Ухвала суду № 47710325, 22.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року справа №805/1304/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання - Челаховій О.О., за участю представника позивача - Міщенка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 805/1304/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходівпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 березня 2015 року № 0000034700/1400/10/28-03-47,-

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управлінняМіндоходівпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення інспекції № 0000034700/1400/10/28-03-47 від 24 березня 2015 року (а.с. 4-11 т.1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 805/1304/15-а адміністративний позов задоволено.Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000034700/1400/10/28-03-47 від 24 березня 2015 року (а.с. 9-18 т. 2).

Не погодившись з судовим рішенням,03 липня 2015 рокуСпеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 805/1304/15-а та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 14,44,185,187,188,ст.200,ст.ст.201,202,203Податкового кодексу Українита ст. 159Кодексу адміністративного судочинства України(а.с. 20-25 т.2).

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити поставно у суду першої інстанції без змін.

Представниквідповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

22 липня 2015 року від представника відповідача до канцелярії суду апеляційної інстанції надіслано клопотання про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191193) є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області 23 червня 2003 року та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 268 105 0033 000051 (а.с.205, 206 т. 1). Є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, що не є спірною обставиною у справі з 17 липня 1997 року (а.с. 204 т. 1).

17 грудня 2014 року Товариством до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, якою задекларовано суму податкового кредиту 121297 170,00 грн., суму податкового зобов'язання 67651 290,00 грн. та, відповідно, суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 53645 880,00 грн. (а.с.36-39 т. 1).

Згідно з Додатками № 1-6 до цієї декларації позивачем проведено розрахунок коригування сум податку на додану вартість та зроблений розрахунок сум бюджетного відшкодування на суму 50790 584,00 грн. (а.с.40-56 т.1).

21 січня 2015 рокуТовариством до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року, якою задекларовано суму податкового кредиту 243847 868,00 грн., суму податкового зобов'язання 116078 818,00 грн. та, відповідно, суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 127769 050,00 грн. (а.с.60-63 т. 1).

Згідно з Додатками № 1-5 до цієї декларації позивачем проведено розрахунок коригування сум податку на додану вартість та зроблений розрахунок сум бюджетного відшкодування на суму 53645 880, 00 грн. (а.с.64-80 т.1).

19 лютого 2015 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод»щодо даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року, про що складено акт від 19 лютого 2015 року № 31/28-03-47/00191193 (а. с. 12-23 т. 1).

Перевіркою встановлено порушення позивачемп.п. 14,1,18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, в частині завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 1 116 226,00 грн.

27 лютого 2015 року позивачем подані до відповідача заперечення № 73/07-11 щодо вищевказаного акту перевірки (а.с.24-28 т. 1).

19 березня 2015 року відповідач надав Товариству відповідь № 1357/10/28-03-47 на заперечення, якою повідомлено, що висновки щодо порушень, встановлених камеральною перевіркою є правомірними та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства (а.с.29-34 т. 1).

24 березня 2015 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0000034700/1400/10/28-03-47щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 1 116 226,00 грн. та накладено на Товариство фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 558 113,00 грн.(а.с. 35 т. 1).

Спірним питанням у справі єнаявність у позивача права на формування складу податкового кредиту з податку на додану вартість у випадку недекларування податкових зобов'язань з боку його постачальниківта правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що єдиним документом для формування податкового кредиту є податкові накладні, які позивач у грудні 2014 року отримав від своїх контрагентів, які на час спірних правовідносин були зареєстровані платниками ПДВ та ЄРПН. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 189.4 ст. 189 цього Кодексу, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

В п. 201.1 ст. 201 ПК України, визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з способів вказаний у п.п. «а»-«б» першого абзацу, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п. «а»-«і» другого абзацу.

Пунктами 200.1-200.3 ст. 200 ПК України, передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між Державним підприємством «Донецька залізниця» та позивачем складено:

- Договір № Д/КМЦ - 13410прибут/14-000013 від 24 грудня 2013 року на виконання метрологічних по станції примикання в м. Макіївка(а.с.83-87 т.1);

- Договір № Д/КМЦ - 13415прибут/13-004045 від 24 грудня 2013 року на виконання метрологічних робіт по станції примикання в м.Єнакієво (а.с. 88-91 т. 1);

- Додаткова угода від 14 березня 2014 року до Договору на виконання метрологічних робіт № Д/КМЦ - 13415прибут/13-004045 від 24 грудня 2013 року на станції примикання в м.Єнакієво (а.с.92-95т.1).

Згідно з вищевказаними договорами виконавець зобов'язується надати замовнику метрологічне забезпечення з графіком виконання робіт, переліком робіт та протоколом узгодження вартості робіт.

В матеріалах справи наявні Акти виконаних робіт від 05 листопада 2014 року № 70/043 та від 06 листопада 2014 року № 20/090 та рахунки к за цими актами (а.с.98 т. 1).

На виконання вказаних договорів21 жовтня 2014 року зберігачем виписано податкові накладні № 128/025 та 129/025 на суму 30113,97 грн. (в т.ч. ПДВ 5 019,00 грн.) та 43 688,93 грн. (в т.ч. ПДВ 7 281,49 грн.) відповідно (а.с. 96,97 т.1).

Вказану податкову накладну включено позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2014 року та відображено у відповідній декларації з ПДВ, що вбачається з акту перевірки.

Суму 43 688,93 грн. товариством сплачено платіжним дорученням № 4500053207 від 21 жовтня 2014 року (а.с.110 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» та Публічним акціонерним товариством«Єнакієвський металургійний завод» складені наступні договори:

-Договір № 119/13-003752 від 12 грудня 2013 рокущодо надання послуги по централізованому питному водопостачанню та водовідведенню(а.с. 120-129 т.1) з додатковими угодами (а.с. 130-136 т.1);

-Договір № 894/13-003762 від 12 грудня 2013 рокущодо надання послуги по централізованомуводопостачанню та водовідведенню(а.с. 137-145 т.1);

- Договір № 1-Т/13-003749 від 27 грудня 2013 року на послуги по централізованому водопостачанню (а.с.111-116 т.1) з додатковими угодами (а.с. 117-136 т. 1);

На виконання вказаних договорів комунальним підприємством виписано податкові накладні:

- № 94/39 від 04 листопада 2014 року на загальну суму 30000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.) (а.с.146 т. 1).

- № 7499/22 від 11 листопада 2014 року на загальну суму 350 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 58333,33 грн.) (а.с.147 т. 1);

- № 571/39 від 11 листопада 2014 року на загальну суму 230 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 38333,33 грн.) (а.с.148 т. 1);

- № 4432/22 від 21 листопада 2014 року на загальну суму 10 201,09 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 700,18 грн.) (а.с.149 т. 1);

- № 7790/22 від 25 листопада 2014 року на загальну суму 629 809,17 грн. (в т.ч. ПДВ - 104 968,19 грн.) (а.с.152 т. 1);

- № 7791/22 від 25 листопада 2014 року на загальну суму 11 184,31 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 864,05 грн.) (а.с.151 т. 1);

- № 7792/22 від 25 листопада 2014 року на загальну суму 31 449,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 241,57 грн.) (а.с.153 т. 1);

- № 7793/22 від 25 листопада 2014 року на загальну суму 59 455,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 909,20 грн.) (а.с.150 т. 1);

- № 2255/39 від 28 листопада 2014 року на загальну суму 232 480 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 746,67 грн.) (а.с.154 т. 1);

- № 905/22 від 30 листопада 2014 року на загальну суму 1 254 317,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 209 052,90 грн.) (а.с.155 т. 1);

На виконання вищевказаних договір між сторонам складено розрахунки та підписано Акт виконання робіт (а.с.156-165 т. 1).

Крім того, товариством перераховано кошти на розрахункові рахунки Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», а саме: від 03 листопада 2014 року № 4500055245 на суму 30 000,00 грн. (а.с. 243 т. 1),від 11 листопада 2014 року № 4500056866 на суму 30 000,00 грн. (а.с. 244 т.1), від 11 листопада2014 року № 4500056864 на суму 350000,00 грн. (а.с. 166, 237 т. 1), від 11 листопада 2014 року № 4500056994 на суму 200000,00 грн. (а.с. 167, 240 т. 1), від 11 листопада 2014 року № 4500056865 на суму 200 000,00 грн (а.с. 245 т. 1), від 25 листопада 2014 року № 4500057939 на суму 550000,00 грн. (а.с. 168, 241 т. 1), від 28 листопада 2014 року № 4500058335 на суму 660457,54 грн. (а.с. 169 т. 1), від 28 листопада 2014 року № 4500058336 на суму 81641,64 грн. (а.с. 170, 238 т. 1), від 28 листопада 2014 року № 4500058324 на суму 504317,40 грн. (а.с. 171, 242 т. 1), від 28 листопада 2014 року № 4500058335 на суму 660 457,54 грн. (а.с. 239 т. 1), від 01 грудня 2014 року № 4500058608 на суму 185000,00 грн. (а.с. 172, 235 т. 1), від 01 грудня 2014 року № 4500058609 на суму 50000,00 грн. (а.с. 173, 236 т. 1), від 01 грудня 2014 року № 4500058610 на суму 58548,46 грн. (а.с. 174 т.1), від 10 грудня 2014 року № 4500059594 на суму 200000,00 грн. (а.с. 175 т. 1), від 10 грудня 2014 року № 4500059595 на суму 50000,00 грн. (а.с. 176 т. 1), від 19 грудня 2014 року № 4500060610 на суму 200000,00 грн. (а.с. 177 т. 1), від 19 грудня 2014 року № 4500060611 на суму 50000,00 грн. (а.с. 178 т. 1), від 30 грудня 2014 року № 4500062250 на суму 7754,70 грн. (а.с. 179 т. 1), від 30 грудня 2014 року № 4500062251 на суму 135768,00 грн. (а.с.180 т. 1).

Як встановлено під час розгляду справи, між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та позивачем складено Договір № 14000073 від 05 грудня 2013 року про розподіл природного газу (а.с.181-194 т. 1).

На виконання вказаного договору Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» виписано податкову накладну від 12 листопада 2014 року № 26/09 на загальну суму 3713526,00 грн.(в т.ч. ПДВ - 618921,00 грн. (а.с.195 т. 1); податкову накладну від 28 листопада 2014 року № 140/09 на загальну суму 151286,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 25214,48 грн.) (а.с.196 т. 1);

Підтвердженням виконання умов договору є Акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг)від 30 листопада2014 року та рахунок від 30 листопада 2014 року на суму 3864812,90 грн. (а.с.197-198 т. 1).

Крім того, Товариством перераховано кошти на розрахункові Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», а саме: від 12 листопада 2014 року № 4500057001 на суму 3713526,00 грн. та від 11 грудня 2014 року № 4500059735 на суму 151286,89 грн. (а.с.199-200 т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що наявні договори та складені на їх виконання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі і податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, позивачем надані усі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують його право на формування податкового кредиту.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта, як на підставу задоволення скарги, на те, що контрагентами позивача не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ по зазначеним договорам, з наступних підстав.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності до ст. 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення такого права вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Колегія суддів зазначає, що діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Відповідно до матеріалів справи, відповідачем під час перевірки фактично не були дослідженні первинні документи контрагентів. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагенту, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні, первинні документи позивача та податковим органом не було встановлено порушень в їх складені, які б впливали на формування податкової звітності.

Крім того, контрагенти позивача під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів були зареєстровані як юридичні особи, на момент проведення фінансово-господарської операції були платниками податків, а тому мали право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 31 січня 2011 року по справі за позовомТовариства з обмеженоювідповідальністю "Фірма "ВІК" до Державноїподатковоїінспекції у м. Херсоні про визнаннянедійснимиподатковихповідомлень-рішень .

Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішеннякасаційного суду узгоджуєтьсяіз практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД протиБолгарії"" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своємурішеннівід 22 січня 2009 року зазначив, щоплатникподатку не повинен нести наслідківневиконанняпостачальникомйогозобов'язаньзісплатиподатку і в результатісплачувати ПДВ другий раз, а такожсплачувати пеню. На думку Суду, таківимоги стали надмірнимтягарем для платникаподатку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватисяміжвимогамисуспільногоінтересу та вимогамизахисту права власності.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управлінняМіндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 805/1304/15-а - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 22 липня 2015 року.

Повний текст ухвали виготовлено 27 липня2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова