Ухвала суду № 47710786, 30.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/5472/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лямзіна Н.Ю. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові про перерахунок пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахування та виплати недоплачених сум пенсії.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З урахуванням того, в матеріалах справи наявні докази, клопотання про розгляд справи за участю сторін не надходили, колегія суддів вважає за необхідне розглядати її в порядку письмово провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

На звернення позивача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідки про складові заробітної плати відповідач відмовив.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 15.08.2012 року є пенсіонером за віком, та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Чернігові, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивач 25.03.2015 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії.

Відповідач листом від 08.04.2015 року відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, з посиланням на те, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації не є складовими заробітної плати державного службовця, а тому не враховуються при перерахунку пенсії.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Управління Пенсійного фонду України безпідставно відмовило позивачу в проведенні перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», оскільки з матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації та премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, було сплачено страхові внески, а тому мають бути враховані при обчисленні пенсії.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону визначено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

Тобто, в даних правовідносинах мають перевагу спеціальні норми Закону, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме ст.41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11.

Згідно ч.2 ст.161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії вії відповідача щодо не врахування при обрахунку пенсії позивача, як державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації, з якої сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення є неправомірними.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.