Постанова № 47710667, 30.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1525/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К. Ю.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2013 р., -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Поляна Україна Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2013 р. № 260828/21-129/0095.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві на підставі наказу від 17 січня 2013 року № 51 та направлення від 17 січня 2013 року № 21-131/0050 проведено перевірку магазину, що заходиться за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 101, що належить позивачу, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 25 січня 2013 року № 0042/01/36592399.

Перевіркою встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, описаних в додатку № 1 до акту, які марковані марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено пункт 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, пункт 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251 "Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та статтю 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

04 березня 2013 року відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 260828/21-129/0095, яким за порушення ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" згідно з абзацом 15 частини 2 статті 17 цього ж Закону до ТОВ "Поляна Україна Груп" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 33 130, 60 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Статтею 226 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

За змістом п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані, в тому числі, алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вказана норма є імперативною та безальтернативною.

Так колегією суддів було встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки виявлено на зберіганні з метою реалізації Ірландський віскі (код за УКТ ЗЕД - 2208), об'ємом - 0, 7 л, міцністю - 40 %, датою виготовлення - 09 лютого 2012 року у кількості 16 шт. та 6 шт. датою виготовлення 08.02.2012 р. (вартість марки - 12,844 грн.) та Ірландський віскі, об'ємом - 1 л, міцністю - 40 %, датою виготовлення - 09 лютого 2012 року у кількості 35 шт. (вартість марки - 18,348 грн.).

Станом на дату розливу (дату виготовлення) продукції, що не заперечується сторонами по справі ставка податку діяла у розмірі 42, 12 грн. за 1 літр 100 - відсоткового спирту у відповідності до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.

Таким чином, на дату розливу вартість акцизної марки мала складати: для напою з об'ємом 0, 7 л.- 40% *0, 7 л *42, 12 грн. = 11, 7936 грн.; для напою з об'ємом 1 л - 40%*1 л*42,12 грн. = 16,848 грн.

В той же час, всі товари марковані акцизними марками вересня 2012 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 22.12.2011 р. № 4235-VI, опублікованого 13.01.2012 р. в газеті «Голос України», пункт 215.3 статті 215 було викладено в новій редакції.

Згідно Прикінцевих положень вказаного Закону цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року, крім пункту 1 розділу I цього Закону про зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України щодо збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, який набирає чинності з 1 числа третього місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Закон.

Таким чином, у відповідності до пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України (станом на 02.04.2012 р. - дату виготовлення) податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт: 45, 87 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Наклеєні на предметах перевірки марки були придбані у вересні 2012 року, тобто після набрання чинності вказаними змінами та у відповідності до чинних на момент їх придбання ставок акцизного податку.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що наклеєні акцизні марки на товар є вартісно більшими, ніж ті, що мали відповідати даті розливу.

Суд першої інстанції даної обставини не врахував.

В свою чергу, термін «не відповідає сумі», визначений п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України може характеризувати суть порушення норм діючого законодавства як у бік зменшення так і у бік збільшення зобов'язання.

Висновок суду першої інстанції про те, що датою визначення ставки акцизного податку є дата подання митної декларації є вірним.

Проте, хибність позиції суду першої інстанції полягає в частині співвідношення п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України з п.п. 222.2.2 ст. 222 Податкового кодексу України як загального та спеціального.

Так п.п. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу України передбачає, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Зважаючи на те, що у відповідності до п. п. 213.1.3 п. 213.1. ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, в тому числі, ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України то, на думку колегії суддів, до маркованих імпортних товарів застосовується ставка податку, діюча на час ввезення таких товарів на митну територію України.

Натомість, розмір ставки податку та відповідність суми акцизної марки розміру податку на дату розливу є різними поняттями.

Так само, різними порушеннями є несплата акцизного податку або сплата його не у повному обсязі та невідповідність акцизної марки ставкам, що діяли на дату розливу.

З огляду на це, колегія суддів приходить од висновку, що товар позивача є немаркованим в розумінні п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України.

Пунктом 28 Положення № 1251 передбачено, що відповідальність за порушення порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно із законом.

Згідно абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Відповідно до абз. 3 п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 р. № 1251 (далі - Положення № 1251) для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

З огляду на вказані норми, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність винесення податковим органом спірного рішення, так як воно винесене з дотриманням норм податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції спростовують та апеляційним судом приймаються в якості належних.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2013 р. задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна Груп" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.