Рішення № 47712615, 23.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015№910/12442/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12442/15

за позовом Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.), м. Нью Йорк, штат Нью Йорк, Сполучені Штати Америки,

організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТРК "Студія "1+1"), м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - іноземне підприємство "1+1 Продакшн", м. Київ,

про стягнення 73 080 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 7 308 грн. штрафу,

за участю представників:

позивача - Дитинюка Я.Л. (довіреність від 31.10.2014 №8);

відповідача - Фокіна С.О. (довіреність від 28.07.2014 №б/н);

третьої особи - Фокіна С.О. (довіреність від 28.07.2014 №б/н).

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Організація) звернулася до господарського суду міста Києва в інтересах Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.) з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТРК "Студія "1+1", далі - Студія) 73 080 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав і 7 308 грн. штрафу в доход державного бюджету України.

Позов мотивовано тим, що:

- 18.05.2014 з 21 год. 02 хв. до 23 год. 00 хв. відповідачем в ефірі належного йому телеканалу « 1+1» здійснено бездоговірне (без надання відповідного дозволу) публічне сповіщення музичних творів з текстом, майнові авторські права на які належать Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.), зокрема: «Crazy in love» (виконавець: Дмитро Єременко; композитор/автор тексту (фізична особа): Harrison Richard Christopher; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; EMI Blackwood Music Inc.; Unichappell Music Inc.; Beyonce Publishing; Carter Boys Music; Hitco South; W В Music Corp; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)); «Earth Song» (виконавець: Ольга Жмурина; композитор/автор тексту (фізична особа): Jackson Michael Joe; Sony ATV Songs LLC; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.));

- факт публічного сповіщення ТРК "Студія "1+1" вказаних музичних творів підтверджується даними моніторингу, а саме записом використання музичних творів на карту пам'яті Team micro SDHC 4 GB 4class №MMB TR 04G3CCA-MP та актом фіксації публічного сповіщення творів від 18.05.2014 (далі - Акт).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2015 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2015 залучено до участі у справі іноземне підприємство "1+1 Продакш" (далі - ІП "1+1 Продакш") як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2015 продовжено розгляд спору до 30.07.2015 включно.

14.07.2015 від Організації надійшли письмові пояснення №1, в яких зазначено таке:

факт наявності у позивача авторського права на спірні твори підтверджується наявними у матеріалах справи договорами, а саме: договором від 23.01.2006 про передачу прав укладеного EMI Blackwood Music Inc. та Broadcast Music Inc.; договором від 25.02.2004 про передачу прав між Unichappel Music Inc. та Broadcast Music Inc.; договором від 25.09.2007 про передачу прав між Sony ATV Songs LLC та Broadcast Music Inc.; вказані договори чинні, ніким не оспорені, не визнані у встановленому законом порядку недійсними та їх недійсність прямо не випливає з вимог закону; таким чином, Broadcast Music Inc. належним чином набуло майнові авторські права від компаній EMI Blackwood Music Inc., Unichappel Music Inc., та Sony ATV Songs LLC;

договором про виробництво аудіовізуального твору і передачі (відступлення) майнових прав від 01.08.2013, укладеного ТРК «Студія 1+1» та ІП « 1+1 Продакшн» (далі - Договір від 01.08.2013), а саме підпунктом 4.4.4 пункту 4.4 передбачено обов'язок ІП « 1+1 Продакшн» укладати з авторами передачі авторські договори про передачу невиключних прав на використання творів, що ввійдуть складовою частиною до передачі;

відповідачем не доведено виконання вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) при використанні ним об'єктів авторського права, зокрема, в частині отримання дозволу на використання творів від належних суб'єктів (позивача чи Організації від їх імені); не спростовано передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України), зокрема, в частині виплати авторської винагороди за використання об'єктів авторського права - спірних творів належним суб'єктам (позивачу чи Організації від їх імені);

у зв'язку з цим публічне сповіщення відповідачем 18.05.2015 з 21 год. 02. хв. до 23 год. 00 хв. в ефірі належного йому телеканалу « 1+1» творів, майнові авторські права на які належать Broadcast Music Inc., здійснено без відповідних правомочностей, що є порушення авторських прав позивача та, відповідно, підставою для судового захисту та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.

17.07.2015 від Організації надійшли письмові пояснення №2, до яких додано постанови Вищого господарського суду України від 31.07.2012 зі справи №59/197 та від 12.06.2012 зі справи №59/196, та зазначено, що ІП "1+1 Продакш" як виробник телепередачі «Голос країни-4» (яку поки що не можна ідентифікувати як аудіовізуальний твір) у межах даної справи не надало суду договорів з авторами аудіовізуального твору, як це передбачено підпунктом 4.4.4 пункту 4.4 Договору про створення аудіовізуального твору і передачу (уступку) майнового права, а тому підстав вважати, що мав місце факт створення аудіовізуального твору «Голос країни-4» в межах даної справи немає.

20.07.2015 Студією подано відзив на позовну заяву (який також підтримано ІП "1+1 Продакш"), в якому зазначено:

відповідач не є виробником аудіовізуального твору «Голос України-4», він лише набув права на публічне сповіщення цього аудіовізуального твору на підставі Договору від 01.08.2013; ІП « 1+1 Продакшн» було укладено декілька ліцензійних договорів, що стосуються отримання нею невиключних майнових прав на використання творів з каталогів правовласників, а саме: ліцензійний договір від 01.07.2014 №WMU-01072014/01-д, укладений з ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» (далі - Ліцензійний договір від 01.07.2014); ліцензійний договір від 01.04.2014 №LCTVSTV1-82/LCTVSTV2-23, укладений з ТОВ «Українська музикальна видавнича група» (далі - Ліцензійний договір від 01.04.2014); ліцензійний договір від 01.04.2014 №LCTVSTV1-08/LCTVSTV2-04, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «УМИГ Мьюзік» (далі - Ліцензійний договір, ТОВ «УМИГ Мьюзік»);

відповідно до Ліцензійного договору від 01.07.2014 та додатку №1 до нього ІП « 1+1 Продакшн» набуло права на включення до складу телепередачі та публічне сповіщення у її складі музичного твору «Crazy In Love» (55%); Ліцензіат має право передавати (субліцензувати) Ліцензійне право на використання Творів/Фонограм, отримане за Ліцензійним договором від 01.07.2014, третім особам, які здійснюють виробництво телепередач для подальшого включення в ефір телевізійних каналів «ТЕТ», « 2+2», « 1+1», «Плюс Плюс», «Бигуди», «УНИАН» (пункт 1.5 Ліцензійного договору від 01.07.2014); тобто третій особі надали право на сповіщення спірних музичних творів в складі телепередачі на каналі « 1+1»;

відповідно до Ліцензійного договору від 01.04.2014 ІП « 1+1 Продакшн» набуло права на включення до складу телепередачі та публічне сповіщення у її складі музичного твору «Earth Song» (100%); отже, третя особа цілком правомірно отримала право включити твори до складу цілісного аудіовізуального твору «Голос країни-4» за метою подальшого сповіщення цього цілісного твору на телеканалі « 1+1» від юридичних осіб, що володіють майновими правами на зазначені твори на території України;

позивачем не надано підтвердження того, що він наділений правом, зокрема, обліку та фіксування телерадіопередач, складання ефірних довідок та здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства у сфері телерадіомовлення в розумінні Закону України «Про телебачення і радіомовлення», тому наданий ним в якості доказу Акт не може бути визнаний допустимим доказом; позивачем надано запис начебто сповіщення, проте цей запис не може бути прийнятий як доказ, адже якість запису дуже погана, запис робиться з Інтернету, постійно переривається, що вказує на те, що це не запис ефірної версії; з огляду на наведене позивачем не доведено факту публічного сповіщення творів, а відтак, і самого факту порушення прав авторів цих творів.

20.07.2015 від Організації надійшли письмові пояснення №3, в яких зазначено, що Broadcast Music Inc. відповідно до пп. (В) п. (7) Copyright Law of the United States of America набула майнових авторських прав на твори «Crazy in Love» та «Earth Song» від компаній EMI Blackwood Music Inc., Unichappel Music Inc. та Sony ATV Songs LLC на підставі відповідних договорів, укладених з Broadcast Music Inc.; Copyright Law of the United States of America не містить заборон щодо набуття товариствами з управління правами на публічне виконання (в тому числі позивачем) авторських прав (в тому числі виключних) на твори, включно з правами на публічне виконання; якщо «власник авторського права» передав авторські права у відповідному обсязі компанії Broadcast Music, Inc. (BMI), то вже компанія Broadcast Music, Inc. (BMI) стала власником майнових авторських прав (як це вбачається з договорів, укладених з EMI Blackwood Music Inc., Unichappel Music Inc., та Sony ATV Songs LLC), а рівно управління правами на публічне виконання згідно з дефініцією поняття «товариство з управління правами на публічне виконання» компанія Broadcast Music, Inc. здійснює від свого імені; наслідками такого набуття прав, приміром є припинення виключних прав компаній EMI Blackwood Music Inc., Unichappel Music Inc. та Sony ATV Songs LLC взамін та зобов'язання Broadcast Music, Inc. (BMI) виплачувати на користь зазначених копаній видавничу частку від зібраного Broadcast Music, Inc. (ВМІ) та розподіленого роялті у відповідній належній ЕМІ Blackwood Music Inc., Unichappel Music Inc. та Sony ATV Songs LLC долі (видавничій частці).

23.07.2015 Організацією подано письмові пояснення №4, в яких викладено правову позицію Вищого господарського суду України, зокрема, у постановах від 02.02.2010 зі справи №12/170-20/65 та від 20.09.2011 зі справи №54/119.

Крім того, 23.07.2015 від Організації надійшли письмові пояснення №5, в яких вказано, що публічне сповіщення твору «Crazy in Love» в ефірі відповідача відбулося 18.05.2014, але станом на 18.05.2014 аудіовізуального твору «Голос країни-4», який, як стверджує відповідач, було сповіщено в його ефірі, ще не існувало; так, останній із дозволів на включення твору «Crazy in Love» до складу аудіовізуального твору «Голос країни-4» був отриманий ІП « 1+1 Продакшн» лише 01.07.2014, тобто уже після публічного сповіщення твору в ефір; оскільки дозвіл не можна надати на минуле, а тільки на майбутнє, частина третьою статті 631 ЦК України не поширюється на відносини з отримання дозволів (ліцензій) на право використання творів; підстав стверджувати, що ІП « 1+1 Продакшн» передало Студії права саме на аудіовізуальний твір за наявними у матеріалах справи договорами у відповідача немає.

У судовому засіданні 23.07.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представники відповідача та третьої особи щодо задоволення позовних вимог заперечили, наголосивши на доводах викладених у відзиві відповідача на позовну заяву.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підпунктом «г» частини першої статті 49 Закону встановлено, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 Цивільного процесуального кодексу України, за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі - Постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України «Про авторське право і суміжні права» - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003 № 3/2003.

31.12.2004 Broadcast Music Ink. і Організацією було укладено договір про взаємне представництво інтересів (далі - Договір від 31.12.2004), за умовами якого:

- слово «термін» означає період, що починається з 31.12.2004 та закінчується 31.12.2007, при чому даний період дії Договору від 31.12.2004 буде продовжуватися із року в рік автоматично, якщо він не буде розірваний іншою стороною рекомендованим листом, листом-підтвердженням або іншим еквівалентним повідомленням не пізніше ніж за шість місяців до закінчення кожного періоду (пункт «а» Договору від 31.12.2004);

- за Договором від 31.12.2004 Організація є єдиним представником інтересів Broadcast Music Ink. на території України протягом терміну Договору від 31.12.2004 (підпункт «б» пункту 1 Договору від 31.12.2004);

- сторони встановлюють, що Організація та її ліцензіати користуються всіма правами на твори Broadcast Music Ink., властивими для звичайної передачі прав на виконання, і якими користуються ліцензіати Організації на музичні композиції на території України (підпункт «в» пункту 2 Договору від 31.12.2004);

- кожна сторона підтверджує та гарантує, що вона має повні права та повноваження укладати Договір від 31.12.2004 та передавати права, що в ньому містяться, і права, передані за Договором від 31.12.2004, не будуть мати у своїй правовій охороні перешкод та претензій (пункт 7 Договору від 31.12.2004).

Broadcast Music Ink. є акціонерним товариством, юридичною особою Сполучених Штатів Америки, яка заснована в 1939 році та знаходиться за адресою: 320 West Street, New York 10019, U.S.A.

Вказана юридична особа за законодавством Сполучених Штатів Америки, зокрема авторського закону (copyright law) є організацією, що володіє правами на понад 8,5 млн. музичних творів шляхом надання ліцензій під назвою «Суспільне право на виконання» (public performing right).

«Суспільне право на виконання» (public performing right) - це право виконувати музику на публіці, що включає в себе трансляцію музичного твору на радіо чи телебаченні.

У вказаному випадку роялті сплачується безпосередньо автору або організації, зокрема, Broadcast Music Ink.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

З виписок із системи IPI про приналежність автора до членів іноземної авторсько-правової організації, яка управляє майновими правами авторів на колективній основі, вбачається таке:

- музичний твір «Earth Song» (композитор/автор тексту (фізична особа) Sony ATV Songs LLC; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст м'юзік Інк.);

- музичний твір «Crazy in love» (оригінальний правовласник: EMI Blackwood Music Inc.; Milmarsh music; Minnesingers publishing LTD; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)

Судом встановлено, що:

- 25.02.2004 Broadcast Music Ink. та Unichappel Music Inc. було укладено договір про взаємне представництво інтересів (далі - Договір від 25.02.2004), термін якого з 01.04.2008 по 31.03.2013;

- 23.01.2006 Broadcast Music Ink. та EMI Blackwood Music Inc. було укладено договір про взаємне представництво інтересів (далі - Договір від 23.01.2006), термін дії якого з 01.04.2005 по 31.12.2008;

- 25.09.2007 Broadcast Music Ink. та Sony ATV Songs LLC було укладено договір про взаємне представництво інтересів (далі - Договір від 25.09.2007), термін дії якого з 01.04.2007 по 31.03.2011.

Умовами зазначених договорів передбачено, що:

- кожен з них продовжується на однакові періоди терміном 5 (п'ять) років кожен, поки не буде припинений однією із сторін до кінця будь-якого додаткового строку протягом додаткових 3 (трьох) років, у випадку попередження, яке надається рекомендованим листом, експрес-поштою або іншим способом передачі, який буде гарантувати, що дата відправлення листа буде зафіксована кур'єром (наприклад, експрес або кур'єрською поштою), але не більше 6 (шести) або не менше 3 (трьох) місяців до дати закінчення будь-якого терміну;

- слова «твір» або «твори» означають:

всі музичні твори (в тому числі музичні уривки та окремі композиції, написані для драматичного або музично-драматичного), оприлюднені або не оприлюднені, які наразі належать видавцеві або авторські права на які захищає видавець, або права на які належать видавцеві, або правами на публічне виконання яких управляє видавець;

всі музичні твори (в тому числі музичні уривки та окремі композиції, написані для драматичного або музично-драматичного), оприлюднені або не оприлюднені, володіння авторським правом та володіння або управління правами на публічне виконання яких видавець набуває протягом періоду, з дати набуття видавцем такого володіння або управління.

Таким чином, позивачами були подані відповідні правочини, що підтверджують передачу їм виключних майнових авторських на музичні твори з текстом особами, яким ці права належали.

Судом враховано те, що зазначені вище договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися (стаття 204 ЦК України - презумпція правомірності правочину).

Таким чином, Організація набула по суті повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори з текстом «Earth Song» та «Crazy in love» на території України, а тому доводи відповідача про неподання позивачем доказів, що підтверджують наявність прав у Організації на подання даного позову, спростовані доказами, наявними в матеріалах справи.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Згідно зі статтею 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Судом у розгляді даної справи встановлено, що: 18.05.2014 представником Організації Шульгою Андрієм Анатолійовичем в присутності громадян: Теплюк Н.Ю. та Бугаєнко І.Д. у м. Києві складено Акт, відповідно до якого в період з 21 год. 02 хв. до 23 год. 00 хв. здійснювалась фіксація використання (публічного сповіщення) творів, які використовувалися Студією, зокрема: «Crazy in love» (виконавець: Дмитро Єременко; композитор/автор тексту (фізична особа): Harrison Richard Christopher; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; EMI Blackwood Music Inc.; Unichappell Music Inc.; Beyonce Publishing; Carter Boys Music; Hitco South; W В Music Corp; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.)); «Earth Song» (виконавець: Ольга Жмурина; композитор/автор тексту (фізична особа): Jackson Michael Joe; Sony ATV Songs LLC; іноземна організація колективного управління: Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.));

Відповідач заперечував проти прийняття судом Акта як доказу, зазначаючи про те, що позивач не наділений правом, зокрема, обліку та фіксування телерадіопередач, складання ефірних довідок та здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства у сфері телерадіомовлення в розумінні Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Фіксація здійснювалась з використанням фотоапарату Panasonic Lumix DMC-FZ40 на карту пам'яті Team micro SDHC 4 GB 4class №MMB TR 04G3CCA-MP.

До матеріалів справи долучено вказану карту пам'яті; суд оглянув у судовому засіданні 23.07.2015 відеозапис фіксації порушення, з якого вбачається, що публічне сповіщення кожного з музичних творів відбулося тричі (уривками різної тривалості) на телеканалі « 1+1» 18.05.2014 у складі передачі «Голос країни-4» у період з 21 год. 02 хв. до 23 год. 00 хв.,

На вимогу господарського суду від 08.06.2015 відповідач подав суду витяг з журналу обліку телепередач за 18.05.2014, з якого вбачається, що у період часу з 20 год. 59 хв. до 23 год. 56 хв. в ефірі телеканалу "1+1" транслювалася передача «Голос країни-4».

Запис телевізійного ефіру телеканалу "1+1" з трансляцією випуску передачі "Голос країни-4" і ефірну довідку відповідач не подав.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не є виробником аудіовізуального твору «Голос України-4», він лише набув права на публічне сповіщення цього аудіовізуального твору на підставі Договору від 01.08.2013.

Так, 01.08.2013 ІП « 1+1 Продакшн» (виробник) та ТРК "Студія "1+1" (замовник) укладено Договір від 01.08.2013, за умовами якого:

- на умовах та в порядку, передбачених Договором від 01.08.2013, замовник доручає, виробник бере на себе зобов'язання з виробництва передачі на основі формату та подальшої передачі (відступлення) виключних майнових авторських прав на передачу (пункт 2.1 Договору від 01.08.2013);

- виробник зобов'язується в порядку, передбаченому законодавством України, придбати майнові права авторів, твори яких (як існували раніше, так і створені в процесі роботи над передачею і рекламними матеріалами) увійдуть як складова частина в передачу та/або та рекламні матеріали (підпункт 4.4.2 пункт 4.4 Договору від 01.08.2013);

- Договір від 01.08.2013 набирає чинності від дати його підписання, вказаної на першому аркуші Договору від 01.08.2013, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором від 01.08.2013, а в частині реалізації замовником виключних майнових прав на передачу та рекламні матеріали - протягом всього строку охорони таких майнових прав (пункт 10.1 Договору від 01.08.2013).

Разом з тим, ІП « 1+1 Продакшн» та ТРК "Студія "1+1" укладено додаток до Договору від 01.08.2013 (акт), з якого вбачається, що протягом травня 2014 року виробник передав, а замовник прийняв твір та виключні майнові права на нього, а саме: виробництво передачі «Голос країни-4», включаючи вартість виключних майнових прав на передачу (12 випуск).

Відповідно до частин другої-третьої статті 17 Закону:

- якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору;

- автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Правовий аналіз наведених приписів свідчить про те, що позивач як власник майнових авторських прав на спірні твори не має права заперечувати проти їх використання у складі іншого аудіовізуального твору лише тоді, коли включення цих творів до складу іншого відбулося з дозволу правовласника, оформленого належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що ІП « 1+1 Продакшн» було укладено ліцензійні договори, які стосуються отримання ІП « 1+1 Продакшн» невиключних майнових прав на використання товарів з каталогів правовласників.

01.04.2014 ІП « 1+1 Продакшн» (компанія) та ТОВ «Українська музикальна видавнича група» (правовласник) укладено Ліцензійний договір від 01.04.2014, за умовами якого: правовласник надає компанії в користування невиключні авторські та/або суміжні права на використання творів та/або фонограм (права), перелік яких зазначено в додатку до Ліцензійного договору від 01.04.2014 для створення передач; компанія не має права передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів та/або фонограм, отриманих за Ліцензійним договором від 01.04.2014, третім особам, які здійснюють виробництво аудіовізуальних творів, а саме передач «Голос країни-4» для наступного включення в ефір телевізійних каналів «ТЕТ», « 2+2», « 1+1», «Плюс Плюс», «Бигуди», «УНИАН»; Ліцензійний договір від 01.04.2014 набирає чинності з моменту його підписання сторонами та засвідчення їх печатками та припиняє свою дію до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Ліцензійним договором від 01.04.2014 (пункт 8.1 Ліцензійного договору від 01.04.2014).

Відповідно до додатку №2 до Ліцензійного договору від 01.04.2014 на підставі вказаного договору ІП « 1+1 Продакшн» та ТОВ «Українська музикальна видавнича група» було погоджено перелік творів для використання в телепередачі під назвою «Голос країни-4», а саме: твір «Crazy in love», авторами якого є Harrison Richard Christopher; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; доля авторських прав на музику твору - 7,5%.

01.04.2014 ІП « 1+1 Продакшн» (компанія) та ТОВ «УМИГ Мьюзік» (правовласник) укладено Ліцензійний договір, за умовами якого: правовласник надає компанії в користування невиключні авторські та/або суміжні права на використання творів та/або фонограм (права), перелік яких зазначено в додатку до Ліцензійного договору для створення передач; компанія не має права передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів та/або фонограм, отриманих за Ліцензійним договором, третім особам, які здійснюють виробництво аудіовізуальних творів, а саме передач «Голос країни-4»для наступного включення в ефір телевізійних каналів «ТЕТ», « 2+2», « 1+1», «Плюс Плюс», «Бигуди», «УНИАН»; Ліцензійний договір від 01.04.2014 набирає чинності з моменту його підписання сторонами та засвідчення їх печатками та припиняє свою дію до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Ліцензійним договором.

Відповідно до додатку №2 до Ліцензійного договору на підставі вказаного договору ІП « 1+1 Продакшн» та ТОВ «УМИГ Мьюзік» було погоджено перелік творів для використання в телепередачі під назвою «Голос країни-4», а саме:

твір «Crazy in love», авторами якого є Harrison Richard Christopher; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; доля авторських прав на музику твору - 37,5%.

твір «Earth Song» (виконавець: Ольга Жмурина; композитор/автор тексту (фізична особа): Jackson Michael Joe; Sony ATV Songs LLC; доля авторських прав на музику твору - 100%.

01.07.2014 ІП « 1+1 Продакшн» (ліцензіат) та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» (ліцензіар) укладено Ліцензійний договір від 01.07.2014, за умовами якого: ліцензіар передає ліцензіату невиключні права (авторські та/або суміжні) на використання музичних творів (твори) та/або фонограм, які зазначені в додатку до Ліцензійного договору від 01.07.2014, який є невід'ємною його частиною, способами, вказаними в пункті 1.2 Ліцензійного договору від 01.07.2014, та в об'ємі, вказаному в пункті 1.3 Ліцензійного договору від 01.07.2014 (ліцензійні права), а ліцензіат зобов'язується використовувати твори/фонограми відповідно до умов Ліцензійного договору від 01.07.2014 та виплачувати ліцензіару винагороду за використання ліцензійними правами в розмірі вказаному в Ліцензійному договорі від 01.07.2014 та додатку до нього. Ліцензійні права, вказаних в Ліцензійному договорі від 01.07.2014 надаються ліцензіаром ліцензіату без передачі права власності, володіння, відчуження або будь-якого іншого розпорядження такими творами/фонограмами (пункт 1.1 Ліцензійного договору від 01.07.2014); ліцензіат має право передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів/фонограм, отриманих за Ліцензійним договором від 01.07.2014, третім особам, які здійснюють виробництво телепередач для наступного включення в ефір телевізійних каналів «ТЕТ», « 2+2», « 1+1», «Плюс Плюс», «Бигуди», «УНИАН» (пункт 1.5 Ліцензійного договору від 01.07.2014); Ліцензійний договір від 01.07.2014 набирає чинності з моменту підписання представниками та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014, але не може бути припинений раніше виконання сторонами своїх зобов'язань за Ліцензійним договором від 01.07.2014. Умови та/або положення Ліцензійного договору від 01.07.2014 поширюються на відносини сторін, які виникли раніше, а саме 01.01.2014. Продовження строку дії Ліцензійного договору від 01.07.2014 оформлюються додатковою угодою до нього або окремим договором та підписується сторонами (пункт 11.1 Ліцензійного договору від 01.07.2014).

Відповідно до додатку №1 до Ліцензійного договору від 01.07.2014 на підставі вказаного договору ліцензіар передав ліцензіату невиключні авторські та суміжні права на твори/фонограми для використання в телепередачі під назвою «Голос країни-4»: твір «Crazy in love», авторами якого є Harrison Richard Christopher; Record Eugene Booker; Carter Shawn C; Knowles Beyonce Gissele; доля авторських прав на музику твору - 55%; строк дії ліцензійного права з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що зазначеними договорами передано невиключну ліцензію на музику спірних музичних творів (не в повному обсязі), проте відсутні дані про надання ліцензії на текст таких творів. Договорів же про передачу авторами музичних творів з текстом своїх прав ТОВ «УМИГ Мьюзік» ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» матеріали справи не містять.

При цьому, судом встановлено, що публічне сповіщення твору «Crazy in Love» в ефірі відповідача відбулося 18.05.2014, але станом на 18.05.2014 аудіовізуального твору «Голос країни-4» ще не існувало; дозвіл на включення твору «Crazy in Love» до складу аудіовізуального твору «Голос країни-4» був отриманий ІП « 1+1 Продакшн» лише 01.07.2014, тобто уже після публічного сповіщення твору в ефір телеканалу « 1+1», а тому підстав стверджувати, що ІП « 1+1 Продакшн» передало відповідачу права саме на аудіовізуальний твір за наявними у матеріалах справи ліцензійними договорами немає.

Посилання відповідача на те, що в Ліцензійному договорі від 01.07.2014 зазначено, що його умови поширюються на правовідносини сторін з 01.01.2014 (частина друга статті 631 ЦК України) не може братися господарським судом до уваги, оскільки наведене суперечить припису статті 31 Закону.

Отже, судом встановлено, що виключні майнові авторські права на музичні твори "Crazy In Love" і "Earth Song" належать позивачу; відповідач не надав доказів укладення угод із правовласниками, які б дозволяли публічне сповіщення вказаних творів; використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом «а» статті 50 Закону, за яке пунктом «г» частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Так, у пункті 42 Постанови № 5 зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Організацією у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 73 080 грн. (36 540 грн. (1 х 3 х 1 128 грн.) за 3 порушення за виконання музичного твору "Crazy In Love" та 36 540 грн. (1 х 3 х 1 128 грн.) за 3 порушення за виконання музичного твору "Earth Song" виходячи з того, що: мінімальна заробітна плата складає 1 218 грн.; мінімальна сума компенсації складає десять мінімальних заробітних плат як компенсація за використання кожного твору.

Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 Постанови № 12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Судом враховано, що ТРК "Студія "1+1" припустилося порушення щодо музичних творів вперше, а тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, доцільно притягнути відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у мінімальному розмірі (10 мінімальних заробітних плат за кожен неправомірно використаних твір), а саме у сумі 24 360 грн. (10 х 1 х 1 218 грн. за твір "Crazy In Love" та 10 х 1 х 1 218 грн. за твір "Earth Song").

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 218 гривень.

Отже, правомірним є стягнення з відповідача на користь позивача 24 360 грн. (1 218 грн. х 10 х 1 за "Crazy In Love"; 1 218 грн. х 10 х 1 за "Earth Song") суми компенсації; у стягненні ж решти позовних вимог слід відмовити.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 52 Закону суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про накладення штрафу на відповідача у сумі 2 436 грн. (10% від 24 360 грн.)

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» (04080. м. Київ, вул. Фрунзе, 23; ідентифікаційний код 23729809) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на поточний рахунок державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 41-А, офіс 1-3; ідентифікаційний код 31025266) на користь Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.) (320 West 57th, Street, New York 10019, U.S.A.) 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. компенсації за порушення майнових авторських прав і 609 (шістсот дев'ять) грн. судового збору.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Студія « 1+1» (04080. м. Київ, вул. Фрунзе, 23; ідентифікаційний код 23729809) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. штрафу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.07.2015.

Суддя О. Марченко