У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 802/670/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
23 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,
Представника позивача Кучабської В.В.
Представника позивача Ладуби А.Ю.
Представника відповідача ОСОБА_4
Представника відповідача ОСОБА_5
Представника відповідача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Комунальної установи "Тростянецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги", треті особи: ЗАТ "Тростянецька центральна районна аптека", фізична особа-підприємець ОСОБА_7, фізична особа-підприємець ОСОБА_8 ,Тростянецька центральна районна лікарня, державна установа "Національний природний парк "Кармелюкове Поділля" про зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
В квітні 2015 року позивач - Державна фінансова інспекція у Вінницькій області звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунальної установи "Тростянецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги про зобов'язання вчинити дії.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 25.05.2015 у задоволенні вказаного позову відмовив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги.
В судовому засіданні представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, в свою чергу представники відповідача заперечили проти апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на III квартал 2014 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунальної установи "Тростянецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" за період з 01 листопада 2011 року по 01 липня 2014 року, за результатами якої складений акт ревізії № 04-15/76 від 15 вересня 2014 року (том 1 а.с. 44-77).
На зазначений акт ревізії комунальна установа "Тростянецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" подала письмові заперечення (том 1 а.с. 8-14). За результатами розгляду поданих заперечень позивач сформував висновок, відповідно до якого заперечення до акту ревізії не прийняв (том 1 а.с. 16-34).
14 жовтня 2014 року Державна фінансова інспекція у Вінницькій області сформувала лист-вимогу №04-18/1188 "Про усунення порушень, виявлених ревізією у комунальній установі "Тростянецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (том 1 а.с. 35-42) відповідно до якого відповідачу пред'явлені, зокрема, наступні вимоги:
- забезпечити в добровільному порядку стягнення з осіб, винних у зайвих грошових виплатах, коштів в сумі 4290 грн. 62 коп., та їх перерахування до районного бюджету за кодом доходів 21080500 "Інші надходження", в іншому разі шляхом проведення претензійно-позовної роботи;
- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі та повернути зайво сплачені кошти до районного бюджету за кодом доходів 21080500 "Інші надходження" в сумі 1557 грн. 50 коп.., або зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів;
- забезпечити в добровільному порядку стягнення з осіб, винних у зайвих грошових виплатах, коштів в сумі 69748 грн. 72 коп., та їх перерахування до районного бюджету за кодом доходів 21080500 "Інші надходження", в іншому разі шляхом проведення претензійно-позовної роботи провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі та повернути зайво сплачені кошти до районного бюджету за кодом доходів 21080500 "Інші надходження" в сумі 23032 грн. 25 коп., або зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів;
- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки з орендарями, відобразити по даних бухгалтерського обліку Центру дебіторську заборгованість з орендарями в загальній сумі 4273 грн. 96 коп. та забезпечити стягнення в добровільному порядку з орендарів коштів в сумі 4273 грн. 96 коп., в тому числі із ЗАТ "Тростянецька центральна районна аптека" на загальну суму 275 грн. 63 коп., фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на суму 244 грн. 85 коп., фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 на суму 400 грн. 66 коп., Тростянецької центральної районної лікарні на суму 603 грн. 78 коп. та державної установи "Національний природний парк "Кармелюкове Поділля" на суму 2749 грн. 04 коп., та їх перерахування до районного бюджету за кодом доходів 21080500 "Інші надходження" в сумі 78 грн. 08 коп., решту шляхом зарахування на реєстраційний рахунок Центру за коштами загального фонду в сумі 4195 грн. 88 коп. В разі відмови відшкодування провести претензійно-позовну роботу.
Відповідно до зазначеного листа-вимоги відповідачу необхідно було усунути виявлені порушення в термін до 14 листопада 2014 року та надати письмову інформацію про вжиті заходи.
Оскільки зазначені вимоги комунальна установа "Тростянецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" не виконала, Державна фінансова інспекція у Вінницькій області звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому, є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Тобто, у органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Таким чином, збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про стягнення таких збитків, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Враховуючи те, що Інспекція пред'явила позовну вимогу, яка не містить визначення конкретних осіб, до яких вимога має бути заявлена, немає посилань на конкретні дії, які мають бути здійснені, тобто обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, а тому і відсутні підстави для задоволення позову.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права неодноразово була висловлена, зокрема у постановах Верховного Суду України від 15 квітня та 13 травня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно), від 26 травня 2015 року у справі № 21-330а15.
Таким чином оскільки примусове відшкодування шкоди відбувається судом за відповідним позовом про її стягнення, спонукання підконтрольну установу в судовому порядку до виконання вимоги інспекції у тому числі з зобов'язанням до використання права на судовий захист, є необґрунтованим.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову, оскільки контролюючий орган не вірно обрав спосіб захисту.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 28 липня 2015 року.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
Сушко О.О.
Судове рішення № 47711358, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 802/670/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: