Ухвала суду № 47710488, 23.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7057/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Чеботок Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Корпарація Укржилбуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» (код ЄДРПОУ 22931511).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.

Однак, за результатами розгляду скарг платника податків листами Головного управління ДФС у м. Києві від 14 січня 2015 року № 286/10/2615-10-06 та ДФС України від 23 березня 2015 року № 6034/6/99-99-11-02-02-15 у їх задоволенні відмовлено, а рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23 жовтня 2014 року № 7100 залишено без змін.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності законодавчо визначених підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, на думку суду, рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд», є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частинами 11, 12, 13 та 14 ст. 19 Закону України №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі передбачена відповідна процедура:

- юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу;

- у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки;

- у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки;

- Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті;

- у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України - місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з п. 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України - податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульовано положеннями статті 184 названого Кодексу.

Відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно із пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення органом державної податкової служби про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було визначено граничний строк дії; зазначену в судовому рішенні; закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

Крім того, пункт 184.10 статті 184 Податкового кодексу України передбачає, що про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Також, слід звернути увагу, що процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588.

Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

В силу приписів 12.5 розділу XII Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП (додаток 25).

Також, аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом ДПА України від 17 травня 2010 року № 336, зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Отже, на підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що контролюючий орган надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини 14 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", лише після здійснення передбачених Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року № 21-4а14.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності вказує, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, у тому числі у зв'язку з поверненням державному реєстратору поштового відправлення, можливе у випадку неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами перевірки місцезнаходження Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд», контролюючим органом виявлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, про що складено довідку про встановлення місцезнаходження платника податків від 19 серпня 2014 року № 2949

У зв'язку з зазначеним, контролюючим органом направлено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві повідомлення за формою № 18-ОПП від 26 серпня 2014 року № 292/9/26-57-18-03-32 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням для вжиття заходів, передбачених частиною 12 статті 19 Закону України статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

На виконання вищевикладеного, відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві направлено на адресу позивача повідомлення від 10 вересня 2014 року № 1303 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Вищезазначеним повідомленням, позивачу надано місячний строк до 08 жовтня 2014 року для підтвердження відомостей про юридичну особу.

Приватним акціонерним товариством «Корпорація Укржилбуд» 15 вересня 2014 року направлено до реєстраційної служби форму №6 на підтвердження реєстраційних відомостей.

Вказані документи отримані уповноваженою особою відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві 24 вересня 2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.

Згідно листа Головного управління ДФС у м. Києві від 14 січня 2015 року № 286/10/2615-10-06, контролюючим органом зазначено, що на підставі відомостей з ЄДР (номер запису 10721440023004198 від 22 жовтня 2014 року) останнім прийнято рішення від 23 жовтня 2014 року № 7100 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд».

Також, матеріали справи свідчать, що позивачем 28 жовтня 2014 року та 24 лютого 2015 року було подано державному реєстратору реєстраційну картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджується копією опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу», який складений державним реєстратором та дата формування яких - 29 жовтня 2014 року та 24 лютого 2015 року, зокрема, в даних описах державний реєстратор зазначає, що для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» надало реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу та документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи.

Окрім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29 жовтня 2014 року - державним реєстратором не вносився запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що за відсутності належних доказів (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 29 жовтня 2014 року) щодо наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» за своїм місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» є протиправними та такими, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача, а тому, підлягає скасуванню.

Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 (справа № К/800/26243/14).

Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 29 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.