Ухвала суду № 47710569, 30.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1424/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України у м. Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за період з січня 2015 року по березень 2015 року у сумі 8 501,88 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі та порушення норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підтверджується доказами, наданими позивачем.

З вказаними висновками Київського окружного адміністративного суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Аді» (ідентифікаційний код 20614845, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Таллінський квартал, буд. 25, кв. 1), є юридичною особою; як платник страхових внесків перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області.

У відповідача утворилася заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за січень - березень 2015 року у сумі 8 501,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII вбачається, що розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій гр. ОСОБА_2, що підлягає відшкодуванню відповідачем за вказаний вище період, становить щомісячно 2 833,96 грн.

Наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наданими позивачем, зокрема, розрахунком та витягом з картки особового рахунку страхувальника.

Територіальним органом Пенсійного фонду України вручено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонеру відповідача, в якому зазначено виплачені суми пенсій разом з витратами на їх доставку, що підтверджується копіями супровідного листа від 16.01.2015 № 194/02 та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0710101019524 (а.с. 4, зворотній бік а.с. 4).

У добровільному порядку відповідачем суму заборгованості не сплачено.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

В свою чергу, статті 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

В абзаці четвертому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко встановлений обов'язок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), органи пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначають розмір сум до відшкодування на поточний рік. Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 гл. 6 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації, - пп. 6.10. п. 6 Інструкції.

Обов'язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

Доказів того, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі яких подано позов, оскаржувались або були скасовані відповідачем не надано.

Отже, пунктом 7.5 ст.7 Інструкції передбачено, що несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що правомірність включення до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій гр. ОСОБА_2, відшкодування яких вимагає здійснити позивач, досліджувалось в адміністративній справі № 2а-2976/11/1070 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про стягнення з ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Аді» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 в адміністративній справі № 2а-2976/11/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, позов Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю, Виробничо-комерційна фірма «Аді» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1.

Зазначені судові рішення мотивовані тим, що позивачем правомірно включено до розрахунку витрати на виплату і доставку пенсій гр. ОСОБА_2, а отже, відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по цій особі.

Відтак, враховуючи вимоги ст. 124 Конституції України, ст. 14 КАС України, зважаючи на те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 в адміністративній справі № 2а-2976/11/1070, якою підтверджено законність включення позивачем до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій гр. ОСОБА_2, відшкодування яких вимагає здійснити позивач, набрала законної сили, вказані обставини не підлягають доказуванню під час розгляду даної адміністративної справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача, яка останнім не сплачена, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по нарахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Крім того, правильність обраної позиції при вирішенні даної справи підтверджується практикою вирішення аналогічних спорів Верховним Судом України, який неодноразово висловлював правову позицію у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 5 червня 2012 року № 21-167а12 та 25 вересня 2012 року №№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12, 16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року №№ 21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно, 11 лютого 2014 року № 21-471а13.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Аді» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.