Рішення № 47711899, 29.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.2015 Справа № 905/640/15

Cуддя Філімонова О.Ю., розглянувши позовну заяву Краснолиманського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м.Краматорськ в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Краснолиманська тепломережа» м.Красний Лиман

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Красний Лиман Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 5215,99грн.

Представники сторін:

прокурор: не явився

від позивача: не явився

від відповідача: не явився

СУТЬ СПОРУ:

Краснолиманський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м.Краматорськ в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Краснолиманська тепломережа» м.Красний Лиман звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Красний Лиман Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 5215,99грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до умов укладених договорів про постачання теплової енергії в гарячій воді №44 від 15.10.2010р. та №44 від 16.04.2012р. на поставку теплової енергії, позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені даним договором.

Відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 5215,99грн.

Нормативно позовні вимоги прокурор обґрунтовує ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.275, ст.193, ч.2 ст.218, ст.216, п.4 ст.19 Господарського кодексу України.

22.07.2015р. відповідач надав пояснення, в яких не визнає позовні вимоги.

Розглянувши надані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.10.2010р. між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі директора виробничої одиниці «Краснолиманська тепломережа» Бугайова О.А. (Енергопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживач), укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №44.

Розділом 1 передбачено, що згідно договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Сторони керуються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004р., ЗУ «Про теплопостачання» №2633 від 02.06.2005р.,а також іншими нормативними актами, цим договором і чинним законодавством.

Розділом 3 Договору передбачені права та обов'язки споживача.

Згідно з п.3.2.3 Договору, споживач теплової енергії обов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п.6.1. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. При наявності приладів обліку у споживача-за Гкал, у іншому разі-за м кВ. опалювальної площі.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.4 Договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Згідно з п. 11.1 Договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2011р.

Пунктом 11.4 Договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін.

Додатковою угодою від 16.04.2011р. до договору про постачання теплової енергії №44 від 15.10.2010р., сторони дійшли угоди: «дію договору №44 від 15.10.2010р., вважати дійсним до 15.04.2012р.

15.04.2009р. між Краснолиманською міською радою (орендодавець) та Суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 укладено договір оренди №83.

Згідно з п.1.2. договору, цим договором регулюються правовідносини, пов'язані із передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 7,9 кв.м, яке знаходиться на балансі КП «Краснолиманська ЖЕК» .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

На виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №44 від 15.10.2010р., позивач виставив відповідачу для оплати рахунки: №309 від 10.04.2011р. на суму 92,66грн., №334 від 15.10.2011р. на суму 109,77грн., №406 від 10.11.2011р. на суму 113,46грн., №501 від 10.12.2011р. на суму 348,88грн., №14 від 05.01.2012р. на суму 230,95грн., №241 від 20.02.2012р. на суму 293,77грн., №242 від 12.03.2012р. на суму 246,60грн., №297 від 24.04.2012р. на суму 46,96грн., всього на суму 1483,05грн. (а.с.35-39).

Дані рахунки відповідачем отримані, але не оплачені повністю.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №44 від 15.10.2010р. складає 1483,05грн.

На момент подання позовної заяви 30.06.2015р. сплив строк позовної давності за договором №44 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.10.2010р.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки відповідачем не була надана заява про застосування строку позовної давності, то господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за договором №44 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.10.2010р. на суму 1483,05грн.

16.04.2012р. між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі директора виробничої одиниці «Краснолиманська тепломережа» Бугайова О.А. (Енергопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживач), укладено договір на поставку теплової енергії №44.

Відповідно до п.1.1 договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Розділом 3 Договору передбачені права та обов'язки споживача.

Згідно з п.3.2.3 Договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п.6.1. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. та складають: теплова енергія 1 Гкал-905,70грн. без ПДВ.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п.6.4. договору, споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

-при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

-у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (6.5. договору).

Згідно з п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з « 16» квітня 2012 року та діє до « 15» квітня 2015 року.

Пунктом 10.4 Договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін.

18.12.2012р. була укладена додаткова угода до договору на постачання теплової енергії №44 від 16.04.2012р.

03.02.2014р. між Комунальним підприємством «Краснолиманська СЕЗ» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Згідно з п.1.1. договору, цим договором регулюються правовідносини, пов'язані із передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 7,9 кв.м, яке знаходиться на балансі КП «Краснолиманська ЖЕК», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на « 20» січня 2014р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

На виконання умов договору на постачання теплової енергії №44 від 16.04.2012р., позивач виставив відповідачу для оплати рахунки: №530 від 12.12.2012р. на суму 206,94грн., №406 від 16.11.2012р. на суму 144,00грн., №345 від 10.04.2013р. на суму 58,30грн., №249 від 12.03.2013р. на суму 226,76грн., №128 від 11.02.2013р. на суму 270,20грн., №32 від 11.01.2013р. на суму 293,64грн., №360 від 23.10.2012р. на суму 54,35грн., №121344 за грудень 2013р. на суму 264,96грн., №437 за жовтень 2013р. на суму 108,89грн., №433 за листопад 2013р. на суму 197,48грн., №21444 за лютий 2014р. на суму 238,40грн., №31444 за березень 2014р. на суму 200,08грн., №41444 за квітень 2014р. на суму 36,10грн., №11444 за січень 2014р. на суму 259,09грн., №11444 за листопад 2014р. на суму 236,68грн., №101444 за жовтень 2014р. на суму 41,95грн., №1214-44 за грудень 2014р. на суму 371,36грн., №11544 від 26.01.2015р. за січень 2015р. на суму 411,56грн., №21544 від 17.02.2015р. за лютий 2015р. на суму 378,71грн., №313-44 від 17.03.2015р. за березень 2015р. на суму 437,83грн., №415-44 від 21.04.2015р. на суму 85,32грн. (а.с.59-76), всього на суму 4522,60грн.

Дані рахунки відповідачем отримані, але не оплачені повністю.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за договором на постачання теплової енергії №44 від 16.04.2012р. складає 4522,60грн.

За договорами №44 від 15.10.2010р. та №44 від 16.04.2012р. загальна сума боргу складає 6005,65грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 6005,65грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 5215,99грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Краснолиманська тепломережа» (84404, Донецька область, м.Красний Лиман, пров.Робітничий, 6а, ЄДРПОУ 25670552) суму основного боргу у розмірі 5215 (п'ять тисяч двісті п'ятнадцять) грн.99коп.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 31.07.2015р.

Надруковано 5 примірників: 1-до справи; 1-прокурору;2-позивачам; 1-відповідачу