Рішення № 47712044, 20.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.2015р. Справа №908/3312/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Донецькобленерго”, Донецька область, м.Горлівка

до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, Донецька область, м.Маріуполь

про: стягнення 304805,33грн. боргу за активну електроенергію, спожиту у липні-грудні 2014 року; 2041,62грн. боргу за реактивну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2014 року; 2064,88грн. – за перевищення договірних величин споживання у листопаді 2014 року; 2268,23грн. – 3% річних; 25761,08грн. –інфляційних; 20261,58грн. – пені

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

20.07.2015р. з 11-05год. до 11-10год.

СУТЬ СПОРУ:

21.05.2015р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка до КП «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь про стягнення 304805,33грн. боргу за активну електроенергію, спожиту у липні-грудні 2014 року; 2041,62грн. боргу за реактивну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2014 року; 2064,88грн. – за перевищення договірних величин споживання у листопаді 2014 року; 2268,23грн. – 3% річних; 25761,08грн. – інфляційних; 20261,58грн. – пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. матеріали позовної заяви (справа №908/3312/15) були надіслані до господарського суду Донецької області за встановленою підсудністю.

Справа №908/3312/15 надійшла на адресу господарського суду Донецької області 02.06.2015р.

Ухвалою від 05.06.2015р. господарським судом Донецької області прийнято до розгляду та порушене провадження у справі №908/3312/15.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір про постачання електричної енергії №318 від 02.01.2004р. з додатками, протоколами розбіжностей та узгодження розбіжностей; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень – грудень 2014 року, а також на рахунки за ті самі періоди, тощо.

До позову додає розрахунок сум основної заборгованості, суми боргу за перевищення договірних величин, пені, 3% річних та інфляційних (а.с.23-25).

Позивач протягом розгляду справи електронною поштою надав:

- пояснення №51юр1392/15 від 16.07.2015р. по суті спору з додатками (а.с.68-77),

- клопотання №51юр/1398/15 від 17.07.2015р., в якому повідомив про зміну своєї юридичної адреси, на підтвердження чого надав копію Виписки с ЄДРПОУ (а.с.78-81).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 02.07.2015р. та 20.07.2015р. не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги ухвал суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а також штамп канцелярії суду про відправлення ухвали від 02.07.2015р. сторонам (а.с.65 (зворотній бік), а.с.67).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2004р. між Відкритим акціонерним товариством «ДОЕ» Донецькі західні електричні мережі (позивач, Постачальник) та Волноваським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Державного обласного комунального підприємства «Донецькоблводоканал» (Споживач, відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №318 (далі – Договір, а.с.12-14).

З Загальних положень статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (а.с.59-60) вбачається, що Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, а надалі – на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго”.

Таким чином, відбулась зміна найменувань позивача без зміни його організаційно-правової форми, що не свідчить про реорганізацію товариства, а Постачальником за Договором є позивач у даній справі.

Додатковою угодою до Договору, укладеною без зазначення дати (а.с.21), а також додатковою угодою від 20.09.2013р. (а.с.22), сторони змінили найменування Споживача в тексті Договору та додатків до нього на Комунальне підприємство «Донецькоблводоканал», а надалі – на Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу».

Таким чином, Споживачем за Договором є відповідач у даній справі.

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику її вартість згідно з умовами Договору та додатків до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до підп.2.1.1. Договору Постачальник електричної енергії зобов’язався постачати Споживачу електроенергію як різновид товарної продукції в межах 2729,65кВт приєднаної потужності і в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору.

Згідно з підп.2.2.2., 2.2.3. Договору Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію»; оплачувати генерацію та споживання реактивної електроенергії електроустановками Споживача згідно з Додатком №10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії» до Договору.

Підпунктом 3.1.3. Договору Постачальник наділений правом визначати у порядку, передбаченому розділом 5 Договору, величини споживання електричної енергії та потужності (а.с.18, 20).

Відповідно до підп.4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених підп.2.2.2.-2.2.3. Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більш подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком (а.с.18, 20).

Відповідно до підп.4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно з вимогами розділу 5 Договору, Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин (а.с.18, 20).

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, Постачальник електричної енергії надає Споживачу окремий рахунок на суму вартості санкцій за перевищення договірної величини (п.6 Додатку №5 до Договору – а.с.76, зворотній бік).

Відповідно до п.9.5. Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відомості про існування заяви будь-якої зі сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов у матеріалах справи відсутні.

Розрахунковим вважається період з 00-00год. 24 числа попереднього місяця до 24-00год. 23 числа поточного місяця. У разі, коли дата закінчення розрахункового періоду співпадає з неробочим днем, момент зняття показів розрахункових лічильників електричної енергії в перший робочий день, наступний за неробочим днем (час та дата) вважаються часом та датою закінчення розрахункового періоду та початку наступного за ним розрахункового періоду (п.1 Додатку №5 до Договору в редакції від 12.02.2014р., а.с.76).

Пунктом 8 (абз.2) Додатку №5 до Договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Пунктом 9 (абз.1) Додатку №5 визначено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені Договором та ПКЕЕ, здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника, які вказані у розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у Постачальника за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором (абз.2 п.9 Додатку №5).

Договір, Протокол узгодження розбіжностей, Додаткові угоди та Додатки до нього підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

Щодо вимог про стягнення боргу за активну і реактивну електроенергію, а також нарахування пені, річних та інфляційних господарський суд встановив наступне.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Договором: у липні – грудні 2014 року постачав відповідачу електричну енергію, на підтвердження чого надав суду Акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), підписані сторонами та скріплені їхніми печатками (а.с.30, 32, 34, 36, 39, 42), а також рахунки на оплату за спожиту активну та реактивну електроенергію (а.с.29, 31,33, 35, 37-38, 40-41, 69-72).

Виставлені рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки на них, зроблені уповноваженими представниками Споживача за довіреностями (а.с.48-52).

Відповідач свого обов’язку з оплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі – ГК) України.

Заявлені до стягнення суми основної заборгованості суд визнає такими, що відповідають умовам Договору, а також первинним документам, що містяться у справі.

З урахуванням викладеного суд визнає вимоги позивача про стягнення 304805,33грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період липень – грудень 2014 року та 2041,62грн. заборгованості за спожиту у листопаді – грудні 2014 року реактивну електричну енергію обґрунтованими, документально доведеними та такими, що не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за даними бухгалтерського обліку позивача на момент розгляду даного позову відповідач не виконав свій обов’язок з оплати спожитої у квітні та червні 2014 року активної та реактивної електричної енергії (а.с.23-24, 26-28), що стало підставою для нарахування позивачем пені, річних та інфляційних на вказану заборгованість. Згідно з Довідкою позивача до подання позовної заяви у даній справі річні, інфляційні та пеня на заборгованість за активну та реактивну електроенергію за квітень, червень 2014 року відповідачу нараховані та стягнуті не були (а.с.73, зворотній бік).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача в періодах, за які здійснене нарахування пені, 3% річних та інфляційних у даній справі, була наявна заборгованість перед позивачем, і іншого відповідачем не доведено.

Позивач з посиланням на Договір просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 20261,58грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені (а.с.23-24), суд встановив, що її нарахування здійснене позивачем відповідно до умов Договору, приписів ч.6 ст.232 ГК України, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України та Законів України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», проте не є арифметично вірним.

З огляду на викладене та приписи ст.6, ч.ч.1, 3 ст.549, ст.627 ЦК України, ст.ст.216-218 ГК України стягненню на користь позивача підлягає пеня у сумі 20244,56грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №66/318:

за активну електроенергію:

- за червень 2014 року – у сумі 2005,80грн. за період 03.07.2014р. – 19.09.2014р.;

- за липень2014 року – у сумі 3926,28грн. за період 01.08.2014р. – 31.01.2015р.;

- за серпень 2014 року – у сумі 3513,54грн. за період 04.09.2014р. – 31.01.2015р.;

- за вересень 2014 року – у сумі 2148,88грн. за період 02.10.2014р. – 31.01.2015р.;

- за жовтень 2014 року – у сумі 2289,71грн. за період 01.11.2014р. – 31.01.2015р.;

- за листопад 2014 року – у сумі 4064,81грн. за період 04.12.2014р. – 31.01.2015р.;

- за грудень 2014 року – у сумі 2146,83грн. за період 03.01.2015р. – 31.01.2015р.;

за реактивну електроенергію:

- за червень 2014 року – у сумі 29,19грн. за період 03.07.2014р. – 12.08.2014р.;

- за липень2014 року – у сумі 12,45грн. за період 01.08.2014р. – 12.08.2014р.;

- за серпень 2014 року – у сумі 25,29грн. за період 04.09.2014р. – 29.09.2014р.;

- за вересень 2014 року – у сумі 36,91грн. за період 02.10.2014р. – 29.10.2014р.;

- за листопад 2014 року – у сумі 15,37грн. за період 04.12.2014р. – 31.12.2014р.;

- за грудень 2014 року – у сумі 29,50грн. за період 03.01.2015р. – 31.01.2015р.

На підставі приписів ст.625 ЦК України, умов Договору та п.9 Додатку №5 до нього позивач просить стягнути з відповідача 2268,23грн. – 3% річних та 25761,08грн. інфляційних.

Судом перевірено розрахунок 3% річних (а.с.23-24) та встановлено, що він відповідає приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», проте не є арифметично вірним.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають 3% річних у загальному розмірі 2266,41грн., нараховані на заборгованість згідно з рахунками №66/318:

за активну електроенергію:

- за червень 2014 року – у сумі 251,39грн. за період 03.07.2014р. – 19.09.2014р.;

- за липень2014 року – у сумі 447,79грн. за період 01.08.2014р. – 31.01.2015р.;

- за серпень 2014 року – у сумі 396,26грн. за період 04.09.2014р. – 31.01.2015р.;

- за вересень 2014 року – у сумі 239,05грн. за період 02.10.2014р. – 31.01.2015р.;

- за жовтень 2014 року – у сумі 248,80грн. за період 01.11.2014р. – 31.01.2015р.;

- за листопад 2014 року – у сумі 435,52грн. за період 04.12.2014р. – 31.01.2015р.;

- за грудень 2014 року – у сумі 230,02грн. за період 03.01.2015р. – 31.01.2015р.;

за реактивну електроенергію:

- за червень 2014 року – у сумі 3,82грн. за період 03.07.2014р. – 12.08.2014р.;

- за липень2014 року – у сумі 1,49грн. за період 01.08.2014р. – 12.08.2014р.;

- за серпень 2014 року – у сумі 3,03грн. за період 04.09.2014р. – 29.09.2014р.;

- за вересень 2014 року – у сумі 4,43грн. за період 02.10.2014р. – 29.10.2014р.;

- за листопад 2014 року – у сумі 1,65грн. за період 04.12.2014р. – 31.12.2014р.;

- за грудень 2014 року – у сумі 3,16грн. за період 03.01.2015р. – 31.01.2015р.

Судом перевірено розрахунок інфляційних (а.с.24-25) та встановлено, що він не суперечить приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

Водночас з написів про дати вручення у наданих позивачем рахунках за електроенергію (а.с.26-29, 31,33, 35, 37-38, 40-41, 69-72) судом встановлено, що інфляційні нарахування:

- на заборгованість квітня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 05 травня – за період травень 2014 року,

- на заборгованість червня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 03 липня – за період липень 2014 року,

- на заборгованість серпня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 04 вересня – за період вересень 2014 року,

- на заборгованість вересня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 02 жовтня – за період жовтень 2014 року,

- на заборгованість листопада (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 04 грудня – за період грудень 2014 року,

- на заборгованість грудня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 03 січня – за період січень 2015 року

нараховані неправомірно і у стягненні інфляційних за перелічені періоди суд відмовляє з огляду на таке.

Позивачем здійснене нарахування інфляційних за періоди прострочення виконання, які не дорівнюють повному календарному місяцю, в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних у загальному розмірі 15648,26грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №66/318

за активну електроенергію:

- за червень 2014 року – у сумі 309,73грн. за період серпень 2014 року,

- за липень 2014 року – у сумі 4421,65грн. за період серпень 2014р. – січень 2015р.,

- за серпень 2014 року – у сумі 3473,76грн. за період жовтень 2014р. – січень 2015р.,

- за вересень 2014 року – у сумі 1957,43грн. за період листопад 2014р. – січень 2015р.,

- за жовтень 2014 року – у сумі 2701,59грн. за період листопад 2014р. – січень 2015р.,

- за листопад 2014 року – у сумі 2784,10грн. за період січень 2015 року.

Щодо вимоги про стягнення 2064,88грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії господарський суд встановив наступне.

Договірні величини споживання на листопад 2014 року встановлені сторонами на рівні 59000кВт/год (Додаток №13 від 24.10.2013р. до Договору – а.с.15).

Відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії у листопаді 2014 року на 1674кВт/год вартістю 2064,88грн., що підтверджується:

- актом прийняття-передавання товарної продукції за листопад 2014 року, підписаним сторонами та скріпленим їхніми печатками, згідно з яким відповідачем у листопаді 2014 року спожито 60674кВт/год активної електроенергії вартістю 89809,66грн. (а.с.39);

- рахунком за активну електроенергію №66/318 від 26.11.2014р. за період листопад 2014 року на суму 89809,66грн., отриманим представником відповідача того ж дня (а.с.37).

У зв’язку з перевищенням відповідачем погоджених договірних величин споживання електричної енергії у листопаді 2014 року позивачем був додатково виставлений рахунок №66/318.083010 від 26.11.2014р. на суму 2064,88грн. з призначенням платежу «за перевищення договірних величин електроспоживання, згідно ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику”» та виписане повідомлення б/н від 26.11.2014р. (а.с.43).

Вказаний рахунок та повідомлення були отримані відповідачем, що підтверджується відмітками представника споживача на зазначених документах (а.с.43, 50).

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оплати відповідачем виставленого рахунку у строк, обумовлений абз.1 п.9 Додатку №5 до Договору, чим порушено умови Договору.

Частинами 2, 3 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно з законодавством України. В силу приписів ч.5 ст.26 вказаного Закону Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин.

На порушення умов розділу 5 Договору, вимог ст.ст.525, 526 Цивільного та ч.1 ст.193 Господарського кодексів України, Закону України „Про електроенергетику” відповідач у листопаді 2014 року не звернувся до позивача з заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії, через що спожив електричну енергію понад встановлені договірні величини. Позивачем був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин електроенергії та виписаний відповідний рахунок.

На момент прийняття рішення у справі відповідач доказів оплати заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за листопад 2014 року в розмірі 2064,88грн. суду не надав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 2064,88грн. є доведеними та обґрунтованими, відповідають умовам Договору про постачання електричної енергії №318 від 02.01.2004р. з додатками та приписам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.6, 258, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 232 Господарського кодексу України; ст.26 Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р.; Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96ВР; Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13.01.2015р. №85-VІІІ; Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р.; підп.2.1. п.2 ч.2 ст.4, п.1 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України „Про судовий збір”; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Краматорськ до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь про стягнення 304805,33грн. боргу за активну електроенергію, спожиту у липні-грудні 2014 року; 2041,62грн. боргу за реактивну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2014 року; 2064,88грн. – за перевищення договірних величин споживання у листопаді 2014 року; 2268,23грн. – 3% річних, 25761,08грн. – інфляційних, 20261,58грн. – пені – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, буд.177а; код ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, 8; код ЄДРПОУ 00131268) 304805,33грн. боргу за активну електроенергію, спожиту у липні-грудні 2014 року; 2041,62грн. боргу за реактивну електроенергію, спожиту у листопаді-грудні 2014 року; 2064,88грн. – за перевищення договірних величин споживання у листопаді 2014 року; 2266,41грн. – 3% річних, 15648,26грн. інфляційних нарахувань, 20244,56грн. пені; 6941,16грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Винести ухвалу про повернення Публічному акціонерному товариству „ДТЕК Донецькобленерго” судового збору в сумі 0,95грн. у зв’язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.07.2015р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 27.07.2015р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 прим.:

1 – до справи, 2 – сторонам