Ухвала суду № 47710946, 07.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р. Справа № 51945/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» звернулось до суду з позовом до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.07.2010 року № 0000692340/0, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 788319,40 грн., в тому числі 538584 грн. за основним платежем і 249735,4 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що зерно Державного комітету України з державного матеріального резерву ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» використовувало для переробки на борошно з метою забезпечення безперервної діяльності комбінату, що передбачено ст. 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв», де передбачено використання мобілізаційного резерву для організації безперебійної роботи промисловості, а тому, на думку суду, зерно, яке позивач використав для виробничих потреб та згодом повернув без змін кількісних та якісних параметрів, не є безоплатно отриманим.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до договорів, укладених між ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» та Державним комітетом України з державного матеріального резерву, зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву здійснюється без надання права користування ними на складських приміщеннях, а позивач як зберігач зерна був зобов'язаний проводити відпуск товарно-матеріальних цінностей тільки за нарядами Комітету, який відшкодовує витрати зберігача на утримання матеріальних цінностей, а оскільки відповідно до законодавства матеріальний резерв є недоторканим, то може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Тому, на думку податкового органу, зерно Держрезерву, яке позивач використав для виробничих потреб, є безоплатно отриманим, в зв'язку з чим вартість цього зерна належить до складу валового доходу.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

В період з 31.05.2010 року до 05.07.2010 року працівники Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області провели планову виїзну документальну перевірку ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року до 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 08.07.2010 року № 52-23/010/00954165.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог (в частині, що стосується предмета спору в даній справі) пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 538584,00 грн., в тому числі за І квартал 2007 року на 38748,00 грн., за І квартал 2009 року на 77297,00 грн., за ІІ квартал 2009 року на 60369,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року на 103045 грн., за IV квартал 2009 року на 259125,00 грн.

На підставі даного акта перевірки Берегівська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області прийняла повідомлення-рішення від 27.07.2010 року № 0000692340/0, яким ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 788319,40 грн., в тому числі 538584 грн. за основним платежем і 249735,4 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та у відповідній редакції) валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход включає, зокрема, суми вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановив суд, ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету України з державного матеріального резерву, що підтверджується його Статутом.

Також згідно із Статутом основою метою створення та діяльності підприємства є виконання завдань органу управління державним матеріальним резервом по кількісному та якісному зберіганню цінностей державного матеріального резерву на підприємстві, отримання прибутку від господарської діяльності в інтересах підприємства та органу управління державним матеріальним резервом.

05.04.2004 року та 08.01.2009 року Державний комітет України з державного матеріального резерву (Комітет) та ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» (зберігач) уклали договори відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/297-2004 та № юр-23зб/259-2009, відповідно до умов яких Комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно із специфікацією у кількості та за вартістю згідно з актом форми Р-16.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний матеріальний резерв» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

А згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток, забезпечується уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом, підприємствами, установами та організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України.

Як встановив суд, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновки відповідача про використання позивачем у власному виробничому та господарському обороті зерна Держкомрезерву, переданого йому на відповідальне зберігання за договором зберігання без відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Водночас колегія суддів враховує, що відповідно до умов зазначених вище договорів зберігач був зобов'язаний вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду, проводити освіження (поновлення) та заміну цінностей на продукцію аналогічного асортименту і якості самостійно без залучення додаткових коштів з поданням Комітетові акта форми Р-17, а Комітет був зобов'язаний відшкодовувати зберігачу витрати на зберігання цінностей в межах бюджетних асигнувань, передбачених на такі цілі, та визначити зберігачу природні витрати матеріальних цінностей при зберіганні, а також нестачі понад природні витрати, спричинені покращенням якості. Відповідальність сторони несуть згідно із Законом «Про державний матеріальний резерв».

Як встановив суд і не заперечується сторонами, зерно Держкомрезерву, яке перебувало у нього на зберіганні, ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» використовувало для переробки на борошно з метою забезпечення безперервної діяльності комбінату, що відповідає положенням ст. 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв», якою безпосередньо передбачено можливість використання мобілізаційного резерву для організації безперебійної роботи промисловості.

Також колегія суддів вважає помилковим твердження податкового органу про те, що зазначені вище договори відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, укладені між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів», є договорами зберігання в розумінні ст. 936 Цивільного кодексу України,

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що зерно Держрезерву, яке ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» використовувало для виробничих потреб та згодом повернуло без змін кількісних та якісних параметрів, не можна вважати безоплатно отриманим, тому висновки відповідача про порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковими, в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року у справі № 2а-418/11/0770 за позовом Державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді І.В. Глушко

Н.В. Ільчишин

Ухвала складена в повному обсязі 10.07.2015 року