними діями третіх осіб застрахованому майну позивача; висновками експертного дослідження від 28.05.2015 № 2-05 МВС України Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру, яким встановлено, що пошкодження будівлі за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, буд. 50, мають ознаки дії уражаючих факторів вибуху; витягом з реєстру кримінальних проваджень від 18.06.2015 щодо провадження у кримінальній справі № 12015100070002119;

- отриманий відповідачем сертифікат ТПП України від 27.11.2014 № 1942 є неналежним доказом у даній справі, оскільки страховик ініціював його отримання у зв'язку з необхідністю звільнення його від відповідальності за недотримання ним строків подання податкової декларації за результатами господарської діяльності, що здійснюється на території Луганської та Донецької областей; вказаним сертифікатом про форс-мажорні обставини ТПП України засвідчено настання форс-мажорних обставин, які звільняють відповідача від відповідальності за недотримання норм чинного законодавства України, що стосуються продовження строків для подання податкової декларації при здійсненні страховиком його діяльності на території Луганської та Донецької областей;

- юридичний висновок ТПП України від 15.06.2015 прийнятий з перевищенням нею повноважень та з самовільним і протизаконним привласненням функцій судових органів, а тому не може та не повинен вважатись доказом у справі;

- 20.07.2015 Товариство звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просило суд визнати дії ТПП України з надання вказаного юридичного висновку протиправними;

- Товариство, у тому числі Цигарьов О.О., не зверталися до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 258 Кримінального кодексу України (далі - КК України);

- позивач вважає, що кримінальне провадження СВ Новосілківського РВ ГУМВС України у Донецькій області № 12015050620000285 могло бути порушено на підставі документів, які не відповідають дійсності, та були направлені іншою невстановленою особою під виглядом звернення представника Товариства;

- з метою закриття вказаного кримінального провадження у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) 30.06.2015 Товариством на адреси СВ Новосілківського PB ГУМВС України у Донецькій області, Головного слідчого управління МВС України в Донецькій області та Прокуратури Донецької області були надіслані відповідні заяви;

- витягом з кримінального провадження та листом від 18.06.2015 провадження у кримінальній справі № 12015100070002119 поновлено, здійснюється досудове розслідування, тому посилання відповідача на закриття вказаного кримінального провадження на даний час є неактуальними;

- відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті та повідомив про це позивача листом від 10.10.2014 № 8744/26ЦВ й у подальшому не змінював свого рішення; таким чином, предметом розгляду справи є тільки ця відмова Компанії; у відзиві на позов відповідач наводить якісь нові підстави для відмови, але вони не мають ніякого значення для розгляду спору, так як відповідач не приймав рішення про відмову у виплаті з інших підстав;

- відповідач вказує на те, що пеня та інші санкції не можуть бути нараховані, так як у відповідності з пунктом 21.3 Договору у разі виникнення спору щодо визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції і тому з 14.05.2015 (дата порушення провадження у справі) пеня та санкції не повинні нараховуватися;

- на думку позивача, посилання Компанії на пункт 21.3 Договору як на підставу ненарахування санкцій та пені є безпідставним, так як між сторонами не існує спору про визнання події страховим випадком та/або спору щодо розміру страхового відшкодування; спір, який розглядає господарський суд, є спором про невиконання відповідачем своїх обов'язків за Договором та спонукання їх виконати; відповідач не надавав розрахунок за страховим випадком і позивач його не оскаржує, а тому пункт 21.3 Договору неможливо використовувати у даному випадку.

21.07.2015 позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача: 3 454 071,74 грн. страхового відшкодування; 36 613,16 грн. пені; 1 769 393,71 грн. втрат від інфляції; 107 331,54 грн. 3 % річних і 50 000 грн. збитків, понесених у зв'язку вимушеним проведенням експертизи вартості відновлювального ремонту застрахованого майна Товариства, а всього 5 417 413,15 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд перевірив дотримання позивачем вимог статті 22 ГПК України та прийняв заяву до розгляду.

27.07.2015 відповідач подав суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог та письмові пояснення позивача, в яких заперечив проти задоволення збільшених позовних вимог, посилаючись на докази та обставини, що були викладені в попередніх відзивах та поясненнях.

Представники позивача у судовому засіданні 27.07.2015 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 Товариством (страхувальник, вигодонабувач) і Компанією було укладено Договір, за умовами якого:

- предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, а саме: будівлею автосалону площею 3 688,4 кв.м, включаючи невід'ємні комунікації, внутрішнє та зовнішнє оздоблення, скляні елементи, що знаходиться за адресою: 83007, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 50 (далі - застраховане майно) (пункт 4 Договору);

- загальна страхова сума - 23 600 000 грн. (пункт 6 Договору);

- страховий платіж - 21 240 грн. (пункт 7 Договору);

- строк дії Договору встановлений з 00 год. 00 хв. 01.05.2014 до 24 год. 00 хв. 30.04.2015 (пункт 9 Договору);

- страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті вибуху, що є звільненням великої кількості енергії за короткий період часу, засноване на властивості газів або парів до розширення. Вибух внаслідок протиправних дій третіх осіб є страховим випадком (підпункт 13.1.3 пункту 13 Договору);

- страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті протиправних дій третіх осіб - зникнення, знищення або пошкодження застрахованого майна в результаті виключно таких дій, вчинених з проникненням у приміщення чи інше сховище: крадіжки зі зломом, відкритого викрадення майна (грабежу), нападу з метою заволодіння майном, поєднаного з насильством (розбій). Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу або іншим способом (підпункт 13.1.9 пункту 13 Договору);

- страховим ризиком визнається втрата (загибель) або пошкодження застрахованого майна в результаті розбиття шибок, вітрин та інших подібних споруджень - випадкового розбиття або розбиття в результаті навмисних дій третіх осіб: пошкодження або знищення вітрин, вітражів, скляних стін, віконного і дверного скла, вказаних у Договорі, а також віконних і дверних рам або інших обрамлень, у яких закріплене таке скло; пошкодження або загибелі закріплених на зовнішній стороні будинків і споруджень щогл, антен, відкритих електропроводів, світлових рекламних установок і щитів, захисних козирків або навісів, вітрин тощо (підпункт 13.1.10 пункту 13 Договору);

- страховий випадок - це подія, передбачена Договором, яка відбулася після набуття чинності Договором, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу) внаслідок втрати (загибелі) або пошкодження майна в результаті дії будь-якого з ризиків, передбачених пунктом 13.1 Договору. При цьому, збитками по одному страховому випадку є збитки, які мають один з одним причинно-наслідковий зв'язок протягом 72 годин. Збитки, які виникають протягом 72 годин незалежно один від одного, не вважаються збитками по одному страховому випадку і розглядаються як збитки по окремих страхових випадках (пункту 13.2 Договору);

- не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок, зокрема: військових дій, а також маневрів або інших військових заходів з моменту оголошення компетентними державними органами надзвичайного стану або воєнного стану на території розташування застрахованого об'єкту; громадянської війни, терористичних актів, народних хвилювань усякого роду або страйків за умови та з моменту відповідного визнання таких явищ компетентними державними органами відповідно до чинного законодавства України (підпункти 13.3.2-13.3.3 пункту 13.3 Договору);

- страховик не здійснює виплату страхового відшкодування та визнає випадок не страховим, якщо подія не може бути кваліфікована за ознаками жодного із страхових ризиків, визначених пунктом 13.1 Договору (пункт 13.7 Договору);

- страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування; при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк, передбачених розділом 17 Договору (підпункти 14.2.2 - 14.2.3 пункту 14.2 Договору);

- страхувальник має право при настанні страхового випадку отримати страхове відшкодування в порядку та в строк, передбачених Договором (підпункт 14.3.3 пункту 14.3 Договору);

- страхувальник зобов'язаний: своєчасно вносити страхові платежі в розмірі і строки, передбачені розділом 8 Договору; повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений Договором (підпункти 14.4.1-14.4.5 підпункту 14.4 Договору);

- при настанні події, що за умовами Договору може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний: негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин повідомити компетентні органи; негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин, у будь-який спосіб повідомити страховика та протягом двох робочих днів після настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, надати страховику письмову заяву про настання події, яка має ознаки страхового випадку; забезпечити представнику страховика можливість огляду місця події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок та самостійної попередньої оцінки понесеного збитку; забезпечити представнику страховика можливість огляду пошкодженого майна для з'ясування причин та розмірів збитку, а також забезпечити участь представника страховика в будь-яких комісіях, створюваних для встановлення причин і визначення розміру збитків; надати всі необхідні документи згідно з розділом 16 Договору (підпункти 15.1.1, 15.1.2, 15.1.6, 15.1.7, 15.1.8 пункту 15.1 Договору);

- для отримання страхового відшкодування страхувальник (вигодонабувач) зобов'язаний надати страховику такі документи: заяву про настання події, яка має ознаки страхового випадку - складається страхувальником (вигодонабувачем) за формою, визначеною страховиком і подається у порядку та у строк, які вказані у підпункті 15.1.2 пункту 15.1 Договору; перелік пошкодженого, знищеного або викраденого майна із зазначенням дійсної вартості безпосередньо перед настанням страхового випадку - додається до заяви про настання події, яка має ознаки страхового випадку; документи, що підтверджують наявність права власності або іншого майнового інтересу щодо пошкодженого, знищеного або викраденого майна на момент страхового випадку (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір оренди і таке інше); документи, що підтверджують характер і розмір заподіяних збитків (документи, що підтверджують вартість пошкодженого або знищеного майна, або вартість його аналогу); документи, що підтверджують розмір необхідних витрат на ремонт або відновлення пошкодженого майна; документи, видані компетентними органами, які підтверджують настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок. Наявність протиправних дій підтверджується документами компетентних органів, що підтверджують початок кримінального провадження за ознаками відповідного злочину згідно з підпунктом 13.1.9 пункту 13.1 Договору та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; договір страхування; відповідні бухгалтерські документи (виписки з інвентарних книг, рахунки і накладні, виписки з книг складського обліку і таке інше); за наявності осіб (особи), винних в заподіяних страхувальнику (вигодонабувачу) збитках: довідка про відшкодування збитків (частини збитків) винною особою - підписана страхувальником та винною особою. За відсутності першої довідки - довідка про відмову (або неможливість на теперішній час; або неможливість в повному обсязі на теперішній час) відшкодувати збитки (частину збитків) винною особою - підписана страхувальником та винною особою, або тільки страхувальником - у разі відмови підписати вказану довідку винною особою, або документи від компетентних органів, що підтверджують факт відшкодування (відмову або неможливість відшкодування) збитку винною особою; документи, які підтверджують понесені страхувальником додаткові витрати згідно з пунктами 17.13 та 17.14 Договору, а саме: чеки, прибутковий касовий ордер, квитанції, акт виконаних робіт (за наявності); інші документи або відомості (за вимогою страховика), які необхідні для з'ясування обставин настання страхового випадку та визначення розміру збитку (пункт 16.1 Договору);

- страхове відшкодування сплачується страхувальнику (вигодонабувачу) тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків. Страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи, що підтверджують причини та розмір збитків, перелік яких наведено в розділі 16 Договору. Ненадання таких документів (в тому числі з причин їх знищення внаслідок страхового випадку) дає страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженому такими документами (пункт 17.1 Договору);

- розмір збитків визначається страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення експертизи і складання кошторису збитків. Кожна із сторін має право на проведення незалежної експертизи. Незалежна експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення. Якщо незалежна експертиза визнала випадок не страховим, витрати на її проведення несе страхувальник (пункт 17.2 Договору);

- рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку, і всіх необхідних документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, та оформляється страховим актом, який кваліфікує подію як страховий (нестраховий) випадок, та в якому зафіксований розмір завданих збитків і сума страхового відшкодування. Вказаний строк може збільшуватися відповідно до пункту 17.18 Договору (пункт 17.3 Договору);

- якщо випадок визнано страховим, страхове відшкодування виплачується протягом 10-ти (десяти) робочих днів з дня підписання страхового акта, якщо зі страхувальником (вигодонабувачем) не узгоджено інший строк виплати (пункт 17.4 Договору);

- рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування надсилається страхувальнику (вигодонабувачу) у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови протягом 10 (десяти) робочих днів з дня прийняття такого рішення (пункт 17.5 Договору);

- розмір страхового відшкодування дорівнює розміру (сумі) заподіяних внаслідок страхового випадку матеріальних збитків, визначених згідно з пунктом 17.9 Договору, за вирахуванням встановленої Договором франшизи та сум, отриманих страхувальником (вигодонабувачем) у відшкодування збитків від інших осіб, але не більше страхової суми (ліміту відповідальності) (пункт 17.8 Договору);

- при загибелі (втраті) майна матеріальні збитки визначаються (розраховуються) у розмірі дійсної вартості майна безпосередньо перед настанням страхового випадку за вирахуванням вартості наявних залишків, придатних для подальшого використання. Загибель застрахованого майна означає повне або часткове знищення майна, при якому витрати на відновлення дорівнюють дійсній вартості або її перебільшують. Під втратою майна розуміється також викрадення майна (підпункт 17.9.1 пункту 17.9 Договору);

- страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування та/або визнати випадок не страховим, якщо: страхувальником (вигодонабувачем) вчинені навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена форма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням цивільного чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувапьника або особи, на користь якої укладено Договір, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; страхувальником (вигодонабувачем) вчинено умисний злочин, що призвів до страхового випадку; страхувальник повідомив страховику свідомо неправдиву інформацію про предмет страхування або про факт настання страхового випадку; страхувальник несвоєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку без поважних на це причин або створював страховикові перешкоди у визначенні обставин страхового випадку та розміру збитків; страхувальник (вигодонабувач) отримав повне відшкодування збитку від третіх осіб; страхувальник (вигодонабувач) навмисно не вжив доступних заходів, щоб зменшити збитки; страхувальник не виконав обов'язків, передбачених умовами Договору, незалежно від факту виконання зазначених обов'язків вигодонабувачем; страхувальник (вигодонабувач) відмовився від свого права вимоги до особи, відповідальної за збитки, що відшкодовуються страховиком за умовами Договору, або якщо здійснення цього права стало неможливим з вини страхувальника (вигодонабувача); страхувальник (вигодонабувач) не надав страховикові всіх документів, передбачених умовами Договору, необхідних для кваліфікації події як страхового випадку та/або визначення розміру збитків; страхувальник не виконав рекомендацій, наданих страховиком, направлених на запобігання або зменшення збитків; збитки виникли внаслідок грубої необережності страхувальника (вигодонабувача), його представників або довірених осіб (пункт 18.1 Договору);

- відмова страховика здійснити страхову виплату може бути оскаржена страхувальником (вигодонабувачем) у судовому порядку (пункт 18.2 Договору);

- Договір набуває чинності з 00-00 годин дати початку дії Договору, яка вказана в розділі 9 Договору (01.05.2014), але не раніше дня, наступного за днем сплати страхувальником страхового платежу (першого страхового платежу), в обсязі, визначеному в пункті 8.2 Договору, на розрахунковий рахунок чи до каси страховика та діє до 24-00 години дня, вказаного у розділі 9 Договору (30.04.2015) як дата закінчення дії Договору (пункт 19.1 Договору).

За додатком № 2 до Договору на страхування було передано будівлю автосалону, включаючи невід'ємні комунікації, внутрішнє та зовнішнє оздоблення та скляні елементи; страхові суми: конструкції та невід'ємні комунікації - 17 000 000 грн., франшиза - 10 000 грн.; внутрішнє та зовнішнє оздоблення - 5 500 000 грн., франшиза - 5 000 грн.; скляні елементи - 600 000 грн., франшиза - 2 000 грн.; меблі та оргтехніка - 500 000 грн., франшиза - 2 000 грн.; страховий платіж 21 240 грн.

Сторонами були внесені зміни до Договору шляхом укладення додаткової угоди від 12.05.2014 № 1 та додаткової угоди від 20.05.2014 № 2, за умовами яких було збільшено загальну страхову суму до 25 980 852,61 грн. та встановлено страховий платіж у сумі 23 275,82 грн.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач здійснив виплати страхового платежу відповідачу у повному обсязі, що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 30.04.2014 № 10471 1 770 грн.; від 13.05.2014 № 10518 на суму 18,02 грн.; від 28.05.2014 № 10599 на суму 1 953,44 грн.; від 27.06.2014 № 10714 на суму 1 953,44 грн.; від 24.07.2014 № 10793 на суму 1 953,44 грн.; від 22.08.2014 № 10825 на суму 1 953,44 грн.; від 22.09.2014 № 10847 на суму 1 953 44 грн.; від 23.10.2014 № 10880 на суму 1 953,44 грн.; від 17.11.2014 № 10901 на суму 1 953,44 грн.; від 23.12.2014 № 10920 на суму 1 953,43 грн.; від 28.01.2015 № 10946 на суму 1 953,44 грн.; від 27.02.2015 № 10957 на суму 1 953,43 грн.; від 23.03.2015 № 10973 на суму 1 953,44 грн.

Товариство вказує, що у вересні 2014 року внаслідок протиправних дій третіх осіб шляхом вчинення вибухів було заподіяно шкоду застрахованому майну позивача.

На виконання умов Договору 09.09.2014 Товариство повідомило Компанію шляхом здійснення телефонного дзвінка про настання страхового випадку.

10.09.2014 страхувальник звернувся до Донецького МУ ГУМВС України у Донецькій області із заявою № 543 про вчинення злочину щодо умисного знищення/пошкодження майна.

Листом від 10.09.2014 № 542 Товариство повідомило Компанію про настання подій від 09.09.2014, що можуть бути кваліфіковані як страхові випадки та надало всі необхідні документи, визначені у розділі 16 Договору.

Аналогічні дії щодо повідомлення про настання страхових випадків 15.09.2014, 17.09.2014, 26.09.2014, 29.09.2014 були вчинені страхувальником, що підтверджується такими документами: заявою Товариства від 17.09.2014 № 546 про вчинення кримінального правопорушення, надісланою Київському РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області; листом позивача від 17.09.2014 № 563 про настання страхової події, надісланого відповідачу; заявою Товариства від 26.09.2014 № 580 про вчинення кримінального правопорушення, надісланою Київському РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області; листом позивача від 26.09.2014 № 579 про настання страхової події, надісланого Компанії; заявою Товариства від 30.09.2014 № 603 про вчинення кримінального правопорушення, надісланою Київському РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області; листом позивача від 30.09.2014 № 602 про настання страхової події, надісланого Компанії.

Телефонні звернення позивача до відповідача з повідомленнями про настання страхових випадків підтверджується аудіозаписами телефонних розмов представника Товариства із працівниками Компанії.

CD-диск із аудіозаписом вказаних телефонних розмов, який долучено до матеріалів справи відповідачем, досліджувався судом.

Застрахований об'єкт оглядався представником страховика у присутності представника страхувальника, що підтверджується такими актами огляду: від 10.09.2014; від 16.09.2014; від 18.09.2014; від 26.09.2014; від 10.10.2014.

10.10.2014 відповідач надіслав позивачу лист № 8744/26ЦВ, в якому повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на підпункт 13.3.3 пункту 13.3 Договору.

Товариство вважає вказану вимогу безпідставною та просить суд стягнути з Компанії 3 454 071,74 грн. страхового відшкодування за вирахуванням 21 000 грн. франшизи.

Так, на думку позивача, сума страхового відшкодування складається з таких сум:

- 495 121,10 грн. страхової суми щодо конструкцій та невід'ємних комунікацій;

- 1 736 588,40 грн. страхової суми щодо внутрішнього та зовнішнього оздоблення;

- 660 000 грн. страхової суми щодо скляних елементів;

- 395 738,80 грн. страхової суми щодо меблів та оргтехніки;

- 166 770,83 грн. страхової суми щодо непередбачених витрат;

- 20 852,61 грн. страхової суми щодо інформаційних стел.

Страхове відшкодування було розраховано на підставі додатку № 2 до Договору, в якому сторонами було узгоджено: перелік майна, що приймається на страхування; страхові суми, франшиза, тощо.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що:

- заявлені позивачем збитки є виключенням зі страхування та не можуть бути кваліфіковані як страховий випадок за Договором;

- Товариство не виконало обов'язків з надання документів на підтвердження страхового відшкодування.

На думку Компанії, збитки позивачу були завдані внаслідок терористичного акту, на підтвердження чого відповідачем були подані, зокрема такі документи:

- лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 03.10.2015 № 33/5895, в якому зазначено таке: з 07 квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей незаконними збройними формуваннями вчиняються чисельні терористичні акти, пов'язані із захопленням держаних або громадських будівель і споруд, незаконним заволодінням транспортними засобами, умисними вбивствами, захопленням заручників, блокуванням і пошкодженням об'єктів транспортної системи тощо; на сьогодні деякі населені пункти Донецької області, у тому числі м. Донецьк перебувають під контролем терористів;

- висновок експертного дослідження від 28.05.2015 № 2-05 Державного науково-дослідного експертного криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, в якому вказано, що: пошкодження будівлі за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 50, могли виникнути внаслідок потрапляння і вибуху в будівлю та поряд з нею артилерійського або мінометного бойового припасу;

- юридичний висновок ТПП України від 15.06.2015 № 4363/05.0-5.4 щодо ненастання відповідальності страхової компанії за відшкодування збитків, завданих внаслідок потрапляння снарядів, артилерійського обстрілу, бомбардування, вибуховою хвилею, осколками від снаряду, та зобов'язання (обов'язок) здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, Товариству, внаслідок втрати та пошкодження застрахованого майна - будівлі за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 5, на території проведення АТО та під час її дії у вересні 2014 року;

- сертифікат (висновок) № 1942 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТПП України, яким засвідчено настання форс-мажорних обстави (обставин непереборної сили) з 14.04.2014;

- постанова Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05.05.2015 про закриття кримінального провадження № 12015100070002119 від 31.03.2015, винесено за результатами розслідування за заявою представника Товариства Цигарьова О.О. щодо пошкодження в період часу з 07.09.2014 по 28.09.2014 майна за адресою: м. Донецьк, просп. Київський 50;

- лист Головного слідчого управління МВС України в Донецькій області від 31.05.2015 № 4/3886, в якому надана інформація про те, що 09.04.2015 розпочато кримінальне провадження № 12015050620000285 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 258 КК України (терористичний акт).

Суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача є необґрунтованими, а подані документи не підтверджують наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування за Договором з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористичний акт - це злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 258 КК України терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Частиною першою статті 30 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Згідно з частиною четвертою статті 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, єдиним органом, який може визначити подію як терористичний акт, є суд, що здійснює кримінальне провадження та виносить відповідний вирок, в якому встановлюються обставини кримінальної справи.

Господарському суду міста Києва не подано судового рішення (вироку), в якому у розумінні статті 35 ГПК України було встановлено, що у вересні 2014 року за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 5 відбулися терористичні акти, внаслідок яких було пошкоджено застраховане майно.

Юридичний висновок ТПП України від 15.06.2015 № 4363/05.0-5.4 є неналежним доказом зі справи.

Так, ТПП України не є органом, який має повноваження кваліфікувати подію як злочин, в нашому випадку - терористичний акт.

Слід звернути увагу, що висновки ТПП України про те, що у страховика не виникло обов'язку з виконання умов Договору та виплати страхового відшкодування, видані з перевищенням прав, передбачених статтею 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», та по суті є намаганням перебрати на себе функції суду та встановлення обставин, які мають бути встановлені в результаті здійснення правосуддя.

Разом з тим, 20.07.2015 Товариство звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить суд визнати дії ТПП України з надання вказаного юридичного висновку протиправними.

Що ж до посилань на сертифікат ТПП України від 27.11.2014 № 1942, то слід вказати таке.

Вказаний сертифікат не є доказом, який має значення для даної справи, оскільки страховик ініціював його отримання у зв'язку з необхідністю звільнення його від відповідальності за недотримання ним строків подання податкової декларації за результатами господарської діяльності, що здійснюється на території Луганської та Донецької областей; сертифікатом про форс-мажорні обставини ТПП України засвідчено настання форс-мажорних обставин, які звільняють відповідача від відповідальності за недотримання норм чинного законодавства України, що стосуються продовження строків для подання податкової декларації при здійсненні страховиком його діяльності на території Луганської та Донецької областей.

В матеріалах справи містяться документи, що підтверджують відкриття двох кримінальних проваджень: № 12015050620000285 (терористичний акт) та № 12015100070002119 (умисне знищення або пошкодження майна).

Так, відповідно до статті 194 КК України умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Позивач вважає, що кримінальне провадження СВ Новосілківського РВ ГУМВС України у Донецькій області № 12015050620000285 могло бути порушено на підставі документів, які не відповідають дійсності та були направлені іншою невстановленою особою під виглядом звернення представника Товариства, оскільки позивач, у тому числі Цигарьов О.О. не зверталися до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 258 КК України.

З метою закриття вказаного кримінального провадження у відповідності до норм КПК України 30.06.2015 Товариством на адреси СВ Новосілківського PB ГУМВС України у Донецькій області, Головного слідчого управління МВС України в Донецькій області та Прокуратури Донецької області були надіслані відповідні заяви.

Витягом з кримінального провадження та листом від 18.06.2015 провадження у кримінальній справі № 12015100070002119 поновлено, здійснюється досудове розслідування, тому посилання відповідача на закриття вказаного кримінального провадження на даний час є неактуальними.

Ні позивач, ані відповідач не подали суду доказів завершення досудового розслідування із вказаних кримінальних проваджень та прийняття судом відповідного рішення (вироку).

Разом з тим, умовами Договору страхування на страховика покладено обов'язок подати до правоохоронних органів відповідну заяву про вчинення злочину третіми особами, що і було зроблено (кримінальне провадження № 12015100070002119), а не подання страховій компанії остаточного судового рішення - вироку.

Безпідставними є також посилання на лист Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 03.10.2015 № 33/5895.

Штаб не є органом, уповноваженим визначати подію як терористичний акт; у вказаному листі зазначено лише загальну інформацію про період і місце проведення АТО та немає жодної конкретизації з адресою застрахованого майна і датами його пошкодження.

Що ж до невиконання позивачем обов'язків за Договором, то слід зазначити таке.

Судом встановлено те, що Товариство належним чином виконало умови Договору зі сплати страхового платежу (у визначений строк і в погодженій сумі); повідомило про настання страхового випадку відповідно до вимог розділу 15 Договору та подало документи, визначені розділом 16 Договору.

Некоректним є посилання відповідача на відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з неподанням певних документів з огляду на те, що відмова страховика від 10.10.2014 № 8744/26цв не містила такої підстави, тобто перелік отриманих документів від страхувальника Компанію влаштовував.

Матеріали справи містять документальне підтвердження пошкодження застрахованого майна, яке надано як позивачем, так і відповідачем.

В даному випадку відмову у виплаті страхового відшкодування можна розцінити як намагання Компанії уникнути виконання обов'язку за Договором.

Слід зазначити, що сторони уклали Договір 30.04.2014 у м. Донецьку, після початку проведення АТО (Указ Виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України від 14.04.2014 № 405/2014).

Компанія є юридичною особою, що здійснює підприємницьку діяльність у сфері страхування.

Статтею 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у сумі 3 454 071,74 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім суми страхового відшкодування, позивач просить стягнути з відповідача 1 769 393,71 грн. втрат від інфляції, 107 331,54 грн. 3% річних і 36 613,16 грн. пені. Позивач визначає такі періоди прострочення: для втрат від інфляції та 3 % річних з 11.10.2014 по 17.06.2015; для пені з 11.10.2014 по 11.03.2015.

Відповідач заперечував проти нарахування вказаних сум, посилаючись на таке: незрозумілість перебігу строку з 11.10.2014; у Договорі передбачено санкції у вигляді виключно пені; нарахування мало б припинитись 18.05.2015 (дата подання позову) відповідно до пункту 21.3 Договору; втрати від інфляції та 3% річних не передбачені ГК України та не можуть нараховуватися за будь-яких обставин.

Доводи Компанії є безпідставними, виходячи з такого.

Відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування листом 10.10.2014, нарахування ж пені, втрат від інфляції та 3% річних почалося на наступний день, а саме з 11.10.2014.

Про перший випадок пошкодження застрахованого майна відповідача було повідомлено ще 09.09.2014, а тому всі строки, обумовлені Договором для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (чи відмову) та строк для самої виплати, станом на 10.10.2014 сплинули.

Що ж до посилань на пункт 21.3 Договору, то суд погоджується з доводами позивача про те, що вказана умова розповсюджується на випадок судового спору, який виник внаслідок непогодження суми страхового відшкодування сторонами.

Даний господарський спір виник в результаті невиконання відповідачем обов'язку зі сплати страхового відшкодування.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 21.1 Договору передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом оплати страхувальнику пені у розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

У період з 11.10.2014 по 11.03.2015 було 106 робочих днів.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні в частині визначення розміру 3% річних.

Товариство нарахувало 3% річних не на суму боргу, а на суму боргу та втрат від інфляції: (3 454 071,74 грн. + 1 769 396,71 грн.)*250*3%/365=107 331,54 грн.).

Відповідно до пункту 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Таким чином, 3 % річних мають нараховуватися на суму боргу без врахування втрат від інфляції, відшкодування яких здійснюється окремо.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 70 974,08 грн. 3 % річних.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 1 769 393,71 грн. втрат від інфляції, 70 974,08 грн. 3% річних і 36 613,16 грн. пені.

Що ж до вимог про стягнення 50 000 грн. додаткових витрат у вигляді оплати послуг незалежного експерта для визначення розміру матеріальних збитків при настанні страхового випадку, то вони не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Пунктом 17.2 Договору сторони узгодили те, що розмір збитків визначається страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення експертизи і складання кошторису збитків. Кожна із сторін має право на проведення незалежної експертизи. Незалежна експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.

Таким чином, проведена позивачем за його ініціативою незалежна експертиза відшкодовується за рахунок Товариства.

Отже, вимоги щодо стягнення із Компанії 50 000 грн. необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Відповідач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б спростовували доводи позивача.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автосан Моторс» (83007, м. Донецьк, пр. Київський, 50; адреса для листування: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 13, кв. 40; ідентифікаційний код 32458237): 3 454 071 (три мільйони чотириста п'ятдесят чотири тисячі сімдесят одну) грн. 74 коп. страхового відшкодування; 36 613 (тридцять шість тисяч шістсот тринадцять) грн. 16 коп. пені; 1 769 393 (один мільйон сімсот шістдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто три) грн. 71 коп. втрат від інфляції; 70 974 (сімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 08 коп. 3 % річних та 71 (сімдесят одну тисячу дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 01 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2015.

Суддя О. Марченко