Ухвала суду № 47710694, 30.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1812/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління у Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн-ІТ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління у Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФТЛАЙН-ІТ" (далі по тексту - ТОВ "СОФТЛАЙН-ІТ"), звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі), в якому просить:

1. визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 31 грудня 2014 року №316;

2. визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СОФТЛАЙН-ІТ" та дії по складанню акта від 06 січня 2015 року №8/26-53-22-01-26- 23721848 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СОФТЛАЙН-ІТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Ріторно" та ТОВ "Сібол".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТЛАЙН-ІТ" на підставі наказу від 31 грудня 2014 року №316 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки". В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління у Державної фіскальної служби у м.Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, в межах даної справи, суд апеляційної інстанції перевіряє правильність висновків суду першої інстанції щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТЛАЙН-ІТ" на підставі наказу від 31 грудня 2014 року №316 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу ДПІ у Дніпровському районі від 31 грудня 2014 року №316 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "СОФТЛАЙН-ІТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Ріторно" та ТОВ "Сібол" за період з 01 січня 2011 року по 30 грудня 2013 року.

На підставі вказаного наказу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "СОФТЛАЙН-ІТ", за результатами якої складено відповідний акт від 06 січня 2015 року №8/26-53-22-01-26-23721848 (далі по тексту - акт перевірки).

Позивач вважає наказ, дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки та складанню акта перевірки протиправними, в зв'язку з чим звернувся до суду з даними позовом.

Що стосується оскарження позивачем наказу від 31 грудня 2014 року №316 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" та дій відповідача по складанню акту від 06 січня 2015 року №8/26-53-22-01-26-23721848, то суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині, оскільки відповідач при винесенні наказу та складанню акту діяв в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідач не завчасно надіслав наказ про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки за день до початку такої перевірки, а тому у останнього були відсутні правові підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, з аналізу наведених норм Податкового кодексу України суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови завчасного надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Зазначене узгоджується з правом платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, закріпленого у підпункті 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, та обов'язком платника податків надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, що передбачено пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі №21-425а14, де чітко визначено, що аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що оскаржуваний наказ та повідомлення про проведення перевірки ТОВ "СОФТЛАЙН-ІТ" від 05 січня 2015 року №48/10/26-53-22-01-11 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення лише 05 січня 2015 року о 18 год. 33 хв. за наступними адресами: Донецька обл., Артемівський район, м. Артемівськ, вул. Соборна, буд. 10, оф. 3; та м. Київ,проспект Миру, буд. 15-А (а.с.119), а отримано позивачем лише 16.01.2015 року (а.с. 119).

При цьому і в оскаржуваному наказі, і в повідомленні про початок проведення перевірки датою початку документальної позапланової невиїзної перевірки зазначено 06 січня 2015 року.

Наведене свідчить, що відповідач надіслав наказ про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки за день до початку такої перевірки, тобто не завчасно.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції, дії ДПІ у Дніпровському районі щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СОФТЛАЙН-ІТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Ріторно" та ТОВ "Сібол" за період з 01 січня 2011 року по 30 грудня 2013 року вчинені з порушенням норм статті 79 Податкового кодексу України, а, отже, є протиправними.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині через відсутність правових підстав у відповідача для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необгрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обгрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління у Державної фіскальної служби у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 30 липня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.