Ухвала суду № 47711035, 22.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1829/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Лук'янчук О.В.

Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Ефес» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2015р. №0000372204, №0000382204 та №0000392204, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015р. ТОВ «МП Ефес» звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2015р. №0000372204, №0000382204 та №0000392204.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 28.01.2015р. по 09.02.2015р. ДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ «МП Ефес» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. За результатами перевірки складено акт від 14.02.2015 р. №7/15-32-22-04/13966950/613/10 у висновках якого зазначено, що господарські операції позивача не мали реального характеру, оскільки вказане підприємство мало фінансово-господарські відносини із контрагентами, зустрічну звірку яких провести неможливо. Крім того, до перевірки не надані первинні документи, що підтверджують транспортування придбаного ТОВ МП «Ефес» товару.

На підставі таких висновків ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.02.2015р. №0000372204, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 40689грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 10712грн.;

№0000382204, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 982887грн.;

№0000392204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 210835грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 52709грн.

Позивач зазначає, що дійсність господарських відносин з контрагентами підтверджується наявними та належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Будь-яких зауважень чи претензій до форми чи змісту наданих товариством до перевірки документів з боку фахівців ДПІ не було. Таким чином позивач вважає, що зроблені ДПІ висновки у акті перевірки не відповідають дійсності, а прийняті податкові повідомлення-рішення є такими, що порушують законні права та інтереси Товариства. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015р. позов задоволено в повному обсязі, скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.02.2015р. №0000372204, №0000382204 та №0000392204.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Ефес» сплачений судовий збір у розмірі 488грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщення про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте в судове засідання представник ДПІ не прибув, про причини не повідомив, представник підприємства подав заяву про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, а тому судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що підприємство надало усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, правомірність визначення витрат пов'язаних з придбанням товарів, витрат пов'язаних з придбанням транспортно-експедиційних послуг, та правомірність формування податкового кредиту.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ТОВ «МП Ефес» зареєстровано в державних органах, у відповідності до вимог діючого законодавства та взято на податковий облік. За своїм КВЕД-2010 підприємство займається наступною діяльністю: відновлення відсортованих відходів, оптова торгівля відходами та брухтом, неспеціалізована оптова торгівля, надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, збирання небезпечних відходів (т.1 а.с.50-51). Відповідно Ліцензії Міністерства промислової політики України серії АВ №580675 платник податку має право здійснювати діяльність із заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів (т.1 а.с.48,49).

Податковими органами проведено планова виїзна перевірка ТОВ «МП Ефес» (код ЄДРПОУ - 13906950) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої 14.02.2015р. складено акт перевірки за №7/15-32-22-04/13966950/613/10 (т.2 а.с.68-150). В акті перевірки ДПІ вказано на порушення ТОВ «МП Ефес» п.14.1, пп.14.1.27, пп.14.1.185, пп.14.1.56, пп.14.1.36, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135, п. 137.1, п. 137.4, п. 137.16 ст.137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.138.4, п. 138.5, п.138.8, п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 40689грн., у т.ч. у 2013р. на суму 40689грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування станом на 31.12.2013 р. на 982887грн.; пп.14.1.56, пп.14.1.136, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, абз.в п.198.1, абз.1 п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України у результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість у розмірі 210835грн., у т.ч. у вересні 2012 р. на 166563грн., у грудні 2012р. на 1783грн., у квітні 2013р. на 23750грн., у вересні 2013р. на 7011грн., у листопаді 2013р. на 25750грн.

На підставі виявлених та встановлених порушень, ДПІ 25.02.2015р. прийняті податкове повідомлення-рішення за №0000372204, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 40689грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 10712грн.; податкове повідомлення-рішення за №0000382204, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 982887грн. та податкове повідомлення-рішення за №0000392204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 210835грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 52709грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішення стали висновки ДПІ про те, що платником податків безпідставно віднесено до ряд.05.1 Декларації «собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг)» суми витрат, пов'язані з придбанням товарів, які не підтверджені первинними документами та не пов'язані з використанням у господарській діяльності (по ТОВ «Елтекс», ТОВ «Метал Ресурс», ПП «Бома-Сервіс», ПП «Сузір`я Альпіон», ПП «Топ Трейдінг», ТОВ «Кабельний завод»), безпідставно віднесено до ряд.062 Декларації «витрати на збут» суми витрат, пов'язанні з придбанням транспортно-експедиційних послуг, які не підтверджені первинними документами та не пов'язані з використанням у власній господарській діяльності по ТОВ «Бома-Сервіс». Крім того ДПІ посилається на те, що господарські операції з контрагентами не мали реального характеру, оскільки з контрагентами не можливо провести зустрічні звірки.

Перевіряючи правомірність та підстави для прийняття ДПІ податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з того, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 ПК України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6 ст.198ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 201ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) підписану та належним чином оформлену, скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Як визначено в ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

В свою чергу господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2013р. ТОВ МП «Ефес» (покупець) укладено з ТОВ «Елтекс» (постачальник) договір №41902, за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю катанку мідну, а покупець в свою чергу оплатити вартість товару. Також відповідно до положень зазначеного договору постачальник приймає на себе обов'язок здійснити поставку продукції в узгоджені строки на склад покупця.

Факт придбання товару та реальність виконання умов договору підтверджується видатковими накладними від 19.04.2013р. №197, від 29.04.2013р. №293; товарно-транспортними накладними від 19.04.2013р. № 041901, від 29.04.2013р. № 042901.

Придбаний товар отримано відповідальною особою та оприбутковано на складі за довіреностями від 19.04.2013р. №041905 та від 29.04.2013р. №042901.

З наданих до справи документів вбачається, що транспортування придбаного у ТОВ «Елтекс» товару проводилось за рахунок ТОВ «МП Ефес» перевізником ТОВ «Транс-Компані» відповідно до договору на транспортне обслуговування від 29.03.2013р. №УТ 2903/1.

У листопаді 2013р. ТОВ «МП Ефес» (замовник) мало господарські відносини з ТОВ «Метал-ресурс» (експедитор-перевізник) відповідно до договору доручення від 01.11.2013р. №11/01-1 на ТЕО з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні. Зокрема, у п.1.2 зазначеного договору визначено, що організація кожного перевезення оформлюється відповідними заявками за формою, наведеною у додатках №1, №2 до цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «МП Ефес» у листопаді 2013р. отримало від ТОВ «Метал-Ресурс» роботи по організації транспортно-експедиційних послуг на суму 49500грн., що підтверджується заявками на транспортно-експедиційне обслуговування, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та товарно-транспортними накладними. Оплата позивачем наданих послуг підтверджується банківською випискою.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «МП Ефес» (замовник) та ПП «Бома-Сервіс» (експедитор) укладено договір від 16.03.2011р. №03/03-11 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню товару вантажним автомобільним транспортом. За умовами п.1.1 договору експедитор зобов'язується доставити ввірений йому товар по заданому замовником маршруту, а замовник зобов'язується сплатити обумовлену сторонами вартість перевезення.

На виконання умов даного договору ТОВ «МП Ефес» у грудні 2012р. отримало від ПП «Бома-Сервіс» транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 10700грн.

Реальність зазначеного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними-накладними та банківськими виписками.

Судом першої інстанції також встановлено, що 3.09.2012р. між ТОВ «МП Ефес» (покупець) та ПП «Сузір'я Альпіонн» (постачальник) укладено договір постачання від 03.09.2012 р. №03/1, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити катоди мідні на умовах визначених дійсним договором. За умовами п.4.1 договору всі витрати пов'язані з постачанням товару несе покупець.

На виконання умов цього договору позивач отримав від контрагента катоди мідні у кількості 13325кг на суму 999375грн.

Щодо підтвердження фактичності вказаного договору позивачем до суду надано відповідні видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та банківські виписки про оплату товару.

Транспортування катодів мідних проводилось до ТОВ «МП Ефес» перевізником ПП «Транском» відповідно до договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.01.2009 р. №04-09, що підтверджується актами виконаних робіт.

Судом також встановлено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «МП Ефес» (покупець) мало господарські відносини з ПП «Топ Трейдінг» (постачальник) відповідно до договору поставки від 11.11.2013р. №111102, згідно з яким постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує сляб свинцовий, на умовах визначених цим договором. Розділом 4 зазначеного договору визначені умови поставок та порядок розрахунків.

Підтвердженням виконання зазначеного договору є видаткова накладна від 07.06.2012р. №3231 та товарно-транспортна накладна від 07.06.2012р. №060701. Транспортування товару отриманого від ПП «Топ Трейдінг» проводилось силами та за рахунок наступного покупця ПП «НПФ «Тахо».

Також ТОВ «МП Ефес» (покупець) та ТОВ «Кабельний завод» (постачальник) укладено договір поставки від 01.11.2013р. №031501 про постачання металобрухту кольорових металів, у т.ч. неліквідів кабельно-провідникової продукції, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю металобрухт кольорових металів, а покупець зобов'язується прийняти його та своєчасно оплатити на умовах дійсного договору.

На виконання умов даного договору ТОВ «Кабельний завод» поставив позивачу відходи міді та алюмінію у кількості 7,019т на суму 142861,03грн., що підтверджується видатковою накладною, товарно-транспортною накладною та банківською випискою про оплату товару.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що надані первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ «МП Ефес» та його контрагентами у періоді, що перевірявся.

Підтверджується факт реалізації позивачем товару до ТОВ «НВМ Систем управління», належним чином оформленим договором, видатковою накладною та платіжними дорученнями.

Як визначено в п.138.2 ст.138ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з наведеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально.

З доданих до справи документі та доказів вбачається, що господарські відносини між ТОВ «МП Ефес» та ТОВ «Елтекс», ТОВ «Метал-Ресурс», ТОВ «Бома-Сервіс», ПП «Сузір'я Альпіонн», ПП «Топ Трейдінг», ТОВ «Кабельний завод» фактично здійснені та оформлені належним чином складеними первинними документами.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Посилання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на акти щодо неможливості проведення зустрічних звірок ТОВ «Елтекс», ТОВ «Метал-Ресурс», ПП «Бома-Сервіс» не може бути безумовною підставою для твердження щодо відсутності фактичності господарських операцій з ТОВ «МП Ефес».

В свою чергу платник податку довів, що усі господарські операції з контрагентами спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем документів вбачається, що контрагентами були виконані послуги з перевезення вантажів, а також надані товари для ТОВ «МП Ефес», які підтверджують ведення господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції встановлено, що позивачем надані усі докази, які підтверджують належне виконання вчиненого правочину, та реальність господарських операції, однак при винесені спірних податкових повідомлень - рішень вказані документи не були враховані ДПІ.

Під час з'ясування усіх обставин по справі, щодо реальності господарських операцій, судом першої інстанції були досліджені листи підприємств контрагентів позивача ПП «Транском», ПП «Бома-Сервіс», ТОВ «Метал-Ресурс», які надають інформацію щодо виконання договорів про транспортно-експедиційне обслуговування та інформацію щодо підтверджуючих документів на транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення.

Крім того, контрагенти-постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не несе відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ МП «Ефес» та ТОВ «Елтекс», ТОВ «Метал Ресурс», ПП «Бома-Сервіс», ПП «Сузір'я Альпіонн», ПП «Топ Трейдінг», ТОВ «Кабельний завод» є окремими суб'єктами права, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

До того ж ТОВ «МП Ефес» має ліцензію Міністерства промислової політики України серії АВ № 580675 (термін дії з 22.03.2011р. необмежений) відповідно до якої підприємство має право здійснювати діяльність із заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів.

Отже, діючим законодавством України визначено, що на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Крім того податкове законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Оскільки контрагентів не притягнуто до відповідальності, висновки, викладені в акті перевірки не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Крім того, позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження господарських відносин із ТОВ «Елтекс», ТОВ «Метал Ресурс», ПП «Бома-Сервіс», ПП «Сузір'я Альпіонн», ПП «Топ Трейдінг», ТОВ «Кабельний завод». Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що платником податку надані усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами та правомірність визначення витрат та формування податкового кредиту.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Лук'янчук

Л.В. Стас