Рішення № 47712369, 28.07.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 р. Справа № 909/654/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватної фірми "Нессе-Україна"

вул. Фальківська, 1, с. Маяки, Луцький район, Волинська область, 45630

до відповідача:Фермерського господарства "Прометей"

вул. Довбуша, 5,с. Перерив, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78268

про стягнення 57 094 грн. 85 коп., з яких: 31 386 грн. 61 коп. - сума боргу,

23 592 грн. 74 коп. - інфляційних втрат, 2 115 грн. 50 коп. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача представники не з'явилися.

від відповідача:Давимука В.Я. - представник, (довіреність № 1 від 30.01.14)

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Нессе-Україна" звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фермерського господарства "Прометей" про стягнення 76 951 грн. 45 коп. з яких: 43 137 грн. 18 коп. - сума боргу, 31 060 грн. 54 коп. - інфляційних втрат, 2 753 грн. 73 коп. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.15 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07.07.15.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.15 відкладено розгляд справи на 23.07.15.

23.07.15 представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 7822/15), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача: 57 094 грн. 85 коп., з яких: 31 386 грн. 61 коп. - сума боргу, 23 592 грн. 74 коп. - інфляційних втрат, 2 115 грн. 50 коп. - 3% річних.

. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх. № 7822/15 від 23.07.2015) прийнята до розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.

23.07.15, за клопотанням відповідача, в судовому засіданні оголошено перерву до 28.07.15.

28.07.15 представник позивача в судове засідання не з»явився (явка не визнавалася обов»язковою.)

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 321 Н від 1 січня 2012 року, у зв»язку з чим у відповідача утворилася заборгованість в сумі 31 386 грн. 61 коп. З огляду на прострочку виконання грошового зобов»язання позивачем нараховано 3% річних в сумі 2 115 грн. 50 коп. та інфляційні втрати в сумі 23 592 грн. 74 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні основний борг в сумі 31 386 грн. 61 коп. визнає та просить суд при прийнятті рішення врахувати, що прострочка виконання грошового зобов»язання відбулася без вини відповідача.

Згідно вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 січня 2012 року між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 321 Н.

Пунктом 1.1. договору продавець зобов»язався передавати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов»язався проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця.

У відповідності до умов Договору, покупець отримав товар на загальну суму 43 137 грн. 18 коп.; даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

№ Б00207 від 16 квітня 2013р. на суму 8459 грн. 28 коп.;

№ Б00261 від 23 квітня 2013р. на суму 29 727 грн. 90 коп.;

№ Б00341від 29 квітня 2013р. на суму 4950 грн. 28 коп.;

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено факт отримання товару відповідачем на суму 43 137 грн. 18 коп.

Ціна та порядок розрахунків визначені в розділі 5 Договору.

Пунктом 5.6. Договору сторони погодили, що суму в розмірі 100% від вартості кожної товарної партії покупець перераховує на банківський рахунок продавця у формі попередньої оплати.

Покупець прийняті на себе договірні зобов»язання щодо проведення розрахунку за отриманий товар належним чином не виконав. Оплату провів частково в сумі 11750 грн. 57 коп.; оплату решта заборгованості в сумі 31386 грн. 61 коп. не здійснив.

Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння.

Слід зазначити, що акт звіряння є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін, і ним, зокрема, оформляється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості. Цим актом встановлено непогашену заборгованість Відповідача перед Позивачем в сумі 31386 грн. 61 коп., тобто підписання Відповідачем вказаного акту свідчить про визнання ним своєї заборгованості перед Позивачем на зазначену в ньому суму.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 31386 грн. 61 коп. станом на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 31386 грн. 61 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № 321 Н підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов»язання, з посиланням на ст. 625 ЦК України, позивачем нароховано 3 % річних в сумі 2 115 грн. 50 коп. та 23 592 грн. 74 коп. інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Суд, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевірив нарахування позивачем відповідачу 3 % річних в сумі 2 115 грн. 50 коп. та 23 592 грн. 74 коп. інфляційних втрат і дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним .

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 655 ЦК України, керуючись 4-3, 33, 35, 49, 55, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватної фірми "Нессе-Україна" до Фермерського господарства "Прометей" про стягнення 57 094 грн. 85 коп., з яких: 31 386 грн. 61 коп. - сума боргу, 23 592 грн. 74 коп. - інфляційних втрат, 2 115 грн. 50 коп. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Прометей" (вул. Довбуша, 5,с. Перерив, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78268; код 30344875) на користь Приватної фірми "Нессе-Україна" ( вул. Фальківська, 1, с. Маяки, Луцький район, Волинська область, 45630; код 30659096) - заборгованість в сумі 31 386(тридцять одна тисяча триста вісімдесят шість) грн. 61 коп., 3% річних в сумі 2 115(дві тисячі сто п»ятнадцять) грн. 50 коп., інфляційні втрати в сумі 23 592 (двадцять три тисячі п»ятсот дев»яносто дві)грн. 74 коп. та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.15

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 31.07.15