Рішення № 47712390, 28.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015Справа №910/13782/15

За позовом Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тут Сервіс"

про стягнення грошових коштів в розмірі 84 096,98 грн.

Суддя О.С. Комарова

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Романюк Л.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 28 липня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд", 29 травня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 1-412 від 28.05.2015 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Тут Сервіс", про стягнення грошових коштів в розмірі 84 096,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором про закупівлю робіт за державні кошти 6/2013 від 19.12.2013 року, зокрема, виставив позивачеві рахунки до сплати із перевищенням вартості робіт, у зв'язку з чим відповідач безпідставно набув кошти/майно позивача, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою суду від 02.06.2015 року (суддя Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/13782/15 та призначено розгляд справи на 07.07.2015 року.

Через відділ діловодства суду 02.07.2015 р. від позивача надійшли документи, які було долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.07.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2015 року не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.07.2015 розгляд справи № 910/13782/15 відкладено на 28.07.2015 року у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.07.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме підтвердження позивачем наявності боргу в тому ж розмірі, що зазначений в позовній заяві, а також копію претензії №1-56 від 12.02.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2013 року між позивачем (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тут Сервіс" (далі - підрядник) (разом - сторони) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 6/2013 (копія договору міститься в справі, по тексту - Договір) відповідно до п. 1.1 якого на умовах та в порядку, визначених договором, підрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених Договором, забезпечити виконання робіт із будівництва інженерних мереж та встановлення громадської вбиральні модульного типу за адресою м. Київ, вулиця Дніпровська Набережна, 7, а замовник - передати підрядникові комплект дозвільної документації та забезпечити можливість проведення робіт із будівництва інженерних мереж та встановлення громадської вбиральні модульного типу на майданчику за вказаною адресою, а також прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 3.1 ціна Договору становить 578898,00 грн., у тому числі податок на додану вартість.

Розділом 4 Договору передбачено, що на підставі постанови Кабінету міністрів України від 9 жовтня 2006 р. 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» замовник перераховує на рахунок підрядника попередню оплату в розмірі 30 (тридцять) відсотків загальної вартості робіт, визначеної п. 3.1 цього Договору на строк до 31.12.2013 року на придбання матеріалів. У строк до 31 грудня 2013 року підрядник зобов'язаний надати замовнику проміжний акт-звіт про використання коштів, отриманих у якості попередньої оплати за призначенням або повернути невикористану попередню оплату. Остаточні розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами цього Договору Акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та пред'явлення підрядником відповідного рахунку на оплату. До рахунка додається Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в у двох екземплярах, з підписом уповноваженої особи підрядника та відбитком печатки підрядника.

Умовою п. 5.1 Договору встановлено, що строк виконання робіт: з дати укладення цього Договору до 31.12.2013 року.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вже було встановлено судом, 19 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти відповідно до п. 1.1 якого на умовах та в порядку, визначених договором, підрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених Договором, забезпечити виконання робіт із будівництва інженерних мереж та встановлення громадської вбиральні модульного типу за адресою м. Київ, вулиця Дніпровська Набережна, 7, а замовник - передати підрядникові комплект дозвільної документації та забезпечити можливість проведення робіт із будівництва інженерних мереж та встановлення громадської вбиральні модульного типу на майданчику за вказаною адресою, а також прийняти і оплатити такі роботи.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, відповідно якого відповідачем були виконані підрядні роботи на суму 573 725,93 грн., а позивачем зазначені роботи оплачені в повному обсязі на суму 573 725,93 грн.

У період з 20.08.2014 року по 22.10.2014 року Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), із залученням фахівців комунального підприємства «Київекспертиза» на підставі пункту 19 Плану роботи на II півріччя 2014 року було проведено плановий аудит відповідності діяльності Підприємства як служби замовника під час виконання робіт з будівництва інженерних мереж та встановлення громадських вбиралень модульного типу у м. Києві.

В результаті проведеного аудиту контролюючим органом були виявлені завищення вартості виконаних будівельних та проектних робіт на загальну суму 441 506,00 грн., в тому числі за об'єктом «Будівництво інженерних мереж та встановлення громадської вбиральні модульного типу за адресою м. Київ, вулиця Дніпровська Набережна, 7» на суму 84 096,98 грн.

Перевищення зафіксовано за будівельно-монтажні роботи на суму 69 039,36 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в). Зазначені документи підписані обома сторонами та скріплені печатками відповідних підприємств. Окрім того, замовник перевищив вартість за проектні роботи - 15 057,62 грн., що підтверджується актами № 51П здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до договору від 19.12.2014 року та №51П/Н здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до договору від 19.12.2014 року, відповідно до яких відповідачем визнано факт завищення вартості робіт.

Як встановлено нормами ст. 1212 Цивільного кодексу України, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що відповідачем були виконані роботи з перевищенням ціни, а позивачем оплачені зазначені роботи (з урахуванням перевищення), Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" 12.02.2015 року направило виконавцю претензію №1-56 про повернення безпідставно набутих коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України та отримало відповідь на неї №9 від 17.02.2015 року (копії претензії та відповіді наявні в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного разу не з'явився у судові засідання, про дату і місце проведення яких був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (які наявні в матеріалах справи), жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню в розмірі 84 096,98 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тут Сервіс" (ЄДРЮОФОП 36148075, адреса: 01021, м. Київ, вул. ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 28/2, Н/П №43), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" (ЄДРЮОФОП 37292855, адреса: 02002, м. Київ, вул. МИКІЛЬСЬКО-СЛОБІДСЬКА, будинок 7), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 84 096,98 грн. (вісімдесят чотири тисячі дев'яносто шість гривень 98 копійок) та судові витрати - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

Копію рішення направити відповідачу у справі № 910/13782/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.07.2015 року.

Суддя О.С. Комарова